Постанова

від 04.08.2017 по справі 826/6692/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2017 року № 826/6692/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Рамбус до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Рамбус (надалі - позивач, ТОВ Рамбус ) з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі також - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000294109 від 04.05.2017 р., №0000284109 від 04.05.2017 р., №0000304109 від 04.05.2017 р., №0000314109 від 04.05.2017 р., № 00000324109 від 04.05.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем вказаних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податку на прибуток, податку на додану вартість, суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суми податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів є необґрунтованими, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірних рішень не вбачає, оскільки, на думку податкового органу, контрагенти позивача не могли та не виконували спірні операції, не мали відповідних на те ресурсів, а відтак відсутні передбачені ПК України підстави для формування спірних сум.

З урахуванням положень частини 4 статті 122 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини справи свідчать, що у період з 23.02.2017р. по 30.03.2017р. співробітниками Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проводилась позапланова документальна ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА РАМБУРС код ЄДРПОУ 22936378 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ МИТ 101 , (код ЄДРПОУ: 39370526), ТОВ ІЛТЕКС Україна (код ЄДРПОУ: 38167592), ТОВ АЛТОНС - КОМПАНІ (код ЄДРПОУ: 38729961) ТОВ Фірма САН (код ЄДРПОУ: 13846612), ТОВ УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ГРУПА (код ЄДРПОУ: 35931128) за період з 01.02.2016р. по 31.10.2016р.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт перевірки Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ РАМБУРС (код ЄДРПОУ 22936378) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ МІНТ 101 , (код ЄДРПОУ: 39370526), ТОВ ІЛТЕКС Україна (код ЄДРПОУ: 38167592), ТОВ АЛТОНС - КОМПАНІ (код ЄДРПОУ: 38729961) ТОВ Фірма САН (код ЄДРПОУ: 13846612), ТОВ УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ГРУПА (код ЄДРПОУ: 35931128) за період з 01.02.2016р. по 31.10.2016р. у висновках якого встановлено наступні порушення:

1. п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У І. із змінами та доповненнями встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 18 878 645грн., у тому числі:

за 1 квартал 2016 на суму 8 495 611 грн.;

- за півріччя 2016 на суму 13 582 583 грн.;

- за три квартали 2016 на суму 18 878 645 грн.

та заниження податку на прибуток на загальну суму 14 710 509 грн.. у тому числі:

- за півріччя 2016 на суму 9 165 991 грн.;

- за три квартали 2016 на суму 14 710 509 грн.

2. п. 44.1 ст. 44 п.185.1 ст. 85. п. 198.1. п. 198.2, п. 198.3. п.198.6 ст.198. п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-У І, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 917 245 грн., а саме: червень 2016 на суму 971 843 грн.;

- липень 2016 на суму 2 071 802 грн.:

- серпень 2016 на суму 648 220 грн.:

- вересень 2016 на суму 2 181 859 грн.;

- жовтень 2016 на суму 2 043 521 грн.

3. п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в сумі 1 699 122 грн., в тому числі:

- лютий 2016року на суму 555 319 грн.:

- березень 2016 року на суму 1 143 803грн.

4. п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 10 504 372 грн.. а саме:

- квітень 2016року на суму 2 200 000 грн.:

- червень 2016року на суму 6 000 000 грн.:

- жовтень 2016року на суму 2 304 372 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.05.17р:

№ 0000294109 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10 504 372 грн. 00;

№ 0000284109 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 699 122 грн.;

№0000304109 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 896 5556, 25 грн.

№0000314109 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування ПНП у розмірі 18 878 645 грн.;

№0000324109 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 18 387 136,25 грн.

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, є протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду про їх скасування в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд виходить з наступного.

Перевіркою відображення показників встановлено взаємовідносини з контрагентами ТОВ МІНТ 101 , ТОВ ІЛТЕКС Україна , ТОВ АЛТОНС - КОМПАНІ , ТОВ Фірма САН , ТОВ УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ГРУПА , по яким, на думку відповідача, неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій.

Судом, з наданих позивачем копії первинних документів, встановлено, що у період з 03 лютого по 30 червня 2016 року на підставі укладених договорів поставок №2044-2-16 від 02.02.2016, №2058-2-16 та №2061-2-16 від 10.02.2016, №2122-2-16 та №2124-2-16 від 23.02.2016, №2130-2-16 ВІД 24.02.2016, №2140-2-16, №2131-2-16, №2134-2-16 від 26.02.16, №2149-2-16 від 29.02.2016, №2159-2-16, 2158-2-1 від 01.03.2016, №2170-2-16 від 0105.03.2016 та ін., ТОВ МІНТ 101 (код ЄДРПОУ: 39370526) поставило ПРАТ РАМБУРС кукурудзу та пшеницю 2,3,4,5,6 класів у кількості 9 667,08 тон на загальну суму: 44 061 005,08 гривень.

За результатами поставки товару були складені договори поставки, видаткові накладні та податкові накладні в електронному вигляді, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до умов наданих копій укладених договорів між позивачем та ТОВ МІНТ 101 , останні передбачали здійснення поставки товару відповідно до умов DAP Incoterms 2010, а саме, обов'язок транспортування товару до місць поставки повністю покладається на ТОВ МІНТ 101 . Відтак, поставка вважалась здійсненною з моменту передачі покупцеві товару у місці поставки, визначеному чинним договором.

Виконання даного договору підтверджується рухом коштів по банківському рахунку ПРАТ РАМБУС та копіями платіжних доручень №240 від 10.02.2016, №297 від 15.02.2016, №298 від 15.02.2016 року, № 329 та 330 від 17.02.2016, №499, 500, 505 від 26.02.2016 року, №521 та 522 від 29.02.2016 року, №546, 547, 548, 549, 550, 551, 552, від 01.03.2016 року, №587, 588, 589 від 03.03.2016, №167, 168, 169 від04.03.2016 року, № 628 від 09.03.2016 №638 від 10.03.2016, №675, 676, 687 від 11.03.2016, №717 від 15.03.2016, №749, 750 від 16.03.2016, №765 від 17.03.2016, №242, 780 від 18.03.2016, № 794, 795, 796 ,797, 798, 799 від 21.03.2016, № 811-817 від 22.03.2016, №253, 842 від 23.03.2016 № 849 від 24.03.2016, №871, 881 від 28.03.2016, № 916, 917 від 31.03.2016, №936, 937 від 01.04.2016 , №1104, 1105, 1106, 1107, 1108, 1109, 1110, 1111 від 12.04.2016, № 1241, 1242та інші, копії яких наявні в матеріалах справи, відповідно до яких, ПРАТ РАМБУС здійснив оплату за поставлений товар шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ МІНТ 101 .

Щодо господарських взаємовідносин ПРАТ РАМБУРС з ТОВ ІЛТЕКС Україна , суд дослідивши матеріали адміністративної справи та документи надані позивачем, зазначає наступне.

Судом, було досліджено, що у період з 11 березня по 24 липня 2016 року на підставі укладених договорів поставок №1968-2-16 від 07.02.2015, №2193-2-16 від 10.03.2016, №2310-2-16 від 20.04.2016, №2310-2-16 від 19.04.2016, №2343-2-16 та 2327-2-16 від 21.04.2016, №2333-2-16 та 2335-2-16 від 23.04.2016, № 2345-2-16 від 23.04.2016, №2355-2-16 від 25.04.2016, № 2361-2-16 від 26.04.2016, №2382-2-16 від 10.05.2016, №2375-2-16 від 06.05.2016, № 2382-2-16 від 10.05.2016, №2375-2-16 від 06.05.2016 та інших, копії матеріалів які наявні в матеріалах справи, ТОВ ІЛТЕКС Україна поставило ПРАТ РАМБУРС пшеницю 2,3,4,5,6 класів у кількості 2 704,310 тон на загальну суму: 11 915 410,64 гривень.

За результатами поставки товару були складені документи, передбачені чинним законодавством України: договори поставки, видаткові накладні та податкові накладні в електронному вигляді, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Оскільки укладені договори передбачали здійснення поставки товару відповідно до умов DAP Incoterms 2010, обов'язок транспортування товару до місць поставки повністю покладався на ТОВ ІЛТЕКС Україна . Поставка вважалась здійсненною з моменту передачі покупцеві товару у місці поставки, визначеному договором.

Відповідно до наданих позивачем належним чином завірених копій договорів поставок, укладених між ПРАТ „РАМБУРС" та ТОВ ІЛТЕКС Україна , видаткових накладних, згідно яких товар було передано від постачальника позивачу, найменування товару із зазначенням його класу, кількість та вартість поставленого товару вбачається підтвердженість господарських операції. Крім того, на виконання зазначених договорів позивачем було здійснено оплату за поставлений товар шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ ІЛТЕКС Україна , що підтверджується рухом коштів по банківському рахунку ПрАТ РАМБУС відповідно до копій платіжних доручень №708 від 14.03.2016, №807 від 22.03.2016, №1302 від 21.04.2016, № 1326 від 22.04.2016, №1345 від 25.04.2016, №1358 від 25.04.2016, №1375 від 26.04.2016, №1376 від 26.04.2015, №1415-1416 від 27.04.2016, №1432-1436 від 28.04.2016, №1470-1471 від 29.04.2016, №1506, 1511 від 10.05.2016, №1533-1534 від 11.05.2016, №1583-1586 від 16.05.2016, №1632-1633 від 17.05.2016, №1641-1643 від 18.05.2016, №1658 від 19.05.2016, №1714-1716 від 24.05.2016, №1772, 1780, 1773 від 26.05.2016, №1788 від 27.05.2016, №1807-1813,1823 від 31.05.2016 та ін.

Судом встановлено, що у період з 11 березня по 24 липня 2016 року на підставі укладених договорів поставок №2365-2-16 від 27.04.2016, 2374-2-2016 від 28.04.2016, №2371-2-16 від 28.04.2016, №2406-2-16 від 15.05.2016, №2404-2-16 від 16.05.2016, №2411-2-16 від 17.05.2016, №2415-2-16 та 2416-2-16 від 19.05.2016, №2419-2-16 від 20.05.16, №2424-2-16 від 22.05.2016, № 2426-2-16 від 23.05.2016, №2438-2-16 та 2445-2-16 від 26.05.2016, №2442-2-16 від 27.05.2016, №2444 від 27.05.2016, №2451-2-16, 2448-2-16, 2450-2-16 від 29.05.2016, №2454-2-16 від 30.05.2016, №2463-2-16, 2465-2-16 від 01.06.2016, №2474-2-16 від 03.06.2016 та інших копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом, ТОВ АЛТОНС - КОМПАНІ поставило ПРАТ РАМБУРС пшеницю 2,3,4,5,6 класів у кількості 5 758,440 тон на загальну суму: 25 120 453,61 гривень.

За результатами поставки товару були складені документи, передбачені чинним законодавством України: договори поставки, видаткові накладні та податкові накладні в електронному вигляді, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових вкладних, копії зазначених первинних документів наявні в матеріалах адміністративної справи.

Відповідно до наявних в матеріалах справи належним чином завірених копій укладених договорів, вбачається що здійснення поставки товару відбувалось відповідно до умов DAP Incoterms 2010, а тому обов'язок транспортування товару до місць поставки повністю покладався на ТОВ АЛТОНС - КОМПАНІ . Поставка вважалась здійсненною з моменту передачі покупцеві товару у місці поставки, визначеному договором. Виконання зазначених договорів, підтверджується наданими позивачем копій платіжних доручень, відповідно до яких ПрАТ Рамбус здійснив оплату за поставлений товар шляхом безготівкового перерахуванням коштів на поточний рахунок ТОВ АЛТОНС-КОМПАНІ , що підтверджується платіжними дорученнями №1535 від 11.05.2016, №1545-1546 від 12.05.2016, №1566 від13.05.2016, №1674-1677 від 20.05.2016, №1721-1725 від 24.04.2016, №1742-1749 від 25.05.2016, № 1778-1779 від 26.05.2016, №1802-1806 від 18.05.2016, № 1861-1865, 1876-1876 від 01.06.2016, №1886, 1896 від 02.06.2016 р., №1927-1932 від 06.06.2016, №1954-1955 від 07.06.2016, № 1982-1985 від 09.06.2016, №1994-2000 від 10.06.2016, №2036-2037 від 13.06.2016, №2050-2053 від 14.06.2016 та інші.

Так, у період з 06 червня по 02 серпня 2016 року на підставі укладених договорів поставок №2477-2-16 від 05.06.2016, №2500-2-16 від 12.06.2016, №2550-2-16 від 23.06.2015, №2602-2-16 від 23.06.2016, №2602-2-16 від 12.07.2016, №2680-26-16 від 24.07.2016, №2687-26-16 від 25.07.2016, №2704-26-16 від 26.07.2016, №2712-26-16 від 27.07.2016, №2704-26-16 від 26.07.2016, №2712-26-16 27.07.2016, №2718-26-12, № 2722-26-16 від 28.07.2016, №2724-26-16 від 29.07.2016, №2745-26-16 від 01.08.2016 та інші, ТОВ Фірма САН поставило ПРАТ РАМБУРС пшеницю 2,3,4,5,6 класів та ячмінь у кількості 813,120 тон на загальну суму: 3 087 468,32 гривень.

За результатами поставки товару були складені договори поставки, видаткові накладні та податкові накладні в електронному вигляді, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до умов наданих копій укладених договорів між позивачем та ТОВ Фірма САН останні передбачали здійснення поставки товару відповідно до умов DAP Incoterms 2010, а саме, обов'язок транспортування товару до місць поставки повністю покладається на ТОВ Фірма САН . Відтак, поставка вважалась здійсненною з моменту передачі покупцеві товару у місці поставки, визначеному чинним договором.

