Рішення

від 08.08.2017 по справі 903/438/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 серпня 2017 р. Справа № 903/438/17

за позовом: Приватного підприємства "Володимир-Волинський "Скло-Центр"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 30 405,60 грн.

Суддя Шум М.С.

Представники сторін: н/з

Суть спору : Приватне підприємство "Володимир-Волинський "Скло-центр" звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 25 000,00грн. неповернутих коштів, 4 462,60грн. інфляційних втрат за період з січня 2016р. по квітень 2017р., 943,15грн. річних.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

08 жовтня 2015 року платіжним дорученням №3972 позивачем на підставі рахунку відповідача №СФ-0000033 від 25.09.2015 року було перераховано 25 000,00грн. за торфобрикет насипом.

26.07.2017р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій представник позов підтримав в повному обсязі, та просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач відзиву на позов не представив, представника в судове засідання не направив.

Ухвала суду від 26.07.2017р. повернута органами поштового зв'язку з відміткою "за не запитом".

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на вищевикладене обов'язок суду щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання є виконаним.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню як підставні та обгрунтовані. Висновок суду грунтується на наступному:

Згідно платіжного доручення №3972 від 08.10.2015р. з призначенням платежу "за торфобрикет згідно рахунку №СФ-33 від 25.09.2015р."(а.с.6), позивач перерахував відповідачу 25 000,00 грн. відповідачу торфобрикети на суму 7 785 грн. Факт отримання відповідачем торфобрикетів підтверджується підписами його представників на видатковій накладній та ТТН , які скріплені печаткою ТОВ"ТД Смачно". Оригінали вказаних документів були оглянуті в судовому засіданні 11.03.2014р., про що зазначено в ухвалі від 11.03.2014р. Крім того, згідно ТТН вартість доставки торфобрикетів становить 1428 грн.

Згідно клопотання представника позивача договір №25092015//UA від 25.09.2015р., на основі якого позивачем перераховано на рахунок відповідача 25000 грн. за торфобрикети, втрачений.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листами від 18.01.2016р. вих.№11 та від 09.03.2017р. вих.№53 позивач звертався до відповідача з вимогою негайного повернення коштів в сумі 25 000,00 грн. перерахованих за торфобрикет.

Листом від 27.03.2017р. вих. №9 відповідач підтвердив факт перерахування позивачем коштів в сумі 25000 грн. за торфобрикети, та повідомив що не відмовляється від взятих зобов'язань, проте немає змоги виконати вимоги щодо повернення заборгованості у зв'язку із тяжким фінансовим становищем.

Згідно акту звірки-розрахунків підписаного та скріпленого печатками сторін станом на 09.03.2017р. дебет відповідача склав 25 000,00 грн. (а.с.14).

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, вимога позивача щодо стягнення 25 000,00 грн. перевірена судом, є правильною та підлягає до задоволення.

Щодо стягнення позивачем 4 462,45 грн. інфляційних втрат та 943,15 грн. 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем в позовній заяви не надано та не наведено обгрунтованого розрахунку щодо стягнення з відповідача 4 462,45 грн. інфляційних втрат та 943,15 грн. 3% річних.

З огляду на вищенаведеного, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 462,45 грн. інфляційних втрат та 943,15 грн. 3% річних як необгрунтоване і таке, що не підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 25 000,00 грн.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.49 ГПК України та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, та відсутність правових підстав для звільнення відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1 315,55 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2 . Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Володимир-Волинський "Скло-Центр" (44700, Волинська обл., м. Володимир - Волинський, вул. Наталії Ужвій, 25 код ЄДРПОУ 33661160) 25 000,00 грн. заборгованості, а також 1 315, 55 грн. витрат по сплаті судового збору.

3 . В стягненні 4 462,45 грн. інфляційних втрат та 943,15 грн. 3% річних- відмовити

Повний текст рішення складено

14.08.2017

Суддя М. С. Шум