Ухвала

від 09.08.2017 по справі 815/836/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 року м. Київ К/800/10677/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Борисенко І.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року

у справі № 815/198/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю BSA UKRAINE LTD

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "BSA UKRAINE LTD" (далі - Товарситво) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2012 року №0001452260.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2012 року №0001452260

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами Інспекції не погодився, просив касаційну скаргу відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 07 грудня 2012 року №7571/22-6/32080820, згідно з яким позивачем порушено вимоги підпункту б пункту 160.1, пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України.

Висновки відповідача про порушення позивачем наведеної норми ґрунтуються на тому, що позивач протиправно не нарахував та не сплатив податку на прибуток нерезидента за ставкою 15% від суми виплачених дивідендів нерезиденту, як це передбачено пунктом 2 статті 10 Угоди між Урядом Турецької Республіки і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, оскільки нерезидент є акціонерним товариством.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року №0001452260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 10 048,43 грн., в тому числі 8 038,74 грн. - за основним платежем, 2 009,69 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство діє на підставі статуту, зареєстрованого Жовтневою районною адміністрацією Одеської міської ради 03 жовтня 2002 року, відповідно до якого одним із учасників товариства є акціонерне товариство фірма Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті , юридична адреса: Турція, Стамбул, Шішлі, Есентепе, Коре Шехтілєрі Джаддесі, Йюзбаши Кая Алдоган сокак, 8, реєстраційний код №1800163747, зареєстроване у Морській Торгівельній Палаті за №458707/406289 ( Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті . (Турецька Республіка), частка у статутному капіталі ТОВ BSA UKRAINE LTD якого становить 30%.

Протоколом загальних зборів учасників від 23 квітня 2012 року №10 за наслідками фінансово-господарської діяльності Товариства за 2011 рік вирішено розподілити 67 073 доларів США/535 624,86 грн. чистого прибутку у відсотковому відношенні пропорційно часткам в статутному фонді. Зокрема, 30% частки прибутку в сумі 20 122 доларів США/160 688,26 грн., було вирішено сплатити акціонерному товариству фірмі Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті .

ТОВ BSA UKRAINE LTD перерахувало на рахунок акціонерного товариства фірми Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті дивіденди у розмірі 18 109,71 доларів США, сплативши податок на прибуток нерезидента за ставкою, що дорівнює 10%.

Так, згідно зі свідоцтвом про резиденство у відповідності до Угоди між Урядом Турецької республіки та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, виданого податковою адміністрацією Міністерства фінансів Турецької Республіки на предмет надання 25 січня 2013 року, засвідченого апостилем та офіційний переклад якого засвідчений державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., компанія Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті була резидентом Туреччини у 2011 році та сплачувала податок на прибуток у зв'язку з її доходами у всьому світі

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на положеннях законодавства, оскільки позивачем дотримано вимоги за яких у питанні оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України відповідно до Угоди може застосовуватись пільгова ставка у розмірі 10%.

Колегія суддів погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту.14.1 статті 14 Податкового кодексу України платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку, розуміється як дивіденди.

Пунктом 160.1 статті 160 Податкового кодексу України передбачено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. При цьому, виходячи з положень підпункту б зазначеної норми права, для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом. Отже, дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, оподатковуються в порядку, передбаченому положеннями статті 160 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Законом України Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно ратифікована Угода між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід та майно (далі - Угода).

Згідно із частиною 2 статті 10 Угоди дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 10 процентів валової суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є одночасно власником принаймні 25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;

b) 15 процентів валової суми дивідендів у всіх інших випадках.

Аналіз наведеної норми підтверджує висновок про те, що 10 % валової суми дивідендів резидент сплачує в разі якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства).

Виходячи з положень статті 3 Угоди термін компанія означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку іншу організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання.

Варто відмітити й те, що положення Угоди не містять роз'яснень визначення товариство , яке застосоване в частині 2 статті 10 Угоди.

Згідно з Протоколом Угоди у разі розходжень у текстах українською, турецькою та англійською мовами, буде використовуватись англійський текст.

Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст частини 2 статті 10 Угоди, викладеної англійською мовою, встановив, що в англійському тексті цієї статті Угоди застосовується термін partnership , офіційний переклад якого українською мовою був викладений як товариство . Водночас, згідно з варіантами перекладу цього слова з англійської на українську мову цей термін може розумітися також як співробітництво, партнерство, спільна діяльність тощо.

Таким чином, відповідач безпідставно вважає, що організаційно-правовий статус нерезидента як акціонерного товариства, виключає поширення на нього наведеного у статті 3 Угоди визначення компанія . Відтак спростовується висновок відповідача про необхідність резидентом України, який виплачує дивіденди такому нерезиденту, сплачувати до бюджету податки у розмірі, відмінному, ніж 10 % від валової суми дивідендів.

Варто відмітити й те, що Державною податкової службою України листом від 27 грудня 2012 року N 12744/0/71-12/12-1017 затверджено рекомендації щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, згідно з положеннями яких в Україні під терміном "компанія" маються на увазі юридичні особи.

Таке ж право розуміння визначенню компанія і надано позивачу листом Міністерства доходів і зборів України від 18 квітня 2013 року № 939/6/99-99-19-03-0215, де зазначено, що якщо товариство за законодавством Договірної Держави є юридичною особою, яка підлягає оподаткуванню корпоративним податком як компанія, то таке товариство не підпадає під застереження зазначеної статті і має право на переваги Угоди. З урахуванням зазначеного резидент Турецької Республіки може претендувати відповідно до положень пункту а частини 2 статті 10 Угоди на застосування 10 % ставки оподаткування дивідендів за умови, якщо він є юридичною особою Турецької Республіки, підлягає оподаткуванню корпоративним податком як компанія, фактично має право на ці дивіденди та є власником принаймні 25 процентів капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що компанія "Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті" на час виплати позивачем дивідендів була юридичною особою, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про те, що позивач обґрунтовано сплачував податок у розмірі 10% від валової вартості виплачених нерезиденту дивідендів, тому скасувавши податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2012 року №0001452260, прийняли законне та обґрунтоване рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін І.В. Борисенко Ю.І. Цвіркун