Постанова

від 08.08.2017 по справі 805/92/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року справа №805/92/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Томах О.О.,

з участю представника відповідача Помалюк І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року у справі №805/92/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза (далі - ТОВ Маріупольська автобаза ) звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ), в якому просив:

визнати протиправними дії Маріупольської ОДПІ щодо встановлення у ТОВ Маріупольська автобаза затримки на 61 календарний день сплати земельного податку за травень 2016 року та затримки на 31 календарний день сплати земельного податку за червень 2016 року;

скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської ОДПІ від 25.10.16 за №0003871200, відповідно до якого на підставі статті 122 Податкового кодексу України ТОВ Маріупольська автобаза зобов'язане сплатити штраф у сумі 3300,00 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

зобов'язати Маріупольську ОДПІ здійснити корегування відомостей в картці особового рахунку ТОВ Маріупольська автобаза шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності у ТОВ Маріупольська автобаза затримки на 61 календарний день сплати земельного податку за травень 2016 року та затримки на 31 календарний день сплати земельного податку за червень 2016 року (т.1 а. с. 3-8).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено (т.1 а. с. 159-163).

Позивач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначив, що ст.6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 на час проведення антитерористичної операції суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільнено від сплати користування земельними ділянками державної та комунальної власності (т.1 а. с. 166-169).

Представник позивача не прибув в судове засідання, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану. Відповідачем суду апеляційної інстанції надані додаткові письмові пояснення до розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ Маріупольська автобаза зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 05419123, знаходиться на обліку в Маріупольській ОДПІ.

Відповідно до Державного акту на право користування землею ТОВ Маріупольська автобаза надано у постійне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування будинків і споруд автобази по вул. Воїнів-Визволителів, буд. 1 в м. Маріуполі (т.1 а.с.48-54).

11.02.2016 ТОВ Маріупольська автобаза подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9014014904, якою визначено розмір земельного податку на 2016 рік в сумі 197628,95грн., відповідно до якої щомісячна плата за узгодженими податковими зобов'язаннями з січня по листопад складає 16469,08 грн., грудень - 16469,07 грн. (т.1 а.с.44-47).

Відповідачем на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Маріупольська автобаза з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за травень та червень 2016 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2016 № 999/05-83-12-12-1/05419123 (т.1 а.с.25-27).

За висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ Маріупольська автобаза п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, несвоєчасна сплата податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за травень 2016 року з затримкою 61 календарний день, за червень 2016 року з затримкою 31 календарний день (т.1 а. с. 27).

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми Ш від 25.10.2016 за № 0003871200, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 3300 грн. за затримку на 61 (травень 2016 року) та 31 (червень 2016 року) календарні дні грошового зобов'язання з плати за землю в сумі 16500 грн. (т.1 а. с. 28).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання встановлено, що штрафні санкції позивачу нараховані в сумі 3300 гривень, з яких 1768,42 за затримку сплати земельного податку за травень 2016 року та 1531за затримку сплати цього ж податку за червень 2016 року ( т.2. а. с. 1, 2, 79 -80).

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення форми Ш від 25.10.2016 за № 0003871200, яким до позивача застосовано штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, посилаючись на обов'язок позивача своєчасно сплачувати узгоджені податкові зобов'язання з земельного податку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі ПК України) та Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669) в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.14.1.147 п.14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (ст.285 ПК України).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру ( ст.286 ПК України).

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За приписами п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків і які є узгодженими з дати подання декларацій.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 ПК України).

Згідно з нормами п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з нормами ст. 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Отже, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з частиною 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону №1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до ПК України. Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України (від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , від 05 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053 ), м. Маріуполь віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Земельна ділянка, на якій знаходиться ТОВ Маріупольська автобаза має комунальну форму власності та розташована в м. Маріуполі Донецької області, тобто, на території, на якій, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р здійснювалася антитерористична операція, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач в силу статті 6 Закону № 1669 був звільнений від плати за її використання до 08.06.2016, а саме, до внесення змін до вказаної норми Закону.

Згідно зі ст.10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, який ґрунтується на нормі ст..10 Закону №1669, про те, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань є сертифікат Торгово-пролмислової палати України, оскільки статтею 6 Закону №1669, яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин.

Крім того, сертифікат Торгово-промислової палати України потрібен для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а ст. 6 Закону №1669 передбачає звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тобто від виконання зобов'язань, а не звільнення від відповідальності від виконання зобов'язань. Предметом розгляду цієї адміністративної справи є саме правомірність застосування штрафних санкцій за несвоєчасне погашення зобов'язання з земельного податку.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції чинній з 08.06.2016 на момент винесення спірного повідомлення рішення) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення визначено міста обласного значення Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З додатку № 2 (відомості про наявність земельних ділянок) до декларацій з плати за землю встановлено, що податок за землю сплачується за об'єкти, які розташовані на території м. Маріуполя, яке не входить до вказаного переліку.

