Рішення

від 08.08.2017 по справі 509/1267/17

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/1267/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

відповідачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт.Овідіополь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання незаконним рішення, договору оренди земельної ділянки, визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2777 га (кадастровий номер в державному реєстрі земель 5123755800:02:001:2466), що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29-а, укладений 22.01.2014р., в частині орендаря фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та визнати, що орендарем за цим договором є фізична особа ОСОБА_2, та визнати за ОСОБА_3 та за ОСОБА_2 по ? частці у праві власності на оздоровчий комплекс лазень та кафе-бару, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29-а, який складається з будівель та споруд оздоровчого комплексу з лазнями, кафе-бару з господарчими спорудами загальною площею 1379,9 м 2 .

Ухвалою суду від 20.04.2017 за клопотанням позивача у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

-який розмір ринкової вартості (експертна грошова оцінка) самочинно реконструйованого оздоровчого комплексу лазень та кафе-бару, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29-а, який складається з будівель та споруд оздоровчого комплексу з лазнями, кафе-бару з господарчими спорудами загальною площею 1379,9м 2 ?

-який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об'єкті кафе-бар та баня з господарчими будівлями та спорудами за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги, 29-а?

-чи відповідає будівництво (реконструкція) оздоровчого комплексу лазень та кафе-бару, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги, 29-а, та складається з будівель та споруд оздоровчого комплексу з лазнями, кафе-бару з господарчими спорудами загальною площею 1379,9м 2 , вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме: будівельним нормам та правилам, санітарним та протипожежним нормам?

-який технічний стан оздоровчого комплексу лазень та кафе-бару, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29-а, а саме чи є будівництво (реконструкція) завершеним, а також чи можливе збереження цього об'єкта нерухомості та його подальша експлуатація за цільовим призначенням?

19.07.2017 на адресу суду надійшов висновок комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи по цивільній справі №073/2017 від 14.07.2017, виконаний ПП Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім.Скибінського С.С. .

31.07.2017 позивач подав до суду заяву про уточнення позову, в якій просив суд, посилаючись на результати експертизи та інші матеріали справи у зв'язку з проведення експертизи та отриманням висновку визнати незаконним рішення ОСОБА_4 селищної ради Овідіопольського району Одеської області №127-VI від 25.02.2011 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_2, передання ФОП ОСОБА_2 у довгострокову оренду земельну ділянку та укладення з ФОП ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки, а також визнати, що земельна ділянка відведена та передана в оренду ОСОБА_2, договір оренди земельної ділянки підлягає укладенню з ОСОБА_2;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2777 га (кадастровий номер в державному реєстрі земель 5123755800:02:001:2466), що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 29-а, укладений 22.01.2014р., в частині орендаря фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та визнати, що орендарем за цим договором є фізична особа ОСОБА_2;

визнати за ОСОБА_3 та за ОСОБА_2 по ? частці у праві власності на оздоровчий комплекс лазень та кафе-бару, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29-а, який складається з будівель та споруд оздоровчого комплексу з лазнями та кафе-бару з господарчими спорудами загальною площею 1434,00 м 2 ;

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в редакції, викладеній в заяві про уточнення позову, поданій до суду 31.07.2017.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 селищна рада в судове засідання не з'явився, своїм правом на надання заперечень не скористався, хоча був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

12 грудня 1995 року між ОСОБА_3 (позивач) та ОСОБА_2 був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №20.

Під час перебування у шлюбі ними було набуте та створене майно - кафе-бар та баня з господарчими будівлями та спорудами за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги,29-а.

Так, рішенням виконкому ОСОБА_4 селищної ради №263 від 30.09.2005р. Про надання громадянам дозволу на будівництво індивідуальних житлових, садових, дачних будинків та господарських будівель ОСОБА_2 було дозволено реконструкцію літньої площадки; будівництво двоповерхової прибудови розмірами 9,30х12,60; КПП 2,80х1,80; 5-ть альтанок діаметром 4 метри, 1-а альтанка діаметром 3 метри, навіс над вхідними дверима до сауни в смт. Таїрове, вул40-річчя Перемоги,29-а, кафе-бар Олімп .

