Постанова

від 03.08.2017 по справі 803/815/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року Справа № 803/815/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

з участю представника позивача Шимка О.В..,

представника відповідача Кривчука В.М.,

представника третьої особи Войтини А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровиця-буд" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 27.06.2017 №56 та визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яровиця-буд" (далі - ТзОВ "Яровиця-буд" звернулося з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - Управління ДАБІ у Волинській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 27.06.2017 №56 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області".

12.07.2017 року ТзОВ "Яровиця-буд" подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій останнє просить визнати протиправним та скасувати рішення від 27.06.2017 №56 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області", визнати протиправними (незаконними) дії щодо проведення позапланової перевірки та складання акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандарті та правил №б/н від 30.06.2017 щодо видачі Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Боговідом В'ячеславом Пилиповичем прийнято рішення №56, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області".

Позивач вважає таке рішення протиправним так як єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Оскільки при отриманні містобудівних умов та обмежень позивач надав усі необхідні документи, наміри забудови земельної ділянки повністю відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради правомірно видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області".

Також зазначає, що оскаржуваним рішенням порушеного його правомірні очікування щодо забудови земельної ділянки на підставі виданих містобудівних умов та обмежень. При цьому вказує на ту обставину, що скасування дії містобудівних умов та обмежень є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами законодавства у сфері містобудівної діяльності, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених під час перевірки порушень, однак, позивач не був повідомлений про проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення, що позбавило його надати пояснення по суті та усунути виявлені недоліки в ході перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та в поданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час перевірки встановлено, що для отримання містобудівних умов та обмежень топографо-геодезична підоснова була надана замовником в масштабі 1:500, а не 1:1200, як це передбачено Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 (далі - Порядок №109), відсутня кадастрова довідка з містобудівного кадастру та містобудівний розрахунок, чим порушено статтю 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, пункти 2.2, 3.7 Порядку №109; також в проектній пропозиції замовника відсутня інформація, яка вказує на повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкції будівлі Цеху , на частині території якої запроектовано об'єкт будівництва згідно з схемою генплану та Детального плану, чим порушено пункт 2 статті 5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; в частині Містобудівні умови та обмеження некоректно зазначені обмеження в пунктах 2, 3, 4, 7, 8, що унеможливлює встановити планувальні та архітектурні вимоги до проектування і будівництва щодо щільності забудови земельної ділянки, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією та є порушенням пункту 8 частини першої статті 1 Закону, пункту 1.2 Порядку №109; також порушено пункт 2 статті 5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 4.11. ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень , оскільки містобудівними умовами та обмеженнями не встановлені планувальні обмеження. Враховуючи порушення вимог містобудівного законодавства та на підставі акта перевірки головним інспектором будівельного нагляду Боговідом В.П. правомірно прийнято оскаржуване рішення, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області".

Крім того, вказує на ту обставину, що позапланова перевірка була проведена відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на підставі довідки про результати документальної перевірки та відповідних наказів, за результатами якої було складено акт, у якому зафіксовані встановлені порушення, заперечує право позивача на надання пояснень та можливості усунення недоліків під час проведення перевірки, оскільки об'єктом перевірки була не його господарська діяльність, а діяльність об'єкта нагляду, вважає дії щодо проведення перевірки та складання акта за її результатами правомірними.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідно до Генерального плану та Детального плану території житлового кварталу між вулицями Яровиця, Франка та Винниченка, дана земельна ділянка знаходиться на території земель житлової та громадської забудови. Оскільки цільове призначення земельної ділянки не суперечить містобудівній документації, тому містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області" повністю відповідають містобудівній документації, а, відтак, оскаржуване рішення є протиправним.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.10.2013 року ТзОВ Яровиця-буд на підставі договору купівлі продажу від 04.10.2013 року придбано у ПП Імпалс об'єкт нерухомого майна - будівлю котельні /літер Л-2/ загальною площею 428,00 кв.м., розташовану за адресою: м. Луцьк, вул. Франка, 53, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору купівлі-продажу та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 10314892 від 04.10.2013 року.

З матеріалів справи слідує, що 08.07.2015 року між ТзОВ Яровиця-буд та Луцькою міською радою укладено договір оренди землі, до якого в подальшому додатковими угодами внесено зміни. Предметом даного договору є платне строкове користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Франка, 53, кадастровий номер 0710100000:11:013:0048, площею 1,4154 га. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджується Витягом №50832972 від 25.12.2015 року, номер запису про інше речове право 12750469.

Як вбачається з пункту 13 умов договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, згідно з пунктом 14 Договору цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Судом також встановлено, що з метою здійснення забудови даної земельної ділянки за зверненням позивача Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради 15.02.2017 видано містобудівні умови та обмеження №459-53-17(м) забудови земельної ділянки за адресою: м. Луцьк, вул.. Франка, 53, на об'єкт будівництва Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями.

11.05.2017 року відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №083171311135.

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2017 року за результатами документальної перевірки, проведеної 09.06.2017 року, на підставі наказів Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.06.2017 №895, від 23.06.2017 №1004, направлень від 26.06.2017 №43, від 13.06.2017 №37 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Боговідом В'ячеславом Пилиповичем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради.

За результатами перевірки складено акт від 27.06.2017 року, в якому зафіксовано порушення пунктів 1.2, 2.2, 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, пункту 8 частини першої статті 1, пункту 2 статті 5, статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 4.11. ДБН 360-92** Планування і забудова міський і сільських поселень .

За наслідками проведеної перевірки 27.06.2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Боговідом В'ячеславом Пилиповичем прийнято рішення №56, яким скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 15.02.2017 року №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Частина п'ята статті 26 Закону №3038-VI передбачає, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно із частинами першою - восьмою статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку №109, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Пунктом 2.1 Порядку №109 передбачено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва (пункт 2.2 Порядку №109).

Відповідно до пункту 2.4 Порядку №109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Згідно пункту 2.4 Порядку № 109 підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Аналогічна норма зазначена і в частині п'ятій статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень).

Таким чином, з наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною першою статті 16 Закону №3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частини першої статті 25 вказаного Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (частина перша статті 17 Закону №3038-VI).

Частиною першою статті 1 Закону визначено, що детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Згідно зі статтею 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Судом встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради було перевірено відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні та видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15.02.2017 року №459-53-17 (м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок по вул. в з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вул. Франка, 53 в м. Луцьк".

Матеріалами справи підтверджується, що проведення реконструкції будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вул. Франка, 53 в м. Луцьк здійснюється відповідно до Детального плану території житлового кварталу між вулицями Яровиця, Франка та Виниченка, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 02.07.2014 №385-1 з подальшим його коригуванням, що затверджений рішенням від 06.07.2016 №392-1.

Таким чином, оскільки наміри забудови земельної ділянки повністю відповідають Детальному плану житлового кварталу, Генеральному плану забудови міста Луцька, тому Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради правомірно видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17 (м).

Суд також вважає, що скасування містобудівних умов та обмежень можливе лише з тих самих підстав, з яких у видачі містобудівних умов та обмежень необхідно відмовити (тобто, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні).

Проте, ні в акті перевірки від 27.06.2017 року, ні в оскаржуваному рішенні не наведено підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а відповідно і для їх скасування, передбачених пунктом 2.4 Порядку № 109 та частиною п'ятою статті 29 Закону №3038-VI.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено, що позивачу за одним і тим самим номером видано п'ять містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на різні об'єкти будівництва; для отримання містобудівних умов та обмежень топографо-геодезична підоснова була надана замовником в масштабі 1:500, а не 1:1200, як це передбачено Порядком №109, відсутня кадастрова довідка з містобудівного кадастру та містобудівний розрахунок, термін визначення якого зазначено в пункті 1.2 Порядку №109; також в проектній пропозиції замовника відсутня інформація, яка вказує на повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкції будівлі Цеху , на частині території якої запроектовано об'єкт будівництва згідно з схемою генплану та Детального плану; в пункті 5 частини Загальні дані Містобудівних умов та обмежень вказано орендарем земельної ділянки ТзОВ Імпекс-Плюс , при цьому не зазначено додаткових угод №1 від 10.08.2016 та №2 від 01.12.2016 до договору оренди земельної ділянки, не зазначено інформацію про інформаційну довідку від 12.08.2016 №65730201 та витяг з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно, згідно яких орендарем земельної ділянки є позивач; назву пункту 10 частини Загальні дані Основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва змінено на Основні техніко-економічні показники об'єкта реконструкції , що не відповідає додатку до Порядку №109; в частині Містобудівні умови та обмеження некоректно зазначені обмеження в пунктах 2, 3, 4, 7, 8, що унеможливлює встановити планувальні та архітектурні вимоги до проектування і будівництва щодо щільності забудови земельної ділянки, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; також в пункті 5 частини Містобудівні умови та обмеження об'єктом нагляду зазначено, що планувальні обмеження відсутні, хоча згідно схеми планувальних обмежень плану зонування м. Луцьк дана земельна ділянка частково знаходиться в санітарно-захисній зоні виробничих об'єктів І-ІІІ класів шкідливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення та зафіксованих в акті перевірки порушень.

Так, зокрема, представником відповідача в ході судового розгляду даної справи не доведено та не наведено вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яке не забороняє видавати п'ять містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на різні об'єкти будівництва.

Крім того, з пояснень представника позивача в судовому засіданні встановлено, що назва будівлі Цех , яка описується в акті перевірки, є фактично приміщенням котельні, що реконструюється, проте, під час розроблення проектної документації проектувальник помилково визначив його як Цех .

При цьому в ході судового розгляду даної справи представником відповідача не доведено та не підтверджено відповідними доказами твердження про те, що об'єкт будівництва, який реконструюється, запроектовано на частині території будівлі Цеху , як зазначено в акті перевірки.

Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що неправильне зазначення назви будівлі в детальному плані проектувальником не суперечить меті забудови земельної ділянки та цільовому її призначенню та не може бути підставою для скасування дії містобудівних умов та обмежень, а також нести негативні наслідки для товариства.

Крім того, як слідує із вимог пункту 2.2 Порядку №109, подання кадастрової довідки замовником під час отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки здійснюється за умови її наявності та не є обов'язковим.

Разом з тим, суд зазначає, що надання позивачем топографо-геодезичної підоснови в іншому масштабі, ніж це передбачено Порядком №109, відсутність конкретизації в пунктах 2, 3, 4, 7, 8 містобудівних умов, часткова зміна назви пункту 10 Загальних даних , зокрема, Основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва - на Основні техніко-економічні показники об'єкта реконструкції , зазначення в 5 частини Загальні дані Містобудівних умов та обмежень попереднього найменування позивача, незазначення додаткових угод №1 від 10.08.2016 та №2 від 01.12.2016 до договору оренди земельної ділянки, та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за умови їх наявності не можуть слугувати самостійною безумовною підставою для скасування дії містобудівних умов та обмежень за умови відповідності намірів забудовника положенням відповідної містобудівної документації.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що некоректне чи неповне внесення інформації до містобудівних умов та обмежень органом, який їх видав, не може нести негативних наслідків для забудовника, яким дотримано всіх вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час їх отримання.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 частини одинадцятої статті 41 Закону №3038-VI з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 6 частини дванадцятої статті 41 Закону).

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698 (далі - Порядок №698), основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції (підпункт 6 пункту 5 Порядку №698).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 32 Порядку №698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Отже, з наведених норм вбачається, що скасування рішення об'єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених порушень під час перевірки порушень.

В той же час посадовою особою відповідача одразу застосовано такий захід як скасування рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень без надання можливості ТзОВ Яровиця-буд та третій особі усунути виявлені, на його думку порушення, та без жодного обґрунтування неможливості їх усунення.

Пунктом 6 Порядку №698 передбачено, що головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством.

Частиною третьою статті 41-1 Закону №3038-VI визначено, що з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади.

З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади (пункт 4 Порядку №698).

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що відповідач, враховуючи те, що предмет нагляду безпосередньо торкається прав, свобод та інтересів позивача щодо проведення будівництва на об'єкті, який реконструюється та забудови земельної ділянки, з метою повного, об'єктивного та неупередженого з'ясування усіх обставин та недопущення порушення прав товариства повинен був забезпечити можливість надати пояснення по суті питань, які безпосередньо зачіпають права ТзОВ Яровиця-буд шляхом його повідомлення, витребування відповідних документів та матеріалів.

Суд не приймає до уваги доводів представника відповідача, наданих в судовому засіданні, про те, що відповідний лист з інформацією про необхідність повідомлення позивача надсилався третій особі, оскільки такі твердження не підтверджені в ході судового розгляду даного справи належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, як передбачено частиною першою статті 7 КАС України, при здійсненні правосуддя в адміністративних судах суд керується принципом верховенства права.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

Суд зазначає, що ТзОВ Яровиця-буд , придбавши об'єкт нерухомості, отримавши земельну ділянку для будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків відповідно до Детального плану території житлового кварталу між вулицями Яровиця, Франка та Винниченка в місті Луцьку та Генерального плану забудови правомірно очікувало на те, що його право на розпорядження належним йому на праві власності та праві оренди майном відповідно до законодавства в майбутньому не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб'єктом владних повноважень заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду чи припинено шляхом прийняття іншого рішення.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проте, відповідачем під час проведення позапланової перевірки Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, складання акта від 27.06.2017 року та прийняття рішення від 27.06.2017 року №56 наведені вимоги стосовно ТзОВ Яровиця-буд дотримані не були, суб'єктом нагляду не дотримано балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача щодо здійснення будівництва об'єкта і цілями, на досягнення яких спрямоване здійснення державного нагляду та прийняття оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними та скасувати рішення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 27.06.2017 №56 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області"; визнання протиправними дій Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області щодо проведення позапланової перевірки та складання акта перевірки дотримання вимог дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 27.06.2017 щодо видачі Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області".

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області підлягає до стягнення на користь позивача судовий розмір в розмірі 3200,00 грн., сплачений згідно платіжних доручень від 06.07.2017 №291 та від 12.07.2017 №305.

Керуючись статтями 11, 17, 94,158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 27.06.2017 №56 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області".

Визнати протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області щодо проведення позапланової перевірки та складання акта перевірки дотримання вимог дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 27.06.2017 щодо видачі Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 15.02.2017 №459-53-17(м) на "Реконструкція будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Луцьк, вул. Франка, 53 Волинської області".

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровиця-буд" (45625, Волинська область, Луцький район, с. Тарасове, вул.. Жовтнева, 2-а, код ЄДРПОУ 20137534 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області судовий збір в розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 08 серпня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський