Рішення

від 11.08.2017 по справі 442/5337/17

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5337/17

Провадження №2/442/1994/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2017 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши в судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності,-

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності.

В підтвердження позовних вимог посилається на те, що вони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є синами ОСОБА_3, який являється власником нежилого приміщення гаражу, що знаходиться за адресою: смт.Меденичі, Дрогобицького району, Львівської області, вул.Січових Стрільців,1а, загальною площею 273,1 кв.м, що належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу ВСВ №637361 р.№1119 від 06.05.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 та підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП ЛОР Дрогобицьке МБТІ та ЕО №7199176 від 10.05.2005 року. Вищевказана будівля розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 4621255400:01:001:0098, площею 0,0864 га, перебуває в комунальній власності Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Їхній батько є орендарем відповідної земельної ділянки, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.06.2016 року. Він користується вищевказаною земельною ділянкою відповідно до договорів оренди землі від 21.12.2010 року та від 15.01.2015 року, та підтверджується відповідними актами передачі земельної ділянки, виділеної в натурі в оренду ОСОБА_3. Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ілхнки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. У зв язку із зростанням цін на будівельні матеріали та інфляційними процесами в регіоні, з відома батька, ними, позивачами, за рахунок власних коштів, проте без належно оформлених документів та відповідно без належно затвердженого проекту було здійснено капітальну реконструкцію даного гаражу. Відповідно було задовільно переобладнано нежитлове приміщення літ. А-1 площею 273,1 кв.м., в житловий будинок літ. А-2 загальною площею 642,3 кв.м., житлова площа 142,6 кв.м. по вул.Січових Стрільців, 1а в смт.Меденичі, Дрогобицького району,Львівської області, що підтверджується технічним паспортом, виданим КП ЛОР Дрогобицьке МБТІ та ЕО від 20.07.2017р. Внаслідок переобладнання приміщення, інвентаризаційна вартість якого до переобладнання становила 2876 грн., збільшилася і становить 2634281 грн. А тому виникла необхідність звернутися до суду.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з явилися, однак від них поступила заява, в якій вони просять слухати справу у їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримують повністю, а тому суд розглянув справу у відсутності позивачів на підставі наявних доказів по справі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове зсідання не з явився, однак від нього поступило клопотання про слухання справи у його відсутності, з приводу задоволення заявлених позовних вимог не заперечує, а тому суд розглянув справу у відсутності відповідача на підставі наявних доказів по справі.

Відповідно до ст.197 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України,житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набула права власності на нього (ч.2 ст.376 ЦК України).

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст.376 ЦК України, а саме за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно ( ч.3 ст.376 ЦК України).

Судом враховано той факт, що користувачем земельної ділянки по вул.С.Стрільців,1а в смт.Меденичі, Дрогобицького району, Львівської області, з 2010 року є їхній батько ОСОБА_3, який надав свою згоду на здійснення реконструкції та переобладнання приміщення, тобто самочинне будівництво спірного нерухомого майна здійснено на земельній ділянці зі згоди користувача, а також те, що таке будівництво не суперечить суспільних інтересам, не порушує прав інших осіб, а відтак є всі підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.14 Постанови №6 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного Кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , на підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог п.п.1, 5 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимог є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10,60, 213-215 ЦПК України, ст. 328, 331, 376 ЦК України суд,-

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 право власності на житлове приміщення літ. А-2 , загальною площею 642, 3 кв.м., житлова площа 142,6 кв.м., по вул.Січових Стрільців,1а в смт.Меденичі, Дрогобицького району, Львівської області.

Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільних справах Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду .

Головуюча -суддя