Рішенням виконкому ОСОБА_4 селищної ради №84 від 31.05.2006р. Про видачу гр.ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на кафе-бар та баню в смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги, 29-а ОСОБА_2 вирішено видати свідоцтво про право власності на кафе-бар та баню з господарчими спорудами та будівлями взамін старих правовстановлювальних документів, а також було вирішено вважати такими, що втратили чинність свідоцтво про право власності від 04.02.2002р. за №31 та договір дарування нежилого приміщення від 14.05.2001р.

01.06.2006р. на ім'я ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право власності на кафе-бар та баню з господарчими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29а, та цього ж дня Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності.

29.05.2006р. на ім'я ОСОБА_2 було виготовлено технічний паспорт на виробничі та невиробничі об'єкти за адресою: смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29-а, відповідно до якого цей об'єкт складається з наступних будівель та споруд: А - Баня (площею 327,6 м 2 ); а - навіс (3,6 м 2 ), Б - кафе-бар (91,5 м 2 ), б - навіс (27,3 м 2 ), б 1 - прибудова (56,0 м 2 ), В - прибудова (115,6 м 2 ), Г - КПП (5,2м 2 ), Д - альтанка (11,9 м 2 ), Е - альтанка (11,5 м 2 ), Ж - альтанка (5,6 м 2 ), З - альтанка ( 10,2 м 2 ), И - альтанка (11,2 м 2 ), К - альтанка (9,7 м 2 ), №1-4, І - споруди, всього: 686,9 м 2 .

Судом встановлено, що в період з 2011 по лютий 2014 року зазначений об'єкт нерухомості ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був самочинно реконструйований та добудований в оздоровчий комплекс лазень та кафе бару.

В результаті такої самочинної реконструкції, як вбачається з технічного паспорту на виробничі та невиробничі будівлі від 13.06.2017, виготовленого ПП АРХСТРОЙДОМ , був створений об'єкт - оздоровчий комплекс лазень та кафе-бару, який складається з: А-3, а-а2 - оздоровчий комплекс з лазнями (327,6 м 2 ), Б-2, б-2-б6 - кафе бар з господарськими будівлями (493,4 м 2 ), Г - КПП - 5,4 м 2 , Д - альтанка (11,9 м 2 ), Е - альтанка (11,5 м 2 ), Ж - альтанка (5,6 м 2 ), З - альтанка (10,2 м 2 ), И - альтанка (11,2 м 2 ), К - альтанка (9,7 м 2 ), Л - навіс (62,2 м 2 ), М - альтанка (43,0 м 2 ), Н - вбиральна (6,1 м 2 ) 1-4, І - споруди, всього загальна площа 1434,00 м 2 .

Таким чином, загальну площу кафе-бару та бані з господарчими спорудами та будівлями, які розміщені за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 29-а, було збільшено до 1434,00 м 2 , тобто на 747,10 м 2 , тобто більш ніж в двічі, що вказує на істотний характер таких змін.

З висновку комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №073/2017 від 14.07.2017, виготовленого ПП Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім..ОСОБА_6С. вбачається, що на вказаному об'єкті нерухомості відповідачем та позивачем спільно виконана самочинна реконструкція оздоровчого комплексу лазень та кафе-бару з господарськими будівлями та спорудами та здійснено самочинне будівництво навісу, вбиральні та альтанки.

При цьому самочинна реконструкція комплексу лазень та кафе-бару з господарськими будівлями та спорудами, а також самочинне будівництво навісу, вбиральні і альтанки відповідає будівельним нормам та правилам, санітарним та протипожежним нормам, за винятком по протипожежній відстані кафе-бар - відстань між самочинно реконструйованим кафе-баром та будівлею, яка не експлуатується і яка розташована з тильної сторони кафе-бару, а також по протипожежній відстані - вбиральня та навіс - протипожежна відстань між самочинно побудованими вбиральнею, навісом та будівлями відсутня, а також відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни частини самочинно реконструйованого кафе-бару під літ. Б-2 відсутня; має бути забезпечений пристрій необхідних інженерно-технічних заходів, які перешкоджають стоку атмосферних опадів з покрівлі і карнизів на територію суміжних ділянок.

Однак, суд приймає до уваги доводи позивача, що будівля, яка розташована з тильної сторони кафе-бару, знаходиться в аварійному стані, нікому не належить на праві власності (право власності не зареєстроване) та не експлуатується.

Крім того, згідно з листом №389 від 19.05.2017 КП Овідіопольське РБТІ , наданого на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1, архівна справа на даний об'єкт відсутня, об'єкт не перебуває у власності, а отже відсутність протипожежної відстані в даному випадку не порушує жодних прав. Що стосується протипожежної відстані між вбиральнею та навісом, то суд враховує, що обидва ці об'єкти самочинно збудовані позивачем та відповідачем, знаходяться на орендованій земельній ділянці на території оздоровчого комплексу, а отже не порушують права третіх осіб.

При цьому з висновку експертизи вбачається, що технічний стан будівель і споруд є задовільним, обстежувані об'єкти в цілому являються завершеними, а також можливе збереження цих об'єктів та їх подальша експлуатація за цільовим призначенням.

Позивач зазначає, що вказаний позов було подано у зв'язку з тим, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було проведено позапланову перевірку щодо будівництва самочинного об'єкта та складені акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.03.2017, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.03.2017 та протоколи від 06.03.2017 про адміністративне правопорушення у кількості 4 шт, в яких замовником будівництва з самочинної реконструкції кафе-бару та бані з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, смт.Таїрова, вул.40-річчя Перемоги,29а, визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_7, тобто суб'єкта господарювання, а не фізичну особу ОСОБА_2

Крім того, позивач стверджує, що 12.04.2017 ОСОБА_2 отримала лист Департаменту ДАБІ в Одеській області №1015-05/1-3152 від 03.04.2017 та 4 (чотири) постанови від 03.04.2017 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно яких на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф за порушення у сфері містобудівної діяльності, так як встановлено, що нею як фізичною особою-підприємцем здійснено самочинне будівництво (реконструкцію) та здійснюється експлуатація не прийнятого в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту. Таким чином, позивач стверджує, що Департамент ДАБІ в Одеській області вважає власником будівлі та замовником будівництва ФОП ОСОБА_2, тобто вважає, що даний об'єкт є власністю суб'єкта господарювання, а не їх спільною сумісною власністю як подружжя.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, встановлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.1 ст.62 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Судом на підставі зібраних доказів встановлено, що оздоровчий комплекс лазень та кафе-бару є спільною сумісною власністю позивача та відповідача ОСОБА_2 як подружжя, що також було визнано в судовому засіданні особисто ОСОБА_2

Враховуючи, що оздоровчий комплекс лазень та кафе-бару частково був створений шляхом самочинної реконструкції кафе-бару та бані з господарчими будівлями та спорудами, то суд вважає за можливе визнати на нього право власності та здійснити поділ спільного майна шляхом визнання часток у праві власності на вказаний об'єкт нерухомості з врахуванням вимог ч.5 ст.376 ЦК України, згідно з якою на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Так, судом встановлено, що 22.01.2014р. між ОСОБА_4 селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ОСОБА_2 як фізичною особою-підприємцем на підставі рішення ОСОБА_4 селищної ради №127-VI від 25.02.2011 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,2777 га (кадастровий номер в державному реєстрі земель 5123755800:02:001:2466), що знаходиться на території селищної ради в межах населеного пункту за адресою:Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29-а, для експлуатації та обслуговування оздоровчого комплексу лазні та кафе-бару.

Відповідно до вказаного рішення та п.2.2. цього договору на земельній ділянці площею 0,2777 га, яка передається в оренду за цим договором, розташоване нерухоме майно - кафе-бар та баня з господарчими будівлями та спорудами, які є власністю орендаря - ФОП ОСОБА_2

11.03.2014р. право оренди вказаної земельної ділянки площею 0,2777 га, яке належить ОСОБА_2, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису про інше речове право 4955378.

Так, як вказаний об'єкт нерухомості належить позивачу та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, то земельна перебуває у їх спільному користуванні на законних підставах і вона відведена для експлуатації та обслуговування оздоровчого комплексу лазень та кафе-бару, самочинно збудоване на земельній ділянці нерухоме майно не порушує права інших осіб, то суд вважає за можливе визнати право власності (право спільної часткової власності) на вказаний об'єкт нерухомості.

Суд також визнає, що право позивача як фізичної особи та суб'єкта цивільних відносин було порушено тим, що в рішенні ОСОБА_4 селищної ради №127-VI від 25.02.2011 та у складеному ОСОБА_4 селищною радою договорі оренди земельної ділянки від 22.01.2014р. в якості орендаря земельної ділянки зазначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та вказано, що кафе-бар та баня з господарчими будівлями та спорудами є власністю орендаря - фізичної особи-підприємця, тобто суб'єкта господарювання, а не спільною сумісною власністю позивача та відповідача ОСОБА_2

Відповідно до статей 2, 3 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно з ч.1, 2 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Статтею 5 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Таким чином із вказаних вище законодавчих вимог випливає, що суб'єктом, якому надається право оренди земельною ділянкою за відповідним договором, є саме громадяни, тобто фізичні особи, а не суб'єкти господарської діяльності.

Суд погоджується з позивачем, що зазначення в рішенні №127-VI від 25.02.2011 та договорі оренди земельної ділянки від 22.01.2014р. в якості орендаря фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 порушує його права, так як кафе-бар та баня з господарчими будівлями та спорудами на час прийняття рішення були їх спільною сумісною власністю, а не власністю фізичної особи-підприємця, а тому земельна ділянка повинна була передаватися в оренду саме фізичній особі, а не суб'єкту господарювання.

Згідно з п.10 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту прав є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати незаконним рішення ОСОБА_4 селищної ради №127-VI від 25.02.2011 в частині затвердження проекту землеустрою, передання земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_2 та визнання, що земельна ділянка передана в оренду ОСОБА_2.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В ч.1 ст.628 ЦК України зазначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Нормою ст.217 ЦК України також передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У зв'язку з цим з метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 22.01.2014р. в частині зазначення в якості орендаря фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та визнати, що орендарем за договором оренди є фізична особа ОСОБА_2

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.75 ЦПК України , з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у рівних частинах, а саме судовий збір у розмір 9280,00грн та витрати з плати вартості проведення експертизи у розмірі 25000,00грн, які сплачені позивачем у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218,223 ЦПК України, ст.ст.16,203,215,368,370,376 ЦК України, ст.ст.62,63,69 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати незаконним рішення ОСОБА_4 селищної ради Овідіопольського району Одеської області №127-VI від 25.02.2011 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_2, передання ФОП ОСОБА_2 у довгострокову оренду земельну ділянку та укладення з ФОП ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки, та визнати, що земельна ділянка відведена та передана в оренду ОСОБА_2, договір оренди земельної ділянки підлягає укладенню з ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2777 га (кадастровий номер в державному реєстрі земель 5123755800:02:001:2466), що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29-а, укладений 22.01.2014р., в частині орендаря фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та визнати, що орендарем за цим договором оренди є фізична особа ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_3 ? частку у праві власності на оздоровчий комплекс лазень та кафе-бару, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29-а, який складається з будівель та споруд оздоровчого комплексу з лазнями та кафе-бару з господарчими спорудами загальною площею 1434,00 м 2 .

Визнати за ОСОБА_2 ? частку у праві власності на оздоровчий комплекс лазень та кафе-бару, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.40-річчя Перемоги,29-а, який складається з будівель та споруд оздоровчого комплексу з лазнями та кафе-бару з господарчими спорудами загальною площею 1434,00 м 2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 17140 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 селищної ради Овідіопольського району Одеської області на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 17140 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_8