Ухвала

від 09.08.2017 по справі 610/1820/17

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/1820/17

Провадження № 1-кс/610/356/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2017 року слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 за кримінальним провадженням № 42017221380000055, відомості щодо якого 24.05.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Погоджене з прокурором клопотання обґрунтоване наступним.

До Балаклійського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 24.05.2017 року з УСБУ в Харківській області надійшло повідомлення про те, що на території Морозівської сільської ради Балаклійського району Харківської області за межами населеного пункту розташована земельна ділянка, кадастровий номер 6320284400:01:000:0521, площею 57,6 га, яка належить комунальному закладу «Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради» (код ЄДРПОУ 23010082), який розташований за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Партизанська, 5, відповідно до державного акта на право постійного користування землею, серії І-ХР № 003299, від 2001 року. На даний час комунальний заклад «Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради» вказану земельну ділянку не використовує, проте зазначена земельна діялянка на теперішній час використовується невстановленими особами в комерційних цілях та без будь-яких правовстановлюючих документів на неї, зокрема засіяна насінням соняшника.

В ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, 16.06.2017 року слідчим СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 проведено огляд місця події, тобто земельної ділянки, з кадастровим № 6320284400:01:000:0521, яка знаходяться на території Морозівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, за межами населеного пункту.

Відповідно до вказаного вище протоколу огляду слідчим було встановлено, що вищевказана земельна ділянка використовується невстановленими особами, а саме засіяна насінням соняшника.

16.06.2017 року органом досудового розслідування вказана річ (рослини культури соняшника) була визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017221380000055.

Задля з`ясування завданої вказаними самовільними діями невстановлених осіб шкоди, котрі використовують земельну ділянку з кадастровим № 6320284400:01:000:0521, яка розташована на території Морозівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, за межами населеного пункту, слідчим СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 до ГУ Дергеокадастру в Харківській області було направлено відповідного листа.

17.07.2017 року СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області отримано відповідь на вказаний лист, відповідно до якого загальний розмір шкоди, заподіяний в наслідок вищевказаних дій невстановлених осіб складає 83043,64 гривень.

Таким чином, слідчий вважає, що необхідність арешту вказаного майна зумовлюється тим, що воно буде відігравати доказову роль у даному кримінальному провадженні. Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вказане майно може бути відчуженим, спотвореним, чи взагалі знищеним. Також у разі незастосування цього заходу не буде забезпечено подальше успішне проведення судових експертиз.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Інші особи у судовому засіданні присутні не були.

Клопотань про фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів його учасниками не заявлялося, за ініціативою суду воно не здійснюється, що відповідає положеннямст. 107 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно до ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 173 КПК України регламентовано, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Прокурором та слідчим в судовому засіданні доведено, що вказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, вони є доказом злочину, відповідають критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

На підставі викладеного вбачається наявність усіх належних правових підстав для накладення арешту, оскільки вбачаються підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст.167 КПК, а незастосування арешту може призвести до їх відчуження, знищення, що може перешкодити досягненню завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на культуру соняшник, який росте на земельній ділянці, що має кадастровий № 6320284400:01:000:0521, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування будь-якими особами у будь-який спосіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1