Постанова

від 08.08.2017 по справі 804/915/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 серпня 2017 рокусправа № 804/915/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

за участю представника позивача Пилипчука Є.О., представника відповідача Мокрого О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (яке є правонаступником Управління ПФУ в Солонянському районі) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року по справі № 804/915/17 за позовом Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Комунального підприємства Солонянська друкарня Солонянської районної ради про стягнення заборгованості з фактичних витрат ,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області (правонаступником якого є Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Солонянська друкарня Солонянської районної ради про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій в сумі 14500,96 грн. за період серпень-грудень 2015 року та січень-липень 2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на неповне з'ясування обставин, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що Комунальне підприємство Солонянська друкарня Солонянської районної ради є правонаступником Солонянської районної друкарні, де працювала особа, витрати на виплату та доставку пенсії якої підлягають відшкодуванню.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що останню необхідно задовольнити, а постанову суду скасувати з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області знаходиться громадянка ОСОБА_3, якій за заявою про призначення пенсії за віком з 24 січня 2009 року було призначено пенсію на пільгових умовах, передбачених статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

ОСОБА_3 працювала в Солонянській районній друкарні по професії складач вручну з особливо шкідливими умовами праці з 24 липня 1978 року по 01 березня 1995 року, де й здобула стаж необхідний для призначення пільгової пенсії.

Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області направило на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Відповідачем витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не відшкодовані в добровільному порядку, що й стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що комунальне підприємство Солонянська друкарня Солонянської районної ради Дніпропетровської області зареєстроване 21 січня 1998 року і не є правонаступником Солонянської районної друкарні, де з 24 липня 1978 року по 01 березня 1995 року працювала ОСОБА_3, якій призначена пільгова пенсія, а тому позовні вимоги про стягнення спірних витрат є безпідставними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З наказу КП Солонянська друкарня Солонянської районної ради №2 від 18.01.1998 року, встановлено, що розпорядженням голови Дніпропетровського обласної ради від 12.01.1998 року №8-р було перейменовано Солонянську районну друкарню в обласне комунальне підприємство Солонянська друкарня .

Також, згідно з п.9.5. статуту Дніпропетровського обласного комунального підприємства Солонянська друкарня , затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 12.01.1998 року №8-р та перереєстрованого Солонянсько районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 21.01.1998 року №33-р, Дніпропетровське обласне комунальне підприємство Солонянська друкарня є правонаступником Солонянської районної друкарні, яка діяла на підставі статуту вищевказаного підприємства, зареєстрованого Солонянською районною радою народних депутатів, рішення від 03.02.1991 року №22.

В подальшому, на підставі рішення Солонянської районної ради від 05.07.2012 року №65-19/VI був затверджений статут Комуналнього підприємства Солонянська друкарня Солонянської районної ради Дніпропетровської області, пунктом 1 якого було визначено, що цей статут є новою редакцією статуту Дніпропетровського обласного підприємства Солонянська друкарня , затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 12.01.1998 року №8-р та перереєстровано рішенням голови Солонянської райдержадміністрації від 21.01.1998 року.

Аналіз зазначених обставин у сукупності свідчить про те, що Комунальне підприємство Солонянська друкарня Солонянської районної ради є правонаступником Солонянської районної друкарні та було створено внаслідок реорганізації останнього.

Зазначені обставини також встановлені судовим рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2015 року у справі №804/7238/15 за адміністративним позовом Комунального підприємства Солонянська друкарня Солонянської районної ради Дніпропетровської області до Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, яке залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2017 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, а отже таке рішення підлягає скасуванню.

Стосовно вимог про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 14500,96 грн. за період серпень-грудень 2015 року та січень-липень 2016 року, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Апеляційним судом встановлено, що 11 січня 2017 року управління Пенсійного фонду направило на адресу відповідача лист № 245/04/15 про погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3, яким підприємство було повідомлено, що станом на 01.01.2017 року у нього наявна заборгованість у розмірі 82925,94 грн. з яких 14500,96 грн. за період серпень-грудень 2015 року та січень-липень 2016 року (а.с. 15). Разом із листом відповідачу спрямовано розрахунок фактичних витрат (а.с.16).

Сума заборгованості в розмірі 14500,96 грн. також підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 (а.с.13-14).

Зазначена сума грошового зобов'язання була нарахована підприємству внаслідок несплати належного відшкодування на доставку та виплату пенсії ОСОБА_3, яка у період з 24.07.1978 року по 01.03.1995 року працювала в Солонянській районній друкарні правонаступником якого є відповідач.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне страхування (далі - Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зокрема є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Згідно зі ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійне та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів а , б - з частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ).

Враховуючи те, що заявлену до стягнення суму в розмірі 14500,96 грн. відповідач не відшкодував, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про обов'язок Комунального підприємства Солонянська друкарня Солонянської районної ради відшкодувати відповідачу витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , є законним та обґрунтованим.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті106 Закону №1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС, не застосовуються.

Так позиція узгоджується з висновком Верховного суду України викладеним у постанові від 25.11.2015 року по справі № 803/2199/14.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково вважав встановленими, що призвело до ухвалення невірного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року по справі № 804/915/17 - скасувати.

Адміністративний позов Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Солонянська друкарня Солонянської районної ради (ЄДРПОУ 02466062) на користь Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 41245991) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 14500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн. 96 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 серпня 2017 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко