ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2017 року Справа № 915/636/17
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю представника позивача - Ляшенко В.С. - дов.№02-28/1 від 15.05.2017
за участю представника відповідача - Павленко О.І. - дов.№137/01/27-2017 від 25.01.2017,
представники 3-х осіб в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Казанківського районного центру зайнятості, 56002, смт. Казанка, вул.Миру, 226-а
до відповідача: Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, вул. Декабристів 5, м. Миколаїв
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, АДРЕСА_3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, АДРЕСА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, АДРЕСА_2
про: стягнення 32 491,24 грн.
встановив:
Казанківський районний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області кошти виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю в сумі 32 491,24 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 19.10.2016 по 26.12.2016 ОСОБА_5 перебувала на обліку як безробітна особа та отримував допомогу по безробіттю, розмір якої склав 5 789,69 грн. На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 було видано 27.12.2016 наказ № 359о/с про поновлення на посаді ОСОБА_5 Фактично ОСОБА_5 було поновлено на роботі 27.12.2016 (відповідно до наказу ГУ НП від 27.12.2016 № 359о/с). Вказує, що з 30.11.2016 по 26.12.2016 ОСОБА_6 перебував на обліку як безробітна особа та отримував допомогу по безробіттю, розмір якої склав 3 432,73 грн. На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 було видано 27.12.2016 наказ № 359о/с про поновлення на посаді ОСОБА_7 Фактично ОСОБА_7 було поновлено на роботі 27.12.2016 (відповідно до наказу ГУ НП від 27.12.2016 № 359о/с). Зазначає, що з 18.04.2016 по 07.12.2016 ОСОБА_4 перебував на обліку як безробітна особа та отримував допомогу по безробіттю, розмір якої склав 23 268,82 грн. На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 було видано 08.12.2016 наказ № 340о/с про поновлення на посаді ОСОБА_4 Фактично ОСОБА_4 було поновлено на роботі 08.12.2016 (відповідно до наказу ГУ НП від 08.12.2016 № 340о/с). З метою врегулювання спору у досудовому порядку позивачем було направлено відповідачу претензію про повернення суми незаконно виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_5 за період з 19.10.2016 по 26.12.2016 в сумі 5 789,69 грн., ОСОБА_7 за період з 30.11.2016 по 26.12.2016 в сумі 3 432,73 грн., ОСОБА_4 за період з 18.04.2016 по 07.12.2016 в сумі 23 268,82 грн. Проте, заборгованість не була погашена.
21.07.2017 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне.
В порушення ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 приховали факт отримання допомоги з Казанківського районного центру зайнятості, внаслідок чого при присудженні судом оплати за час вимушеного прогулу не було враховано виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю. Таким чином, при стягненні з відповідача коштів в сумі 32 491,24 грн. буде допущено подвійне стягнення з державного бюджету виплати допомоги по безробіттю та виплати за вимушений прогул, що може призвести до значних матеріальних збитків. Також відповідач зазначає, що в позовній заяві відсутні докази, які б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між позивачем та відповідачем.
10.08.2017 позивач надав до суду пояснення на відзив відповідача та пояснення в яких зазначив, що нарахування допомоги по безробіттю ОСОБА_5 було здійснено за період з 19.10.2016 по 26.12.2016 та нарахування допомоги по безробіттю ОСОБА_4 було здійснено за період з 18.04.2016 по 07.12.2016.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 в судове засідання 10.08.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.07.2017 не виконав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, вимоги ухвали суду від 27.07.2017 не виконала.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 в судове засідання 10.08.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.07.2017 не виконав.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №264о/с від 19.09.2016 звільнено зі служби в поліції ОСОБА_5.
З метою реалізації права на соціальний захист 12.10.2016 громадянка ОСОБА_5 звернулась до Казанківського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.
