Рішення

від 02.08.2017 по справі 396/683/17

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/683/17

Провадження № 2/396/388/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2017 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого: Шепетько Володимир Іванович

за участю секретаря Корольової Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені за прострочення зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені за прострочення зобов'язання в сумі 4838 грн., в обґрунтування якого посилається на те, що він є власником земельної ділянки загальною площею 5,78 га із кадастровим номером 3524084000:02:000:0149, яка знаходиться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку Серія II- КР № 014649 від 26 липня 2001 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №149.

13.12.2007 року між ним і відповідачем був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, тобто до грудня 2017 року з щорічною орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі переданої в оренду. Договір був зареєстрований у Новоукраїнському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель було зроблено відповідний запис від 19.12.2007 року за № 263.

У 2010 році стан його здоров'я різко погіршився, у зв'язку із загостренням захворювань, пов'язаних з виконанням військових обов'язків на території колишньої Демократичної республіки Афганістан під час проходження служби в армії (ведення бойових дій), що потребувало систематичного лікування і проходження різних обстежень, на що коштів у нього не було. У зв'язку з цим він був змушений звернутися до ОСОБА_3 із заявою про виплату йому авансу в рахунок орендної плати на майбутні періоди.

ОСОБА_3 на його прохання про виплату авансу в рахунок орендної плати на майбутні періоди погодився, та надав грошові кошти в розмірі 15 000 грн. Гроші були передані в автомобілі у приватній обстановці. Ніяких підписів на розрахункових відомостях він не ставив.

Згідно розгорнутого розрахунку нарахування орендної плати в період 2011-2016 років за оренду земельної ділянки №161 площею 5,78 га, яка розташована на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, йому щорічно нараховувалася орендна плата в сумі:

- 2011 р. - 1510,2 грн., з них прибутковий податок 226,53грн. до видачі 1283 грн. 67коп.,

- 2012 р. - 3750,30грн. з них прибутковий податок 562,55грн., до видачі 3187 грн. 75коп.,

- 2013 р. - 3750,30грн. з них прибутковий податок 562,55грн., до видачі 3187 грн. 75коп., -

- 2014 р. - 3750,30грн. з них прибутковий податок 562,55грн., до видачі 3187 грн. 75коп.,

- 2015 р. - 4684,4 грн. з них прибутковий податок 702,66 грн. до видачі 3981 грн. 74 коп.,

- 2016р. - 5621 грн. 28 коп. з них 1011,83грн. до видачі 4609 грн.45 коп.

Всього йому було нараховано за 2011-2016 pp. до видачі 19438 грн. 11 коп.

Враховуючи те, що він у 2010 році отримав переплату авансом орендну плату на майбутні періоди в розмірі 15000 грн., то за 2016 рік він отримав 171,34 грн., а заборгованість за 2016 рік складає 4438 грн. 11 коп. та пеня, що передбачена умовами договору, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 400 грн.

З метою вирішення справи у позасудовому порядку, він направляв звернення ОСОБА_3 з вимогою провести відповідні розрахунки орендної плати, згідно з умовами договору зазначених у п.3 Орендна плата та виплатити йому заборгованість, на що йому надійшла відповідь про незадоволення його вимог, викладених у зверненні, із посиланням на заяву про отримання ним 15 000 грн. авансом за майбутні роки, де одним з обов'язків було не мати до ОСОБА_3 ніяких матеріальних претензій до 2020 року. Текст заяви свідчить про укладення іншого правочину, що передбачає інші правовідносини, інше законодавче обґрунтування, а його зобов'язання в заяві не має законного обґрунтування, адже його заява - це інструмент фінансових стосунків з орендарем, що жодним чином не може порушувати конституційне право на захист своїх прав та інтересів від порушень і протиправних посягань, що передбачене ст.55 КУ.

В судовому засіданні позивач і його представник ОСОБА_4 позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, пояснили, що отримані у 2010 році грошові кошти 15 тис. грн. були авансом із виплати у майбутньому орендної плати, вважають, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок орендної плати із розрахунку оновленої нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розгорнутий розрахунок, який представлений суду, підготовлений стороною позивача самостійно, просять задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнала у повному обсязі, пояснила, що в 2010 році, за згодою сторін, позивачеві наперед було виплачено орендну плату у повному обсязі, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою, не погоджується із доводами позивача, що ця сума була авансом в рахунок майбутніх платежів, відповідач пішов назустріч проханню позивача, заплативши йому наперед орендну плату, хоча не був зобов'язаний це робити, і позивач своїм підписом ствердив, що не матиме будь-яких претензій до орендаря до 2020 року, чому в цій заяві вказано дату - 2020 рік, а не 2017 рік (дата закінчення дії договору оренди) пояснити не змогла.

Згідно наданого письмового заперечення, відповідач не погоджується із позовом, виходячи із наступного.

Вказана земельна ділянка 19 грудня 2007 року була передана Позивачем в оренду Відповідачеві терміном на 10 (десять) років, що підтверджено договором оренди земельної ділянки,зареєстрованим в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за №263 від 19 грудня 2007 року.

Згідно вказаного договору оренди земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно. На момент укладення договору її розмір складав 2% від нормативно-грошової оцінки земель. В подальшому в 2008 році ОСОБА_2 в односторонньому порядку збільшив розмір орендної плати до 3-х відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

15 листопада 2010 року Позивач звернувся до Відповідача з проханням наперед виплатити йому кошти за оренду належної йому земельної ділянки, оскільки сторони домовились щодо виплати орендної плати наперед, а тому сума належної виплати обраховувалась виходячи з розміру грошової оцінки землі, яка діяла на час дострокового виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 15000 гривень.

Відповідно до розрахунку ОСОБА_1 за 2010 рік належна до виплати орендна плата складала 1510 гривен 20 копійок, а отримав він кошти в сумі 15 000 гривень.

Таким чином, ФОП Осипян виконав наперед обов'язок щодо виплати орендної плати на 10 років, при тому, що договір укладений до 2017 року, орендна плата виплачена до 2020 року.

Заслухавши пояснення сторін і дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, зважаючи на наступне.

Частини 1,2 статті 21 ЗУ Про оренду землі встановлюють, що, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з п.4. ст.24 ЗУ Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту в частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 6 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельного кодексу України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 ЗУ "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року по справі №6-94цс13, зазначено, що виходячи з того, що відповідно до статті 15 ЦК України та статті 3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року Про оренду землі , визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Статтею 531 ЦК України, відповідно якій боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що 13.12.2007 року між сторонами був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, тобто до грудня 2017 року, з щорічною орендною платою спочатку в розмірі 2%, а згодом у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі переданої в оренду (а.с.14-15).

Із змісту договору вбачається, що орендна плата сплачується в сумі 1060 грн., на будь-яку суму орендної плати, яка не була сплачена у терміни, визначені цим договором, нараховується пеня, що обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п.3 Договору).

За проханням позивача, відповідач виплатив йому 15 тис. грн. в рахунок сплати орендної плати за надану в оренду земельну ділянку. Як вбачається із змісту нотаріально посвідченої заяви, позивач добровільно погодився на отримання орендної плати наперед, ствердив, що не матиме будь-яких матеріальних претензій до відповідача, тобто фактично позивач погодився із виплатою йому в повному обсязі орендної плати за діючою на момент сплати цих коштів у 2010 році нормативної грошовою оцінкою земельної ділянки.

В подальшому позивач, не погоджуючись із розміром отриманої орендної плати, в порушення власних письмових гарантій не мати будь-яких матеріальних претензій, надіслав звернення до відповідача, в якому просив виплатити йому 8 тис. грн. в рахунок недоплаченої орендної плати, а також сплатити пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання, на яке отримав відмову відповідача, який послався на те, що орендна плата виплачена в повному обсязі в 2010 році наперед.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами підставність наданого розгорнутого розрахунку заборгованості по орендній платі, оскільки не надано жодних письмових підтверджень його достовірності, таких як оновлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, а тому такий розрахунок є лише припущенням позивача.

Суд погоджується із доводами сторони відповідача про те, що виплата в 2010 році 15 тис. грн. являла собою дострокове виконання зобов'язання, зважаючи на діючу в той період нормативну грошову оцінку земельної ділянки, з чим також і погодився на той час позивач. Будь-які згадки про природу цієї виплати як авансу в рахунок майбутніх платежів в нотаріально посвідченій заяві відсутні, а тому твердження сторони позивача про авансову природу такої виплати судом розцінюються як надумані.

Також суд звертає увагу на те, що у тексті звернення позивача до відповідача про виплату заборгованості по орендній платі, ОСОБА_1 зазначав вимогу про сплату 8 тис. грн., а позов заявлений на 4838 грн., і ця розбіжність також переконує суд у надуманості і безпідставності таких вимог.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином виконав своє зобов'язання по сплаті орендної плати в 2010 році, зважаючи на діючу в той момент нормативну грошову оцінку, з чим погодився і сам відповідач. Фактично відповідач, виплативши наперед орендну плату в сумі 15 тис. грн. наперед, компенсував можливі втрати відповідача, оскільки підвищення вартості земельної ділянки відповідає зростанню рівня інфляції, а тому виплата в 2010 році 15 тис. грн. є неспівмірною із реальною вартістю цієї суми на даний час, зважаючи на трьохкратне знецінення національної грошової одиниці.

За таких обставин, позов є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити.

Оскільки позивач не сплатив судовий збір за подачу позову, то з нього слід стягнути судовий збір, зважаючи на те, що згідно положень ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються лише інвалід 1-2-ї групи, а позивач являється інвалідом 3-ї групи.

Керуючись ст.ст. 88,212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені за прострочення зобов'язання - відмовити у зв'язку із безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. - отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача - 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: В. І. Шепетько