Ухвала

від 04.08.2017 по справі 522/8514/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1193/17

Номер справи місцевого суду: 522/8514/17-к ,1-кс/522/11079/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

слідчого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2017 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі про арешт майна, вилученого 12.05.2017 року під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 120160000000133 від 12.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

СВ Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадження № 120160000000133 від 12.07.2016 року за ч. 2 ст. 332 КК України. В ході досудового розслідування, розпочатого на підставі повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що в ході проведення заходів в рамках оперативно-розшукової справи № 08/20016 з кваліфікацією ст. 332 КК України,отримано фактичні відомості про те, що групою осіб, з використанням суден закордонного спрямування організовано незаконне переправлення моряків через державний кордон України, яке здійснювалось через тимчасово закриті пункти пропуску на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим. Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, причетні громадяни України ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Зазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволені слідчого СВ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі про арешт речей і документів ОСОБА_12 , вилучених 12.05.2017 року в рамках кримінального провадження № 120160000000133 від 12.07.2016 року під час проведення обшуку в автомобілі «MAZDA 6» НОМЕР_1 , що був розташований за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 12, а саме: аркуш формату А4 з рукописними записами «шеф повар ОСОБА_13 1000 Є (500 Є Виталика 2006) 23 года; трудовий договір на ім`я ОСОБА_14 на 1 арк.: записна книжка «Арт. РВГ 007-1» з рукописними записами: Блокнот «Lenva» з рукописними записами; Мобільний телефон «НТС Desire 310» EMEI: НОМЕР_2 з сім картою оператора «МТС`за номером НОМЕР_3 , пін код «0000»), зазначені речі підлягають негайному поверненню ОСОБА_12 .

В апеляційній скарзі прокурор просить поновити строку на апеляційне оскарження, скасувати вказану ухвалу слідчого судді, оскільки в судове засідання ні прокурора, ні слідчого не викликали, про існування ухвали прокурор дізнався лише 20.07.2017 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна, вилученого під час обшуку, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, оскільки суд не врахував, що незастосування арешту може призвести до зміни, знищення, втрати речових доказів, повернення майна порушить розумну співрозмірність та призведе до втрати доказів у кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, адвокатів, які заперечували проти задоволення скарги прокурора, вважаючи її необґрунтованою, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляції не вбачається.

Оскільки клопотання слідчого було розглянуто у відсутності слідчого і прокурора, належить поновити прокурору строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, а також майно, в яке було повністю або частково перетворено. Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Слідчий суддя або суд під час судового провадження відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України накладає арешт на майно, якщо є підстави вважати, що воно відповідає вищезгаданим у ч. 2 ст. 167 КПК України критеріям. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано вказав в своїй ухвалі про те, що слідчим в клопотанні не доведено наявність ризиків того, що вказані речі, предмети та документи можуть бути речовими доказами у вказаній справі, та можуть бути змінені, знищені, втрачені.

В ході апеляційного розгляду прокурор не зміг пояснити, які саме обставини мають підтвердити вилучені під час проведення обшуку в автомобілі ОСОБА_12 речі і документи.

Більше того, слідчий ОСОБА_9 пояснив апеляційному суду, що вилучені при обшуку речі і документи не дають йому підстав для повідомлення ОСОБА_12 про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_12 не є підозрюваною або обвинуваченою в даному кримінальному провадженні, та неправомірне обмеження її у користуванні може порушити її право користуватися своєю власністю, слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого були дотримані зазначені вимоги КПК України, що дозволило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доводи апеляційної скарги та пояснення прокурора в ході її розгляду про незаконність судового рішення через неповноту судового розгляду надумані, оскільки, окрім вказаних тверджень, прокурор апеляційному суду жодних доказів на обґрунтування клопотання слідчого про накладення арешту на майно не надав.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора і скасування судового рішення, оскільки слідчим і прокурором не доведені підстави для накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2017 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі про арешт майна, вилученого 12.05.2017 року під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 120160000000133 від 12.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 232 КК України - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4