Виконання даного договору підтверджується рухом коштів по банківському рахунку ПРАТ РАМБУС та копіями платіжних доручень №2004 від 10.06.2016, №2034 від 13.06.2016, №2143 від 16.06.2016, №2150 від 17.06.2016, №2330 від 04.07.2016, №283 від 19.07.2016, №2584 від 25.07.2016, №2659 від 27.07.2016, №2690 від 28.07.2016, № 2734-2735 від 29.07.2016, № 2744-2745 від 01.08.2016, №2782, 2800-2803 від 02.08.2016, № 2826-2832 від 03.08.2016, №2897-2905 від 05.08.2016 відповідно до яких, ПРАТ РАМБУС здійснив оплату за поставлений товар шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Фірма САН .

Перелік договорів поставок, укладених між ПРАТ „РАМБУРС" та ТОВ Фірма САН , видаткових накладних, згідно яких товар було передано від постачальника позивачу, найменування товару із зазначенням його класу, кількість та вартість.

Щодо господарських взаємовідносин ПРАТ РАМБУРС з ТОВ УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ГРУПА , суд дослідивши матеріали адміністративної справи та документи надані позивачем, зазначає наступне.

У період з 25 червня по 09 серпня 2016 року на підставі укладених договорів поставок №2565-2-16, 2552-2-16, 2554-2-16, 2552-216 від 24.06.2016, №2559-2-16 від 25.04.2016, №2570-2-16 від 26.06.2016, №2580-3-16, 2577-2-16, 2578-2-16 від 03.08.2016 та інші ТОВ УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ГРУПА поставило ПРАТ РАМБУРС пшеницю 2,3,4,5,6 класів у кількості 9411,180 тон на загальну суму: 3 540 097,02 гривень.

За результатами поставки товару були складені документи, передбачені чинним законодавством України: договори поставки, видаткові накладні та податкові накладні в електронному вигляді, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Оскільки укладені договори передбачали здійснення поставки товару відповідно до умов DAP Incoterms 2010, обов'язок транспортування товару до місць поставки повністю покладався на ТОВ УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ГРУПА . Поставка вважалась здійсненною з моменту передачі покупцеві товару у місці поставки, визначеному договором.

Відповідно до наданих позивачем належним чином завірених копій договорів поставок, укладених між ПРАТ „РАМБУРС" та ТОВ УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ГРУПА , видаткових накладних, згідно яких товар було передано від постачальника позивачу, найменування товару із зазначенням його класу, кількість та вартість поставленого товару вбачається підтвердженість господарських операції. Крім того, на виконання зазначених договорів позивачем було здійснено оплату за поставлений товар шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ УКРАЇНСЬКА ЗЕРНОВА ГРУПА , що підтверджується рухом коштів по банківському рахунку ПрАТ РАМБУС відповідно до наявних в матеріалах адміністративної справи копіями платіжних доручень.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України ) , витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього ж Закону визначено, що первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи з вказаних норм податкового законодавства, до складу витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Позивачем сформовано витрати на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, отриманих від його контрагентів, що відповідає вищенаведеним вимогам законодавства.

У відповідності до приписів пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях ; у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Отже, достатніми підставами для виникнення у платника податків права на податковий кредит є наявність податкових накладних, виданих йому підприємством-контрагентом, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, встановлення судом реальності та товарності господарської операції.

За приписами п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У даному випадку наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

З аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно з частиною другою статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закон №996-XIV).

Разом з тим, укладені договори не визнані у встановленому законом порядку недійсним, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване завищення позивачем суми податкового кредиту, контролюючим органом не наведено.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 року у справі № 826/661/14 (№ 21-1539а15).

Водночас, позивач як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, - то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Таким чином, проаналізувавши викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку про помилковість висновків відповідача та, які наслідок, протиправність оскаржуваних рішень.

Висновки контролюючого органу про неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту ґрунтуються на підставі лише тих даних, які містяться в інформаційних базах, без врахування первинних документів, що підтверджують фактичне здійснення операцій позивача із контрагентами.

Зважаючи на документальне підтвердження формування позивачем витрат та податкового кредиту за результатами здійснення господарської діяльності з його контрагентами за перевіряємий період, а також використання придбаних товарів (робіт, послуг) підприємством у власній господарській діяльності, контролюючим органом безпідставно донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток та зменшено розмір від'ємного значення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов приватного акціонерного товариства РАМБУС до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2017 року, якою Позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 896 874,18 грн. до прийняття рішення по справі, враховуючи, що вимоги Позивача задоволенні, Суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача зазначеної суми судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0000294109 від 04.05.2017 р., №0000284109 від 04.05.2017 р., №0000304109 від 04.05.2017 р., №0000314109 від 04.05.2017 р., № 00000324109 від 04.05.2017 р.

3. Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Окружного адміністративного суду міста Києва (Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 31218206784007, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача - 820019, Код класифікації доходів бюджету - 22030101) судові витрати в сумі 896 874,18 грн. (вісімсот дев'яносто шість тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 18 коп.)

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя І.А. Качур