Рішення

від 04.03.2008 по справі 33ц-11кс/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №33ц-11 кс/08; 6-24159 кс04

Головуючий у першій інстан ції: Камінська Л.В. Категор ія: 33

Суддя-доповідач: Віхров В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року березня 04 дня колегі я суддів Судової палати у цив ільних справах апеляційного суду Дніпропетровської обла сті у складі:

Головуючого: Віхрова В. В.,

Суддів: Москальця П. П., Ба суєвої Т.А.,

Дерев'янка О.Г., Козлова С.П.,

розглянувши відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Пр о судоустрій України» (в реда кції Закону України № 697-V від 22.02 .2007) в касаційному провадженні в судовому засіданні в місті Дніпропетровськ цивільну сп раву за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Чубуки» про усунення перешкод у користуванні і ві дшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Чубуки» на рішення П ереяслав-Хмельницького місь крайонного суду Київської об ласті від 01 квітня 2004 року, що за лишене без змін ухвалою апел яційного суду Київської обла сті від 24 червня 2004 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБ А_3 звернулися в серпні 2003 рок у до суду з позовами, які об'єд нані в одне провадження, до ТО В «Чубуки» (код ЄДРПОУ 24882074, с. Ст овп'яги, Переяслав-Хмельниць кий район) з тих підстав, що, бу дучи членами садівницького т овариства «Швейник», біля як ого розташовані земельні діл янки належні ТОВ «Чубуки», че рез дії останнього з будівни цтва в 2000 році та з експлуатаці ї свиноферми та вагонів-рефр ижераторів для риби, що вчине ні без погодження з відповід ними контролюючими органами влади, і внаслідок яких поруш ений рівень шуму і забруднен а екологія, а вони не можуть по вноцінно відпочивати і викор истовувати виділені їм земел ьні ділянки за цільовим приз наченням, чим завдана їм мора льна шкода, у зв'язку з чим про сили стягнути на користь ОС ОБА_1, ОСОБА_3, кожного окр емо, по 14 760 гривень, ОСОБА_2 - 2 0 000 гривень, а також ОСОБА_2 п росила заборонити діяльніст ь свиноферми ТОВ «Чубуки».

Рішенням Переяслав-Хмельн ицького міськрайонного суду Київської області від 01 квітн я 2004 року, яке ухвалою апеляцій ного суду Київської області від 24 червня 2004 року залишене б ез змін, позовні вимоги задов олені частково, і на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , кожного окремо, стягнуто з ТОВ «Чубуки» по 13 320 гривень ві дшкодування майнової шкоди, а також зупинена діяльність ТОВ «Чубуки» з експлуатації свиноферми до погодження з в ідповідними службами та отри мання висновків таких служб; судові витрати віднесені на рахунок відповідача з відшк одуванням позивачам, кожному окремо, по вісім гривень 50 коп . оплаченого ними судового зб ору, і з відшкодуванням ОСО БА_1 812 гривень 50 коп. витрат на проведення експертизи, ОСО БА_2 - 812 гривень 50 коп. витрат на проведення експертизи, 1 530 гри вень на оплату послуг адвока та, а також стягнуто на корист ь держави з ТОВ «Чубуки» 399 гри вень судового збору.

У касаційній скарзі ТОВ «Чу буки» вказує на безпідставне відхилення його мотивів щод о неналежного позивача та не належного відповідача у цій справі з огляду на існуючи до говірні відносини між суб'єк тами господарювання, а також на неправильне застосування норм матеріального права, ос кільки діяльність свиноферм и зупинити неможливо, у зв'язк у з чим порушує питання про ск асування судових рішень з пе реданням справи на новий роз гляд.

Заслухавши суддю-доповіда ча, вивчивши матеріали справ и, суд дійшов висновку, що каса ційна скарга підлягає задово ленню частково за таких підс тав.

Вирішуючи спір суди виход или з наступних обставин спр ави.

Позивачі з 2000 року є членами садівницького товариства «Ш вейник», відведені якому у вс тановленому порядку в корист ування землі площею 9, 3 га для к олективного садівництва меж ують з землями наданими ВАТ « Агрофірма «Славутич» на прав і постійного користування. С татут СТ «Швейник» зареєстро ваний рішенням виконкому Пер еяслав-Хмельницької районно ї ради народних депутатів ві д 17.06.1985. Рішенням правління СТ « Швейник» від 29.05.2000 позивачі, яки м виділені у землекористуван ня садівничі ділянки, прийня ті в члени товариства (а.с.130).

За Статутом відповідач є пр авонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Чубуки» відкритого акціоне рного товариства «Агрофірма «Славутич».

Відповідач орендував за до говором з ВАТ «Агрофірма «Сл авутич» від 02.03.2001 строком до 02.03.200 5 для здійснення виробничої д іяльності в урочищі Чубуки С товп'язької сільської ради з емельну ділянку площею 187, 1 га, в тому числі 31 га лісу, 13 га під д амбу, 130, 1 га, зайняті водними об 'єктами, та 13 га інших земель, на яких зареєстровані 11 споруд, включаючи рибоприймальний п ункт з вагонами-рефрижератор ами для зберігання риби, буді влі коптильного цеху.

Позивачі щорічно з квітня д о листопада мають відпочиват и в будинках на садівничих ді лянках в СТ «Швейник», для чог о набули членство, але через п остійний виск свиней, сморід їх відходів та гною, збільшен у кількість мух та появу щурі в в затоці р. Дніпро, високий р івень шуму роботи вентилятор а системи охолодження рефриж ератора, що працює цілодобов о, створені умови мешкання, що призвели до вимушених змін в житті позивачів, позбавивши їх можливості відпочинку, но рмального сну і сімейного мі кроклімату, погіршивши умови спілкування з друзями та ото чуючими, через що позивачі пр отягом 2001-2003 p.p. пережили душевни х хвилювань.

Такі умови мешкання позива чів у будинках є наслідком по рушення санітарних норм під час здійснення відповідачем своєї господарської діяльно сті внаслідок зведення на ор ендованій ним земельній діля нці літнього табору для свин ей на 15 голів, розташованого з а межами прибережних захисни х смуг Канівського водосхови ща і штучних водойм, але на від стані 4, 5 м до межі СТ «Швейник» , коли санітарно-захисна зона має становити 25 м (а.с.14). Рівень шуму від роботи вентилятора в приміщенні садового будинк у, найближчого до земельної д ілянки відповідача, складає 38-40 дбА (а.с. 14), коли вночі допусти мий рівень шуму у спальних кі мнатах не має перевищувати 30 д бА згідно з ГОСТ 12.1.036-81. Зведення табору для свиней та встанов лення холодильних камер здій снено без погодження з саніт арно-епідеміологічною служб ою, а так само літній табір для свиней побудований самовіль но з відхиленням від державн их будівельних норм (ДБН 360-92), з п орушенням протипожежних від станей до території, на якій р озташовані дачні будинки чле нів СТ «Швейник», а також в при міщеннях відповідача утриму вались свині за відсутності позитивного висновку держав ної екологічної експертизи, без дозволів на спеціальне в одокористування, включаючи з абір води підземних вод, на ут ворення та розміщення відход ів.

Відповідач має можливість на власній земельній ділянц і розмістити літній табір на 15 свиноматок в іншому місці з дотриманням вимог щодо захи сних зон, глибини знаходженн я ґрунтових вод від поверхні землі і за умови перенесення вигульних площадок для свин ей (а.с.35). Проте відповідач не з адовольнив вимоги позивачів , які до нього зверталися, про припинення порушення їх прав , а так само не виконав припис головного державного саніта рного лікаря Переяслав-Хмель ницького району про ліквідац ію приміщень, де утримуються свині, чи перенесення їх у вст ановленому законом порядку з дотриманням вимог щодо захи сних зон виробничої діяльнос ті (а.с. 34), на підставі чого до ві дповідача застосовані адмін істративно-запобіжні заходи постановою головного держав ного санітарного лікаря Пере яслав-Хмельницького району в ід 14.02.2003 (а.с.36) у виді заборони утр имувати в існуючих приміщенн ях свиней та зупинення будів ництва нового приміщення таб ору для свиней, які залишилис я не виконаними.

Судами першої й апеляційно ї інстанцій в судових рішенн я відкинутий той факт, що шкод а позивачам завдана внаслідо к дій іншої особи щодо веденн я господарської діяльності з вирощування свійських твари н.

Задовольняючи частково по зовні вимоги, місцевий суд ви ходив з того, що будь-які вимог и щодо недійсності рішення п ро прийняття в члени садівни цького товариства позивачів не заявлені та не вирішували ся, а пережиті ними душевні хв илювання протягом двох років є моральною шкодою, відшкоду вання якої має скласти 13 320 грив ень, усунення ж перешкод в кор истуванні стосується втруча ння в господарську діяльніст ь, яка здійснюється без відпо відних дозволів, а тому така д іяльність має бути зупинена саме до отримання відповідни х дозволів.

Апеляційний суд, залишаючи рішення місцевого суду без з мін, серед іншого, відзначив, щ о суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставин и у справі, надав належну оцін ку зібраним доказам та прави льно застосував норми матері ального права.

Суд касаційної інстанції, в раховуючи що за ст. 335 ЦПК Украї ни він не може встановлювати або (та) вважати доведеними об ставини, що не були встановле ні в рішенні чи відкинуті ним , та вирішує питання права в ме жах касаційного розгляду спр ави, не будучи зв'язаним довод ами касаційної скарги в разі виявлення неправильного зас тосування норм матеріальног о права, не знаходить за можли ве повністю погодитися з вис новками апеляційного і місце вого судів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, зд ійснюючи правосуддя, суд зах ищає права та інтереси фізич них й юридичних осіб у спосіб , визначений законами Україн и. Таким чином, межі пред'явлен их вимог за ст.ст. 11, 118-119 ЦПК Украї ни визначаються предметом та підставами позову, а правова кваліфікація і визначення с пособу захисту прав та інтер есів віднесені за ст.ст. 214, 215 ЦПК України до повноважень суду , який юридичними доводами ос іб, які беруть участь у справі , не зв'язаний. Відповідно, виз начаючи межі касаційного роз гляду, суд приймає до уваги, що в цій справі предметом позов у визначені вимоги захистити особисте (немайнове) право на охорону здоров'я з підстав по рушення умов відпочинку, а та кож усунення перешкод у здій сненні їх прав землекористув ання, а підстави набуття пози вачами членства в садівницьк ому товаристві відповідачем не оспорені шляхом пред'явле ння позову. Також колегія суд дів зважує на те, що вимоги пре д'явлені щодо захисту абсолю тних прав з посиланням виклю чно на факти здійснення відп овідачем господарської діял ьності, і місцевим та апеляці йним судами ухваленими судов ими рішеннями не вирішувалис я питання про права та обов'яз ки будь-яких інших третіх осі б, які участі в справі не прийм али.

Судами встановлені фактич ні обставини за наслідками о цінки зібраних і досліджених за розгляду справи наданих с торонами на підтвердження св оїх вимог і заперечень доказ ів в їх сукупності, які погодж уються між собою і між якими у сунені протиріччя, мотиви чо го наведені судами, а висновк и судів не обґрунтовані будь -якими припущеннями, через що суд касаційної інстанції ді йшов висновку про відсутніст ь порушень судами першої й ап еляційної інстанцій вимог ст .ст. 30, 62, 202, 202-1 ЦПК України 1963 року, ко ли відповідач не виконав сво го процесуального обов'язку надати суду допустимі достат ні докази і довести підстави своїх заперечень відносно з обов'язаної особи, а також не м оже уникнути заборони запере чувати проти належного факту про визнання в судовому засі данні (а.с. 140зворот), що відпові дач, його директор і товарист во з обмеженою відповідальні стю «Нептун» на час здійснен ня діяльності були пов'язани ми (афільованими) особами.

За ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначається здоров'я як ста н повного фізичного, душевно го і соціального благополучч я, а не тільки відсутність хво роб і фізичних дефектів, у зв'я зку з чим згідно з ст. 6 цих Осно в право на охорону здоров'я, се ред іншого, передбачає безпе чне для життя і здоров'я навко лишнє природне середовище, б езпечні і здорові умови відп очинку, внаслідок чого ст. 28 Ос нов законодавства України пр о охорону здоров'я, передбачи вши встановлення єдиних сані тарно-гігієнічних вимог до о рганізації виробничих та інш их процесів, пов'язаних з діял ьністю людей, а також до якост і будівель та інших об'єктів, я кі можуть мати шкідливий впл ив на здоров'я, зобов'язує суб' єктів господарювання забезп ечити в їх діяльності викона ння правил виробничої саніта рії, не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей та на вколишнє середовище.

Відповідно до ст. 35 ЗК Україн и громадяни України із земел ь державної і комунальної вл асності мають право набувати безоплатно у титульне волод іння земельні ділянки для ве дення індивідуального або ко лективного садівництва, вклю чаючи їх використання також для зведення необхідних буди нків, господарських споруд. П раво ведення колективного са дівництва згідно ч. 2 ст.3 Закон у Союзу РСР «Про кооперацію в СРСР», що був чинним до 27.08.2003, та ст.ст. 6, 9 Закону України «Про ко операцію» реалізується чере з садівницькі товариства, ви користання земельних діляно к яких за ст. 35 ЗК України здійс нюється відповідно до закону та статутів цих товариств. Зг ідно з ст. 52 Закону Союзу РСР «П ро кооперацію в СРСР» садівн ицькі товариства, як складов а частина системи кооперації , створюють умови для відпочи нку, зміцнення здоров'я, допом агають членам кооперативу у виробництві продукції для їх особистого споживання, а так ож для продажу.

В світлі зазначених законо давчих положень і засад кооп ерації колегія суддів відзна чає, що розроблення і викорис тання території колективног о саду здійснюється не інакш е, як через безпосередню учас ть в діяльності садівницьког о товариства його членів, яки м виділена певна земельна ді лянка відповідно до проекту планування і забудови відвед ених садівницькому товарист ву земель. При цьому вимоги до забудови нових і реконструк ції існуючих територій в том у числі садівницьких товарис тв викладені у відповідному розділі ДБН 360-92 "Планування і з абудова міських і сільських поселень", за п. 3.41 яких "садові б удинки" визначаються як буді влі літнього (сезонного вико ристання).

За встановлених судами фак тичних обставин належить дій ти висновку, що позивачі, здій снюючи своє право на колекти вне садівництво, набули член ство у садівницькому товарис тві, маючи правомірні очікув ання щодо використання надан их їм у титульне володіння са дівничих ділянок з розташова ними на них будівлями та спор удами для користування, сере д іншого, належними умовами в ідпочинку, яких вони позбавл ені внаслідок здійснення від повідачем дій з використання земельної ділянки, яка перед ана йому у володіння та корис тування, для господарської д іяльності з порушенням своїх обов'язків за ч. 2 ст. 31 Закону Ук раїни «Про підприємства в Ук раїні» і ст.ст. 7, 15, 22, 24 Закону Укр аїни «Про забезпечення саніт арного та епідемічного благо получчя населення», тобто вн аслідок протиправних, недобр осовісних дій відповідача, я кий не вжив всіх залежних від нього заходів до недопущенн я порушення прав позивачів н а охорону здоров'я і завдання шкоди.

Відповідно, позивачі згідн о з ст. 4 Закону України «Про за безпечення санітарного та еп ідемічного благополуччя нас елення» і ст. 440-1 ЦК УРСР мають п раво на відшкодування мораль ної шкоди, завданої відповід ачем через порушення їх особ истого (немайнового) права на охорону здоров'я. Також позив ачі внаслідок дій відповідач а позбавлені того, на що право мірно очікували, набуваючи п рав землекористування в саді вницькому товаристві, через що створені перешкоди у вико ристанні земельних ділянок, землекористувачами яких є по зивачі, за цільовим призначе нням згідно з ст. 35 ЗК України, х оч би це і не пов'язано з позба вленням володіння, а тому поз ивачі мають самостійне право на позов в матеріальному сен сі згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України.

У контексті ст.ст. 3, 4, 5 ЗК Укра їни земельні відносини, як пр едмет правового регулювання , є суспільними відносинами з приводу землі як природного об'єкту і можливості введенн я його у товарний обіг, встано влення щодо нього певних пра вових титулів, і до суб'єктивн их прав захисту прав на землю згідно з ст. 9 ЦК України субси діарно застосовуються прави ла ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Звідси, суд касаційної інст анції знаходить, що суди перш ої й апеляційної інстанцій п равильно застосували норми м атеріального права, визнаючи наявність підстав до задово лення пред'явлених вимог, що в изначає необхідність втруча ння в права відповідача на ми рне володіння майном. Разом з цим, присуджуючи зупинення д іяльності свиноферми, місцев ий суд в порушення ст.ст. 11, 203 ЦПК України 1963 року ухвалив умовн е рішення, тобто поставив йог о виконання в залежність від наявності певних обставин, у мов, та, окрім цього, не застос увавши ст. 152 ЗК України, ст.ст. 9, 16 ЦК України, визначив спосіб захисту прав позивачів, який не передбачений для цього за коном, а віднесений за ст. 42 Зак ону України «Про забезпеченн я санітарного та епідемічног о благополуччя населення» до повноважень органів виконав чої влади. Ці порушення суд ап еляційної інстанції не усуну в.

Таким чином, ухвала апеляці йного суду є незаконною і не м оже бути залишена в силі, а суд касаційної інстанції за ст. 33 5 ЦПК України не обмежується д оводами касаційної скарги, т а відповідно до ст. 341 ЦПК Украї ни має ухвалити рішення про з міну рішення місцевого суду, замінивши відповідно до ст. 15 2 ЗК України, ст.ст. 9, 16 ЦК України спосіб захисту прав, як земле користувача, ОСОБА_2

Суд касаційної інстанції з огляду на вимоги ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про з ахист прав людини та основоп оложних свобод визначає спос іб захисту, виходячи з вимог п ропорційності (співмірності ) втручання, а також з огляду н а диспозитвність цивільного процесу не перевищує обсягу того, про присудження чого пр осила ОСОБА_2 Відповідно, адекватним встановленому по рушенню є припинення будь-як их дій відповідача з викорис тання свиноферми та вирощува ння свиней, які порушують пра ва позивачів за ст. 35 ЗК Україн и, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК У країни, але лише припинення т аких дій через характер допу щеного порушення прав землек ористування з колективного с адівництва не здатне усунути шкідливі наслідки і запобіг ти подальшому його триванню, через що поряд з землями саді вницького товариства відпов ідач має відновити стан земе льної ділянки, який існував д о самовільного будівництва п риміщень свиноферми і вирощу вання свиней, що передбачено п. «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України і буде достатньо ефективним. Зазна чене повністю відображає змі ст пред'явленого позову, і жод ним чином не позбавляє відпо відача права здійснювати так у діяльність в іншому місці з а умови дотримання ст.ст. 48, 218 ГК України, убезпечивши свою го сподарську діяльність для ін ших суб'єктів прав, а тому обра ні способи захисту відповіда ють вимогам і ефективності з асобу юридичного захисту, і п ропорційності втручання.

Відповідно до ст. 88 ЦПК Украї ни судові витрати підлягають перерозподілу між сторонами пропорційно задоволеним вим огам, у зв'язку з чим витрати в ідповідача відшкодуванню не підлягають, але разом з цим рі шенням місцевого суду в пору шення ст. 64 ЦПК України 1963 року н адмірно стягнуто на користь держави 399 гривень державного мита та порушені обмеження щ одо відшкодування оплати пос луг адвоката за ст. 76 ЦПК Украї ни 1963 року, а тому підлягають ві дшкодуванню судові витрати п озивачів щодо оплаченого ним и державного мита, проведено ї експертизи та втрати на опл ату послуг адвоката в межах п 'яти відсотків від стягнутог о.

Керуючись, ст.ст. 88, 336, 341, 343, 344, 346 ЦП К України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Касаційну скаргу Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Чубуки» задовольнити ча стково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 24 червн я 2004 року скасувати.

Рішення Переяслав-Хмельни цького міськрайонного суду К иївської області від 01 квітня 2004 року змінити, замінивши спо сіб захисту, у зв'язку з чим за мість «зупинення діяльності свиноферми, що належить ТОВ « Чубуки», розташованої поряд з садівницьким товариством « Швейник», до погодження з від повідними службами, наявност і висновків таких служб» при судити:

припинити Товариству з обм еженою відповідальністю «Чу буки» (код ЄДРПОУ 24882074, с. Стовп'я ги, Переяслав-Хмельницький р айон) будь-які дії з використа ння свиноферми (літнього таб ору та інших споруд), самовіль но збудованої на відстані 4, 5 м від межі земельної ділянки с адівницького товариства «Шв ейник», для вирощування свин ей;

зобов'язати товариство з об меженою відповідальністю «Ч убуки» (код ЄДРПОУ 24882074, с. Стовп 'яги, Переяслав-Хмельницький район) відновити стан земель ної ділянки, який існував до п очатку будівництва свинофер ми і вирощування свиней.

Змінити розподіл судових витрат між сторонами, і стягн ути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чубуки» ( код ЄДРПОУ 24882074, с. Стовп'яги, Пер еяслав-Хмельницький район) н а користь

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБ А_3, кожного окремо, по вісім гривень 50 коп. витрат на оплат у судового збору, на користь ОСОБА_1 -812 гривень витрат на п роведення експертизи, на кор исть ОСОБА_2 - 812 гривень вит рат на проведення експертизи та 666 гривень витрат на правов у допомогу адвоката.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, остаточне і оскарженню не пі длягає.