Постанова

від 31.07.2017 по справі 913/53/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року Справа № 913/53/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О., розглянувши матеріали касаційної скаргиголовного управління Державної казначейської служби України у Луганській області напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.17 та ухвалу господарського суду Луганської області від 27.02.17 у справігосподарського суду Луганської області №913/53/16 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" доуправління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області простягнення заборгованості в розмірі 83678,18грн., за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

15.03.2016 рішенням господарського суду Луганської області (суддя Іванов А.В.) позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" 18 408,26грн. інфляційних втрат, 1 787,93грн. 3% річних, 10 452,30грн. пені та судові витрати.

29.03.2016 на виконання вказаного рішення було видано наказ.

16.02.2017 головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області звернулися до господарського суду Луганської області із заявою, в якій просили суд відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2016 у справі №913/53/16. Заява мотивована тим, що питання щодо проведення розрахунків за реактивну електроенергію з позивачем, який не перереєстрований на територію, підконтрольну українській владі, на сьогодні не врегульоване; листом Служби безпеки України №8/1/2-18620 від 30.12.2015 заборонено здійснення платежів на непідконтрольну українській владі територію та зупинено проведення платежів на користь ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", який станом на сьогодні не відкликано.

27.02.2017 ухвалою господарського суду Луганської області (суддя Іванов А.В.), залишеною без змін 05.04.2017 постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді Чернота Л.Ф., Марченко О.А., Зубченко І.В.) у задоволенні заяви відмовлено.

У касаційній скарзі головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, як прийняті з порушенням норм процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення заяви скаржника про відстрочку виконання рішення від 15.03.2016 у справі №913/53/16.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

У силу положень ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.1 ст.121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

До таких обставин відносяться матеріально-правові факти, зокрема фінансовий стан сторін, а також ступінь вини відповідача та інші обставини справи, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення суду допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Тобто, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, на вирішення якого ставиться це питання.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Таким чином, діюче законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, тому передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення від 15.03.2016 у справі №913/53/16, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявником у порушення зазначених вимог чинного законодавства, документально не підтверджено винятковість обставин, які надають право для відстрочки судового рішення. При цьому, господарськими судами спростовано за необгрунтованістю доводи заявника щодо призупинення операцій з приймання (виплати) переказу коштів з (на) території, які не контролюються українською владою, оскільки чинне законодавство не містить заборон ГУ ДКСУ у Луганській області здійснювати перерахування коштів, визначених до стягнення з відповідача у наказі господарського суду від 29.03.2016 на поточний рахунок позивача, відкритий у державному банку України на підконтрольній українській владі території, що не суперечить вимогам Служби безпеки України.

Одночасно судами обох інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень правильно зауважено, що відсутність рішень будь-яких органів, які регламентують стягнення грошових коштів на користь підприємств, не перереєстрованих на підконтрольній українській владі території, не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. Неврегульованість цього питання не є виключною обставиною у розумінні приписів ст.121 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками місцевого та апеляційного господарських судів, що підстави для надання відстрочки виконання рішення суду у цій справі відсутні.

Відповідно до приписів статті 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження заявника, викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків попередніх судових інстанцій та не впливають на них, тому підстави для задоволення вимог скарги відсутні.

Ураховуючи викладене, оскаржувані судові акти попередніх інстанцій відповідають обставинам справи та вимогам закону, тому підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.17 та ухвалу господарського суду Луганської області від 27.02.17 у справі №913/53/16 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяЖ.О. Корнілова