Ухвала

від 10.08.2017 по справі 905/991/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

10.08.2017р. Справа № 905/991/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.

розглянувши матеріали за скаргою: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПІВДЕНКОМБАНК» , м. Київ

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

у справі за позовом : Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПІВДЕНКОМБАНК» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОПЕРЕРОБКА- 2013» , м.Донецьк

про: стягнення 133 178 180,84грн.

представники сторін:

від позивача(скаржника):не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ДВС: ОСОБА_1 за довіреністю №796/20.3-03 від 29.12.2016.

Рішенням суду від 02.09.2015р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПІВДЕНКОМБАНК» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОПЕРЕРОБКА- 2013» , м. Донецьк про стягнення 133 178 180,84грн. задоволені частково.

На виконання рішення суду 21.09.2015р. були виданні відповідні накази.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПІВДЕНКОМБАНК» звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ, відповідно до якої просить суд: 1) визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання - неправомірними; 2) зобов'язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, відкрити провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Донецької області №905/991/15 від 02.09.2015р. про стягнення з ТОВ «НАФТОПЕРЕРОБКА- 2013» (ЄДРПОУ 37677661) на користь ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» : - 80 000 000, 00 грн. - простроченої заборгованості за кредитом; - 19 880 000,07 грн. - простроченої заборгованості зі сплати процентів.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що державним виконавцем неправомірно винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з тим, що стягувачем не надано підтвердження сплати авансового платежу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.06.2017 скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача(скаржника) у судове засідання не з'явився, 09.08.2017р. надав клопотання про розгляд скарги за його відсутністю.

Представник ДВС у судове з'явився, заперечував проти задоволення скарги.

Представник боржника в судове засідання не з'явився, пояснень по суті скарги не надав, про день, час, місце судових засідань був повідомлений належним чином. За змістом інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є м. Донецьк.

У відповідності до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м.Донецьк у зв'язку з чим ухвала суду була розміщена на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14, про що свідчить відповідна копія витягу з сайту.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення боржника про наявність скарги та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

Дослідивши, наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представника ДВС, судом встановлено наступне.

Рішенням суду від 02.09.2015р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПІВДЕНКОМБАНК» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОПЕРЕРОБКА- 2013» , м. Донецьк про стягнення 133 178 180,84грн. задоволені частково.

На виконання рішення суду 21.09.2015р. були виданні відповідні накази.

Стягувач, ПАТ «КБ «Південкомбанк» в особі в.о. уповноважної особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» ОСОБА_3, м. Київ, звернувся до виконавчої служби із заявою №09/530 від 26.04.2017 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу по справі №905/991/15 від 21.09.2015.

Повідомленням від 24.05.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернутий виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.8 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".

В повідомленні від 23.05.2017 виконавчою службою зазначено, що відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи, але стягувачем не надано доказів сплати авансового внеску. Стягувачем не надано підтвердження про звільнення від сплати авансового внеску.

Скаржник у скарзі зазначив, що у ПАТ «КБ «Південкомбанк» здійснюється процедура ліквідації, - рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.08.2015 №157 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Південкомбанк» та делегування повноважень ліквідатора» строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Південкомбанк» продовжено на один рік по 26.09.2016 року включно; ОСОБА_4 делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Південкомбанк» на один рік по 26.09.2016 року включно. Далі рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 27.03.2017 №1195, повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Південкомбанк» було делеговано ОСОБА_3, в період з 03.04.2017 по 06.08.2017.

З огляду на вищевикладене, скаржник вважає, що ПАТ «КБ «Південкомбанк» в особі в.о. уповноважної особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» ОСОБА_3 підлягає звільненню від сплати авансового внеску за пред'явлення виконавчого документу до стягнення, у зв'язку з чим просив суд задовольнити скаргу в повному обсязі.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 ГПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 % суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи , інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Стаття 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає правовий статус Фонду, згідно частини 1 якої, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частини 2, 3 вказаної статті визначають, що Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.

Пунктами 1, 4, 8 частини 1 ст. 48 вказаного Закону, серед іншого встановлено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду вчиняє будь-які дії та приймає рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку та діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право: призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.

Пунктом 1 частини 4 цієї ж статті встановлено, що на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» звертаючись із заявою про примусове виконання рішення, діяла від імені стягувача ПАТ «КБ «Південкомбанк» , який відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» не звільнений від сплати авансового внеску.

Доводи скарги щодо звільнення Фонду від внесення вказаного платежу, як державної установи є безпідставними, оскільки, пред'явивши накази до виконання щодо стягнення з боржника заборгованості, яка виникла на підставі цивільно-правової угоди, уповноважена особа Фонду діяла від імені сторони такого правочину, не здійснюючи при цьому владних повноважень.

Крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною установою, але державні установи не є державними органами, оскільки, не мають державно-владних повноважень, тобто не є носіями державної влади, що є основною ознакою державних органів.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі №6-1521цс15 від 07 жовтня 2015 року, згідно якої уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діючи від імені сторони правочину не здійснює владних повноважень.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що скарга ПАТ «КБ «Південкомбанк» в особі в.о. уповноважної особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» ОСОБА_3, м. Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, оскільки дії державної виконавчої служби відповідали положенням Закону України "Про виконавче провадження".

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження» , ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги №09/733 від 31.05.2017 ПАТ «КБ «Південкомбанк» в особі в.о. уповноважної особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» ОСОБА_3, м. Київ до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відмовити.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у порядку, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України через господарський суд Донецької області.

Суддя О.М. Сковородіна