Ухвала

від 31.07.2017 по справі 818/308/16

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Кривенди О. В., Прокопенка О.Б., - розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Токарівський пісок (далі - Товариство) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2017 року у справі за позовом Товариства до Управління культури та туризму Сумської обласної державної адміністрації (далі - Управління), третя особа: Державне підприємство Науково-дослідний центр Охоронна археологічна служба України Інституту археології Національної академії науки України (далі - ДП НДЦ Охоронна археологічна служба України , про визнання протиправним та скасування припису,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 червня 2017 року залишив без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Товариство подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , що, на думку заявника, підтверджується рішеннями Вищого адміністративного суду України від 12, 24 травня 2016 року (справи №№ К/800/32136/15, К/800/8671/16 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за схожих предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як убачається зі змісту заяви та тексту оскарженого рішення, суд касаційної інстанції встановив, що 28 вересня 2015 року співробітники ДП НДЦ Охоронна археологічна служба України склали акт про факти руйнувань на щойно виявленому об'єкті культурної спадщини. За цим актом Товариство проводило земляні роботи зі зняття шару ґрунту на недослідженій території об'єктів культурної спадщини поселень Токарі-6 , Токарі-8 ІІ-І тисячоліття до нашої ери без наявності письмового дозволу органу охорони культурної спадщини та погодженої у встановленому законом порядку науково-проектної документації. На підставі зафіксованих фактів руйнувань на об'єктах культурної спадщини Управління винесло припис від 29 вересня 2015 року № 15/1543 про негайне зупинення проведення земельних робіт на ділянці розробки гідрокар'єру на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області.

З огляду на предмет та матеріально-правові підстави цього позову, суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до Положення про Управління від 29 жовтня 2014 року № 467-ОД Управління є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, до повноважень якого віднесено, зокрема, винесення припису щодо припинення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, в тому числі й зупинення робіт на території об'єкта культурної спадщини. Суд також зазначив, що оскаржуваний припис винесений не в порядку здійснення контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності позивача, а в межах виконання функцій щодо державного управління у сфері охорони культурної спадщини.

У рішенні від 12 травня 2016 року, наданому для порівняння, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те що, будівельні роботи історико-культурного значення можуть здійснюватися суб'єктами господарської діяльності тільки на підставі проектної документації, погодженої з органами охорони культурної спадщини, і відповідного дозволу такого органу. Оскільки суб'єкт господарювання роботи на земельній ділянці на вул. Нижній Вал, 27-29 в м. Києві здійснював на підставі відповідних документів, перевірка його суб'єктом владних повноважень із винесенням відповідних заходів реагування визнана неправомірною.

В ухвалі від 24 травня 2016 року Вищий адміністративний суд України, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що лист Міністерства культури України від 27 березня 2016 року № 970/10-2/13-15 про скасування погодження історико-містобудівного обґрунтування, адресованого ТОВ АЛЬ-КАРІМ , без оформлення у встановленому порядку відповідного рішення про таке скасування та за відсутності для цього підстав, передбачених частиною сьомою статті 41 Закону України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , не є тими діями і рішенням, що були здійсненні у спосіб та відповідно до вимог чинного законодавства.

З наведеного випливає, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, ухвалені за інших фактичних обставин, а тому не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів , статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Токарівський пісок до Управління культури та туризму Сумської обласної державної адміністрації, третя особа: Державне підприємство Науково-дослідний центр Охоронна археологічна служба України Інституту археології Національної академії науки України, про визнання протиправним та скасування припису для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2017 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко