Рішення

від 07.08.2017 по справі 904/6955/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.08.17р. Справа № 904/6955/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" (м. Вишгород, Київської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Троя Групп" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором-заявкою № 030801 на перевезення вантажу в міжнародному сполученні від 03.08.2016 у загальному розмірі 55 365 грн. 33 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - директор (наказ №1 від 21.08.2012)

ОСОБА_2 - адвокат (договір про надання правової допомоги від 04.08.2017)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Троя Групп" (далі - відповідач) заборгованість за договором-заявкою на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 030801 від 03.08.2016 у розмірі 55 365 грн. 33 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором-заявкою на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 030801 від 03.08.2016 в частині повної та своєчасної оплати наданих у серпні 2016 року послуг, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в сумі 55 365 грн. 33 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 17.07.2017.

Від відповідача надійшла заява про надання матеріалів справи на ознайомлення (вх.суду 38300/17 від 10.07.2017), у відповідності до якої представник відповідача 10.07.2017 ознайомився з матеріалами справи.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 38866/17 від 11.07.2017), в якому він просив суд розглянути справу без участі його представника. До вказаного клопотання позивач долучив витребувані судом документи.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.уду 3990-1/17 від 17.07.2017), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, посилаючись на необхідність звернення за правовою допомогою по даній справі.

У судове засідання 17.07.2017 з'явився представник відповідача. Представник позивача у вказане судове засідання не з'явився, при цьому, судом було враховано наявність клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні 17.07.2017 представник відповідача просив суд задовольнити його клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання було задоволено судом.

У зв'язку з вказаним, ухвалою суду від 17.07.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 07.08.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі, а також задоволенням клопотання відповідача.

Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Слід також відзначити, що судом здійснені всі можливі заходи щодо всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи; розгляд справи відкладався, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень .

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 43404/17 від 03.08.2017), в якому він просив суд розглянути справу без участі його представника. До вказаного клопотання позивач долучив додаткові документи.

Від відповідача надійшов супровідний лист (вх.суду 43748/17 від 07.08.2017), до якого він долучив відзив на позовну заяву, а також на спростування позовних вимог позивача. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на такі обставини:

- 03.08.2016 між ТОВ "Троя Груп" в особі директора ОСОБА_3 діючого на підставі статуту та ТОВ "Сонекс Україна" в особі директора ОСОБА_4 діючого на підставі статуту, було укладено договір транспортної експедиції № 0308816/1;

- згідно пункту 1.1. договору цей договір регулює сторін, що виникають при траснпортно-експедиційному обслуговуванні під час організації та виконання перевезень вантажів у міжнародному та міжміському сполученні та розрахунки за ці перевезення. Експедитор-2, що діє від свого імені та за рахунок експедитор-1, зобов'язується надати експедитор-1 транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів експедитора-1 автомобільним транспортом на території України та за її межами, згідно заявок експедитора-1. Експедитор-1, в свою чергу, зобов'язується оплатити надані послуги;

- відповідно до пункту 2.1.2. договору транспортної експедиції № 0308816/1 від 03.08.2016 експедитор-2 зобов'язався розробити оптимальні транспортні маршрути і здійснити перевезення вантажів у відповідності з умовами заявок, а також здійснювати перетин кордону в місці, обумовленому з експедитором-1; у відповідності до пункту 2.1.10 договору сторони несуть відповідальність за матеріальний збиток, заподіяний внаслідок неналежного виконання договору при наявності провини однієї із сторін, у розмірі згідно взятих на себе зобов'язань у рамках договору, що не суперечить чинному законодавству України;

- 03.08.2016 між ТОВ "Троя Груп" в особі директора ОСОБА_3, діючого на підставі статуту, та ТОВ "Сонекс Україна", в особі директора ОСОБА_4, діючого на підставі статуту, укладено заяву-договір № 0308001 на перевезення вантажу в міжнародному сполученні;

- 15.08.2016 ТОВ "Троя Груп" отримало від ТОВ "Вулвер" претензію, в якій було відмовлено в повній оплаті послуг перевезення вантажу за договором-заявкою № 030801 на перевезення вантажу в міжнародному сполученні від 03.08.2016 та повідомлено про готовність оплатити 5 615 грн. 74 коп. за курсом НБУ на 16.08.2016 - 200 Євро. Зазначене було обґрунтовано порушенням строку доставки вантажу на 7 днів, у зв'язку з чим ТОВ "Вулвер" зазнало значних збитків. У листі ТОВ "Вулвер" повідомляло про те, що на підставі заявки-договору № 030801 від 03.08.2016, укладеної між ТОВ "Вулвер" та ТОВ "Троя Груп", 16.08.2017 було отримано вантаж - "Насоси для рідини електричні", в кількості 21 вантажне місце, вагою 6 045 кг, вартістю 44 786,26 Євро, що слідують по товаросупровідним документам - CMR б/н від 05.08.2016 та інвойсу № S02/16009475 від 05.08.2016. Відправником товару є іноземне підприємство "Dab Pumps Spa" (Via Marco Polo, 14, 35035, Mestrino, PD), а одержувач ТОВ "Вулвер" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9/146). Перевезення здійснювалося ТОВ "Сонекс Україна", водій ОСОБА_5;

- обов'язковими умовами зазначеного замовлення було суворо окремий автомобіль, не консолідований вантаж, точні строки поставки;

- директор ТОВ "Сонекс Україна" ОСОБА_4 після 03.08.2016 неодноразово звертався до ТОВ "Вулвер" із пропозицією вести безпосередні розрахунки за поставками та пропонував свої послуги з експедиції. ТОВ "Вулвер" відмовили ТОВ "Сонекс Україна" в безпосередньому розрахунку за поставку на підставі заявки-договору № 030801 від 03.08.2016 та зважаючи на недобросовісне відношення ТОВ "Сонекс Україна" до виконання своїх договірних обов'язків, що призвело до збитків, було досягнуто усної домовленості, згідно з якою ТОВ "Сонекс Україна" відмовилось від отримання оплати поставки. На теперішній час будь-які господарські відносини між даними юридичними особами відсутні;

- у зв'язку із порушенням водієм ТОВ "Сонекс Україна" митних правил та умов поставки вантаж було доставлено із затримкою в 7 днів, у зв'язку із чим, покупці зазначеного товару відмовились від його отримання та оплати. Як наслідок, ТОВ "Вулвер" зазнало значних збитків та направило ТОВ "Троя Груп" претензію про зменшення суми оплати перевезення до 200 Євро. До теперішнього часу поставка за заявкою-договором № 030801 від 03.08.2016 не оплачена;

- під час проведення митного контролю та повного митного огляду вантажу, із залученням експерта-оцінювача, з повним перерахунком кількості місць та ідентифікацією товару встановлено, що у вантажних приміщеннях автомобіля та причепу знаходиться всього 30 вантажних місць, що на 2 вантажних місця більше, ніж заявлено в товаросупровідних документах, з яких 7 вантажних місць з вантажем "установки для кондиціювання повітря", 21 вантажне місце з вантажем "насоси для рідини електричні" та 2 вантажних місця, які не заявлені в товаросупровідних документах;

- постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2016 у справі про адміністративне правопорушення № 308/931/16-п ОСОБА_5, працюючого водієм чеського підприємства "Sonex Europe s.t.o." визнано винним в порушенні митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів, що складає 56 464 грн. 85 коп. з конфіскацією зазначених товарів, а саме: Контролер двигуна (софтстартер пристрій плавного пуску) "SMC-50 FllenBradley/Rockwell Software", загальною кількістю - 1 шт., одне вантажне місце; запасні частини до помпи "Dragflow" моделі EL 7.5 (гумові прокладки, кріплення, частини помпи), всього 15 найменувань, загальною кількістю - 21 шт., одне вантажне місце, які знаходяться на складі Закарпатської митниці ДФС - в дохід держави;

- таким чином, ТОВ "Сонекс Україна" грубо порушило умови договору транспортної експедиції № 0308816/1 від 03.08.2016 та договору-заявки № 030801 від 03.08.2016, у зв'язку з чим ТОВ "Троя Груп" зазнало збитків. Так, порушення ТОВ "Сонекс Україна" своїх зобов'язань полягало у наступному: було замовлено автомобіль Мерседес 1 АК8924, тент, 10 т., 45 куб. м., а поставку було здійснено автомобілем "Reno" р.н.з. 1 АК8924, з причепом марки "ZREMB" р.н.з. 1АІ4234; розроблено маршрут з Via Marco Polo, 14, 35035, Mestrino, PD02099 до м. Київ, вул. Бориспільська, 9/146, а перевезення виконано за маршрутом від Via Marco Polo, 14, 35035, Mestrino, PD02099 та Via Biban, 54-Z.I., 31030, Biban Fraz.DI Carbonera, IT до 79015, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 а потім м. Київ, вул.Борисполіська, 9/146; порушено митні правила;

- вчиненні ТОВ "Сонекс Україна" порушення зобов'язань знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із негативними наслідками, які зазнало ТОВ "Троя Груп" у вигляді збитків, втрати вартості ділової репутації, через що відповідач змушений нести витрати та вчиняти дії щодо відновлення нормальних господарських зв'язків зі своїми клієнтами. Враховуючи вказані обставини, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

У судове засідання 07.08.2017 з'явилися представники відповідача. Представник позивача у вказане судове засідання не з'явився, при цьому, судом було враховано наявність клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було задоволено судом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2017 виклав зміст відзиву на позовну заяву, з урахуванням доводів якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті і розгляд справи можливий без присутності представника позивача .

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд виходить із того, що для надання документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські відносини, що виникли за конкретним правочином, укладеним між сторонами.

Так, 03.08.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Троя Групп" (далі - експедитор-1, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" (далі - експедитор-2, позивач) було підписано договір-заявку на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 030801.

У заявці сторони вказали таке:

- маршрут - Mestrino (IT) - Kiev (UA);

- вартість перевезення - 2 100 EUR б/н по курсу ПБ на день відвантаження;

- строки оплати - 10-15 б/днів по оригіналам документів;

- умови оплати - надання оригіналів рахунків, видаткових накладних, актів виконаних робіт (2 екз.), ТТН/CMR, заявка-договір, завірена мокрою печаткою (а.с.12).

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання статті 316 Господарського кодексу України, Глави 65 Цивільного кодексу України "Транспортне експедирування", Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

Відповідно до частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до частини 1 статті 930 Цивільного кодексу України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Як було вказано вище, відповідачем було сформовано транспортне замовлення, яке було погоджене позивачем, в якому сторони узгодили умови перевезення за маршрутом: Mestrino (IT) - Kiev (UA).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання взятих на себе зобов'язань позивачем у серпні 2016 року було надано відповідачу послуги , обумовлені умовами договору-заявкою на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 030801 від 03.08.2016, вартість яких склала 2 100 Євро.

На підтвердження виконання договору-заявки на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 030801 від 03.08.2016 позивач долучив до матеріалів справи:

- міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 16.08.2016 (а.с.13).

При цьому, матеріали справи не містять жодних заперечень чи претензій відповідача щодо якості, обсягів та вартості наданих послуг .

Таким чином, послуги з організації перевезення вантажів на суму 2 100 Євро є такими, що прийняті відповідачем в повному обсязі .

За приписами статті 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

У відповідності до умов договору-заявки вартість послуг становить 2 100 євро, яка сплачується відповідачем протягом 10-15 банківських днів по оригіналам документів безготівковим способом по курсу ПБ на день вивантаження.

Як встановлено судом з міжнародної товарно-транспортної накладної CMR від 16.08.2016, днем вивантаження є 16.08.2016.

Здійснивши інформаційний запит в системі "Інтернет" щодо курсу валют Приватбанку станом на 16.08.2016, судом встановлено, що в даний день курс євро до гривні становив: купівля - 27 грн. 80 коп. за 1 Євро; 28 грн. 10 коп. за 1 Євро - продаж.

При цьому, позивач заявив до стягнення заборгованість за договором-заявкою на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 030801 від 03.08.2016 в сумі 55 365 грн. 33 коп., що за розрахунком суду становить 2 100 Євро за курсом 26 грн. 3644 коп. за 1 Євро, та не виходить за межі вартості перевезення, розрахованої судом.

Так, в оплату вказаних послуг позивачем було виставлено рахунок-фактуру № СУНФ-000106 від 16.08.2016 (за міжнародні траснпортно-експедиційні послуги за маршрутом Mestrino (IT) - м/к Ужгород (UA) - Київ (UA) а/м 1АК8924/1АІ4234) на суму 55 365 грн. 33 коп. (а.с.14).

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем здійснювалося направлення на юридичну адресу відповідача таких документів :

- претензії-вимоги вих № 1/120317 від 12.03.2017, в якій позивач вимагав сплатити до 20.03.2017 заборгованість в сумі 55 365 грн. 33 коп. та надіслати до 20.03.2017 оформлені уповноваженою особою оригінали документів (а.с.19-20);

- рахунок-фактуру № СУНФ-000106 від 16.08.2016;

- договір № 030801 від 03.08.2016;

- акт здачі-прийняття робіт № СУНФ-000106 від 16.08.2016;

- копії CMR б/н;

- копії квитанції про відправлення рекомендованого листа;

- копія роздруківки з online відстеження про час отримання оригіналів документів (а.с.16-18). Відправлення вказаного пакету документів підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення до неї від 16.03.2017, які наявні в матеріалах справи (а.с.18).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане поштове відправлення було отримано відповідачем 29.03.2017 , що вбачається з поштового повідомлення № 0730107872750, яке також наявне в матеріалах справи (а.с.21).

Як було вказано вище, у вказаній претензії позивач вимагав до 20.03.2017 сплатити заборгованість в сумі 55 365 грн. 33 коп. та надіслати до 20.03.2017 оформлені уповноваженою особою оригінали документів.

Однак, станом на момент прийняття рішення у справі, відповіді на вказану претензію відповідачем не надано, вимоги, зазначені у ній, - не виконані.

Отже, зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг відповідачем не виконано, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи умови договору-заявки на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 030801 від 03.08.2016, а також наявність в матеріалах справи доказів отримання повного пакету документів по спірному перевезенню відповідачем, а також відсутність зауважень щодо обсягів, якості та строків наданих позивачем послуг, приймаючи до уваги прийняття відповідачем наданих у серпні 21016 року послуг в рамках спірного правочину, господарський суд встановив, що строк оплати наданих послуг є таким, що настав, у зв'язку з чим суд вважає наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 55 365 грн. 33 коп. обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 33 та статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів оплати наданих послуг відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спірний періоду сумі 55 365 грн. 33 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.

Так, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач долучив до матеріалів справи договір транспортної експедиції № 030816/1 від 03.08.2016, а також докази неякісного надання послуг за спірною заявкою. З приводу вказаних заперечень суд зазначає слідуюче.

Так, в матеріалах справи наявний договір транспортної експедиції № 030816/1 від 03.08.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Троя Групп" (далі - експедитор-1, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" (далі - експедитор-2, позивач), відповідно до умов пункту 1.1. якого, договір регулює взаємини сторін, що виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванні під час організації та виконання перевезень вантажів у міжнародному та міжміському сполученні та розрахунки за ці перевезення. Експедитор-2, що діє від свого імені та за рахунок експедитор-1, зобов'язується надати експедитор-1 транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів експедитора-1 автомобільним транспортом на території України та за її межами, згідно заявок експедитора-1. Експедитор-1, в свою чергу, зобов'язується оплатити надані послуги.

У пункті 2.1. договору серед обов'язків експедитора-2 зазначено, що останній зобов'язаний, зокрема, розробити оптимальні транспортні маршрути і здійснити перевезення вантажів у відповідності з умовами заявок, а також здійснювати перетин кордону в місці, обумовленому з експедитором-1 (підпункт 2.1.2. договору).

Відповідно до підпункту 2.1.10. договору експедитор-2 несе відповідальність за всі діяння третіх осіб, залучених ним для виконання заявок експедитора-1, в тому числі водіїв, експедиторів, інших осіб та інші.

Згідно з пунктом 4.1. договору сторони несуть відповідальність за матеріальний збиток, заподіяний внаслідок неналежного виконання договору при наявності провини однієї із сторін, у розмір згідно взятих на себе зобов'язань у рамках договору, що не суперечить чинному законодавству України.

У пункті 8.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом 3-х років. Сторони вправі розірвати договір без зазначення причин, попередивши рекомендованим листом, за умови відсутності заборгованості один перед одним. Договір може бути розірваний після повного виконання сторонами зобов'язань за поточними транспортно-експедиційними перевезеннями. У випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до припинення дійсного договору не повідомить іншу сторону про намір його припинити, договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Як вказує відповідача, 15.08.2016 ним було отримало від ТОВ "Вулвер" претензію, в якій було відмовлено в повній оплаті послуг перевезення вантажу за договором-заявкою № 030801 на перевезення вантажу в міжнародному сполученні від 03.08.2016 та повідомлено про готовність оплатити 5 615 грн. 74 коп. за курсом НБУ на 16.08.2016 - 200 Євро. Зазначене було обґрунтовано порушенням строку доставки вантажу на 7 днів, у зв'язку з чим ТОВ "Вулвер" зазнало значних збитків. У листі ТОВ "Вулвер" повідомляло про те, що на підставі заявки-договору № 030801 від 03.08.2016, укладеної між ТОВ "Вулвер" та ТОВ "Троя Груп", 16.08.2017 було отримано вантаж - "Насоси для рідини електричні", в кількості 21 вантажне місце, вагою 6045 кг, вартістю 44 786,26 Євро, що слідують по товаросупровідним документам - CMR б/н від 05.08.2016 та інвойсу № S02/16009475 від 05.08.2016. Відправником товару є іноземне підприємство "Dab Pumps Spa" (Via Marco Polo, 14, 35035, Mestrino, PD), а одержувач ТОВ "Вулвер" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9/146). Перевезення здійснювалося ТОВ "Сонекс Україна", водій ОСОБА_5.

При цьому, обов'язковими умовами зазначеного замовлення було суворо окремий автомобіль, не консолідований вантаж, точні строки поставки.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2016 у справі про адміністративне правопорушення № 308/931/16-п ОСОБА_5, працюючого водієм чеського підприємства "Sonex Europe s.t.o." визнано винним в порушенні митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів, що складає 56 464 грн. 85 коп. з конфіскацією зазначених товарів, а саме: Контролер двигуна (софтстартер пристрій плавного пуску) "SMC-50 FllenBradley/Rockwell Software", загальною кількістю - 1 шт., одне вантажне місце; запасні частини до помпи "Dragflow" моделі EL 7.5 (гумові прокладки, кріплення, частини помпи), всього 15 найменувань, загальною кількістю - 21 шт., одне вантажне місце, які знаходяться на складі Закарпатської митниці ДФС - в дохід держави (а.с.68-73).

Як вказує відповідач, ТОВ "Сонекс Україна" грубо порушило умови договору транспортної експедиції № 0308816/1 від 03.08.2016 та договору-заявки № 030801 від 03.08.2016, у зв'язку з чим ТОВ "Троя Груп" зазнало збитків. Так, порушення ТОВ "Сонекс Україна" своїх зобов'язань полягало у наступному: було замовлено автомобіль Мерседес 1 АК8924, тент, 10 т., 45 куб. м., а поставку було здійснено автомобілем "Reno" р.н.з. 1 АК8924, з причепом марки "ZREMB" р.н.з. 1АІ4234; розроблено маршрут з Via Marco Polo, 14, 35035, Mestrino, PD02099 до м. Київ, вул. Бориспільська, 9/146, а перевезення виконано за маршрутом від Via Marco Polo, 14, 35035, Mestrino, PD02099 та Via Biban, 54-Z.I., 31030, Biban Fraz.DI Carbonera, IT до 79015, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 а потім м. Київ, вул.Борисполіська, 9/146; порушено митні правила;

- вчиненні ТОВ "Сонекс Україна" порушення зобов'язань знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із негативними наслідками, які зазнало ТОВ "Троя Груп" у вигляді збитків, втрати вартості ділової репутації, через що відповідач змушений нести витрати та вчиняти дії щодо відновлення нормальних господарських зв'язків зі своїми клієнтами. Враховуючи вказані обставини, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

З приводу вказаних заперечень відповідача суд зазначає, що вказані відповідачем порушення під час надання послуг можуть бути предметом розгляду судом, у випадку звернення позивача із позовом до суду про стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, однак зазначені відповідачем обставини не звільняють відповідача від обов'язку сплатити за надані послуги, а також не є тими обставинами, які відповідно до норм чинного законодавства звільняють відповідача від відповідальності за порушення грошових зобов'язань перед позивачем.

Ні умови договору від 03.08.2016 ні умови заявки-договору від 03.08.2017 не містять умов щодо звільнення від обов'язку сплатити за надані послуги, у випадку надання їх не тим транспортним засобом, з простроченням чи з інших обставин.

Так, з матеріалів справи вбачається, що заявка-договір від 03.08.2016 була виконана позивачем, що підтверджується відміткою на CMR від 16.08.2016 (а.с.13). Більше того, після отримання всіх передбачених заявкою-договором документів відповідач жодних претензій щодо якості, строків та обсягу наданих послуг не висловив, чим підтвердив прийняття наданих позивачем послуг, що має наслідком виникнення у нього обов'язку з їх оплати .

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором-заявкою на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 030801 від 03.08.2016 у відповідача перед позивачем в сумі 55 365 грн. 33 коп. належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем не спростований, а отже позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 55 365 грн. 33 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) у справі покладаються на відповідача у розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Троя Групп" (49000, м.Дніпро, площа ОСОБА_6, будинок 1, офіс 254; ідентифікаційний код 38300861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вулиця Набережна, будинок 7, корпус А, офіс 208; ідентифікаційний код 37868561) - 55 365 грн. 33 коп. - основного боргу, 1 600 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_7