Постанова

від 01.08.2017 по справі 802/1176/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

01 серпня 2017 р. Справа № 802/1176/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Вінницькій області

до відкритого акціонерного товариства "Барське автотранспортне підприємство 10513"

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Вінницькій області до відкритого акціонерного товариства "Барське автотранспортне підприємство 10513" про стягнення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повіткою з відміткою про отримання від 24.07.2017 року .

Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, хоча через відділ прийому суду представником подано клопотання в якому ВАТ "Барське автотранспортне підприємство 10513" не заперечує проти задоволення позовної заяви та просить розгляд справи здійснити у відсутність представника відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відкрите акціонерне товариство "Барське автотранспортне підприємство 10513" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстровано 15.07.1997 року. Відповідач перебуває на податковому обліку у Жмеринській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області. Згідно облікової картки платника податків за боржником рахується борг щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складає всього 46638,13 грн., з яких основного платежу - 38252,59 грн., штрафних санкцій - 3227,74 грн., пені - 5157,80 грн.

Сума податкового боргу з податку на прибуток складає 5688 грн. основного платежу. Сума податкового боргу з податку на додану вартість складає всього 10471,54грн., з яких основний платіж - 32086 грн., штрафні санкції - 3227,74 грн., пеня - 5157,80 грн.

Податковий борг підтверджується обліковими картками платника податків, податковою вимогою форми "Ю" №2-25/9 від 20.02.2014 року, податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішенням, зокрема, №0005301201/3454/121 від 27.10.2016 року, №0005521201/3486/121 від 31.10.2016 року, №0008911201/3870/121 від 25.11.2017 року №0001991201 від 03.05.2017 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року по справі №802/1610/15-а частково задоволено вимоги Жмеринської ОДПІ про стягнення податкового боргу, а також постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2015 року по справі №802/2950/15-а та постановою ВОАС від 13.06.2016 року по справі №802/821/16-а задоволено вимоги Жмеринської ОДПІ про стягнення податкового боргу.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить із наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 цього ж Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 129.1.1 ст. 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 46638,13 грн.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В силу положень п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачеві направлялась податкова вимога форми "Ю" від 20.02.2014 року №2-25 (а. с. 10), однак, вказана вимога залишилась не виконаною.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 59.1., 59.4., 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Розмір заборгованості також підтверджується розрахунком суми позову (а. с. 6).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приписами п. 95.4 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У випадку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3.

Вищевказаною нормою законодавства визначено право податкового органу на підставі рішення суду стягувати кошти у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки. Крім того, стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та не потребує додатково рішення суду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що такого способу захисту, як стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, не передбачено нормами ПК України. Отже у цій частині позивачем обрано невірний спосіб захисту.

Окрім того, суд наголошує , що стягнення однієї і тієї самої суми за рахунок готівки та коштів з рахунків у банках, належних платнику податків є подвійним стягненням, що є неприпустимим.

Оцінюючи визнання позову відповідачем суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною четвертою цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Враховуючи те, що за відповідачем рахується податковий борг, наявність якого ним визнається, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з товариства податкового боргу з рахунків у банках. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Барське автотранспортне підприємство 10513" (вул. Привокзальна, буд. 2, с. Бар, Барський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13313775), станом на 03.07.2017 року, податковий борг в сумі 46383,13 грн. (сорок шість тисяч шістсот тридцять вісім гривень, 13 коп.) з рахунків платника податків у банках.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар