Постанова
від 12.07.2017 по справі 810/1527/17
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року № 810/1527/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Укрлиттекстиль до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство Укрлиттекстиль (далі - позивач) з позовом до Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.07.2017 (том 2, а.с. 29), просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.07.2016 №0006891201, від 08.08.2016 №009911201; від 13.10.2016 №0016441201; від 03.11.2016 №0017361201; від 07.12.2016 №0020071201.

Позивач вказує, що підставами для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали акти камеральних перевірок Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.09.2016 №1224/10-02-12-0/32578056; від 20.10.2016 №1376/10-02-12-01/32578056; від 18.11.2016 №1496/10-02-12-01/32578056; від 16.06.2016 №728/10-02-15-01/32578056; від 20.07.2016 №980/10-02-12-01/32578056, з висновками яких позивач не погоджується.

Позивач зазначає, що висновки контролюючого органу щодо неправомірності застосування нульової ставки по ПДВ базувались на відсутності в АІС Податковий блок інформації про фактичне вивезення позивачем товару за межі митної території України за квітень, травень, серпень, липень та вересень 2016 року та без врахування доказів, наданих платником податків.

Позивач пояснює, що в березні 2015 року було укладено трьохсторонній контракт на виконання робіт з матеріалів замовника від 31.03.2015 №3103 по виготовленню швейних виробів. Згідно з преамбулою даного контракту Замовником є Visimond Consulting INC, а переробниками давальницької сировини ТОВ Сквиртранс - Переробник 1 та ПП Укрлиттекстиль - Переробник 2.

Предметом контракту від 31.03.2015 №3103 є виготовлення швейних виробів із сировини, яка поставляється Замовником, Переробником 1 та Переробником 2 згідно технологічної схеми переробки сировини, що є невід'ємною частиною до даного Контракту.

Згідно пунктів 3.7 та 3.8 Контракту № 3103 відправлення готових швейних виробів та залишків матеріалів проводиться Переробником 1 (ТОВ Сквиртранс ) на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина), тобто відправником готових швейних виробів є ТОВ Сквиртранс .

Оплату за виконані роботи відповідно до п. 4.4 контракту № 3103 Замовник здійснює згідно технологічної схеми та рахунку-проформи на рахунок ПП Укрлиттекстиль , відкритий в АТ Райффайзен банк Аваль .

Позивач зазначає, що митне оформлення виготовлених з давальницької сировини готових швейних виробів, вивезених за межі України по контракту від 31.03.2015 №3103, здійснювалось ТОВ Сквиртранс з використанням електронних митних декларацій, як особою, яка відповідно до п.3.7 контракту від 31.03.2015 №3103 відправляє готові вироби на умовах FCA м. Сквира. В таких митних деклараціях ПП Укрлиттекстиль зазначено в графі 9 як Особа, відповідальна за фінансове врегулювання .

Позивач наголошує, що виходячи з умов контракту від 31.03.2015 №3103 та відповідно до пп.195.1.3 п.195.3 ст.195 Податкового кодексу України, ПП Укрлиттекстиль має право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість, оскільки надавало послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи.

Пояснює, що при поданні декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, серпень, липень та вересень 2016 року ПП Укрлиттекстиль помилково відобразив послуги по переробці давальницької сировини по контракту від 31.03.2015 №3103 в рядку 2, тоді як Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21 передбачає відображення такої бази оподаткування по рядку 3.

Наголошує, що контролюючий орган не врахував, що ПП Укрлиттекстиль порушив лише порядок заповнення декларації з податку на додану вартість, а не занизив податкове зобов'язання по ПДВ.

Окрім того зазначає, що на дату подання даного позову ПП Укрлиттекстиль усунув дане порушення шляхом подання уточнюючих декларацій за вказані періоди, які були прийняті контролюючим органом.

Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є законними і обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання, призначене на 12.07.2017, особи, які беруть участь у справі, не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Разом з цим, 12.07.2017 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Укрлиттекстиль (ідентифікаційний код 32578056, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Підвальна, буд. 50) зареєстрована виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради як юридична особа 27.07.2004, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №108254 (том 1, а.с. 147).

1. Судом встановлено, що посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2016 року ПП Укрлиттекстиль , за результатами якої складено акт від 20.09.2016 №1224/10-02-12-01/32578056 (далі - акт перевірки від 20.09.2016) (том 1, а.с. 11-16).

Перевіркою встановлено порушення ПП Укрлиттекстиль , зокрема, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8, п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого ПП Укрлиттекстиль занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2016 року в розмірі 29 545,00 грн. та термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ - 1723,33 грн. за липень 2016 року.

Не погоджуюсь з висновками акта перевірки від 20.09.2016 позивач подав відповідачу заперечення від 30.09.2016 №30 (том 1, а.с. 18-23). За результатами розгляду вказаних заперечень відповідач листом від 07.10.2016 №10552/10/10-02-12-01-20 повідомив позивача про залишення без змін висновків акта перевірки від 20.09.2016 №1224/10-02-12-01/32578056 (том 1, а.с. 24).

На підставі акта перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2016 №0016441201 , яким позивачу за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44 318,00 грн., з яких сума за податковим зобов'язанням складає 29 545,00 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 773,00 грн. (том 1, а.с. 17).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 13.10.2016 №0016441201 позивач звернувся зі скаргою від 27.10.2016 №35 до ГУ ДФС у Київській області, за результатами розгляду якої ГУ ДФС у Київській області рішенням від 29.12.2016 №3211/10/10-36-10-01-04 податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 13.10.2016 №0016441201 залишило без змін, а скаргу - без задоволення (том 1, а.с. 25-28).

Не погоджуючись з прийнятим за результатами адміністративного оскарження рішенням позивач подав повторну скаргу до ДФС України, за результатами розгляду якої рішенням від 13.03.2017 №4960/6/99-99-11-01-01-25 залишено без змін, зокрема, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.10.2016 №0016441201 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення (том 1, а.с. 46-49).

2. Судом встановлено, що посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України та у порядку п. 75.1.1 ст. 75, ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2016 року ПП Укрлиттекстиль , за результатами якої складено акт від 20.10.2016 №1376/10-02-12-01/32578056 (далі - акт перевірки від 20.10.2016) (том 1, а.с. 29-33).

Перевіркою встановлено порушення ПП Укрлиттекстиль п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого ПП Укрлиттекстиль занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за серпень 2016 року в розмірі 34 869,00 грн.

Не погоджуюсь з висновками акта перевірки від 20.10.2016 позивач подав відповідачу заперечення на акт перевірки від 20.10.2016 від 27.10.2016 №33 (том 1, а.с. 35-40). За результатами розгляду вказаних заперечень відповідач листом від 01.11.2016 №11785/10/10-02-12-01-20 повідомив позивача про залишення без змін висновків акта перевірки від 20.10.2016 №1376/10-02-12-01/32578056 (том 1, а.с. 41).

На підставі акта перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.10.2016 №1376/10-02-12-01/32578056 прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2016 №0017361201 , яким позивачу за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52 304,00 грн., з яких сума за податковим зобов'язанням складає 34 869,00 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 435,00 грн. (том 1, а.с. 34).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 03.11.2016 №0017361201 позивач звернувся зі скаргою від 08.11.2016 №37 до ГУ ДФС у Київській області, за результатами розгляду якої ГУ ДФС у Київській області рішенням від 29.12.2016 №3214/10/10-36-10-01-04 податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 03.11.2016 №0017361201 залишило без змін, а скаргу - без задоволення (том 1, а.с. 42-45).

Не погоджуючись з прийнятим за результатами адміністративного оскарження рішенням позивач подав повторну скаргу до ДФС України, за результатами розгляду якої рішенням від 13.03.2017 №4960/6/99-99-11-01-01-25 залишено без змін, зокрема, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.11.2016 №0017361201 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення (том 1, а.с. 46-49).

3. Судом встановлено, що посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України та у порядку п. 75.1.1 ст. 75, ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2016 року ПП Укрлиттекстиль , за результатами якої складено акт від 18.11.2016 №1496/10-02-12-01/32578056 (далі - акт перевірки від 18.11.2016) (том 1, а.с. 50-54).

Перевіркою встановлено порушення ПП Укрлиттекстиль п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого ПП Укрлиттекстиль занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за вересень 2016 року в розмірі 4 014,00 грн.

Не погоджуюсь з висновками акта перевірки від 18.11.2016 позивачем надано відповідачу заперечення на акт перевірки від 05.12.2016 №38 (том 1, а.с. 56-61).

На підставі акта перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2016 №0020071201, яким позивачу за порушення п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6 021,00 грн., з яких сума за податковим зобов'язанням складає 4 014,00 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 007,00 грн. (том 1, а.с. 55).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2016 №0020071201 позивач звернувся зі скаргою від 13.12.2016 №44 до ГУ ДФС у Київській області, за результатами розгляду якої ГУ ДФС у Київській області рішенням від 09.02.2017 №559/10/10-36-10-01-04 податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.12.2016 №0020071201 залишило без змін, а скаргу - без задоволення (том 1, а.с. 62-64).

Не погоджуючись з прийнятим за результатами адміністративного оскарження рішенням позивач подав повторну скаргу до ДФС України, за результатами розгляду якої рішенням від 19.04.2017 №8221/6/99-99-11-01-02-25 залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.12.2016 №0020071201 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення (том 1, а.с. 65-68).

4. Судом встановлено, що посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України та у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 року ПП Укрлиттекстиль , за результатами якої складено акт від 16.06.2016 №728/10-02-15-01/32578056 (далі - акт перевірки від 16.06.2016) (том 1, а.с. 184-189).

Перевіркою встановлено порушення ПП Укрлиттекстиль п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого ПП Укрлиттекстиль занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за квітень 2016 року в розмірі 20 578,00 грн.

Не погоджуюсь з висновками акта перевірки від 16.06.2016 позивачем надано відповідачу заперечення від 30.06.2016 №14 (том 2, а.с. 32-36). За результатами розгляду вказаних заперечень на акт перевірки відповідач листом від 05.07.2016 №6292/10/10-02-12-01-20 повідомив позивача про залишення без змін висновків акта перевірки від 16.06.2016 №728/10-02-15-01/32578056 (том 2, а.с. 37).

На підставі акта перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2016 №0006891201 , яким позивачу за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2. п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 867,00 грн., з яких сума за податковим зобов'язанням складає 20 578,00 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 289,00 грн. (том 1, а.с. 190).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 07.07.2016 №0006891201 позивач звернувся зі скаргою від 11.07.2016 №17 до ГУ ДФС у Київській області, за результатами розгляду якої ГУ ДФС у Київській області рішенням від 13.09.2016 №2120/10/10-36-10-01-04 податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.07.2016 №0006891201 залишило без змін, а скаргу - без задоволення (том 2, а.с. 38-42).

Не погоджуючись з прийнятим за результатами адміністративного оскарження рішенням позивач подав повторну скаргу до ДФС України від 23.09.2016 вих. №29 (том 2, а.с. 43-48). У свою чергу, рішенням ДФС України від 21.11.2016 №25194/6/99-99-11-01-02-25 залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.07.2016 №006891201 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення (том 2, а.с. 49-52).

5. Судом встановлено, що посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України та у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2016 року ПП Укрлиттекстиль , за результатами якої складено акт від 20.07.2016 №980/10-02-12-01/32578056 (далі - акт перевірки від 20.07.2016) (том 1, а.с. 202-204).

У висновках акта перевірки від 20.07.2016 зазначено, що у зв'язку з тим, що під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 року встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого ПП Укрлиттекстиль занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за квітень 2016 року, в розмірі 20 578,00 грн. Таким чином за травень 2016 року встановлено порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого ПП Укрлиттекстиль зменшено суму податкового кредиту р. 17 та р. 21 декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року в розмірі 17 348,00 грн.

Не погоджуюсь з висновками акта перевірки від 20.07.2016 позивач подав відповідачу заперечення від 29.07.2016 №20 (том 2, а.с. 53-57). За результатами розгляду вказаних заперечень відповідач листом від 03.08.2016 №7739/10/10-02-12-01-20 повідомив позивача про залишення без змін висновків акта перевірки від 20.07.2016 №980/10-02-12-01/32578056 (том 2, а.с. 58).

На підставі акта перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2016 №0009911201 , яким позивачу за порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2016 року у розмірі 17 348 ,00 грн. (том 1, а.с. 205-206).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 08.08.2016 №0009911201 позивач звернувся зі скаргою від 10.08.2016 №23 до ГУ ДФС у Київській області (том 2, а.с. 59-64), за результатами розгляду якої ГУ ДФС у Київській області рішенням від 10.10.2016 №2350/10/10-36-10-01-04 податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 08.08.2016 №0009911201 залишило без змін, а скаргу - без задоволення (том 2, а.с. 65-66).

Не погоджуючись з прийнятим за результатами адміністративного оскарження рішенням 17.10.2016 позивач подав повторну скаргу до ДФС України вих. №31 (том 2, а.с. 67-72).

Не погоджуючись з прийнятими Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податковими повідомленнями-рішеннями від 07.07.2016 №0006891201, від 08.08.2016 №0009911201, від 13.10.2016 №0016441201, 03.11.2016 №0017361201 та від 07.12.2016 №0020071201 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України).

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 193.1 статті 193 ПК України передбачено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до пп. б пп. 195.1.3 п. 195.3 ст. 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з приписами п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу- б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Відповідно до п. 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно з п.31 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для одержання повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, митне оформлення яких здійснюється з використанням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії, декларант, який здійснив операцію з вивезення товарів, або уповноважена ним особа звертається до митного органу, яким оформлено відповідну митну декларацію, із заявою довільної форми, до якої додається оригінал декларації (аркуші з позначенням "3/8" форми МД-2 та у разі використання інших відповідних аркушів цієї митної декларації - доповнення форми МД-6, додаткові аркуші форми МД-3 або специфікація форми МД-8 та аркуші коригування).

Кількість митних декларацій, щодо яких може бути подана одна заява, не обмежується.

Заява реєструється митним органом у встановленому законодавством порядку та розглядається не більше п'яти робочих днів з дня її реєстрації.

Посадова особа митного органу за допомогою Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України перевіряє наявність внесеної посадовою особою митного органу в пункті пропуску через державний кордон інформації про пропуск задекларованих у цій митній декларації товарів за межі митної території України.

У разі наявності такої інформації на зворотному боці аркуша з позначенням "3/8" форми МД-2 відповідної митної декларації посадовою особою митного органу робиться запис "Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі" або "Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в обсязі (зазначається кількість і номери товарів у декларації)", який засвідчується підписом та особистою номерною печаткою посадової особи митного органу, та проставляється дата фактичного вивезення. Митна декларація повертається декларанту або уповноваженій ним особі.

Пунктом 32 вказаного Положення передбачено, що якщо митне оформлення товарів здійснювалося з використанням електронної митної декларації (митної декларації, заповненої у звичайному порядку, тимчасової митної декларації, періодичної митної декларації, додаткової декларації), не пізніше наступного робочого дня після її оформлення така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка її оформила, Держмитслужбою надсилається ДПС.

Судом встановлено, 31.03.2015 між VISIMOND CONSULTING INC, юридичною особою, що зареєстрована по законодавству Панами (Замовник), з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю Сквиртранс (Переробник-1), з другої сторони та Приватним підприємством Укрлиттекстиль (Переробник-2), з третьої сторони був укладений контракт про виконання робіт із матеріалів замовника №3103 (далі - контракт) (том 1, а.с. 69-77).

Відповідно до п.1.1 даного контракту предметом цього Контракту є виготовлення швейних виробів Переробником-1 та Переробником-2 за замовленням та із сировини Замовника згідно зразків, затверджених Замовником. Вищевказана робота виконується партіями. Строк виконання кожної партії є договірним і затверджується, виходячи з потреб Замовника й можливостей Переробника-1 та Переробника-2, але не може перевищувати 180 календарних днів.

Пунктом 3.2 контракту передбачено, що Замовник постачає сировину для переробки та зразки автотранспортом на умовах CIP склад Переробника-1 (м. Сквира) в редакції ІНКОТЕРМС 2010 (транспортні, митні та інші витрати входять в вартість сировини).

Відповідно до п. 3.7 контракту Переробник-1 поставляє готові швейні вироби на умовах FCA м. Сквира в редакції ІНКОТЕРМС 2010. В разі залишків матеріалів Переробник-1 відправляє їх Замовнику на умовах FCA м. Сквира в редакції ІНКОТЕРМС 2010.

В пункті 3.8 контракту зазначено, що постачання готових швейних виробів, залишків матеріалів відповідно до цього контракту буде проводитися на фірму: - Basler Fashion GmbH Dammer Weg 51, 63773 Гольдбах, Німеччина.

Згідно умов п.4.4. Контракту Замовник здійснює оплату вартості виконаних робіт по пошиттю швейних виробів, виконаних Переробником-1 і Переробником-2,згідно технологічної схеми та рахунку-проформи із зазначенням конкретних банківських реквізитів кожного з переробників із застосуванням платіжної системи Swift.

