Ухвала

від 07.08.2017 по справі 614/73/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 614/73/17 Головуючий першої інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/790/1321/17 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю представника апелянта ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали даного провадження за апеляційною скаргою власника майна на ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 13.02.2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді вищевказаного суду від 13.02.2017 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12016220230000528 від 28.12.2017 року, а саме на: дизельне паливо у кількості 17915 літрів, а саме з яких 12915 літрів перебуває на зберіганні ФОП « ОСОБА_8 » та 5000 літрів перебувають на зберіганні ОСОБА_9 .

Як встановив суд, слідчим відділом Борівського відділення Ізюмського відділу ГУНП України в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220230000528 від 28.12.2017 року за ч.3 ст.190 КК України у зв`язку з заявою директора ТОВ «НП Трейдинг» ОСОБА_10 про те, що 27.12.2016 року невідома особа на ім`я ОСОБА_11 , шахрайським шляхом заволоділа грошима в сумі 215000 гривень, які мали надійти на його особистий рахунок за продаж ним дизельного палива ФОП « ОСОБА_8 » в с. Дружелюбівка Борівського району Харківської області. Дані грошові кошти були перераховані на банківські карткові рахунки невідомої особи № НОМЕР_1 ПАТ КБ «Приват Банк» та № НОМЕР_2 «ОщадБанк».

Слідчий вважає, що є підстави вважати, що зазначене дизельне паливо може бути доказом у кримінальному провадженні та з метою перешкоджання подальшого вчинення кримінального правопорушення, необхідно накласти арешт на дизельне паливо, що перебуває на зберіганні ФОП « ОСОБА_8 », а також дизельне паливо, що перебуває на зберіганні ОСОБА_9 .

На ухвалу слідчого судді заступник директора ТОВ «Нефтепродукт» ОСОБА_12 подала апеляційну скаргу, яка містить прохання про скасування ухвали слідчого судді від 13.02.2017 року та про постановлення нової ухвали, про зобов`язання слідчого повернути власнику дизельне паливо у кількості 17915 літрів, яке на даний час знаходиться на зберіганні у ФОП « ОСОБА_8 », посилаючись на її необґрунтованість.

Вказує на те, що ТОВ «Нефтепродукт» надало слідчому докази на підтвердження того, що саме вони є власниками арештованого майна. У зв`язку з чим подальше зберігання вказаного майна у ОСОБА_13 збільшує ризики його втрати.

Вказана апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухали слідчого судді, з посиланням на те, що збирання доказів, проведення слідчих (розшукових) дій, експертиза, за наявності яких можливо було зробити необхідні висновки, потребували значного часу, у зв`язку з чим причина пропуску строку на оскарження є поважною.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи представника апелянта, який просив про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, як пропущений з поважних причин, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12016220230000528 від 28.12.2017 року за ч.3 ст.190 КК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна, його арешт є необхідним.

У розумінні положень ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На думку судової колегії, заявником доведено, що арешт вказаного майна застосований з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.2,4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 13.02.2017 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги, не вбачає.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 392, 404,405, ч.3 ст.407,418,419,422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як пропущений з поважних причин.

Ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 13.02.2017 року про задоволення клопотання слідчого по кримінальному провадженню №120162202300000528 від 28.12.2016 року за ч.3 ст.190 КК України та про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на:

- дизельне паливо у кількості 17915 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) літрів, належність та знаходження якого докладно зазначене в ухвалі суду першої інстанції від 13.02.2017 року, а саме з яких: 12915 літрів перебуває на зберіганні ФОП « ОСОБА_8 » та 5000 літрів перебувають на зберіганні ОСОБА_9

визначення контролю зберігання яких покладено на слідчого, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу, - залишити без задоволення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.4 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий Судді