Рішення

від 25.07.2017 по справі 910/5321/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017Справа №910/5321/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Трейд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Трейдинг"

про стягнення заборгованості 231 533,10 грн.

Представники сторін:

від позивача: Рудяк О.І. - представник за довіреністю № 22 від 26.12.2016 р.;

від відповідача: Іванова Х.О. - представник за довіреністю № 4 від 11.05.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Трейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Трейдинг" про стягнення 231 533,10 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.11.2015 року між сторонами укладений договір поставки № 17-26/11/2015.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар.

Відповідно до п. 3.2. договору датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару уповноваженими представниками.

П. 3.3. договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару, або видаткової накладної.

На виконання умов вказаного договору позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 207 860,00 грн, що підтверджується видатковою накладної № 292 від 28.07.2016 року. Вказана вартість товару відповідачем не оплачена.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою до відповідача про стягнення основної заборгованості в розмірі на суму 207 860,00 грн., індексу інфляції у сумі 19 607,02 грн., три проценти річних у сумі 4 066,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16.05.2017 року.

15.05.2017 року до канцелярії суду позивач подав документи по справі, на виконання вимог ухвали суду від 04.04.2017 року.

В судове засідання 16.05.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.04.2017 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 41688304, але 15.05.2017 р. до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача не заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2017 року розгляд справи відкладено на 29.05.2017 року.

29.05.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі.

В судовому засідання 29.05.2017 року представники відповідача підтримали клопотання про припинення провадження у справі.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

Представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Суд задовольнив клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Представник позивача надав суду оригінали документів для огляду.

Суд оглянув надані документи.

У судовому засіданні 29.05.2017 року оголошено перерву до 13.06.2017 року.

13.06.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав клопотання про призначення судової експертизи, про витребування доказів по справі та зустрічний позов.

В судовому засіданні 13.06,2017 року представник відповідача підтримав клопотання про припинення провадження у справі.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку з його необґрунтованістю.

Представник позивача надав суду заперечення на відзив.

Представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової експертизи.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи у зв'язку з його необґрунтованістю.

Представник відповідача підтримав клопотання про витребування доказів по справі.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів по справі у зв'язку з його необґрунтованістю.

В судовому засіданні оголошено перерву до 26.06.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі №910/5321/17 на підставі п. 1, 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГГПК України зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Трейдинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Трейд" про визнання договору № 17-26/11/2015 від 26.11.2015 р. недійсним та додані до неї матеріали повернуто без розгляду.

В судовому засіданні 26.06.2017 року представник відповідача подав пояснення по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні оголошено перерву до 25.07.2017 року.

В судовому засіданні 25.07.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

26.11.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Трейд" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Колос-Трейдинг" (покупець) укладено договір поставки № 17-26/11/2015.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.2. договору під товаром у цьому договорі розуміється висівки пшеничні, здорового товарного стану, без живих комах зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивні.

Відповідно до п. 3.2. договору датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару уповноваженими представниками.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару , або видаткової накладної .

Відповідно до п. 1.5 договору загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, строк відвантаження товару, місце та умови доставки товару, визначаються сторонами у специфікаціях, що є додатками та невід'ємною частиною даного договору. Ціна товару, також, вказується в накладних до окремих партій і вважається погодженою між постачальником та покупцем при наявності печаток обох сторін договору.

П. 1.6. договору зазначено, що умови та строки поставки товару обумовлюються сторонами у специфікації.

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що специфікація сторонами не складалась.

Відповідно до п. 2.4 договору, при поставці товару покупцеві надаються з боку постачальника: рахунок-фактура, податкова накладна, видаткова накладна.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 207 860,00 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін накладною №292 від 28.07.2016 року, оригінал якої оглянутий судом в судовому засіданні.

Також позивач виставив відповідачеві рахунок на оплату № 308 від 25.07.2016 року на суму 207 860,00 грн. в т.ч. ПДВ, виписав та зареєстрував податкову накладну № 89 від 28.07.2016 року.

Позивачем пояснено, що при посиланні в рахунку на оплату №308 від 25.07.2016 року та видатковій накладній №292 від 28.07.2016 року на договір здійснено помилку, а саме замість №17-26/11/2015 від 26.11.2015 року зазначено №17-25/11/2015 від 25.11.2015.

З наявних заперечень та клопотань відповідача вбачається, що ним сам факт поставки товару не заперечувався проте робиться висновок щодо повноти первинних документів та того, що директором ТОВ Колос Трейдинг не підписувалась вищезазначені документи. У зв'язку з чим, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

З наявної видаткової накладної вбачається, що зі сторони відповідача товар був отриманий, що підтверджується підписаною накладною, завіреною печаткою товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Трейдинг .

При цьому, слід зазначити, що вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 09 квітня 2013 року у справі №5023/5085/12.

Крім того, відповідно до п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р. "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію" (яка була чинною на момент поставки товару (28.07.2016 року) втрати чинність на підставі постанови КМ України №736 від 19.10.16), яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п. 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує проти автентичності відтиску печатки, здійсненого на видатковій накладній , а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до умов, зазначених в специфікаціях до цього договору.

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що специфікація сторонами не складалась, однак судом встановлено, що в п. 1.4. договору зазначено, що ціна товару, також, вказується в накладних і вважається погодженою, оскільки наявні печатки обох сторін договору на видатковій накладній № 292 від 28.07.2016 року.

Оскільки відповідачем підписана видаткова накладна, в силу п. 3.3. договору право власності на товар перейшло до покупця.

24.02.2017 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія (вимога) №73 від 24.02.2017 року в якій вимагав у семиденний строк від дня направлення даної претензії сплатити на користь ТОВ Інвест Агро Трейд 207 860,00 грн. Однак претензія залишилась без задоволення та будь-яких заперечень за сторони відповідача не надходило. Вказана вимога відправлена 24.02.2017 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком КМА УДППЗ Укрпошта

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 207 860,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивачем нараховано індекс інфляції у сумі 19 607,02 грн. та три проценти річних у сумі 4 066,08 грн. за період з 30.07.2016 року по 24.03.2017 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача індексу інфляції у сумі 19 607,02 грн., три проценти річних у сумі 4 066,08 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Трейдинг" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 23, оф. 1207; код ЄДРПОУ 39616024) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Трейд" (036800, м. Київ, вул. Ділова, будинок 5, корп. 10-А; ідентифікаційний код 39651630) заборгованість в розмірі 207 860 (двісті сім тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп., індекс інфляції у сумі 19 607 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сім) грн. 02 коп., три проценти річних у сумі 4 066 (чотири тисячі шістдесят шість) грн. 08 коп. та 3 473 (три тисячі чотириста сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 07.08.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий