Постанова

від 06.05.2020 по справі 816/411/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2020 року

Київ

справа №816/411/17

адміністративне провадження №К/9901/31850/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (головуючий суддя - Єресько Л.О.)

та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - П`янова Я.В., судді - Чалий І.С., Зеленський В.В.)

у справі 816/411/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у м. Полтаві), в якому позивач просив:

- зобов`язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області зарахувати кошти від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий - квітень 2016 року в рахунок сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД в сумі 816 307 грн;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" судові витрати у сумі 1 600, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що контролюючий орган в порушення п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України не забезпечив зарахування суми від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий-квітень 2016 року в рахунок сплати товариством грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД, в загальному розмірі 816 307, 00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 207 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково:

- зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий - квітень 2016 року в рахунок сплати грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 633 404, 00 грн та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД в сумі 182 903, 00 грн;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на час розгляду справи суми від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий та квітень 2016 року, наявність яких підтверджена контролюючим органом, протиправно не зараховані в рахунок сплати грошового зобов`язання Товариства з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД, в загальній сумі 816 307, 00 грн. Суди вказали, що позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, однак іншим способом захисту порушеного права позивача, обраним судом, а саме шляхом зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що контролюючим органом, у встановленому законом порядку, сформовано та направлено розпоряднику бюджетних коштів висновки про суми відшкодування ПДВ з відповідним реєстром, однак останні були повернуті без виконання.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

09 жовтня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.

01 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство подало до контролюючого органу:

- 23.03.2016 уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року, згідно якого задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 475 259, 00 грн (а.с. 9-12);

- 25.04.2016 уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року, згідно якого задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 473 208, 00 грн (а.с. 13-17);

- 17.05.2016 податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року, згідно якої задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 343 099, 00 грн (а.с. 18-24).

При цьому, до зазначених уточнюючих розрахунків та декларації Товариством були додані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), згідно з якими кошти у загальному розмірі 816 307, 00 грн (473 208, 00 грн +343 099, 00 грн) Товариство просить врахувати в рахунок сплати його грошових зобов`язань з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (код бюджетної класифікації 14070100, в сумі 633 404, 00 грн) та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД (код бюджетної класифікації 15010100, в сумі 182 903, 00 грн) (а.с. 12, 16-17, 22).

Подання Товариством та прийняття контролюючим органом уточнюючих розрахунків та декларації з ПДВ з відповідними додатками підтверджується квитанціями 2 від 31.03.2016, 2 від 25.04.2016, 1 та 2 від 19.05.2016 (а.с. 13, 17 та зворот а.с. 24).

Посадовими особами відповідача 28.04.2016 та 16.06.2016 проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, за результатами яких складені довідки у формі висновків 133/16-01-12-02/37709939 та 191/16-01-12-02/37709939 відповідно (а.с. 51-59).

За висновками проведених камеральних перевірок, контролюючим органом підтверджені відображені Товариством у податковій звітності:

- за лютий 2016 року сума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у сумі 473 208, 00 грн;

- за квітень 2016 року сума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, у сумі 343 099, 00 грн.

20.10.2016 ДПІ у м. Полтаві видані довідки "А 2" про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної перевірки декларації 285, якою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ - 473 208, 00 грн, та 286, якою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ - 343 099, 00 грн (а.с. 60-61).

25.10.2016 контролюючим органом сформовано висновки про суми відшкодування ПДВ 3418-07 (473 208, 00 грн), 3419-07 (160 196, 00 грн) та 3420-07 (182 903, 00 грн) (а.с. 67-69), які направлені до УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області з відповідним реєстром (а.с. 86).

Листом УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області від 02.11.2016 вих.02-08/2544 (а.с. 66) висновки контролюючого органу про суми відшкодування ПДВ були повернуті без виконання у зв`язку з ненаданням контролюючим органом узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування по ТОВ "ТРЗ", а також у зв`язку з тим, що на законодавчому рівні не врегульовано механізм здійснення відшкодування податку на рахунок бюджету.

Товариство звернулося до ДПІ у м. Полтаві та ГУ ДФС у Полтавській області з листом від 09.02.2017, у якому просило надати письмові роз`яснення чи було здійснено перерахування коштів з електронного рахунку системи електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку в сумі 816 306, 53 грн при поданні податкових декларацій, а якщо даного перерахування здійснено не було просило вказати причину такого неперерахування (а.с. 25-26).

Листом від 10.03.2017 вих.2197/10/16-31-12-04-23 ГУ ДФС у Полтавській області повідомило платника про формування відповідних висновків про суми відшкодування ПДВ та направлення їх до органу казначейської служби (а.с. 27-28).

У зв`язку з не зарахуванням суми від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий-квітень 2016 року в рахунок сплати Товариством його грошових зобов`язань, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 ПК України.

Згідно з п. 200.1, 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.9 ст. 200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки:

або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п`яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 1797-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (далі - Закон 1797), яким змінений порядок повернення сум бюджетного відшкодування шляхом запровадження формування Реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року 26 (далі - Порядок 26).

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується відповідачем, за результатами проведених камеральних перевірок контролюючим органом підтверджено відображені платником у податковій звітності суми від`ємного значення, які підлягають бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у розмірі 816 307 грн, однак таке зарахування здійснено не було.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанцій погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, контролюючим органом не зазначено. Скаржником у касаційній скарзі наводяться доводи, аналогічні тим, які були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та спростовані ними.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова