Постанова

від 02.08.2017 по справі 904/9156/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року Справа № 904/9156/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Удовиченка О.С., суддів:Панової І.Ю., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-2013" та постанову та на рішенняДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі№ 904/9156/16 за позовомПершого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро доТовариства з обмеженою відповідальністю "Караван - 2013" третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Приватне підприємство "Цесія" Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, м. Дніпро провитребування нежитлового приміщення В судовому засіданні представники :

Позивача:не з'явилися Відповідача: Третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачане з'явилися не з'явилися не з'явилися В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-2013" на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення №130, що розташоване за адресою: вул. Будьонного, 25 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 90127112101).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірне майно вибуло з комунальної власності територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради шляхом відчуження на користь приватного підприємства, яке в подальшому перепродало спірне майно відповідачу, поза волею власника майна, що є підставою для його витребування у добросовісного набувача - ТОВ "Каораван - 2013" на підставі ч.1 ст.388 ЦК України. Мотивуючи своє право на звернення в порядку ст.2 ГПК України, прокурором зазначено про бездіяльність Дніпропетровської міської ради, яка вбачається з того, що незважаючи на те, що первинна угода, за якою було відчужене майно територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, була визнана недійсною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/5752/2012, будучи залученою до участі у справі, Дніпропетровською міською радою не вжито заходів цивільно-правового характеру, направлених на повернення до комунальної власності міста нерухомого майна, яке вибуло з її власності поза її волею.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі; витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-2013" на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення №130, що розташоване за адресою: вул. Будьонного, 25 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 90127112101); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-2013" на користь прокуратури Дніпропетровської області витрат по сплаті судового збору в розмірі 378,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 (колегія суддів: Подобєд І.М., Сизько І.А., Орєшкіна Е.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 залишено без змін.

Судові рішення обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно вибуло шляхом відчуження на користь Приватного підприємства "Цесія" з комунальної власності територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради поза волею власника, що в свою чергу є підставою для витребування нерухомого майна у відповідача, як добросовісного набувача в порядку ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван - 2013" (далі - ТОВ "Караван-2013") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2017, передати справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч.3 ст.129 Конституції України, ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.388 Цивільного кодексу України, ст.4 2 , ст.101 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає не задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 №46 "Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів" затверджено перелік об'єктів комунальної власності Дніпропетровської міської ради народних депутатів (п. 1 рішення) (а.с.25-28 т.1), яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 року, затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 року та рішення Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 року відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 05.07.2013 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, зокрема спірне, що розташоване за адресою: вул. Будьонного, 25 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 901271121101).

Рішенням Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради" (а.с.30-33 т.1) вирішено провести реорганізацію комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, шляхом передачі з їх балансу на баланс Комунальному підприємству "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради окремо розташовані нежитлові будівлі і споруди, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №40/14 від 29.07.2011 "Про припинення юридичних осіб - деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради" (а.с.39 т.2) вирішено припинити юридичні особи шляхом ліквідації, зокрема, і Комунальне виробниче житлове ремонтне-експлуатаційне підприємство Ленінського району (п.1).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 у справі №7/5005/15290/2011 задоволено позов Дніпропетровської міської ради до КЖРЕП Ленінського району Дніпропетровської міської ради, третя особа: КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язано КЖРЕП Ленінського району Дніпропетровської міської ради передати зі свого балансу на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради об'єкти нерухомого майна (із відповідною технічною та іншою документацією), розташовані у м. Дніпропетровську (зокрема, і спірне нежитлове приміщення).

Рішенням Дніпропетровської міської ради "Про затвердження проміжних ліквідаційних балансів юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради" №41/22 від 28.03.2012 затверджено проміжні ліквідаційні баланси юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради, зокрема, Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Ленінського району станом на 01.02.2012 (а.с.40-44 т.2).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2012 у справі №38/5005/5752/2012 порушено провадження у справі про банкрутство комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району м. Дніпропетровська за процедурою, передбаченою статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2012 у справі №38/5005/5752/2012 визнано комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Барановського О.М.

Арбітражним керуючим всупереч рішенню Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 та рішенню господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 у справі №7/5005/15290/2011 спірне майно включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, та в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" торгів з його продажу Приватному підприємству "Цесія" за договором купівлі-продажу від 23.07.2013.

В подальшому спірне нерухоме майно Приватним підприємством "Цесія" відчужено на користь ТОВ "Караван-2013" за договором купівлі-продажу від 23.07.2013, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстровано в реєстрі за №3080 (а.с.40-43 т.1), про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.23 т.1).

Задовольняючи віндикаційний позов прокурора та застосовуючи приписи ч.1 ст.388 ЦК України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що неправомірність дій щодо відчуження спірного нерухомого майна поза волею позивача встановлена наявними у справі доказами та судовими рішеннями, які набрали законної сили і згідно ст.115 ГПК України підлягають обов'язковому виконанню.

Так, судами встановлено, що у справі про банкрутство №38/5005/5752/2012 комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району прокуратурою Дніпропетровської області були оскаржені дії ліквідатора банкрута щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, зокрема, нежитлового приміщення №130, що розташоване за адресою: вул. Будьонного, будинок 25 в м. Дніпропетровську, загальною площею 63,3 кв. м, та щодо продажу з відкритих біржових торгів зазначеного нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/5752/2012, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017, визнано неправомірними дії ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, зокрема, нежитлового приміщення №130 по вул. Будьонного, 25 в м. Дніпропетровську, загальною площею 63,3 кв. м; визнано неправомірними дії ліквідатора щодо продажу з відкритих біржових торгів нежитлового приміщення №130 по вул. Будьонного, 25 в м. Дніпропетровську, загальною площею 63,3 кв. м; визнані недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення №130 по вул. Будьонного, 25 м. Дніпропетровську, загальною площею 63,3 кв. м, оформлених протоколом від 27.12.2012; визнано недійсним договір купівлі-продажу №1108 від 10.07.2013, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим Саричевою Н.В. та ПП "Цесія" з відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення №130 по вул. Будьонного, 25 в м. Дніпропетровську, загальною площею 63,3 кв.м.

Судові рішення були обґрунтовані тим, що на час включення майна банкрута до ліквідаційної маси та його продажу з торгів рішення Дніпропетровської міської ради від 02.03.2011 №16/9 щодо передачі спірного комунального майна на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради в повному обсязі виконано не було, нерухоме майно обліковувалось на балансі комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району (м. Дніпропетровськ) за відсутності правових підстав.

Також, судами встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/17998/15-к встановлено факт протиправного невиконання вимог рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 у справі №7/5005/15290/2011, вчиненого головою ліквідаційної комісії комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району м. Дніпропетровська Пересунько Б.Б. всупереч інтересам територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, як власника спірного нерухомого майна.

Крім того, посилаючись на ст.ст. 60, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суди дійшли висновку, що лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Дніпропетровської міської ради, можливе розпорядження спірним нерухомим майном. Таке рішення щодо розпорядження спірного майна відсутнє в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає висновки судів законними та обґрунтованими виходячи з наступного.

Згідно зі ст. ст. 319, 321, 658 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Ст. 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, у разі якщо відчуження майна мало місце два і більше разів після укладення правочину, який в подальшому визнано недійсним, таке майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, як від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України.

При цьому, чинне законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами наявності у відчужувача за останнім договором у ряді цивільно-правових договорів, які укладалися щодо спірного майна, права на його відчуження; визнання недійсними результатів торгів (аукціону) на виконання рішення суду про грошове стягнення є підставою для витребування власником майна від добросовісного набувача за ст. 388 ЦК України, оскільки майно вибуло від власника поза його волею іншим шляхом - шляхом проведення публічних торгів іншою особою на виконання судового рішення про стягнення коштів. Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України згідно постанови від 03.10.2011 року у справі № 51/232 та постанови від 17.10.2011 року у справі № 5002-8/5447-2010.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Ч. ч. 5, 8 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності; об'єкти комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Отже, виключні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Дніпровська міська рада.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача поза його волею, оскільки КВЖРЕП Ленінського району не мало права повного господарського відання та навіть права господарського відання щодо спірного нерухомого майна, оскільки таке право було передано власником нерухомого майна - Дніпропетровською міською радою іншому комунальному підприємству, отже, підприємство-банкрут не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності для розпорядження спірним об'єктом нерухомого майна, тому Дніпровська міська рада на підставі вимог закону має право витребувати його від набувача - ТОВ "Караван-2013".

Посилання заявника касаційної скарги на те, що витребуване майно є його приватною власністю, якою він володіє понад три роки і яке набуте та зареєстроване у встановленому законом порядку, не приймаються до уваги з огляду на вищенаведені обставини та положення чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку й постановили законні та обґрунтовані рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - 2013" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі №904/9156/16 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді І.Ю. Панова

В.Ю. Поліщук