Постанова

від 08.08.2017 по справі 822/1863/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1863/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Петричкович А.І. (головуючий), суддів - Ковальчук О.К. , Лабань Г.В. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань державної служби , Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях, про зобов'язання нарахування та виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ :

03 липня 2017 року позивач звернувся в суд з позовною заявою від 29.06.2017, у якій просить зобов'язати Національне агентство України з питань державної служби нарахувати та виплатити йому середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 11.03.2017 по 19.06.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при поновленні його на роботі, відповідачем не було вирішено питання про виплату йому середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 20.07.2017 було залучено в якості другого відповідача Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях (стор. 41-42 справи).

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву від 08.08.2017, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу без його участі.

Відповідачі в судове засідання представників не направили. Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях на виконання ухвали суду надало витребувані судом докази і також в ньому просить відкласти розгляд справи. Так як позивач просить справу вирішити без його участі, явка представника Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях судом не визнавалась обов'язковою і у суду достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд з урахуванням вимог ст.122 КАС України вважає, що не має підстав для відкладення розгляду справи, які визначені ст. 128 КАС України.

Частиною 1 ст.41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 09.03.2017 за №68К/О, звільнено ОСОБА_1, заступника начальника Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях, 10 березня 2017 року із займаної посади, відповідно до п.8 ч.1 ст.83 Закону України "Про державну службу" (стор. 5 справи).

Згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 20.06.2017 за №108К/О, скасовано наказ №68К/О від 09.03.2017 та поновлено ОСОБА_1 з 11 березня 2017 року на посаді заступника начальника Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях (стор. 6 справи).

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Статтею 27 Закону України "Про оплату праці" визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України за № 100 від 8 лютого 1995 (далі - Порядок № 100), цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до п.10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.6 постанови №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Відповідно до Довідки Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях №278/04-20-17 від 01.08.2017, станом на 10.03.2017 середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 307,49 гривень.

Отже, період вимушеного прогулу позивача складає 67 робочих днів (з 11 березня 2017 року по 19 червня 2017 року включно),а тому середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу складає 20601,83 грн. (307,49 х 67).

Судом не встановлено, що позивач після звільнення працевлаштовувався, стояв на обліку як безробітній або отримував соціальні допомоги чи виплати. Міжрегіональним управлінням Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях подано до суду копії листків непрацездатності позивача (за період з 17.03.2017 по 20.05.2017), та заяву-розрахунок щодо фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам (щодо ОСОБА_1), однак доказів проведення цих виплат суду не надано, як і доказів про виплату заробітку за час вимушеного прогулу.

Звертаючись до суду із вимогою до Національного агентства України з питань державної служби про зобов'язання нарахування та виплати заробітної плати, позивачем не враховано, що уповноваженим органом стосовно виплати зарплати позивачу є Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях (посаду в якому займає позивача, та яке є юридичною особою), а тому, вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання нарахування та виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу з Національного агентства України з питань державної служби не можуть бути задоволені. Крім цього, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає визначенню у конкретному розмірі, а не у формі зобов"язальної вимоги, як просить позивач.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Зокрема, такого висновку дотримується також й Європейський суд з прав людини у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевстановлене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, та відповідно до вимог ч.2 ст.162 КАС України, стягнути з Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.03.2017 по 19.06.2017 в розмірі 20601,83 грн., за відрахуванням із цієї суми податків та зборів.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Визначальним принципом правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з"ясування всіх обставин справи і обов"язок суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Таким чином, з урахуванням вимог ч.2 ст.162 КАС України, суд приймає іншу постанову, так як позивач частково довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень не спростував доводи позивача та не довів правомірності власної бездіяльності, тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись КЗпП України, Законом України "Про оплату праці" і ст.ст. 4-15, 70-71,86, 94, 99, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 29.06.2017 задовольнити частково.

Стягнути з Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.03.2017 по 19.06.2017 в розмірі 20601,83 (двадцять тисяч шістсот одна гривня вісімдесят три копійки) грн., за відрахуванням із такої суми податків та зборів.

Копії постанови надати сторонам.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Головуючий суддя судді /підпис/ /підпис/ /підпис/А.І. Петричкович О.К. Ковальчук Г.В. Лабань "Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович