Ухвала

від 19.10.2017 по справі 396/683/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1779/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Шепетько В. І.

Доповідач Дуковський О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

19.10.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Голованя А.М., Дьомич Л.М.

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та пені за прострочення зобов'язання, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та пені за прострочення зобов'язання в сумі 4838,00 грн..

В обґрунтування послався на те, що він є власником земельної ділянки загальною площею 5,78 га із кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_2 від 26 липня 2001 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №149.

Зазначає, що 13.12.2007 року між ним і відповідачем був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, тобто до грудня 2017 року з щорічною орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі переданої в оренду. Договір був зареєстрований у Новоукраїнському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель було зроблено відповідний запис від 19.12.2007 року за № 263.

У 2010 році стан його здоров'я різко погіршився і у зв'язку із загостренням захворювань, йому необхідне було лікування і проходження різних обстежень, на що коштів у нього не було. У зв'язку з цим він звернувся до ОСОБА_4 із заявою про виплату йому авансу в рахунок орендної плати на майбутні періоди, який погодився, та надав кошти в розмірі 15 000 грн. Гроші були передані в автомобілі у приватній обстановці. Ніяких підписів на розрахункових відомостях він не ставив.

Вказує, що щорічно йому нараховувалася орендна плата і за 2011 - 2016 роки йому було виплачено всього 19438,11 грн., а враховуючи те, що він у 2010 році отримав переплату авансом орендну плату на майбутні періоди в розмірі 15000 грн., то за 2016 рік він отримав 171,34 грн., в наслідок чого виникла заборгованість за 2016 рік, що складає 4438,11 грн. та пеня, що передбачена умовами договору, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 400 грн.

ОСОБА_4 направляв звернення з вимогою провести відповідні розрахунки орендної плати, згідно з умовами договору зазначених у п.3 Орендна плата та виплатити йому заборгованість, на що йому надійшла відповідь про незадоволення його вимог, викладених у зверненні, із посиланням на заяву про отримання ним 15 000 грн. авансом за майбутні роки, де одним з обов'язків було не мати до ОСОБА_4 ніяких матеріальних претензій до 2020 року.

Текст заяви свідчить про укладення іншого правочину, що передбачає інші правовідносини, інше законодавче обґрунтування, а його зобов'язання в заяві не має законного обґрунтування, адже його заява - це інструмент фінансових стосунків з орендарем, що жодним чином не може порушувати конституційне право на захист своїх прав та інтересів від порушень і протиправних посягань.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із безпідставністю. Вирішено питання про розподіл судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права ,при цьому неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2007 року між сторонами був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки загальною площею 5,78 га із кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, строком на 10 років, тобто до грудня 2017 року, з щорічною орендною платою спочатку в розмірі 2%, а згодом у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі переданої в оренду (а.с.14-15).

Із змісту договору вбачається, що орендна плата сплачується в сумі 1060,00 грн., на будь-яку суму орендної плати, яка не була сплачена у терміни, визначені цим договором, нараховується пеня, що обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п.3 Договору).

Із змісту нотаріально посвідченої заяви від 15.11.2010 року, позивач добровільно погодився на отримання орендної плати наперед, ствердив, що не матиме будь-яких матеріальних претензій до відповідача до 15.11.2020 року, тобто фактично погодився із виплатою йому в повному обсязі орендної плати за діючою на момент сплати цих коштів у 2010 році нормативної грошовою оцінкою земельної ділянки. Відповідач виплатив йому 15 тис. грн. в рахунок сплати орендної плати за надану в оренду земельну ділянку (а.с.32).

Зі звернення ОСОБА_2 від 04.07.2016 року до ОСОБА_3 вбачається, що позивач просив виплатити йому 8000,00 грн. в рахунок недоплаченої орендної плати, а також сплатити пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання, на яке отримав відмову відповідача, який послався на те, що орендна плата виплачена в повному обсязі в 2010 році наперед (а.с.8-9,10).

Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 21 ЗУ Про оренду землі встановлюють, що, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з п.4. ст.24 ЗУ Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту в частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 6 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельного кодексу України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач належним чином виконав своє зобов'язання по сплаті орендної плати в 2010 році, зважаючи на діючу в той момент нормативну грошову оцінку, з чим погодився і сам відповідач. Фактично відповідач, виплативши наперед орендну плату в сумі 15000, 00 грн., компенсував можливі втрати відповідача, оскільки підвищення вартості земельної ділянки відповідає зростанню рівня інфляції, а тому виплата в 2010 році 15000, 00грн. є неспівмірною із реальною вартістю цієї суми на даний час, зважаючи на трьохкратне знецінення національної грошової одиниці.

Також суд першої інстанції правильно звернув увагу на розбіжність доводів позивача, а саме у його зверненні до відповідача про виплату заборгованості по орендній платі, він зазначив вимогу про сплату 8000,00 грн., а в позові просить стягнути заборгованість в сумі 4838, 00 грн.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 304, 307,308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.Л Дуковський

Суддя: А.М. Головань

Суддя: Л.М. Дьомич