Постанова

від 08.08.2017 по справі 909/55/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р. Справа № 909/55/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі О.Кобзар

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "П'ядицьке", с. П'ядики, Коломийський р-н., вх. №01-05/2297/17 від 23.05.2017 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017 року

у справі №909/55/17

за позовом: Заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури, м. Коломия, в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ та Національної академії аграрних наук України, м. Київ,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Аграр" м. Коломия, Івано-Франківська обл.

до відповідача 2: Державного підприємства "Дослідне господарство "П'ядицьке", с. П'ядики, Коломийський р-н.

про: визнання договору №03/10-12 від 03.10.12 "Про науково-технічні дослідження" недійсним та зобов'язання звільнити займану земельну ділянку площею 50 га, яка знаходиться на території Годи-Добровідської сільської ради Коломийського р-ну (за межами населеного пункту)

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор, посвідчення №011137 від 24.12.12 року;

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017 року у справі №909/55/17 (суддя Калашник В.О.) позовні вимоги Заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Аграр", до відповідача 2 Державного підприємства "Дослідне господарство "П'ядицьке", про визнання договору №03/10-12 від 03.10.12 "Про науково-технічні дослідження" недійсним та зобов'язання звільнити займану земельну ділянку площею 50 га, яка знаходиться на території Годи-Добровідської сільської ради Коломийського р-ну (за межами населеного пункту) - задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017 року у справі №909/55/17, відповідач 2 - Державне підприємство "Дослідне господарство "П'ядицьке", - подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що договором чітко передбачено, що науково-дослідні роботи по селекціонуванню та вирощуванню дослідних рослин здійснюється виконавцем - ДП Дослідне господарство П'ядицьке на земельній ділянці, яка знаходиться у нього в постійному користуванні. При цьому жодного вилучення земельної ділянки чи будь-якого іншого обмеження постійного користувача у його праві повноцінно володіти та користуватись належною йому земельною ділянкою в даному випадку допущено не було. Земельна ділянка перебувала і продовжує перебувати у володінні та користуванні ДП Дослідне господарство П'ядицьке . Оскільки внеском замовника ДП Дослідне господарство П'ядицьке за спірним договором є не сама земельна ділянка, а право та можливість спільного доступу та оброблення її, то право власності на плоди, продукцію та доходи від користування цією земельною ділянкою отримують обидві сторони згідно умов договору, що не суперечить чинному законодавству України. Дії сторін по виконанню спірного договору свідчать про те, що їх наміри відповідають меті договору про досягнення спільного результату.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017 р. у справі № 909/55/17 та відмовити у позові.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2017р. справу №909/55/17 призначено судді-доповідачу ОСОБА_3 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 13.06.2017 р..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 року від 04.07.2017 року та від 12.07.2017 року розгляд справи відкладався з мотивів, наведених у них.

Ухвалою суду від 17.07.2017 року, клопотання прокурора про продовження строку розгляду справи задоволено, продовжено строк розгляду справи № 909/55/17 на 15 днів та відкладено її розгляд на 08.08.2017 р..

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 08.08.2017 року з'явився прокурор, проти апеляційної скарги поданої Державним підприємством "Дослідне господарство "П'ядицьке" заперечив, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017р. у справі №909/55/17 вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Окрім того, прокурором подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Дослідне господарство "П'ядицьке" Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України за період з 01.01.2014 року по 01.06.2015 року за № 840-21/12 від 08.09.2015 року. (вих. № 08/2232-вих-17 від 08.08.2017 року ). Розглянувши подане клопотання, колегія суддів порадившись на місці дійшла висновку задоволити його та долучити до матеріалів справи вищезазначений Акт ревізії від 08.09.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 08.08.2017 року не з'явився, через канцелярію суду подав заперечення на апеляційну скаргу, згідно якого апеляційну скаргу подану Державним підприємством "Дослідне господарство "П'ядицьке" вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню та просить здійснювати розгляд даної справи без участі повноважного представника. (№ 9-9-0,6-5989/0/2-17 від 17.07.2017 року.)

Представники відповідача 1 та апелянта в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'' , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, ДПДГ «П'ядицьке» є державним підприємством з видом діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції, яке підпорядковано Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Між ДП «Дослідне господарство «П'ядицьке» Прикарпатської державної сільськогосподарської станції дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України та ТзОВ «Енерго-Аграр» , 03.10.2012 р. укладено договір №03/10-12 про науково-технічні дослідження, згідно якого ТзОВ «Енерго-Аграр» виконує агротехнічні роботи по вирощуванню міскантусу, а ДП «Дослідне господарство «П'ядицьке» зобов'язується виконати науково-технічні дослідження у напрямку відпрацювання елементів технології вирощування біоенергетичної культури Miscanthus Giganteus та передати їх результати.

Вищевказані роботи по вирощуванню біоенергетичної культури Miscanhus Giganteus повинні здійснюватись на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «П'ядицьке» , загальною площею 50 га., розташованій на території Годи-Добровідської сільської ради Коломийського району. ТзОВ «Енерго-Аграр» самостійно проводить агротехнічні роботи по вирощуванню міскантусу, забезпечує належний рівень охорони праці, протипожежної та екологічної безпеки, ефективне та раціональне використання земельних ділянок, посадкового матеріалу, збереження та відтворення родючості грунту.(п.6 догоовру). Згідно умов договору, ТзОВ «Енерго-Аграр» зобов'язується за надані роботи по науково-технічному дослідженню проводити щорічну оплату ДП «Дослідне господарство «П'ядицьке» в сумі 45000 грн..

Відповідно до додатку №1 до договору про науково-технічні дослідження розроблена «робоча програма та календарний план здійснення досліджень» з 10.10.2012 по 10.12.2017 р.. Відповідно до п.8 договору, виконавець здійснює контроль за ростом та розвитком рослин у період вегетації, проводить необхідні спостереження та аналіз показників продуктивності і систематично, не рідше одного разу на квартал інформує про результати дослідження. Право власності на посадковий матеріал протягом всього строку досліджень, а також одержані в результаті вегетації дорослі рослини (наземна та підземна частини) належить ТзОВ «Енерго-Аграр» . ДП «Дослідне господарство «П'ядицьке» не може використовувати дорослі рослини або їхні частини без погодження ТзОВ «Енерго-Аграр» .(п.11 договору). Згідно п.17 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року.

Перевіркою Коломийської об'єднаної державної фінансової інспекції не встановлено фактів проведення досліджень та передбачених договором інформувань. За результатами перевірки складено акт від 08.09.2015 року.

Як вбачається із матеріалів справи прокурор у позовній заяві посилався на те, що укладення договору про науково-технічні дослідження відповідно до вимог чинного законодавства підлягає погодженню Національною академією аграрних наук України, а в подальшому і Кабінетом Міністрів України. Однак, таких дій вчинено не було. Крім того, оспорюваний договір є удаваним, оскільки його умови спрямовані на надання ТзОВ «Енерго-Аграр» права користування земельною ділянкою, а тому, укладаючи договір сторони фактично приховали укладення договору оренди земельної ділянки.

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Частиною 2 ст. 235 ЦК України визначено, що якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 роз'яснено, що за удаваним правочином (ст. 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 892 ЦК України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, про наявність орендних правовідносин свідчить те, що в п.5 договору сторони узгодили, які саме сільськогосподарські угіддя замовник виділяє підприємству. В п.6 договору вказано, що ТзОВ «Енерго-Аграр» самостійно проводить агротехнічні роботи по вирощуванню міскантусу, забезпечує належний рівень охорони праці, протипожежної та екологічної безпеки, ефективне та раціональне використання земельних ділянок. Умовами договору передбачено, що право власності на одержані в результаті вегетації дорослі рослини (наземна та підземна частини) належить ТзОВ «Енерго-Аграр» .

Беручи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції підставно встановив факт використання ТзОВ «Енерго-Аграр» користних властивостей земельних ділянок (об"єкта договору) державної форми власності для вирощування урожаю.

Окрім того, в п.7 та п.10 договору, передбачено, що ТзОВ «Енерго-Аграр» зобов'язується за надані роботи по науково-технічному дослідженню проводити щорічну оплату ДП «Дослідне господарство «П'ядицьке» в сумі 45000 грн. При цьому, розмір оплати є гарантованим та не залежить від результату виконання договору товариством, що в свою чергу свідчить про фактичну виплату землекористувачу плати за використання земельної ділянки з метою вирощування сільськогосподарської продукції і відповідає одній із істотних умов договору оренди землі - розміру орендної плати. Наведені умови договору свідчать про те, що ТзОВ «Енерго-Аграр» вирощувало сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках ДП «Дослідне господарство «П'ядицьке» за визначену плату.

Як передбачено ч. 8 ст. 93 ЗК України, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. В ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

ДП «Дослідне господарство «П'ядицьке» Прикарпатської державної сільськогосподарської станції дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України не було наділено правом виступати орендодавцем земельних ділянок державної форми власності, які їй надані на праві постійного користування. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч.1 ст. 92 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. В даному випадку рішення повноважного органу виконавчої влади відсутнє. Наведені обставини є підставою для визнання недійсним правочину згідно ч.1 ст.215 ЦК України. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що хоча спірний договір є змішаним і містить умови різних типів договорів, відповідно до ч.1 ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. В даному випадку всі умови договори фактично є похідними від умов, що пов'язані з використанням підприємством земельних ділянок Станції. За таких обставин суд першої інстанції підставно задоволив позов.

Внаслідок недійсності договору у ТзОВ «Енерго-Аграр» відсутні правові підстави для користування вказаною земельною ділянкою, а тому відповідно до ст. 152 ЗК України, товариство зобов'язане її звільнити. Мотиви апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017 року у справі № 909/55/17 прийнята на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Івано-Франківської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "П'ядицьке", с. П'ядики, Коломийський р-н., вх. №01-05/2297/17 від 23.05.2017 року- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017 року у справі № 909/55/17 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 11.08.2017 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.