Ухвала

від 14.08.2017 по справі 909/77/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 серпня 2017 року Справа № 909/77/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Кравчука Г.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі№ 909/77/17 Господарського судуІвано-Франківської області за позовомГалицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області № 128 доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" простягнення суми, за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" доГалицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області № 128 простягнення суми,-

В С Т А Н О В И В :

Касаційна Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2017, позовні вимоги Галицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області №128 задоволено, стягнуто з відповідача 6776,28 грн. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2017 повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" про стягнення 3167,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2017, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2016 скасовано частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" 3 295, 00 грн. основного боргу та 485, 97 грн. пені. В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач за первісним позовом просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 2 ст. 4 цього Закону зі змінами та доповненнями, зокрема, встановлено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні позовної заяви у даній справі в січні 2017 році розмір судового збору, що підлягав сплаті становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 1 600 грн.

За вимогами пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно ч.1 ст. 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, та передбачає, що обрахування розміру сплати судового збору здійснюється особою, яка звертається у суд із відповідною заявою, скаргою.

Приписами статті 6 частини 3-ї цього Закону визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, якщо особа оскаржує судове рішення, прийняте за результатами розгляду первісного та зустрічного позову, судовий збір має сплачуватися з первісного і зустрічного позовів.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги, додане платіжне доручення від 13.05.2017 про сплату збору у розмірі 1920,00 грн., яке не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі (копію додано до матеріалів справи).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Отже касаційна скарга підлягає поверненню у зв'язку із не поданням до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Крім того, відповідно до п.4 частини першої ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 6 частини першої статті 111 3 цього кодексу встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно статті 111 7 вказаного кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Між тим, подана касаційна скарга (копію додано до матеріалів справи) фактично дублює апеляційну скаргу, яка була предметом розгляду у апеляційному господарському суді, та у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідач за первісним позовом у скарзі наводить обставини справи посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права, при цьому наводить такі норми, але не зазначає суті їх порушення або неправильного застосування, а доводи, викладені у касаційній скарзі, стосуються питань, пов'язаних з встановленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Проте повноваження суду касаційної інстанції відрізняються від повноважень суду апеляційної інстанції, і повноваження повторного розгляду справи процесуальним законом визначено лише для суду апеляційної інстанції, та відповідно до вимог статей 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений таким правом.

При цьому слід зазначити, що, як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права, а відтак з урахуванням наведеного, та положень п.6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 111, пунктами 4, 6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі Господарського суду Івано-Франківської №909/77/17 повернути особі, що її подала.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук