Ухвала

від 02.08.2017 по справі 816/411/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 р.Справа № 816/411/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

представника позивача Васильченко К.В.

представника відповідача Фесенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2017р. по справі № 816/411/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області , Управління Державної казначейської служби України у м.Полтаві Полтавської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" (далі - позивач, ТОВ "ТРЗ"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про зобов'язання відповідача зарахувати кошти від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий-квітень 2016 року в рахунок сплати товариством грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД, в сумі 816307,00 грн.

Протокольною ухвалою суду від 04.04.2017 р., занесеною в журнал судового засідання, до участі у справі в якості другого відповідача залучено Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (далі - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" задоволено частково.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий - квітень 2016 року в рахунок сплати грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (код бюджетної класифікації 14070100) в сумі 633404,00 грн. (шістсот тридцять три тисячі чотириста чотири гривні нуль копійок) та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД (код бюджетної класифікації 15010100) в сумі 182903,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі дев'ятсот три гривні нуль копійок).

В решті позову відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" (ідентифікаційний код 37709939) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39680655).

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ТОВ "ТРЗ" до контролюючого органу подано:

- 23.03.2016 р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року, згідно якого задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 475259,00 грн. (а.с. 9-12);

- 25.04.2016 р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року, згідно якого задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 473208,00 грн. (а.с. 13-17);

- 17.05.2016 р. податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року, згідно якої задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 343099,00 грн. (а.с. 18-24).

При цьому, до зазначених уточнюючих розрахунків та декларації товариством були додані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (а.с. 12, 16-17, 22), згідно з якими кошти у загальному розмірі 816307,00 грн. (473208,00 грн. +343099,00 грн.) товариство просить врахувати в рахунок сплати його грошових зобов'язань з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (код бюджетної класифікації 14070100, в сумі 633404,00 грн.) та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД (код бюджетної класифікації 15010100, в сумі 182903,00 грн.).

Подання товариством та прийняття контролюючим органом уточнюючих розрахунків та декларації з ПДВ з відповідними додатками підтверджується квитанціями №2 від 31.03.2016, №2 від 25.04.2016, №1 та №2 від 19.05.2016 (а.с. 13, 17 та 24 зі звороту).

У зв'язку з отриманням уточнюючого розрахунку від 31.03.2016 р. ДПІ у м. Полтаві направила товариству лист від 04.04.2016 р. вих.№2990/10/16-01-12-02-21, в якому повідомила останнього про необхідність надання контролюючому органу:

- інформації щодо періодів виникнення від'ємного значення, яке задеклароване як сума бюджетного відшкодування на рахунок платника банку (рядок 20.2.2 декларації);

- інформації щодо суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України (а.с. 45-46).

Відповідь на лист ДПІ у м. Полтаві товариство оформило листом від 06.04.2016 р. №5097/10 та уточнюючим листом від 28.04.2016 р. №6275/6 (а.с. 47-48).

Також, у зв'язку з отриманням декларації з ПДВ від 19.05.2016 р. ДПІ у м. Полтаві направила товариству лист від 24.05.2016 р. вих.№4086/10, в якому повідомила останнього про необхідність надання контролюючому органу:

- інформації щодо періодів виникнення від'ємного значення, яке задеклароване як сума бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації);

- інформації щодо суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України (а.с. 49-50).

Відповідь на вказаний лист від платника податків ДПІ у м. Полтаві отримала 24.05.2016 р.

Керуючись положеннями п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Полтаві 28.04.2016 р. та 16.06.2016 р. проведені камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, за результатами яких складені довідки у формі висновків №133/16-01-12-02/37709939 та №191/16-01-12-02/37709939 відповідно (а.с. 51-59).

За висновками проведених камеральних перевірок контролюючим органом підтверджені відображена ТОВ "ТРЗ" у податковій звітності за лютий 2016 року сума від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, у сумі 473208,00 грн., та відображена ТОВ "ТРЗ" у податковій звітності за квітень 2016 року сума від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, у сумі 343099,00 грн.

20.10.2016 р. ДПІ у м. Полтаві видані довідки "А 2" про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної перевірки декларації №285, якою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ - 473208,00 грн., та №286, якою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ - 343099,00 грн. (а.с. 60-61).

25.10.2016 р. контролюючим органом сформовано висновки про суми відшкодування ПДВ №3418-07 (473208,00 грн.), №3419-07 (160196,00 грн.) та №3420-07 (182903,00 грн.) (а.с. 67-69), які направлені до УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області з відповідним реєстром (а.с. 86).

Листом УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області від 02.11.2016 р. вих.№02-08/2544 (а.с. 66) висновки контролюючого органу про суми відшкодування ПДВ були повернуті без виконання у зв'язку з ненаданням контролюючим органом узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування по ТОВ "ТРЗ", а також у зв'язку з тим, що на законодавчому рівні не врегульовано механізм здійснення відшкодування податку на рахунок бюджету.

ТОВ "ТРЗ" звернулося до ДПІ у м. Полтаві та ГУ ДФС у Полтавській області з листом від 09.02.2017 р., у якому просило надати письмові роз'яснення, чи було здійснено перерахування коштів з електронного рахунку системи електронного адміністрування податку на додану вартість товариства до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку в сумі 816306,53 грн. (заява за лютий-квітень 2016 року на суму 473208,00 грн. та заява за квітень 2016 року на суму 343099,00 грн.) при поданні податкових декларацій, а якщо даного перерахування здійснено не було, просило вказати причину такого неперерахування (а.с. 25, 26).

Листом від 10.03.2017 р. вих.№2197/10/16-31-12-04-23 ГУ ДФС у Полтавській області повідомило ТОВ "ТРЗ" про формування відповідних висновків про суми відшкодування ПДВ та направлення їх до органу казначейської служби (а.с. 27, 28).

У зв'язку з не зарахуванням суми від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий-квітень 2016 року в рахунок сплати товариством грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД, в загальному розмірі 816307,00 грн., ТОВ "ТРЗ" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з приписів ч. 2 ст. 11 КАС України та зауважив, що позов підлягає задоволенню, проте іншим способом захисту порушеного права позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 цього Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду,

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті (п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.9 ст.200 Кодексу форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п.200.10 статті 200 Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

В ході судового розгляду справи встановлено, що за результатами проведених камеральних перевірок ДПІ у м. Полтаві підтверджено відображені ТОВ "ТРЗ" у податковій звітності суми від'ємного значення, які підлягають бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у розмірах 473208,00 грн. та 343099,00 грн.

Відповідно до п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:

- або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

- або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.

На момент виникнення спірних правовідносин діяли Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016р. №68 (далі Порядок №68), та Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. №39 (далі Порядок №39), які не містили механізмів реалізації положень п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України щодо здійснення зарахування суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

В даному випадку у своїх заявах про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), до уточнюючих розрахунків та податкової декларації з ПДВ ТОВ "ТРЗ" просило саме врахувати суми від'ємного значення в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, а саме: суму 633404,00 грн. в рахунок сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (код бюджетної класифікації 14070100) та суму 182903,00 грн. в рахунок податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД, (код бюджетної класифікації 15010100).

З матеріалів справи вбачається, що оскільки на момент спірних правовідносин на законодавчому рівні вказане питання врегульоване не було, контролюючий орган лише підтвердив правомірність отримання позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий та квітень 2016 року у загальній сумі 816307,00 грн., оформив позитивні висновки про суми відшкодування ПДВ та направив їх з відповідним реєстром до органу казначейської служби, який, в свою чергу, також з підстав відсутності процедури зарахування суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, повернув висновки контролюючого органу без виконання.

В ході розгляду справи встановлено, що на даний час кошти від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий та квітень 2016 року в рахунок сплати грошового зобов'язання ТОВ "ТРЗ" з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД, в загальній сумі 816307,00 грн. так і не зараховані, що зумовлює наявність у товариства боргу зі сплати податків та зборів.

В свою чергу, суд першої інстанції висловив думку, з якою погоджується і колегія суддів, що відсутність порядку зарахування суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, не може обмежувати встановлене законодавством право платника податків на таке зарахування, а відтак порушене право підлягає відновленню.

Відповідно до ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Необхідно зауважити, що з 01.01.2017 р. положення п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України зазнали змін.

Так, відповідно до вказаної норми, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування, перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України).

Механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за формою згідно з додатком визначає Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017р. №26 (дата набрання чинності - 01.02.2017р., далі - Порядок №26).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №26 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (пункт 12 Порядку №26).

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ДПІ у м. Полтаві зауважувала на тому, що вищезазначені пункти 3, 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 25.01.2017р. № 26, набрали чинності лише в четвертому місяці 2017 року, а тому на час винесення постанови судом першої інстанції не діяли.

Проте, згідно з ч. 4. Постанови Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість - ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пунктів 1 і 3 цієї постанови, які набирають чинності з 1 квітня 2017 року.

Оскаржувана постанова Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/411/17 прийнята 19 квітня 2017 року.

Пункт 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 25.01.2017р. № 26, набрав чинності 01 лютого 2017 р.

Таким чином, на час винесення постанови, судом першої інстанції було застосовано чинний законодавчий акт.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на вищезазначену норму законодавства, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав та інтересів позивача, а тому, враховуючи визначений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та встановлені ст.2 КАС України завдання суду, як державної правозахисної інституції, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що для належного та ефективного відновлення порушеного права позивача слід вийти за межі позовних вимог товариства та частково задовольнити вказані вимоги шляхом зобов'язання ДПІ у м. Полтаві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий - квітень 2016 року в рахунок сплати грошових зобов'язань ТОВ "ТРЗ" з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (код бюджетної класифікації 14070100) в розмірі 633404,00 грн. та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД (код бюджетної класифікації 15010100), в розмірі 182903,00 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2017р. по справі № 816/411/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя П'янова Я.В. Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.08.2017 р.