Ухвала

від 08.09.2010 по справі 2-203/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Вінницької області

м. Вінниця, вул. Соборна, 6, 21050, (0432) 35-57-38

Справа № 22ц - 4851/2010 Рішення постановлено під головуванням

Категорія 57 судді Добровольського В.В.

Доповідач : Кучевський П.В.

08 вересня 2010року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Кучевського П.В.

Суддів: Сопруна В.В., Камзалова В.В.

при секретарі: Руденко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни , -

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 21 липня 2010 року,

В с т а н о в и л а :

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області (далі - УПФУ у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області). Просив зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 09.07.2007р. по 31.12. 2007р., з 22.05.2008р. по день розгляду справи судом з врахуванням сум отриманих позивачем за цей період.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 21.07.2010 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплати ОСОБА_1 як дитині війни недоплачену щомісячну державну допомогу - 30% надбавку до пенсії з урахуванням уже виплачених сум, яка передбачена ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 21.07.2010р.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни .

Положеннями ст.6 Закону від 18 листопада 2004р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

УПФ зазначені виплати у 2007 році не проводило, а в 2008, 2009 р.р. виплачувало не в повному розмірі, посилаючись на відсутність коштів та порядку.

Згідно з п.17 ст.77 Закону України від 20 грудня 2005р. ,,Про Державний бюджет України на 2006р." дію ст.6 Закону від 18 листопада 2004р. на цей рік зупинено.

До того ж, Законом України від 19 січня 2006р. ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2006р." із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. ,,Про Державний бюджет України на 2006р." виключено п.17 ст.77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст.110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., запроваджуються у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Між тим, протягом 2006р. Кабінет Міністрів України не приймав рішень на виконання вимог ст.110 Закону України від 20 грудня 2005р. ,,Про Державний бюджет України на 2006 р". А тому пільги для дітей війни, передбачені ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., у 2006р. запроваджені не були.

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону № 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону №489-V.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування, проте таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

22 травня 2008р. рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Після чого положення ст.6 Закону від 18 листопада 2004р. знову почали діяти в їх первинній редакції.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., мають діти війни з 9 липня до 31 грудня 2007р. та з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008 р.

Ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів передбачено право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Згідно з ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" при визначенні розміру підвищення застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначається відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підлягають застосуванню, починаючи з січня 2009 року по грудень 2009 року включно тому в цій частині позов підлягає задоволенню за період з січня 2009 року по грудень 2009 року включно.

Нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки положення ст. 6 даного Закону не були обмеженні у дії.

Положення статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою зазначеної статті мінімального розміру пенсії за віком.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом вірно не розглядалися.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Оскільки УПФ є єдиним органом, якому згідно закону делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, а останнє цих своїх обов'язків щодо дітей війни в повній мірі не виконувало, суми пенсій повинні виплачуватися без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають вимогам закону, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 304 -1, 307, 308, 315 ЦПК України , -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області відхилити.

Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 21 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом вірно: