Постанова

від 07.07.2017 по справі 804/2788/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 р. Справа № 804/2788/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Колесник І.О.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІМ-ТЕКС до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, скасування картки відмови, та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ІМ-ТЕКС (далі - ТОВ ІМ-ТЕКС , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110070002/2017/100003/1 від 16.01.2017 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларацій №110070002/2017/00005;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю ДФС прийняти рішення щодо повернення з бюджету України надміру сплачених митних платежів на суму 92173 грн. 92 копійок та подати його на виконання у відповідний орган, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що при митному оформлені товару митна вартість товару має визначатися за ціною контракту. Вважає, що до митної декларації були надані усі належним чином оформлені документи, які підтверджують обрану митну вартість товару, обґрунтовано визначено митну вартість товару за ціною контракту, отже рішення про визначення митної вартості товару №110070002/2017/100003/1 від 16.01.2017 року, картка відмови в прийнятті митної декларацій №110070002/2017/00005 є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 07.07.2017 року представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, зокрема, вказав, що ТОВ ІМ-ТЕКС не виконано вимоги митного органу - не надано витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару. Вказує про виявлені розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме: невідповідність та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю (в тому числі, щодо повноти включення до ціни транспортної складової), невідповідність заявленого рівня митної вартості поняттю дійсної вартості згідно ГАТТ, про що зазначено у ході проведення консультації шляхом направлення електронного повідомлення митниці декларанту, відсутність у додатково наданих в рамках процедури консультації документах відомостей, що спростовують зазначені розбіжності, неподання декларантом документів згідно сформованого переліку (у т.ч. висновків про якісні та вартісні характеристики товару).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ІМ-ТЕКС та компанією Nantong Lide International Trade Co., LTD укладено контракт № 3007 від 30 липня 2016 року, за якими продавець продає, а покупець купує товари, визначені по кожній поставці Інвойсами. Постачання товару здійснюється на умовах FOB, Шанхай або інші умови, визначені інвойсом.

Згідно додатку від 11.11.2016 року до контракту продавець зобов'язується поставити товар ПВХ синтетична шкіра КРОКОДИЛ , загальною вартістю 20492,50 доларів США. Умови постачання: FOB (Інкотермс в редакції 2010 року) Шанхай.

04.01.2017 року для митного оформлення ТОВ ІМ-ТЕКС подало до Дніпропетровської митниці вантажну митну декларацію №110070002/2017/100046 в режимі ІМ 40 ДР, де митна вартість товару вагою 8483,6 кг «тканина меблева штучна шкіра, з лицьової сторони покрита ПВХ, ширина 140 см, в асортименті: малюнок Crocodile 8197 м/п, використовується у меблевій промисловості» була заявлена за ціною договору на рівні 2,49 дол. США/кг..

Для митного оформлення позивачем надані наступні документи:

- міжнародна товарно-транспортна декларація №0000884 від 27.12.2016 р.;

- коносамент №SHALEG1611074B;

- рахунок на оплату №3064 від 23.12.2016 р.;

- рахунок на оплату №3065 від 23.12.2016 р.;

- прайс-лист від 30.07.2016 р.;

- акт ТПП від 06.12.2016 р.;

- інвойс 16LDB11-B від 11.11.2016 р.;

- контракт № 3007 від 30.07.2016 р.;

- доповнення до контракту від 11.11.2016 р.;

- калькуляція собівартості від 30.07.2016 р.;

- лист 37 від 29.12.2016 р.;

- сертифікат якості від 11.11.2016 р.;

- експортна митна декларація КНР 223120160820664875 від 11.12.2016 р..

Відповідач, ознайомившись з наданими документами, виніс рішення про коригування митної вартості товарів №110070002/2017/100003/1 від 16.01.2017 року, яким підвищив митну вартість товару до 3,77 дол. США/кг.

Судом встановлено, що вказане рішення вмотивовано: невідповідністю та розбіжністю у документах та відомостях, наданих до митного контролю (в тому числі, щодо повноти включення до ціни транспортної складової), невідповідність заявленого рівня митної вартості поняттю дійсної вартості згідно ГАТТ, відсутність у додатково наданих в рамках процедури консультації документах відомостей, що спростовують зазначені розбіжності, неподання декларантом документів згідно сформованого переліку (у т.ч. висновків про якісні та вартісні характеристики товару); відповідно до відміток у коносаменті №SHALEG1611074B перевезення вантажу здійснено компанією Legende Logistics Co, проте відсутнє підтвердження договірних відносин між експедитором ТОВ Гуд Логістік та безпосереднім перевізником (Legende Logistics Co); документи, що містять відомості щодо виконання договору перевезення до митного оформлення товару не надано; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати за послуги транспортування, не надано; надані калькуляції ціни виробника не містять відомості щодо складових ціни товару на заявлених умовах поставки, а саме: витрат на транспортування товару зі складу виробника до погодженого порту та вартість навантаження товару на борт судна; наданий прас-лист виробника від 08.11.2016 року виданий безпосередньо ТОВ ІМ-ТЕКС та містить номенклатуру товарів, заявлених до митного оформлення, що унеможливлює використання відомостей вказаного прайс-листа як об'єктивної інформації.

Відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України митну вартість товарів, що імпортується відповідно до наявних даних, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервного методу 2ґ.

Суд вважає вищевказане рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України №689 від 11.09.2015 р. затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато - логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато - логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, на виконання вимог, згенерованих автоматизованою системою управління ризиками (АСАУР), відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо зауважень відповідача в частині надання до митного оформлення перекладу документів, що не відповідає вимогам п. 2.5 наказу № 631, а саме: правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до ст. 254 Митного кодексу України, засвідчується шляхом вчинення напису Перекладено вірно , проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Судом встановлено, що ТОВ ІМ-ТЕКС зазначено на копіях документів Переведено верно - мова оригіналу російська, підпис особи, яка здійснила переклад, та печатка підприємства, співробітник якого зробив переклад, що вказує на те, що надані для митного оформлення товару копії документів, перелік яких зазначено у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що може бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів, не передбачених статею 53 Митного кодексу України.

Дана норма кореспондується зі статтею 24 Закону УРСР від 28.10.1989 р. №8312-XI Про мови в Українській РСР , в якому зазначається, що мовами двосторонніх міжнародних договорів Української РСР, а також угод суспільних органів, підприємств, установ та організацій Української РСР з суспільними органами, підприємствами, установами й організаціями інших держав є українська мова та мова іншої сторони договору або угоди. Таким чином, правильно складати зовнішньоекономічний договір як українською мовою, так і мовою, зрозумілою іноземному партнерові, а відповідно і засвідчувати вірність перекладу, чи справжність копії документа, оскільки зовнішньоекономічні контракти складені двома мовами, російською та англійською.

Також, згідно пункту 1.4 контракту № 3007 від 30.07.2016 р. поставка товару здійснюється на умовах FOB (Інкотермс в редакції 2010 року), Шанхай. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару.

Відповідно до відміток у коносаменті №SHALEG1611074A перевезення вантажу виконано компанією Legende Logistics Co. До митного оформлення у якості документа на підставі якого здійснювалось міжнародне перевезення вантажу надано договір на надання транспортно-експедиторських послуг від 01.11.2016 р. №218, укладений ТОВ ІМ-Текс з ТОВ ГУД-Логістік .

Суд зазначає, в розумінні офіційного тлумачення правил міжнародної торгівлі, Інкотермс 2010: FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження). Термін "Франко борт" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не збираються поставити товар через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

За умовами пункту 3.1 контракту № 3007 від 30.07.2016 р. вартість вантажний робіт, перевезення, пакування та маркування товару входить у вартість товару .

Отже зауваження митниці щодо відсутності в наданій калькуляції відомостей щодо складових ціни товару на заявлених умовах FOB SHANGHAI, а саме витрат на транспортування товару зі складу виробника до погодженого порту та вартість навантаження товару на борт судна судом не приймається, оскільки відповідна вартість включена до основної вартості товару, відповідно до передбачених контрактом № 3007 від 30.07.2016 р. умов.

Порядок складання внутрішніх документів виробника здійснюється відповідно до наказу про облікову політику кожного окремого підприємства та не може бути ідентичним по всіх параметрах. Крім того, за загальним принципом підприємництва, метою створення кожного суб'єкта господарювання - є отримання прибутку від здійснення господарської діяльності, отже можна зробити обґрунтований висновок, що вартість перевезення товару до поручнів судна на умовах FOB SHANGHAI включена до вартості товару, оскільки підприємство не мало б підстави працювати у збиток, не враховуючи понесені витрати, в тому числі і на транспортування, до вартості товару.

Слід зазначити, що законодавство, яке регулює митні відносини, не передбачено право митного органу вимагати від декларанта надання пояснень або документів про обставини щодо яких декларант не має фактичної можливості надати пояснення чи документів та які безпосередньо у нього не знаходяться і не можуть знаходитися.

Щодо зауваження про відсутність документального підтвердження наявності договірних відносин експедитора з безпосереднім перевізником оцінюваного товару, суд зазначає, що позивачем надано договір транспортно-експедиторського обслуговування №218 від 02.11.2015 року, що укладений між ТОВ Ім-Текс (клієнт) та ТОВ ГУД ЛОГІСТІК (експедитор) та замовлення № 11 від 10.11.2016 року на транспортування та експедирування вантажів, зокрема оцінюваного товару.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору №218 експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги клієнтові за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок клієнта договори з транспортними організаціями: контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та ін. організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна) - коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR).

Так, сторонами, відповідно до заявки №11 від 10.11.2016 року на транспортування та експедирування вантажів, погоджено наступний перелік послуг, які мають надаватися по коносаменту SHALEG1611074B, а саме: автоперевезення, НРР, внутрішньопортове експедирування, оформлення документів, зберігання, транспортно-експедиторські послуги за межами України, експедиторська винагорода.

Отже відповідне підтвердження наявності договірних відносин між ТОВ ГУД ЛОГІСТІК та морським перевізником Legende Logistics Co., Ltd є коносамент SHALEG1611074B, де в графі Сonsignee (Вантажоодержувач) зазначається ТОВ ІМ-ТЕКС , та зазначається, що повноважним представником до якого звертатися з питань доставки товарів, виступає ТОВ ГУД ЛОГІСТИК .

Будь-яких інших документів щодо підтвердження взаємовідносин між морським перевізником та експедитором не передбачалося ні договором, ні законодавством.

Зазначений коносамент надавався до митного оформлення оцінюваного товару, про що зазначено у графі 44 митної декларації №1100700002/2017/100046 від 04.01.2017 року.

Отже, з урахуванням норм частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки послуги перевезення оплачуються за умовами договору транспортно-експедиторського обслуговування №218 від 02.11.2015 року за рахунок ТОВ ІМ-ТЕКС , позивачем до митного оформлення надано рахунок №3065 від 23.12.2016 року та в порядку проведення консультацій надано платіжну відомість №422 від 26.12.2016 року, за якою підтверджено здійснення оплати за Морське перевезення за межами території України в сумі 17700,00 грн.

В свою чергу, в рахунках №3065 та №3066 наведено перелік послуг за якими проводилася оплата. Згідно визначення та порядку заповнення платіжного доручення в полі Призначення платежу зазначається Інформація про платіж і документи, якими підприємець керується при перерахуванні коштів отримувачу , отже посилання на нумерацію рахунків є цілком правомірним, оскільки ж одним платежем було оплачене 4 рахунки ТОВ ГУД ЛОГІСТИК .

На підтвердження оплати за відповідним цільовим призначенням позивачем надано рахунки №3065 та №3066 на загальну суму 37475 грн., що узгоджується із сумами заявленими у додатку до договору на транспортно-експедиторського обслуговування №218 від 02.11.2015 року (заявка №11).

Отже, твердження Дніпропетровської митниці ДФС щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин - є таким, що не відповідає дійсності, оскільки зазначені документи було надано, відсутність роз'яснень щодо кількості рахунків, зазначених у графі призначення платежу платіжної відомості №422 від 26.12.2016 року та відсутність їх документального підтвердження, унеможливлює перевірку шляхом обчислення повноти оплати вартості транспортування оцінюваної партії товару, відповідно до наданого платіжного доручення - є таким, що не відповідає дійсності, оскільки в графі Призначення платежу чітко визначено перелік рахунків за якими проводилася оплата, а саме №3063-3066, який відповідно включає оплату по рахункам №3063, 3064, 3065, 3066. Зокрема рахунок №3065 надавався до митного оформлення.

Щодо зауваження відповідача про те, що відповідно до відомостей, заявлених декларантом за митною декларацією №110070002/2017/100046, міжнародне перевезення вантажу здійснено за морським коносаментом від 17.11.2016 року №SHALEG1611074B на судні OCCL BRUSSELS 017W46, водночас, надані до митного оформлення документи містять відомості про інші транспортні документи, а саме: копія митної декларація країни відправлення містить посилання на транспортну накладну №HLCUSHA1610GXXH8, рахунок експедитора від 23.12.2016 року №3065 - на коносамент SHALEG1611074B. Товаротранспортні документи, посилання на які наявні у наданих декларантом копії митної декларації країни відправлення, рахунку експедитора у порушення ст. 335 Митного кодексу України до митного оформлення не надавалися, відомості про них відсутні у гр. 44 ЕМД №110070002/2017/100046, суд зазначає наступне.

Коносамент (Bill of Lading) - документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

В момент відправлення вантажу морським транспортом відправник повинен укласти договір перевезення із морським перевізником, визначивши пункт призначення, умови перевезення та оплати. Виписуванням коносаменту перевізник підтверджує укладання такого договору, при цьому всі основні умови цього договору переносяться в коносамент.

Коносамент виписується (підписується капітаном або аґентом перевізника) винятково в момент прийняття вантажу на борт. Таким чином підписаний коносамент одночасно виступає і документом, що підтверджує факт передачі вантажу для доставки (замінює акт приймання-передачі).

Коносамент виконує три основні функції: свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж та видати отримувачу; засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення; є товаросупровідним документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

Видача вантажу здійснюється проти пред'явлення коносаменту. Відправник зобов'язаний передати оригінал коносаменту отримувачу вантажу. Це надає можливості обігу коносаменту, а також є додатковим способом захисту прав (відправивши вантаж відправник може не передавати оригінал коносаменту отримувачу до моменту виконання зустрічного зобов'язання, наприклад, оплати). Відсутність оригіналу коносаменту позбавляє отримувача можливості отримати вантаж.

Ефективність коносаменту на відміну від відправлення із зазначенням одержувача без надання одержувачу оригіналу документу також підкріплюється: отримувач ознайомлений із умовами перевезення, оскільки вони зазначені на оригіналі документу, який він має у своїй власності, умови коносаменту є максимально стандартизовані та зрозумілі для всіх сторін, оригінал коносаменту може використовуватись для застави, що є більш ефективним, ніж застава майнових прав.

Отже, зазначення в товаросупровідних документах наданих декларантом до перевірки саме коносаменту №SHALEG1611074B є підтвердженням досягнення згоди між сторонами щодо права ТОВ ІМ-ТЕКС на отримання товару, оскільки, відповідно до визначення, саме коносамент є товаросупровідним документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

Крім того, слід зазначити, що експортна митна декларація країни відправника HLCUSHA1611GXXH8 та коносамент №SHALEG1611074B є документами, які забезпечують різні правові наслідки. Отже, якщо відповідно до експортної декларації країни відправника визначається митна вартість товару, оскільки в останній зазначається крім всього іншого вартість товару, коносамент ж в свою чергу містить інформацію про вантаж та є товаросупровідним документом, який підтверджує повноваження отримувача вантажу.

Щодо зауважень відповідача в частині того, що товаротранспортні документи, посилання на які наявні у наданих декларантом копії митної декларації країни відправлення, рахунку експедитора у порушення статті 335 Митного кодексу України до митного оформлення не надавалися, відомості про них відсутні у гр. 44 ЕМД №110070002/2017/100046 слід зазначити, що каркою відмови в прийнятті митної декларацій №110070002/2017/00005 підтверджено перелік наданих декларантом до митного оформлення товару документів.

Отже як в експортній митній декларації країни відправника, так і в рахунку на оплату послуг експедитора ТОВ ГУД ЛОГІСТІК зазначено аналогічні дані, за якими можна ідентифікувати товар, а саме номер контейнера HLXU6258252.

Позивачем пояснено із посиланням на надані пояснення постачальника товару, що номер відвантажувального документа є ідентифікатором за яким здійснювалося відвантаження з потужностей виробника, та не є товаросупровідним документом, яким в свою чергу виступає коносамент.

Так, частиною 2 статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини 1 статті 33 Митного кодексу України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте суд зауважує, що за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого ТОВ ІМ-ТЕКС товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Дніпропетровською митницею у графі 33 спірного рішення, митницею не зазначена інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Окрім цього, суд зазначає, що приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Обов'язковою умовою правомірності дій митниці щодо застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є дотримання встановленої законом процедури, зокрема, проведення консультацій та обґрунтування неможливості застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2), Дніпропетровська митниця ДФС зазначає, що такий метод до даних правовідносин не може застосовуватись, у зв'язку із відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами.

Крім того, пунктом 3.16 Розділу 3 "Митне оформлення та інші митні формальності" Загального додатку Конвенції (додаток II до Протоколу) встановлено правило: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог стосовно застосування митного законодавства.

За сукупності викладених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вказує, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Враховуючи встановлені обставини, оскільки позивачем під час митного оформлення товару були надані усі належним чином оформлені документи, які дозволяють достовірно визначити митну вартість товару за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, суд вважає, що відповідачем було порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості, отже рішення про коригування митної вартості товарів №110070002/2017/100003/1 від 16.01.2017 року та картка відмови в прийнятті митної декларацій №110070002/2017/00005 є протиправними та підлягають скасуванню.

Поряд з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Дніпропетровську митницю ДФС прийняти рішення щодо повернення з бюджету України надміру сплачених митних платежів на суму 92173 грн. 92 копійок та подати його на виконання у відповідний орган, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з огляду на наступне.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені у статті 43 Податкового кодексу України, згідно якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За пунктом 3 наведеної статті обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

За правилами пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Аналізуючи положення наведеної статті, оскільки бюджетне відшкодування - перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку здійснюється у певному порядку, в даному випадку на підставі заяви декларанта в певний строк з дня прийняття рішення митним органом, який здійснював оформлення митної декларації, щодо повернення з державного бюджету України надміру сплачених в бюджет митних платежів, суд доходить висновку про те, що заявлені вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини та аналіз чинного законодавства, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІМ-ТЕКС підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено..

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4800,00 грн., що документально підтверджується квитанціями № 0.0.718723913.1 від 03.03.2017 року, № 0.0.772246251.1 від 23.05.2017 року, № 0.0.772247490.1 від 23.05.2017 року.

Отже, враховуючи часткове задоволенню позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3200,00 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 07 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12 липня 2017 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІМ-ТЕКС до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, скасування картки відмови, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110070002/2017/100003/1 від 16.01.2017 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларацій №110070002/2017/00005.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІМ-ТЕКС (код ЄДРПОУ 40045974) сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 12 липня 2017 року.

Суддя (підпис) ОСОБА_3