Тобто, згідно з положеннями Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 до 07.06.2016.

Крім того, Донецька торгово-промислова палата листом від 23.01.2017 року №64/12.1-21-03 підтвердила позивачу, що суб'єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність на території м.Маріуполя Донецької діяльності, підпадають під дію норми ст.6 Закону №1669, якою звільняються від сплати орендної плати за період з 15.04.2014 року - дати набрання чинності Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14.04.2014 та по дату набрання чинності Закону №1365, а саме, до 08.06.2016, і що для звільнення платника податків від обов'язку сплати земельного податку або несвоєчасної його сплати сертифікат ТПП не потрібен, про що Донецькій ТПП були надані роз'яснення листом ДФС України від 03.08.2015 року №16280/6/99-99-17-02-15 ( т.2 а. с. 85 - 87).

Та обставина, що позивач сплатив земельний податок за період, в якому був звільнений від його сплати не є підставою для застосування до нього штрафних санкцій за його несвоєчасну сплату.

Отже, здійснення позивачем діяльності на території АТО є обставиною, що вказує на відсутність у відповідача законних підстав для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення щодо застосування штрафних санкцій до позивача за період з 14.04.2014 до 07.06.2016, внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення Маріупольської ОДПІ форми Ш від 25.10.2016 за № 0003871200 є частково протиправним і підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за травень 2016 року в сумі 1768,42грн. та за 7 днів червня 2016 року в сумі 768,56 грн., а всього на суму 2536,98грн.

Тобто, штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми земельного податку за травень 2016 року застосовані протиправно і в цій частині спірне податкове повідомлення підлягає скасуванню.

А в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку за червень 2016 року податкове повідомлення рішення є протиправним щодо нарахування суми штрафу за 7 днів червня в сумі 768,56грн., виходячи з наступного розрахунку.

Сума грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за даними податкового обліку за червень 2016 року становить 16469,08грн., отже 548,97грн. за один день червня ( 16469,08 : 30).

548,97грн. х 7днів червня = 3842,79грн.

Сума грошового зобов'язання несвоєчасно сплаченого за червень 2016 року, на яку податковим органом розрахована штрафна санкція становить 7657,92 грн.

За період з 01.06.2016 до 07.06.2016р. сума земельного податку становить 3842,79грн. і на цю суму штрафна санкція розрахована протиправно з огляду на вищенаведені норми законів.

Тобто, штрафна санкція податковим органом за несвоєчасну сплату земельного податку за червень 2016 року правомірно застосована на суму сплаченого боргу: 7657,92 грн. - 3842,79 грн. = 3815.13грн. : 100 х 20% = 763.02 грн.

Отже, 3300,0грн ( загальна сума штрафних санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням) - 1768,42грн. (штраф за травень 2016) - 768,56 грн. ( штраф за червень 2016) = 2536,98грн.( сума протиправно застосованого штрафу).

Таким чином, починаючи з 08.06.2016 позивач не звільнений від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а тому спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування 763,02грн. є правомірним.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій Маріупольської ОДПІ щодо встановлення у ТОВ Маріупольська автобаза затримки на 61 календарний день сплати земельного податку за травень 2016 року та затримки на 31 календарний день сплати земельного податку за червень 2016 року задоволенню не підлягають, оскільки сплата земельного податку дійсно здійснена позивачем саме з такою затримкою.

Позовні вимоги про зобов'язання Маріупольської ОДПІ здійснити корегування відомостей в картці особового рахунку ТОВ Маріупольська автобаза шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності у ТОВ Маріупольська автобаза затримки на 61 календарний день сплати земельного податку за травень 2016 року та затримки на 31 календарний день сплати земельного податку за червень 2016 року є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, але є передчасними і не підлягають задоволенню. Внаслідок скасування спірного податкового повідомлення-рішення податковий орган повинен буде в межах своїх повноважень, на виконання постанови суду, вчинити дії щодо внесення змін до облікової картки платника в зв'язку зі скасуванням застосованого відповідачем штрафу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно вирішив справу, в зв'язку з порушенням норм матеріального права, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової, про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 4134,0 грн. та апеляційної скарги в сумі 1760,0 грн., всього - 5894,0 грн. (т.1 а. с. 69, 185).

Відповідно до ст.94 КАС України, з врахуванням часткового задоволення позову, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської ОДПІ судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4500,0 грн.

В повному обсязі постанова складена 8 серпня 2017 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст.206, ст. 207, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року у справі №805/92/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.10.16 №0003871200 в частині застосування штрафу на суму 2536,98грн.(дві тисячі п'ятсот тридцять шість гривень 98 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза (код ЄДРПОУ 05419123) судові витрати в розмірі 4500,0 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Р.Ф.Ханова