Рішення

від 07.08.2017 по справі 914/1064/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2017р. Справа № 914/1064/17

За позовом: Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі 1. Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області, с. Козьова Сколівського району Львівської області, 2. Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, м. Сколе Львівської області,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Моршин Стрийського району Львівської області,

про: розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати за землю.

Суддя М. Синчук

при секретарі Карась Х.

За участю представників:

позивача: Леонтьєва Н.Т. - посвідчення;

позивача 1: Клепуц О.М. - сільський голова;

позивача 2: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Представнику позивача, прокурору роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позовну заяву Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі 1. Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області, 2. Сколівської районної державної адміністрації Львівської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати за землю.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору оренди землі від 15.11.2009 р. своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 13 845,34 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1 086,78 грн - пені. Крім того, позивач просить розірвати договір оренди землі від 15.11.2009 р., укладений між Сколівською районною державною адміністрацією Львівської області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 0,5034 га, яка розташована в с.Орявчик, урочищі Долина Сколівського району Львівської області, зареєстрований в Сколівському відділенні Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.11.2009 р. та зобов'язати відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Козівській сільській раді земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,5034 га, яка розташована в с.Орявчик, урочищі Долина Сколівського району Львівської області шляхом складання акту приймання-передачі.

Ухвалою суду від 30.05.2017 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 12.06.2017 р.

В судове засідання 12.06.2017 р. прокурор з'явився, надав усні пояснення у справі. Через канцелярію суду, подав клопотання від 12.06.2017 р. б/н про продовження строку розгляду справи. Вимог ухвали суду від 30.05.2017 р. не виконав.

В судове засідання 12.06.2017 р. представник позвача 1 з'явився, надав усні пояснення у справі. На виконання вимог ухвали суду від 30.05.2017 р., через канцелярію суду, подав нормативно - правове обґрунтування позовних вимог від 08.06.2017 р. №156/02-18 щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати за землю, та довідку від 08.06.2017 р. №157/02-18 про відсутність тотожного спору між тими ж сторонами і з того ж предмету спору.

В судове засідання 12.06.2017 р. представник позивача 2 з'явився, надав усні пояснення по справі. На виконання вимог ухвали суду від 30.05.2017 р., через канцелярію суду, подав обґрунтування позовних вимог від 09.06.2017 р. №02\04-08-1334, в якому просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,5034 га, на урочищі Долина на території Козівської сільської ради за межами населеного пункту для будівництва та обслуговування готельного комплексу з господарськими прибудовами та обслуговування готельного комплексу з господарськими прибудовами та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі, а також подав довідку від 09.06.2017 р. №02/04-08-1332 про відсутність тотожного спору між тими ж сторонами і з того ж предмету спору.

В судове засідання 12.06.2017 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 30.05.2017 р. не виконав.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 30.05.2017 р. надіслане на адресу відповідача повернулось до суду з відміткою: За закінченням терміну зберігання .

В судовому засіданні 12.06.2017 р. розгляд справи відкладено на 07.08.2017 р., строк розгляду справи продовжено.

В судове засідання 07.08.2017 р. представник прокуратури з'явився. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав усні пояснення.

В судове засідання 07.08.2017 р. представник позивача 1 з'явився, надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 07.08.2017 р. представник позивача 2 не з'явився.

В судове засідання 07.08.2017 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою вказаною у позовній заяві, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 30.05.2017 р. не виконав. Поштове відправлення з ухвалою суду від 12.06.2017 р. надіслане на адресу відповідача повернулось до суду з відміткою: За закінченням терміну зберігання .

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК .

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України , ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників позивача, прокурора, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Розпорядженням Сколівської районної державної адміністрації Львівської області від 03.07.2009 р. №365 надано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (Відповідач у справі) земельну ділянку площею - 0.5034 га в довгострокову оренду терміном на 25 років для будівництва та обслуговування готельного комплексу з господарськими прибудовами в урочищі Долина на території Козівської сільської ради за межами населеного пункту.

15.11.2009 р., на підставі зазначеного розпорядження Сколівської районної державної адміністрації, між Сколівською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Сколівському відділенні Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.11.2009 р., згідно якого орендодавець - Сколівська районна державна адміністрація передає в оренду терміном на 25 років, а орендар - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5034 га (кадастровий номер - НОМЕР_2) для будівництва та обслуговування готельного комплексу з господарськими прибудовами в урочищі Долина на території Козівської сільської ради Сколівського району за межами населеного пункту с.Орявчик, Сколівського району, Львівської області.

Згідно акту прийому - передачі земельної ділянки в оренду орендодавець - Сколівська районна державна адміністрація передала, а орендар - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав в оренду вищевказану земельну ділянку.

З кадастрового плану, що додається до договору оренди земельної ділянки, вбачається, що в оренду передано земельну ділянку - площею 0,5034 га.

Згідно акту обстеження земельної ділянки комісією Козівської сільської ради №1 від 18.04.2017 р., на земельній ділянці відсутні будь-які об'єкти нерухомого майна (копія акту додається до матеріалів справи).

Відповідно до п.5 договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 005 гривень 00 коп.

Згідно п.9. договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р., орендна плата за землю складає 12 % від нормативної грошової оцінки, що становить 3 318 гривні 45 коп. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 276 гривень 54 коп. - щомісячно на розрахунковий рахунок №33215815700519, УДК у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 23968514, одержувач Козівська сільська рада.

Згідно п.10. договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: за базовий звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, також може вноситися плата за майбутній період, але не більше як за один рік.

Відповідно до інформаційної довідки від 11.05.2017 р. за № 120/02-18, наданої Козівською сільською радою станом на 01.05.2017 р. заборгованість по договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. з квітня 2014 року і по квітень 2017 року становить 13 845 грн. 34 коп. з урахуванням індексу інфляції, що становить 3 613 грн. 36 коп. (розрахунок заборгованості додається до матеріалів справи).

Починаючи з квітня 2014 року та по квітень 2017 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 орендна плата за землю не сплачувалась.

Козівською сільською радою, відповідно до п.14 договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р., за несвоєчасну сплату орендної плати за землю нараховано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пеню за період з листопада 2016 р. по квітень 2017 р. в розмірі 1 087 грн. 78 коп. (розрахунок пені додається до матеріалів справи).

Сколівською РДА на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 скеровувався листи № 02/04-08-615 від 02.03.2012 р., №02/04-08-376 від 04.03.2014 р., №02/04-08-471 від 26.02.2016 р. щодо погашення заборгованості по сплаті орендної плати за договором від 25.11.2009 р. Проте, вказані листи відповідачем залишено без задоволення.

У відповідності до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 37 договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а отже систематична несплата орендної плати є невиконанням обов'язків, передбачених цим договором та підставою розірвання цього договору на вимогу однієї із сторін.

Пунктом д ч.1 ст.141 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 р. передбачено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Стаття 29 ГПК України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовом в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави. Дана позовна заява вноситься на захист порушених державних інтересів у земельній сфері.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даному спорі є необхідність захисту інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин, оскільки неналежне виконання відповідачем зобов'язання за договором оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. порушує інтереси держави в особі Козівської сільської ради, яка в даному випадку незаконно позбавлена можливості ефективно та виключно в інтересах держави розпоряджатись вищевказаною земельною ділянкою.

Окрім того, порушуються економічні інтереси держави, оскільки невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 зобов'язання за договором оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати за землю і допущення заборгованості в сумі 14 933 грн 12 коп. спричиняє зменшення фінансових надходжень до місцевого бюджету Козівської сільської ради.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року № 3-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до цього рішення Конституційного Суду України під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, на який покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах на захист інтересів держави.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах за вказаним позовом, є Козівська сільська рада, оскільки відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад.

Крім цього, відповідно до п.п.1) п. б ст.28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності.

Також, згідно ст.18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, Козівською сільською радою та Сколівської районною державною адміністрацією, незважаючи на відсутність надходжень до місцево бюджету коштів від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за оренду земельної ділянки комунальної власності, починаючи з травня 2014 року, та припинення ним будь-яких платежів, не вжито достатніх заходів, в тому числі позовного характеру, щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.

Вказані вище обставини є підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Козівської сільської ради та Сколівської районної державної адміністрації шляхом заявлення позову про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. і стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 13 845 грн 34 коп. та пені в сумі 1 087 грн 78 коп. до місцевого бюджету с.Козьова, Сколівського району, Львівської області.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Вищевказані відносини регулюються на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання.

За приписами ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Відповідно до ч.1 ст.51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно зі ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

У відповідності до ст.21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Положеннями п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.9. договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р., орендна плата за землю складає 12 % від нормативної грошової оцінки, що становить 3 318 гривень 45 коп. за рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 276 гривень 54 коп. - щомісячно на розрахунковий рахунок №33215815700519, УДК у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 23968514, одержувач Козівська сільська рада.

Згідно п.10. договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до інформації Козівської сільської ради від 11.05.2017 за № 120/02-18, наданої станом на 01.05.2017 р. заборгованість по договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. з квітня 2014 року і по квітень 2017 року становить 13 845 грн 34 коп. з урахуванням індексу інфляції, що становить 3 613 грн 36 коп.

У відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 14 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,05 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення.

Козівською сільською радою відповідно до п.14 договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. за несвоєчасну сплату орендної плати за землю нараховано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пеню за період з листопада 2016 по квітень 2017 в розмірі 1 087 грн 78 коп.

У відповідності до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У силу положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 37 договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р. передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а отже систематична несплата орендної плати є невиконанням обов'язків, передбачених цим договором та підставою розірвання цього договору на вимогу однієї із сторін.

Пунктом д ч.1 ст.141 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, систематична несплата фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 орендної плати за землю за договором оренди землі від 15.11.2009 р. є порушенням істотних умов договору, у зв'язку з чим цей договір підлягає розірванню в судовому порядку, а земельна ділянка - поверненню власнику - Козівській сільській раді, оскільки згідно проекту землеустрою щодо зміни межі с.Орявчик Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області розробленого ДП Львівський інститут землеустрою та рішення Сколівської районної ради №596 від 18.06.2015 р. 47-ої сесії VI -го скликання Про затвердження проекту землеустрою та зміну меж населеного пункту с.Орявчик земельну ділянку площею 0,5034 га в урочищі Долина включено в межі с.Орявчик Сколівського району Львівської області.

Положеннями ст. 34 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 13 845,34 грн, пені в розмірі 1 086,78 грн, а також вимоги про розірвання договору оренди землі від 15.11.2009 р., укладеного між Сколівською районною державною адміністрацією Львівської області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 0,5034 га, яка розташована в с.Орявчик, урочищі Долина Сколівського району Львівської області, зареєстрований в Сколівському відділенні Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.11.2009 р. та зобов'язання відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Козівській сільській раді земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,5034 га, яка розташована в с.Орявчик, урочищі Долина Сколівського району Львівської області шляхом складання акту приймання-передачі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.11.2009 р., укладений між Сколівською районною державною адміністрацією (адреса: 82600, м. Сколе, майд. Незалежності, 1, ідентифікаційний код 04056397) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щодо оренди земельної ділянки площею 0,5034 га, яка розташована в с.Орявчик, урочищі Долина Сколівського району Львівської області, зареєстрований в Сколівському відділенні Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.11.2009 р.

3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) повернути Козівській сільській раді (адреса: 82631, Львівська область, Сколівський район, с.Козьова, вул.Європейська, 46, ідентифікаційний код 04370455 ) земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,5034 га, яка розташована в с.Орявчик, урочищі Долина Сколівського району Львівської області шляхом складання акту приймання-передачі.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Козівської сільської ради на рахунок №33215815700519 в ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код платежу 18010900, ЄДРПОУ №04370455, отримувач - Козівська сільська рада, заборгованість по орендній платі за землю в сумі 13 845 грн 34 коп. та пеню в сумі 1 087 грн 78 коп.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Львівської області (р/р № 35211093000774 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач - прокуратура Львівської області, код ЄДРПОУ 02910031) судовий збір в сумі 4 800 грн 00 коп.

6. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.08.2017 р.

Головуючий суддя Синчук М.М.