Постанова

від 07.08.2017 по справі 25/97-09-3450

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р.Справа № 25/97-09-3450 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В.

(згідно розпорядження керівника апарату від 03.08.2017р. №764 щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи)

при секретарі: Безпалюк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явися;

від відповідача - не з'явися;

від третьої особи - не з'явися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Стенцовське»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 10.07.2017р.

по справі №25/97-09-3450

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Казус-Про»

до відповідача: Приватного підприємства „Стенцовське»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватна виробничо-комерційна фірма „Імпторгсервіс»

про стягнення 149226,82 грн. та 7000 грн. оплачених послуг адвоката,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства „Стенцовське» 149 226,82 грн., де 98 205,47 грн. заборгованість за отриманий товар відповідно до договору № 14/03/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.08 р., 21 820,38 грн. пеня, 2881,90 грн. три процента річних, 11 588,25 грн. індекс інфляції, 14 730,82 грн. штраф, 7000 грн. оплачених витрат за надані адвокатом ОСОБА_1 юридичні послуги згідно договору № 119/05/09 про надання правової допомоги від 19.05.09 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.03.2010р. у справі №25/97-09-3450 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства „Стенцовське» 98 205 грн. 47 коп. заборгованості, 21 820 грн. 38 коп. пені, 2881 грн. 90коп. три процента річних, 11 588 грн. 25коп. індекс інфляції, 14 730 грн. 82 коп. штрафу, 1492 грн. 26 коп. державного мита, 315 грн. 50 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 19.03.2010р. у справі №25/97-09-3450 змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Стенцовське» (68332, Одеська область, Кілійський район, с. Шевченкове, вул. Радянська, 21, код ЄДРПОУ 30810892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, код ЄДРПОУ 25591321) 98205 (дев'яносто вісім тисяч двісті п'ять) грн. 47 коп. заборгованості, 11746 (одинадцять тисяч сімсот сорок шість) грн. 90 коп. пені, 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 90 коп. трьох відсотків річних, 11588 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 25 коп. індекс інфляції, 14730 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 82 коп. штрафу, 1391 (тисячу триста дев'яносто одну) грн. 53 коп. держмита, 293 (двісті дев'яносто три) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 (п'ять тисяч) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В решті позовних вимог відмовити» .

11.05.2010р. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2010р. господарським судом Одеської області видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2017р. задоволено заяву ТОВ „Казус-Про» про заміну позивача у справі №25/97-09-3450 ТОВ „Тридента Агро» на його правонаступника - ТОВ „Казус-Про» в порядку ст.25 ГПК України. Замінено у справі №25/97-09-3450 позивача - ТОВ „Тридента Агро» на його правонаступника - ТОВ „Казус-Про» .

06.06.2017р. ТОВ „Казус-Про» звернулось до господарського суду Одеської області звернулось з заявою про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 11.05.2010р. та видачу дублікату наказу господарського суду Одеської області від 11.05.2010р. у справі №25/97-09-3450.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2017р. (головуючий суддя - Малярчук І.А., судді - Гуляк Г.І., Никифорчук М.І.) задоволено заяву ТОВ „Казус-Про» від 06.06.2017р. за вх.№2-3019/17 про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу та видачу дублікату наказу Господарського суду Одеської області від 11.05.2010р. по справі №25/97-09-3450.

Відновлено ТОВ „Казус-Про» пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 11.05.2010р. по справі №25/97-09-3450.

Видано ТОВ „Казус-Про» дублікат наказу Господарського суду Одеської області від 11.05.2010р. по справі №25/97-09-3450

Ухвала суду мотивована тим, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2010р. про стягнення з відповідача на користь позивача 98205,47грн. заборгованості, 11746,90грн. пені, 2881,90грн. трьох відсотків річних, 11588,25грн. індексу інфляції, 14730,82грн. штрафу, 1391,53 грн. держмита, 293,74грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000грн. витрат на оплату послуг адвоката - не виконана ні добровільно, ні в примусовому порядку, при цьому:

- докази включення вказаних вимог до ліквідаційного балансу під час ліквідаційної процедури відповідача відсутні;

- відсутні докази повернення відповідачем до органу ДВС наказу після закінчення ліквідаційної процедури відновлення платоспроможності боржника;

- повернення ПП "Стенцовське" платіжного документу, яким оплачувався борг.

Господарський суд дійшов висновку про необхідність відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду від 11.05.2010р. по справі №25/97-09-3450 у зв'язку з тим, що ТОВ „Казус-Про» на законних підставах набуло право вимоги до відповідача тільки 16.03.2017р.

Також суд дійшов до висновку по наявність підстав для видачі дублікату наказу суду від 11.05.2010р., з урахуванням того, що встановлений строк для пред'явлення наказу до виконання поновлено.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ПП „Стенцовське» просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 10.07.2017р. по справі №25/97-09-3450 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу та видачу дублікату наказу в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ПП „Стенцовське» посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема вважає, що господарський суд:

- дійшов помилкового висновку, визнавши поважними причини пропуску строку позивачем, адже останній не надав жодних доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення наказу суду до виконання та його поновлення. Жодних належних доказів непереборності обставин та дійсних перешкод чи труднощів для вчинення процесуальних дій стягувач не подав, натомість останній міг та повинен був реалізувати своє право, однак не скористався ним без поважних причин;

- посилається, що пропуск строку стягувачем є поважним через його необізнаність з усіма обставинами справи. Таким чином кожен правонаступник, як наслідок, є необізнаним і строк може бути продовженим безкінечно. При такому підході наявність будь-яких процесуальних строків взагалі втрачає сенс, адже правонаступник будь-якої із сторін завжди може послатись на необізнаність та відновлювати строки, посилаючись на поважність їх пропуску;

- посилається на багаточисленну практику Європейського союзу з прав людини, але зазначені в оскаржуваній ухвалі рішення європейського суду з прав людини жодним чином не стосуються відновлення строків на виконання з поважних причин.

Скаржник зазначає, що ТОВ Тридента Агро на протязі 7 років жодним чином не цікавилося ходом виконавчого провадження, не звертався із жодною заявою про хід виконання рішення, не оскаржував жодних дій. Наказ мав передбачений законом строк пред'явлення до виконання - три роки, тобто 11.05.2013р. Але, позивач за цей час жодним чином не цікавився його долею, не намагався отримати дублікат у зв'язку із втратою, не звертався до органів ДВС.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2017р. прийнято до провадження апеляційну скаргу ПП „Стенцовське» до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Величко Т.А., судді - Бєляновський В.В., Філінюк І.Г. з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ „Казус-Про» просило апеляційну скаргу ПП „Стенцовське» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 11.07.2017р. без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2017р. у зв'язку з перебування судді-члена колегії ОСОБА_2 у відпустці з 28.07.2017р. по 07.08.2017р. апеляційну скаргу ПП „Стенцовське» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Величко Т.А., суддів Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В. з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей передбачених у розділі XII ГПК України.

Згідно із ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Одеської області від 19.03.2010р. у справі №25/97-09-3450 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства „Стенцовське» 98 205 грн. 47 коп. заборгованості, 21 820 грн. 38 коп. пені, 2881 грн. 90коп. три процента річних, 11 588 грн. 25коп. індекс інфляції, 14 730 грн. 82 коп. штрафу, 1492 грн. 26 коп. державного мита, 315 грн. 50 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 19.03.2010р. у справі №25/97-09-3450 змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з ПП „Стенцовське» 98205 грн. 47 коп. заборгованості, 11746 грн. 90 коп. пені, 2881 грн. 90 коп. трьох відсотків річних, 11588 грн. 25 коп. індекс інфляції, 14730 грн. 82 коп. штрафу, 1391 грн. 53 коп. держмита, 293 грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В решті позовних вимог відмовлено.

11.05.2010р. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2010р. господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

Так, у наказі суду від 11.05.2010р. вказано, що він дійсний для пред'явлення три роки з 11.05.2010р., тобто, до 11.05.2013р. включно.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2017р. задоволено заяву ТОВ „Казус-Про» про заміну позивача у справі №25/97-09-3450 ТОВ „Тридента Агро» на його правонаступника - ТОВ „Казус-Про» в порядку ст.25 ГПК України. Замінено у справі №25/97-09-3450 позивача - ТОВ „Тридента Агро» на його правонаступника - ТОВ „Казус-Про» .

Таким чином, в подальшому позивачем у справі №25/97-09-3450 є ТОВ „Казус-Про» , котрий користується всіма правами, передбаченими нормами та положеннями ГПК України.

З метою встановлення факту перебування наказу суду від 11.05.2010р. на примусовому виконанні та здійсненням процесуальних заходів щодо заміни сторони виконавчого провадження, заявником в квітні 2017р. були направлені до уповноважених органів відповідні запити щодо надання інформації про стан виконання наказу господарського суду Одеської області від 11.05.2017р.

Відповідно до листа Кілійського районного відділу ВДВС вих. №22-3873 від 05.05.2017р. вбачається, що виконавче провадження по виконанню наказу №25/97-09-3450 на виконанні у відділі не перебуває.

Згідно із довідкою ТОВ „Казус-Про» №31-1/05 від 31.05.2017р. наказ від 11.05.2010р. втрачено та повторно до примусового виконання пред'явлено не було.

Одночасно, як вбачається із угоди №НЮК-17-ТА від 26.01.2011р., укладеної між ТОВ „Тридента Агро» та ТОВ „Незалежна юридична компанія» (ТОВ „Казус-Про» ), від первісного кредитора, який був позивачем у справі №25/97-09-3450 ТОВ "Казус-Про", наказ суду від 11.05.2010р. не передавався.

З копії постанови ВДВС Кілійського РУЮ Одеської області від 25.08.2010р. ВП №19657448, яка наявна в матеріалах справи (т.3 а/с163) вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання цього наказу закінчено, передано наказ голові ліквідаційної комісії ПП „Стенцовське» - ОСОБА_3

ПП „Стенцовське» заперечуючи проти задоволення заяви зазначило, що після закінчення виконавчого провадження наказ суду від 11.05.2010р. було передано голові ліквідаційної комісії підприємства ОСОБА_3 для подальшого виконання, з метою чого підприємством було перераховано частину суми боргу на рахунок стягувача, однак, з невідомих причин перераховані кошти повернулись на рахунок підприємства. ПП „Стенцовське» вказує, що в подальшому головою ліквідаційної комісії прийнято рішення про припинення ліквідаційної процедури та відновлення роботи підприємства, у зв'язку з цим наказ від 11.05.2010р. було повернуто на адресу Відділу ДВС Кілійського РУЮ Одеської області, про подальшу долю наказу підприємству не відомо.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі № 18-рп/2012 від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент видачі наказу) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; 2) посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; 3) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 4) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч.1 ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент видачі наказу) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред'явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

При цьому, згідно ч.2 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент закінчення виконавчого провадження) у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. При направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановленому цим Законом.

Частина 1 ст.38 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент закінчення виконавчого провадження) визначала, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК.

При цьому, згідно із ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку встановленого для пред'явлення наказу господарського суду до виконання, заявник як стягувач послався на той факт, що ухвалою господарського суду Одеської області по справі №25/97-09-3450 від 16.03.2017р. здійснено процесуальне правонаступництво, замінено позивача - ТОВ «Тридента-Агро» на правонаступника - ТОВ «Казус-Про» , у зв'язку з чим позивач у травні 2017р. звернувся до ВДВС про заміну стягувача за даним наказом та з'ясував згідно листа Кілійського районного ВДВС від 05.05.2017р., що цей наказ на примусовому виконанні у відділі не перебуває.

Згідно п.5 ст.111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП „Стенцовське» у процедурі припинення не перебуває.

Порядок ліквідації юридичної особи, в т.ч. за рішенням засновників визначено в ст. 111 Цивільного кодексу України. Так, згідно ч. 3 цієї статті Кодексу України у разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

При цьому згідно ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Разом з тим матеріали справи свідчать, що наказ суду від 11.05.2010р. у даній справі не виконаний - ні добровільно ні в примусовому порядку, докази які б свідчили про включення вимог за вказаним наказом до ліквідаційного балансу під час ліквідаційної процедури відповідача - відсутні, також відсутні докази повернення відповідачем до органу ДВС наказу після закінчення ліквідаційної процедури відновлення платоспроможності боржника, відсутній і платіжний документ, на який посилається відповідач, яким оплачувався борг.

Приписами ч.5 ст.11 „Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент видачі наказу) встановлено, що у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Між тим, ТОВ „Казус-Про» на законних підставах набуло право вимоги до відповідача тільки 16.03.2017р. під час здійснення правонаступництва.

Таким чином висновок суду першої інстанції про поважність причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання ґрунтується на матеріалах справи і вимогах процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком місцевого господарського про задоволення заяви ТОВ "Казус-Про" в частині вимог про видачу дублікату наказу господарського суду Одеської області від 11.05.2010р.

Викладені в апеляційній доводи скаржника про те, що зазначена ухвала є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства зводиться до тлумачення норм права на свою користь. Окрім того, такі доводи фактично зводяться до переоцінки обставин справи.

Що стосується доводів скаржника стосовно того, що ТОВ „Казус-Про» не було наведено жодних доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення наказу суду до виконання та його поновлення, а також те, що стягувач на протязі 7 років жодним чином не цікавився ходом виконавчого провадження, не звертався з жодною заявою про хід виконання рішення, не оскаржував жодних дій колегія суддів зазначає наступне.

Виконавче провадження по виконанню наказу суду від 11.05.2010р. у справі №25/97-09-3450 щодо стягнення з ПП „Стенцовське» на користь ТОВ „Тридента Агро» суми заборгованості було завершено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з прийняттям рішення про ліквідацію ПП „Стенцовське» та створенням ліквідаційної комісії.

ПП „Стенцовське» вказує, що ним з метою виконання наказу було перераховано частину суми боргу на рахунок стягувача, однак з невідомих причин, перераховані кошти повернулися на рахунок. Після цього, голова ліквідаційної процедури прийняв рішення про припинення ліквідаційної процедури та відновлення роботи підприємства, у зв'язку з чим наказ суду від 11.05.2010р. було повернуто до Кілійського ВДВС.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.38 Закону України "Про виконавче провадження" завершене виконавче провадження не могло бути розпочато без заяви стягувача, а вищезазначені дії з боку боржника позбавили стягувача права на пред'явлення наказу до примусового виконання, крім того, будь-яких платіжних документів про перерахування частини суми боргу скаржником не надані, але доказів на вчинення вказаних дій не надано.

Таким чином колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 10.07.2017р. є обґрунтованою, а отже підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга Приватного підприємства „Стенцовське» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106,119 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Стенцовське» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 10.07.2017р. у справі №25/97-09-3450 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.В. Лавриненко