Під час перебування на обліку ОСОБА_5 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП від 19.09.2016 №264о/с щодо звільнення її з поліції, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.20167 у справі №814/2089/16 визнано протиправним та скасовано наказ №264о/с від 19.09.2016 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в частині звільнення ОСОБА_5 зі служби в поліції. ОСОБА_5 поновлено на посаді інспектора з режиму секретності Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. З Головного управління Національної поліції в Миколаївській області стягнуто на користь ОСОБА_5 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 20.09.2016 по 06.12.2016 у сумі 8472,10 грн. без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню. З Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_5 також стягнуто середню заробітну плату за один місяць в розмірі 5 439,98 грн. (а.с.51 - 53).
На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 у справі №814/2089/16 відповідачем було видано наказ №359о/с від 27.12.2016 про поновлення на посаді інспектора з режиму секретності Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції капітана поліції ОСОБА_5 (а.с.22).
За час перебування на обліку в Казанківському районному центрі зайнятості (з 12.10.2016 до 27.12.2016) ОСОБА_5 отримала допомогу по безробіттю в загальному розмірі 5 789,69грн., що підтверджується Реєстром персональних карток Казанківського районного центру зайнятості за період з 19.10.2016 по 26.12.2016 (а.с.21).
У подальшому Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №814/2089/16 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 залишено без змін.
Згідно із ч.3 ст.177 Кодексу адміністративного судочинства судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172-175 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №814/2089/16 набрала законної сили 22.02.2017.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №150о/с від 05.07.2016 звільнено зі служби в поліції майора ОСОБА_7
З метою реалізації права на соціальний захист 23.11.2016 громадянин ОСОБА_7 звернувся до Казанківського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.
Під час перебування на обліку ОСОБА_7 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу №150о/с від 05.07.2016 щодо звільнення його з поліції, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання протиправним рішення щодо включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, визнання протиправним дій щодо проведення атестації та скасування рішення атестаційної комісії.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 у справі №814/1440/16 визнано протиправними та скасовано наказ №150о/с від 05.07.2016 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в частині звільнення ОСОБА_7 зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано висновок Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, викладений у протоколі ОП № 15.00004461.0023619 від 10.03.2016. Поновлено ОСОБА_6 на посаді старшого інспектора Новобузького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_6 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.07.2016 року по 06.12.2016 року у сумі 24893,89 гривень, без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_6 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 6147,89 гривень . Постанова в частині поновлення ОСОБА_6 на посаді старшого інспектора Новобузького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 6147,89 гривень підлягає негайному виконанню.
На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 у справі №814/1440/16 відповідачем було видано наказ №359о/с від 27.12.2016 про поновлення майора поліції ОСОБА_6 на посаді старшого інспектора Новобузького відділу поліції.
За час перебування на обліку в Казанківському районному центрі зайнятості (з 23.11.2016 до 27.12.2016) ОСОБА_7 отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 3 432,73 грн., що підтверджується довідкою Казанківського РЦЗ за період з 30.11.2016 по 26.12.2016 (а.с.28).
У подальшому Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі №814/1440/16 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 залишено без змін.
Згідно із ч.3 ст.177 Кодексу адміністративного судочинства судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172-175 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі №814/1440/16 набрала законної сили 27.06.2017.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №45о/с від 18.03.2016 звільнено зі служби в поліції майора ОСОБА_4
З метою реалізації права на соціальний захист 11.04.2016 громадянин ОСОБА_4 звернувся до Казанківського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.
Під час перебування на обліку ОСОБА_4 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу №45о/с від 18.03.2016 щодо звільнення його з поліції, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 у справі №814/638/16 визнано протиправними та скасовано наказ №45о/с від 18.03.2016 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в частині звільнення ОСОБА_4 зі служби в поліції. Поновлено майора поліції ОСОБА_4 на посаді начальника патрульної поліції Новобузького відділу поліції з 19.03.2016. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 31 663,46 грн. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_4 заробітну плату за один місяць в розмірі 6 689,10 грн. Постанова в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 у справі №814/638/16, постанови про відкриття виконавчого провадження Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 05.12.2016 (ВП №53063297) відповідачем було видано наказ №340о/с від 08.12.2016 про поновлення майора поліції ОСОБА_4 на посаді начальника патрульної поліції Новобузького відділу поліції.
За час перебування на обліку в Казанківському районному центрі зайнятості (з 11.04.2016 по 08.12.2016) ОСОБА_4 отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 23 268,82 грн., що підтверджується довідкою Казанківського РЦЗ за період з 18.04.2016 по 07.12.2016 (а.с.32).
У подальшому Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №814/638/16 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 залишено без змін.
Згідно із ч.3 ст.177 Кодексу адміністративного судочинства судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172-175 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №814/638/16 набрала законної сили 30.05.2017.
Позивачем відповідачу було направлено претензію №1 від 12.01.2017 з пропозицією перерахувати суму заборгованості у розмірі 32 491,24 грн. в добровільному порядку (а.с.16). Відповіді на вказану претензію відповідачем надано не було.
Дослідивши та оцінивши відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України надані докази, суд дійшов наступних висновків:
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У відповідності до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно із п.8 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Відповідно до п.10, п.11 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.
Згідно п.2 ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Відповідно до п.п.2 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2016 №198 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, так згідно п.37 цього Порядку - Центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованої безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Частиною 4 ст.35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
З матеріалів справи вбачається, що: - ОСОБА_5 працювала у Казанківському відділенні поліції Новобузького відділу поліції на посаді інспектора з режиму секретності; - ОСОБА_7 працював у Новобузькому відділі поліції на посаді старшого інспектора; - ОСОБА_4 працював у Новобузького відділу поліції на посаді начальника патрульної поліції та отримували заробітну плату саме в цих органах.
Судом встановлено, що позивачем було виплачено ОСОБА_5 допомогу з безробіття у сумі 5 789,69 грн., ОСОБА_7 допомоги по безробіттю у сумі 3 432,73 грн., ОСОБА_4 допомоги по безробіттю у сумі 23 268,82 грн.
Незаконність звільнення з посади вищевказаних осіб відповідачем та поновлення їх на роботі встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.
ОСОБА_5 фактично було поновлено на роботі 27.12.2016 (відповідно до наказу ГУ НП №359о/с від 27.12.2016). Дата припинення реєстрації в Казанківському РЦЗ з 27.12.2016.
ОСОБА_7 фактично було поновлено на роботі 27.12.2016 (відповідно до наказу ГУ НП №359о/с від 27.12.2016). Дата припинення реєстрації в Казанківському РЦЗ з 27.12.2016.
ОСОБА_4 фактично було поновлено на роботі 08.12.2016 (відповідно до наказу ГУ НП №340о/с від 08.12.2016). Дата припинення реєстрації в Казанківському РЦЗ з 08.12.2016.
Приймаючи до уваги поновлення ОСОБА_5 на роботі за рішенням суду, виплачена позивачем допомога по безробіттю ОСОБА_5 за період з 19.10.2016 по 26.12.2016 в розмірі 5 789,69 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Приймаючи до уваги поновлення ОСОБА_7 на роботі за рішенням суду, виплачена позивачем допомога по безробіттю ОСОБА_7 за період з 30.11.2016 по 26.12.2016 в розмірі 3 432,73 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Приймаючи до уваги поновлення ОСОБА_4 на роботі за рішенням суду, виплачена позивачем допомога по безробіттю ОСОБА_4 за період з 18.04.2016 по 07.12.2016 в розмірі 23 268,82 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в загальному розмірі 32 491,24 грн. (5 789,69 грн. +3 432,73 грн. + 23 268,82 грн.) підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 5, відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40108735) на користь Казанківського районного центру зайнятості (56002, смт. Казанка, вул.Миру, 226-а, р/р 37171001000463 в ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20897558) виплачене матеріальне забезпечення по безробіттю у сумі 32 491,24 грн.
3.Стягнути з відповідача Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 5 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40108735) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м.Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 26255795) 1600 грн. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 11.08.2017
Суддя Н.О. Семенчук
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2017 |
Оприлюднено | 13.08.2017 |
Номер документу | 68240615 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Семенчук Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні