Постанова

від 01.08.2017 по справі 2а-2998/11/1270

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Прокопенка О.Б., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представника Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) - Баклан Н.Ю., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства Альянсмашагротранс (далі - Підприємство) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (правонаступником якої є Луганська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області; далі - ОДПІ) про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року Підприємство звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати дії ОДПІ протиправними та зобов'язати її вчинити певні дії.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 30 травня 2011 року позов задовольнив.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 18 серпня 2011 року рішення суду першої інстанції скасував і прийняв нове, яким позов Підприємства задовольнив частково: визнав протиправним та скасував наказ ОДПІ про проведення перевірки Підприємства від 3 березня 2011 року № 362; визнав протиправними дії ОДПІ по проведенню позапланової невиїзної перевірки Підприємства 4 березня 2011 року, за результатами якої складено акт від 4 березня 2011 року № 81/23/37057712. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

ОДПІ оскаржила ці рішення до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 31 жовтня 2011 року відкрив провадження у цій справі та витребував справу з Луганського окружного адміністративного суду.

На виконання вимог суду касаційної інстанції, зважаючи на втрату судового провадження в адміністративній справі № 2а-2998/11/1270 за вищевказаним позовом, Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 липня 2015 року відкрив провадження з приводу відновлення втраченого судового провадження в цій справі.

На запит Вищого адміністративного суду України про витребування справи № 2а-2998/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд надіслав частково відновлене втрачене провадження в цій адміністративній справі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 березня 2016 року за результатами вивчення частково відновленого втраченого провадження з огляду на недостатність зібраних матеріалів провадження за касаційною скаргою ОДПІ на рішення судів першої та апеляційної інстанцій закрив.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, у листопаді 2016 року ГПУ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, а саме статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). У заяві ГПУ просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року скасувати, а справу передати до суду касаційної інстанції для подальшого розгляду касаційної скарги ОДПІ.

На обґрунтування наведених у заяві доводів додає копії рішень Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2016 року (справи №№ К/9991/14003/11, К/9991/11700/11, К/800/55336/13, К/9991/61142/11), в яких касаційний розгляд відбувся за відновленими втраченими провадженнями в адміністративних справах.

Ухвалою Верховного Суду України від 7 грудня 2016 року відкрито провадження у вказаній вище справі за заявою ГПУ про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року.

У березні 2017 року ОДПІ подала до Верховного Суду України заяву про перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року, у якій просила цю ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Вищого адміністративного суду України.

На обґрунтування заяви додає копії рішень Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2017 року (№№ К/9991/18875/12 та К/9991/60898/12), 8 лютого 2017 року (№ К/800/7505/14), які, на думку ОДПІ, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме статті 279 КАС.

Ухвалою Верховного Суду України від 16 березня 2017 року відкрито провадження у вказаній вище справі за заявою ОДПІ про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заяви ГПУ та ОДПІ підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 273 КАС визначено можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите.

За статтею 275 цього Кодексу заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 279 КАС у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

За частиною четвертою статті 218 КАС суд приймає рішення про закриття провадження у справі у разі, коли особа, яка подала касаційну скаргу, відмовилась від неї до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

За наслідками розгляду касаційної скарги цей суд має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження (пункти 7, 8 частини першої статті 223 КАС).

Згідно з частиною другою статті 228 КАС суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів відновленого втраченого судового провадження і з цієї причини закрив провадження за касаційною скаргою.

Нормативний підхід до розуміння наведених норм процесуального права в їх взаємозв'язку у контексті обставин справи дає підстави для такого висновку.

Рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині приймається в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII КАС. Прийняття цього рішення за підсудністю відноситься до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 279 КАС саме цей суд вправі закрити розгляд заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження та роз'яснити особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

На стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі статті 279 КАС з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 23 лютого, 4 жовтня 2016 року, 18 липня 2017 року (справи №№ 21-6159а15, 21-1790а16, 21-3894а16 відповідно).

Відповідно до підпункту а пункту 1 частини другої статті 243 КАС у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Аналіз наведених норм процесуального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції неправильно застосував процесуальний закон, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з передачею справи до цього ж суду для подальшого касаційного розгляду поданої касаційної скарги.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяви Генеральної прокуратури України та Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року скасувати, а справу за позовом приватного підприємства Альянсмашагротранс до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії передати до суду касаційної інстанції для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців