Рішення

від 01.08.2017 по справі 922/1979/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р.Справа № 922/1979/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг - Постач", м. Кременчук до Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків про стягнення 97700,01 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року до господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) звернулось ТОВ "Спецінжинірінг-Постач" (далі - позивач). У позові останній просив суд стягнути з відповідача на свою користь 78589,82 грн. інфляційних втрат та 19110,19 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України. Витрати по оплаті судового збору позивач просив суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 04.07.2017 о 10:45.

04.07.2017 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд зупинити провадження у справі до вирішення справи №922/722/15 Вищим господарським судом України. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що господарським судом Харківської області 20.04.2015 винесено рішення по справі № 922/722/15 за позовом ТОВ «Спецінжиніринг-Постач» до Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області про стягнення заборгованості, яким вимоги позивача задоволені у повному обсязі та стягнуто з Департаменту на користь позивача 296565, 60 грн. заборгованості, 3 % річних у сумі 9 725, 72 грн., інфляційні нарахування у сумі 73752, 89 грн. та 7600, 88 грн. судового збору. На виконання вказаного рішення 13.07.2015 видано наказ про примусове виконання зазначеного рішення. Згідно з даним наказом він є дійсним для пред'явлення до виконання до державної виконавчої служби, фінансових установ або органів, що здійснюють казначейські обслуговування бюджетних коштів до 02 липня 2016 року. Проте, стягувач не звернувся до відповідних органів протягом визначеного строку. Надалі, ТОВ "Спецінжиніринг-Постач", 03.04.2017 звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про поновлення строку для пред'явлення документу до виконання. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2017 по справі № 922/722/15 задоволено заяву ТОВ "Спецінжиніринг-Постач" про поновлення пропущеного строку. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 по справі № 922/722/15 зазначену ухвалу залишено без змін. Проте, Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації не погодився з прийнятими рішеннями та 26.06.2017 подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України.

У судовому засіданні 04.07.2017 представник позивача проти вказаного клопотання заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. Присутній у судовому засіданні представник відповідача наполягав на клопотанні та просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні 04.07.2017 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі було судом відхилено, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відхилення клопотання, оскільки відповідачем не доведено суду неможливість розгляду даної справи до розгляду касаційної скарги ВГСУ та не вказано обставин, що унеможливлюють розгляд даної справи.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.07.2017 до 01.08.2017 до 11:40.

01.08.2017 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Зокрема, посилається на те, що Департамент капітального будівництва не виконав рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 по справі № 922/722/15 у добровільному порядку у зв'язку з відсутністю підкріплення коштів на єдиному казначейському рахунку. У відповідності до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Водночас, частиною 2 статті 23 Бюджетного кодексу України встановлюється, що бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Проте бюджетом не передбачено коштів для виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 по справі № 922/722/15. Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, закон закріплює, що відповідальність настає тільки у разі порушення особою зобов'язання й у разі наявності її вини. Отже, вина Департаменту щодо невиконання рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 по справі № 922/722/15 відсутня.

Крім того, позивачем проігноровано його право щодо виконання рішення суду у передбаченому Законом порядку. На підставі того, що закінчився строк для пред'явлення наказу до виконання, Головним управлінням казначейської служби України зменшено кредиторську заборгованість Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації та скориговано «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» (форма №7) за січень 2017 року в сумі 298916,75 грн. На даний час продовжується розгляд заяви про поновлення строку для пред'явлення документу до виконання Вищим господарським судом України. У разі скасування ухвали господарського суду Харківської області від 22.05.2017 по справі № 922/722/15. підстави для виконання рішення по зазначеній справі будуть відсутні у зв'язку з пропуском строку. Таким чином, відповідач вважає, що підстави для стягнення інфляційних втрат та 3 % річних відсутні.

Наданий відзив досліджений судом та долучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.08.2017 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 01.08.2017 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

30 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" (позивачем, підрядником) та Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (відповідачем, замовником) був укладений договір № 29-13 по об'єкту: "Реконструкція водопроводу від вул. Говорова до камери № 3 м. Лозова Харківської області (коригування) (додаткові роботи)".

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2015 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг - Постач" були задоволені у повному обсязі та стягнуто з Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (61022, м. Харків, Держпром, 1 під, 6 поверх, розрахунковий рахунок 35421067001145 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 04014080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг - Постач" (94200, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Кірова, 18/1, поточний рахунок 26004155636 у "ОСОБА_3 Аваль" в м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32869796) 296565,60 грн. заборгованості, 9725,72 грн. 3% річних, 73752,89 грн. інфляційних за договором № 29-13 від 30 грудня 2013 року та 7600,88 грн. судового збору.

Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання був виданий відповідний наказ.

В подальшому, ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2017 була задоволена заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг - Постач" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. Відновлено строк дії наказу господарського суду по справі № 922/722/15 від 13 липня 2015 року і дію наказу для пред'явлення подовжено до 23 травня 2020 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 вказана ухвала господарського суду Харківської області залишена без змін.

Як зазначає позивач, рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 досі не виконано.

Так, згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Керуючись даною нормою, позивач здійснив нарахування 3% річних за період з 21.04.2015 по 13.06.2017, що становить 19110,19 грн., а також інфляційних втрат за період з травня 2015 року по травень 2017 року включно, що становить 78589,82 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд вважає нарахування позивачем процентів річних та інфляційних втрат правомірним, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України оскільки, право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

У постанові Верховного Суду України від 20.01.2011 у справі № 10/25 зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи наведені норми законодавства, перевіривши розрахунок зроблений позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжинірінг-Постач" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (61022, м. Харків, Держпром, 1 під, 6 поверх, п/р 35421301009331 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 04014080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг - Постач" (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул Леонова, 96, офіс 102, п/р 26004155636 в АТ "ОСОБА_4 аваль" у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32869796) - 78589,82 грн. інфляційних втрат, 19110,19 грн. 3% річних та 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 04.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_5