Ухвала

від 09.08.2017 по справі 910/25312/14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У х в а л а

09 серпня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Школяров В.Ф., розглянувши заяву Державного агентства України з питань кіно про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07 березня 2017 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2016 року у справі № 910/25312/14 за позовом приватного акціонерного товариства Одеська кіностудія до Державного агентства України з питань кіно, товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Будущеє , треті особи: Фонд державного майна України, Міністерство культури України, про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 24 360,00 грн,

в с т а н о в и в:

03 липня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява Державного агентства України з питань кіно про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07 березня 2017 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2016 року в справі № 910/25312/14 з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Заяву про перегляд судових рішень подано без додержання вимог статей 111 18 , 111 19 ГПК.

Так, відповідно до статті 111 14 ГПК Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав, передбачених статтею 111 16 ГПК.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Разом із тим за правилами пункту 2 частини першої статті 111 16 ГПК неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права може бути підставою для перегляду Верховним Судом України судових рішень у господарських справах у тому випадку, якщо оскаржується судове рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 111 18 ГПК у заяві про перегляд судових рішень господарських судів зазначаються обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 111 16 ГПК.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник на обґрунтування підстав для перегляду судових рішень фактично посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, однак зазначені обставини не відносяться до підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 111 16 ГПК, які є виключними.

Отже, заявнику слід надати суду обґрунтовану заяву про перегляд судових рішень, у якій уточнити підстави для перегляду судових рішень, передбачених статтею 111 16 ГПК, зазначити у чому полягає неоднакове застосування судом касаційної інстанції при вирішенні цієї справи одних і тих самих норм матеріального права порівняно з іншими рішеннями суду касаційної інстанції, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у чому полягає неоднакове застосування одних і тих самих норм процесуального права у контексті пункту 2 частини першої статті 111 16 ГПК, а також здійснити посилання на такі рішення суду касаційної інстанції.

Водночас відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 111 19 ГПК заявнику слід надати суду копії цієї заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії різних за змістом судових рішень суду касаційної інстанції на підтвердження підстав, передбачених частиною першою статті 111 16 ГПК.

При цьому, згідно із частиною третьою статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Проте, всупереч наведеним вимогам, доданий до заяви текст постанови Вищого господарського суду України від 15 травня 2014 року в справі № 22/60 не містить колонтитулів з відповідним посиланням на офіційний веб-портал, тому він не може бути використаний судом.

Відповідно до частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 111 20 ГПК суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 111 18 та 111 19 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. Заява повертається заявнику, у разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 111 18 та 111 19 цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку.

За таких обставин заява Державного агентства України з питань кіно підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 111 18 , 111 19 , 111 20 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Надати Державному агентству України з питань кіно строк до 23 серпня 2017 року для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.Ф. Школяров