Постанова

від 02.08.2017 по справі 911/2586/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2017 р. Справа№ 911/2586/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: Кільбурт Д.М. (представник за довіреністю)

від відповідача: Москаленко О.В. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект"

на рішення господарського суду Київської області

від 12.06.2017

у справі № 911/2586/16 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект"

про стягнення 558915,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Апекс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект" про стягнення 558915,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду №0709-МО від 21.09.2015, укладеного між сторонами 21.09.2015 та додаткової угоди №1 до договору від 28.12.2015, щодо оплати за виконані позивачем роботи вартістю 558915,00 грн у встановлений для цього строк, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на суму 558915,00 грн, яку позивач просить стягнути.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.06.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс" основний борг 472855,00 грн та судовий збір 7092,82 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області 12.06.2017 у справі №911/2586/16 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В решті рішення залишити без змін.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що позивач виконував роботи з порушенням договірних строків, норм ДБН, СНіП, ДСТУ; оцінку строкам виконання позивачем робіт судом першої інстанції надано не було. На думку скаржника, у нього не настав обов'язок по оплаті пред'явлених позивачем актів виконаних робіт за договором №0709-МО від 21.09.2015, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту належного виконання робіт, також позивачем не надано повного пакету документів про виконання ним робіт, що унеможливлює здійснити перевірку достовірності даних, зазначених в актах виконаних робіт, ввести об'єкт будівництва в експлуатацію та звернутися до відповідних держаних органів для визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було вчинено всіх належних процесуальних дій, передбачених п.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання призначення судової експертизи" для забезпечення проведення судової експертизи у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 13.07.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект" до провадження; призначено до розгляду на 02.08.2017.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення; позивач вважає, що судом прийнято рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін надали пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

21 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Апекс", як підрядником, укладено договір підряду №0709-МО на будівництво "Комплексу очищення та сушіння зерна" (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого підрядник у порядку й на умовах, встановлених даним договором, зобов'язується за дорученням замовника виконати комплекс робіт з монтажу технологічного обладнання на об'єкті "Комплекс очищення та сушіння зерна" за адресою: вулиця 9 січня, 1-Г, с. Тарасівка, Броварського р-ну, Київської області (далі разом - роботи) згідно з проектно-кошторисною документацією та додатків до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору вартість робіт визначена на основі додатку №1 до договору (Договірна ціна), який є невід'ємною частиною даного договору.

Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи, згідно з наданими підрядником актами виконаних робіт (КБ-2В, KБ-3), а також довідки про виконані роботи (п. 4.1.2. договору).

Відповідно до п. 4.1.3., п. 4.1.4. договору, замовник зобов'язується своєчасно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі. Замовник зобов'язується оплатити підряднику виконані до консервації об'єкта будівництва роботи та відшкодувати йому пов'язані з нею документально підтверджені витрати (якщо такі роботи були попередньо узгоджені з підрядником).

Виходячи зі змісту пунктів 5.1., 5.2. договору, розрахунки з підрядником згідно даного договору проводяться замовником за додатком №2 до даного договору після підписання актів виконаних робіт. Підрядник визначає обсяг та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті у формах виконаних робіт №КБ-2 та довідки №КБ-3.

Відповідно до п. 6.1. договору передача-приймання виконаних робіт у відповідності з даним договором оформляється сторонами шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

У випадку мотивованої відмови замовника від приймання робіт внаслідок наявності недоліків, або дефектів в роботі, підрядник та замовник зобов'язані підписати акт здачі-приймання виконаних робіт тільки на частину робіт - дефекти і недоліки в яких не виявлено. Розрахунок та виконані роботи в такому разі здійснюються відповідно до зазначеного вище акту здачі-приймання виконаних робіт щодо частини робіт, виконаної без дефектів. На іншу (дефектну) частину робіт складається дефектний акт з переліком необхідних доопрацювань і терміни їх виконання. Оплата частини робіт, на які складено дефектний акт, здійснюється тільки після усунення всіх дефектів і недоліків та підписанням сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт по формі. Виправлення робіт, на які складено дефектний акт, здійснюється за рахунок підрядника (п. 6.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 28.09.2015 по 10.11.2015 підрядником були підписані акти виконаних робіт за договором №0709-МО від 21.09.2015 на суму 1066755,00 грн

Позивач звернувся до відповідача з претензією №1 вих. 2602/1 від 26.02.2016 про сплату заборгованості за договором №0709-МО від 21.09.2015 на суму 558915,00 грн згідно актів виконаних робіт та листами №2803/2 від 29.03.2016, №2005/1 від 20.05.2016 (копії претензії, листів та актів наявні в матеріалах справи).

Відповідачем була надана відповідь на претензію №1 (вих. №01-07/7 від 22.03.2016), якою ТОВ "Мега Менеджмент Проект" повідомило ТОВ "Апекс", що товариством "Апекс" не усунені зауваження та недоліки у виконаних роботах (тобто роботи не виконані в повному обсязі), які зафіксовані у технічному звіті за результатами виконання перевірочних розрахунків окремих елементів фундаменту силосу комплексу очистки та сушки зерна по вул. 9 січня буд. 1-Г, с. Тарасівка, Броварського р-ну, Київської області від 14.12.2015.

Як зазначалося вище, обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення умов договору №0709-МО від 21.09.2015 щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 558915,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

У відповідності до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Положеннями частин 1, 2 статті 853 ЦК України зазначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

За приписами ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено вище, позивачем були складені акти виконаних робіт за формою КБ2 на суму 1066755,00 грн.

Крім того як вбачається з наявного в матеріалах справи листування між позивачем та відповідачем, позивач вживав всіх необхідних заходів щодо належного виконання зобов'язання згідно договору №0709-МО від 21.09.2015, інформував відповідача про хід робіт, повідомив відповідача про стан виконання робіт, надсилав відповідачу складені акти виконаних робіт.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позовна заява про стягнення заборгованості за спірним договором №0709-МО від 21.09.2015 подана передчасно, оскільки строк для остаточних розрахунків не настав, так як позивачем не доведено факт належного виконання робіт та не подано повний пакет документів про виконання цих самих робіт, а у відповідача відповідно не настав обов'язок по оплаті пред'явлених позивачем актів виконаних робіт.

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду, за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2012 №21/5005/14068/2011 та оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 №01-06/374/2013.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином забезпечене оформлення прийняття робіт, виконаних позивачем, не було оглянуто їх та несвоєчасно повідомлено позивача про виявлені недоліки, які не були належним чином зафіксовані та оформлені, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 472855,00 грн, згідно виставлених актів виконаних робіт за договором підряду №0709-МО від 21.09.2015 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення суми 96060,00 грн вартості робіт за додатковою угодою №1 від 28.12.2015, суд вважає її безпідставною з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Згідно зі ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч.3 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

З наданого позивачем в суді першої інстанції екземпляру додаткової угоди №1 від 28.12.2015 (оригінал якого міститься в матеріалах справи) вбачається, що вона складена 28.12.2015, підписана та скріплена печаткою ТОВ "Апекс". При цьому відсутній підпис та печатка відповідача.

Таким чином, надана позивачем додаткова угода №1 до договору №0709-МО від 21.09.2015, яка складена 28.12.2015 є такою, що не укладена, а тому вимога позивача про стягнення за цією угодою з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект" вартості робіт на суму 96060,00 грн є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не було вчинено всіх належних процесуальних дій, передбачених п.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання призначення судової експертизи" для забезпечення проведення судової експертизи у даній справі є безпідставними з огляду на наступне.

В пункті 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" надано рекомендації щодо застосування частини третьої і четвертої статті 15 Закону України "Про судову експертизу", а саме: витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Як вбачається зі змісту ухвали господарського суду Київської області від 24.10.2016 у справі №911/2586/16 судова будівельно-технічна експертиза призначена саме за клопотанням відповідача; на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект" покладено обов'язок по сплаті витрат на проведення експертизи до кінцевого розподілу витрат за результатами вирішення спору у справі.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект", виставлений рахунок на проведення даної експертизи, не сплатило, у зв'язку з чим ухвала від 24.10.2016 була залишена експертом без виконання.

Враховуючи те, що неможливість проведення судової експертизи виникла через невиконання відповідачем обов'язку з оплати її вартості, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно розглянуто спір у справі на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Менеджмент Проект" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 12.06.2017 у справі №911/2586/16 - без змін.

Матеріали справи №911/2586/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко