Постанова

від 08.08.2017 по справі 812/951/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/951/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Басової Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Дюкаревій М.І.,

представника відповідача 1: Ісаєва С.В.,

представника відповідача 2: Баштової О.Г.,

позивач не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - Позивач) з адміністративним позовом до 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - Відповідач, ДПРЧ-27 Головного управління ДСНС України у Луганській області) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що з 04.01.2000 по 05.12.2016 проходив службу у ДПРЧ-27 Головного управління ДСНС України у Луганській області у якості старшини служби цивільного захисту. Згідно наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області №388св від 05.12.2016 його звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил за станом здоров'я. У період з 22.07.2015 по 31.12.2015 він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, у відпустці чи на лікарняному не перебував. Також зазначає, що при звільнені у запас грошова винагорода за участь в АТО за період з 22.07.2015 по 31.12.2015 виплачена не була, у зв'язку з чим звернувся до Відповідача з заявою. Листом №189 від 02.06.2017 Відповідач відмовив йому у виплаті грошової винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 22.07.2015 по 31.12.2015, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на 2015 рік. На підставі викладеного, Позивач просив суд стягнути з Відповідача винагороду за безпосередню участь в АТО за період з 22.07.2015 по 31.12.2015 у розмірі 22232,28 грн. (а.с.2-8).

В судове засідання Позивач не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.37).

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.45-48).

В обґрунтування зазначили, що в період з 22.07.2015 по 04.01.2016 Позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі Постанова КМУ №24 від 31.01.2015) Відповідач вважає, що кошторисні призначення на 2015 рік ДПРЧ-27 Головного управління на виплату винагороди всього підрозділу не виділялися і в тому числі Позивачу, тому і виплата винагороди не були здійснена.

Також зазначили, що згідно вказаної Постанови КМУ №24 від 31.01.2015 і Порядку та умов виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 №49, винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, а тільки за час фактичної участі у відповідних заходах, які зазначені у п.1 додатку 1 Постанови КМУ №24 від 31.01.2015.

На підставі викладеного, просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з 04.01.2000 по 05.12.2016 проходив службу в ДПРЧ-27 Головного управління ДСНС України у Луганській області (а.с.14,23-24,25). З 05.12.2016 наказом №388св ОСОБА_3 звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за п.176 п.п.3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (за станом здоров'я) (а.с.15).

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.19).

Позивач наказом АТЦ при СБУ від 31.07.2015 №0161т та наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 08.08.2015 №220 у період з 22.07.2015 по 03.01.2016 був залучений до проведення сил та засобів суб'єктів боротьби з тероризмом, що підтверджується довідкою Головного управління ДСНС України у Луганській області від 31.05.2017 № 01-2180/23 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с.17).

Також згідно довідки від 29.03.2016 №01-1503/23, виданою Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, Позивач дійсно в період з 22.07.2015 по 28.02.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у м.Сватове та у м.Гірське Луганської області. Підставою видачі такої довідки також став наказ першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 08.08.2015 №220 (а.с.18).

Вказані вище накази витребовувались судом в ухвалі від 05.07.2017 при відкритті провадження по справі, проте не надані відповідачем з посиланням на те, що в силу вимог ст.3 Закону України Про боротьбу з тероризмом відомості про склад учасників не розголошується. При цьому також зазначив, що співробітники Головного управління ДСНС України у Луганській області дійсно включені до списку осіб, котрі залучені до антитерористичної операції (а.с.76).

Сам факт залучення ОСОБА_3 до безпосередньої участі у антитерористичній операції представники відповідача в судовому засіданні не заперечують та надали витяги з наказу від 06.07.2015 №2-НО Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Про залучення співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління до виконання завдань за призначенням у зоні проведення АТО на території Луганської області , з якого вбачається, що водій 27 державної пожежно-рятувальної частини (смт.Білокуракине) Головного управління ДСНС України у Луганській області старшина служби цивільного захисту ОСОБА_3 залучений з 22 липня 2015 року та до окремого розпорядження з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей до здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Луганської області (а.с.72).

З 04 січня 2016 року Позивач згідно наказу від 01.02.2015 №67-НО Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Про залучення та вилучення співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління до виконання завдань за призначенням у зоні проведення АТО на території Луганської області вилучений із складу сил та засобів, підпорядкованих керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей до здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Луганської області (а.с.73).

Також представники відповідача надали суду копію наказу від 29.10.2015 №361-НО Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Про направлення сил та засобів Луганського гарнізону ОРС ЦЗ для ліквідації надзвичайної ситуації у місті Сватове та від 05.11.2015 №386-НО Про ротацію сил та засобів Луганського гарнізону ОРС ЦЗ, які залучені до ліквідації надзвичайної ситуації у місті Сватове (а.с.85-88,89).

На виконання вказаних наказів Т.в.о. начальника 27 державна пожежно-рятувальної частини видав наказ від 02.11.2015 №34 Про ротацію сил ДПРЧ-27, які залучені до ліквідації надзвичайної ситуації у м.Сватове , згідно якого позивач відряджений 02.11.2015 до місця ліквідації надзвичайної ситуації у м.Сватове (а.с.95).

Враховуючи викладене суд вважає доведеними обставини безпосередньої участі ОСОБА_3 в антитерористичній операції в періоди з 22.07.2015 по 31.12.2015.

У вказаний час позивач перебував у районі проведення АТО, оскільки Білокуракинський район Луганської області та м.Сватове є зоною проведення АТО згідно розпорядження Кабінет Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Відповідно до табелів обліку робочого часу №7 за липень 2015 року, №8 за серпень 2015 року, №9 за вересень 2015 року, №10 за жовтень 2015 року, №11 за листопад 2015 року, №12 за грудень 2015 року ДПРЧ-27 Головного управління ДСНС України у Луганській області за період з липня 2015 року по грудень 2015 року ОСОБА_3 у відпустці та на лікарняному не перебував (а.с.53-58).

Вищезазначене також кореспондується з інформацією вказаною у довідці від 14.07.2017 №261, виданою ДПРЧ-27 Головного управління ДСНС України у Луганській області (а.с.62).

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі Постанова №24), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Виходячи зі змісту пункту 1 Постанови № 24 винагорода повинна нараховуватись виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000,00 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000,00 гривень.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 наказом Міністерства оборони України № 49 від 02.02.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №135/26580, затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі Порядок №49).

Вказаний Порядок визначає механізм та умови виплат винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:

-залучені до проведення АТО;

-перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України);

-перебувають у районі проведення АТО.

Як встановлено судом раніше, позивач в період з 22.07.2015 по 31.12.2015 був залучений до проведення АТО, перебував у підпорядкуванні керівництва штабу АТО та перебував у районі проведення АТО.

Отже, суд вважає доведеними всі три умови, за якими позивач має право на отримання винагороди за безпосередню участь у Антитерористичній операції на території Луганської області, а тому вона повинна бути нарахована та виплачена за весь період залучення до безпосередньої участі у Антитерористичній операції на території Луганської області у проміжок часу з 22.07.2015 по 31.12.2015.

Згідно довідки №260, виданої Відповідачем 14.07.2017 (а.с.61), грошове забезпечення Позивача у липні 2015 року становило 2794,29 грн. (у т.ч. надбавка за вислугу років - 198,00 грн., надбавка за нічний час - 38,38 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 429,00 грн., надбавка за ризик - 165,00 грн., надбавка за кваліфікаційну категорію - 30,25 грн., щомісячна премія - 423,50 грн.); у серпні 2015 року становило 3417,94 грн. (у т.ч. надбавка за вислугу років - 198,00 грн., надбавка за нічний час - 41,03 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 429,00 грн., надбавка за ризик - 165,00 грн., надбавка за кваліфікаційну категорію - 30,25 грн., щомісячна премія - 544,50 грн.); у вересні 2015 року становило 3510,01 грн. (у т.ч. надбавка за вислугу років - 198,00 грн., надбавка за нічний час - 42,35 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 429,00 грн., надбавка за ризик - 165,00 грн., надбавка за кваліфікаційну категорію - 30,25 грн., щомісячна премія - 635,25 грн.); у жовтні 2015 року становило 4122,98 грн. (у т.ч. надбавка за вислугу років - 198,00 грн., надбавка за нічний час - 34,89 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 429,00 грн., надбавка за ризик - 165,00 грн., надбавка за кваліфікаційну категорію - 30,25 грн., щомісячна премія - 726,00 грн.); у листопаді 2015 року становило 4296,39 грн. (у т.ч. надбавка за вислугу років - 198,00 грн., надбавка за нічний час - 37,30 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 429,00 грн., надбавка за ризик - 165,00 грн., надбавка за кваліфікаційну категорію - 30,25 грн., щомісячна премія - 1815,00 грн.); у грудні 2015 року становило 4090,67 грн. (у т.ч. надбавка за вислугу років - 198,00 грн., надбавка за нічний час - 37,30 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 429,00 грн., надбавка за ризик - 165,00 грн., надбавка за кваліфікаційну категорію - 30,25 грн., щомісячна премія - 756,25 грн.).

Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Зазначене також підтверджується листом ДПРЧ-27 Головного управління ДСНС України у Луганській області №189 від 02.06.2017, в якому зазначено, що виплата винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 22.07.2015 по 31.12.2015 не виплачувалась у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на 2015 рік (а.с.10).

Позивач в позовній заяві навів свій розрахунок винагороди за безпосередню участь в АТО, однак суд не погоджується з ним з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом МВС України від 23.04.2015 № 475, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.2015 за № 544/26989 затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, відповідно до пункту 3 якого до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, суми індексації, які є видом компенсаційних виплат, та одноразової премії не відносяться до щомісячних видів грошового забезпечення, в розмірі 100% якого нараховується на виплачується винагорода за участь в антитерористичній операції.

Оскільки у період з 22.07.2015 по 31.12.2015 до складу грошового забезпечення позивача включено індексацію та виплачено одноразові премії, на які винагорода за участь в АТО не нараховується, тому суд наводить власний розрахунок, виходячи з таких розрахунків:

1) липень 2015 року - 967,70грн.:

2794,29 грн. (грошове забезпечення) - 850,60 грн. (індексація) = 1944,13 грн.;

оскільки розмір винагороди за участь в АТО визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень, тому 3000 грн. (грошове забезпечення) / 31 добу = 96, 77 грн за добу х 10 діб (участь в АТО в період з 22.07.2015 по 31.07.2015) = 967, 70 грн.;

2) серпень 2015 року - 3000грн.:

3417,94грн. (грошове забезпечення) - 850,16 грн. (індексація) - 500,00грн. (одноразова премія) = 2067,78 грн. (розмір винагороди становить не менш як 3000 гривень);

3) вересень 2015 року - 3000грн.:

3510,01грн. (грошове забезпечення) - 850,16грн. (індексація) - 500,00грн. (одноразова премія) = 2159,85 грн. (розмір винагороди становить не менш як 3000 гривень);

4) жовтень 2015 року - 3000грн.:

4122,98грн. (грошове забезпечення) - 1879,84грн. (індексація) = 2243,14 грн. (розмір винагороди становить не менш як 3000 гривень);

5) листопад 2015 року - 3334,55:

4296,39грн. (грошове забезпечення) - 961,84грн. (індексація) = 3334,55 грн.;

6) грудень 2015 року - 3000грн.:

4090,67грн. (грошове забезпечення) - 961,84грн. (індексація) - 850,00грн. (одноразова премія) = 2278,83 грн. (розмір винагороди становить не менш як 3000 гривень).

А всього сума, що підлягає стягненню - 16 302,25грн.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на пункт 7 розділу 2 Порядку № 49, оскільки даний пункт регулює порядок підтвердження безпосередньої участі у відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, тоді правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються пунктом 5 розділу 2 Порядку № 49.

Доводи Відповідача про те, що кошторисні призначення на 2015 рік ДПРЧ-27 Головного управління на виплату винагороди всього підрозділу не виділялися, тому і виплата винагороди не була здійснена є також безпідставними, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Даний висновок суду підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, а саме рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" (п.26). Крім того, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Пунктом 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" передбачено, що Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Інших правових доводів заперечення Відповідача не містять.

Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими, однак, у зв'язку з тим, що Позивач врахував в своєму розрахунку індексації та разові премії, тому розмір винагороди, що підлягає стягненню дорівнює 16302,25 грн. У зв'язку з цим вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.

Керуючись статтями 2, 8, 10, 11, 158-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити частково.

Стягнути з 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (код ЄДРПОУ 38016085, місцезнаходження: 92200, Луганська область, Білокуракинський район, смт.Білокуракине, вул.Центральна, буд.115) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 22 липня по 31 грудня 2015 року у загальному розмірі 16302 (шістнадцять тисяч триста дві) гривні 25 копійок з відрахуванням податків та обов'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 11 серпня 2017 року.

Суддя Н.М. Басова