Обов'язки Переробника-1 визначені в п.8 контракту.

Так, відповідно до п.8.1 контракту Переробник-1 зобов'язаний приймати сировину для переробки в Замовника та контролювати її якість та кількість. Негайно після виявлення, але не пізніше 5 діб після одержання сировини, повідомляє Замовника про нестачу та недоліки сировини. Якщо Переробник-1 протягом 5 діб не виконає цей обов'язок, вважається, що кількість та якість сировини відповідає нормі.

До обов'язків Переробника-1 входить зберігання сировини для переробки до передачі її Переробнику-2, здійснення початкової та кінцевої стадії переробки сировини, здійснення поставки сировини для переробки Переробнику-2, а також здійснення поставки готових швейних виробів на адресу, зазначену в пункті 3.8 Контракту (пп.8.1-8.5 Контракту).

Відповідно до п.8.9, 8.10 Контракту до обов'язків Переробника-1 входить також здійснення митного оформлення сировини для переробки та митне оформлення готових швейних виробів, оформлення супровідних документів.

Обов'язки Переробника-2 зазначені в п. 9 контракту.

Так, згідно з п. 9.1 контракту Переробник-2 виготовляє швейні вироби відповідно до зразків в кількості, яка передбачена Специфікацією. Відповідно до п.9.4 контракту Переробник-2 забезпечує схоронність сировини на період її переробки та знаходження готової продукції до відвантаження Переробнику-1.

Отже, аналізуючи договірні відносини за зовнішньоекономічним контрактом від 31.03.2015 №3103, суд зазначає, що митне оформлення готових швейних виробів, оформлення супровідних документів та поставка готових швейних виробів на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина) є виключним обов'язком Товариства з обмеженою відповідальністю Сквиртранс , в той час як Приватне підприємство Укрлиттекстиль за умовами контракту зобов'язане виготовляти швейні вироби відповідно до зразків в кількості, яка передбачена Специфікацією, та забезпечувати схоронність сировини на період її переробки та знаходження готової продукції до відвантаження Переробнику-1.

На підтвердження наявності у ПП Укрлиттекстиль приміщення для виконання робіт за контрактом від 31.03.2015 №3103 позивач надав копії договорів оренди частини нежитлового приміщення від 01.05.2015 №1 та від 01.05.2016 №2, відповідно до п.1.1 яких позивач у період з 01.05.2015 по 01.04.2017 прийняв у тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 80 кв.м., розташованого за адресою: м. Біла Церква, вул. Підвальна, 50. (том 1, а.с. 248-251).

Наявність обладнання у позивача для виконання робіт за контрактом від 31.03.2015 №3103 підтверджується довідкою ПП Укрлиттекстиль від 16.05.2017, відповідно до якої позивачем використовуються, зокрема, швейні машини Jack А4 К13568 у кількості 10 штук, швейна машина Дюркоп 1 штука, швейна машина Сіруба 1 штука, швейна машина окантовка 1 штука, та інше швейне та допоміжне устаткування для пошиву, а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 (том 1, а.с. 252-253).

Оплата робіт по виготовленню швейних виробів за вищезазначеним контрактом підтверджується випискою по особовому рахунку ПП Укрлиттекстиль (том 1, а.с. 227-229).

1. Згідно з актом перевірки від 20.09.2016 №1224/10-02-12-01/32578056 ПП Укрлиттекстиль надано до Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області копії експортних вантажно-митних декларацій до декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року (БЦ ОДПІ вх. №715/10 від 16.08.2016), а саме: 1) ВМД №125130006/2016/594417 від 02.07.2016; 2) ВМД №125130006/2016/594433 від 08.07.2016; 3) ВМД №125130013/2016/594444 від 15.07.2016; 4) ВМД №125130013/2016/594462 від 22.07.2016; 5) ВМД №125130013/2016/594497 від 29.07.2016, які долучені також до матеріалів справи (т.1, а.с.88-100).

Відповідно до наданих позивачем копій вантажно-митних декларацій за липень 2016 року, вивезення товарно-матеріальних цінностей за межі митної території України здійснювалось з використанням електронних митних декларацій, тобто електронного декларування, про що також зазначено в акті перевірки.

Під час перевірки встановлено, що відповідно до автоматизованих інформаційних систем ГУ ДФС України та АІС Податковий блок інформація про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України за липень місяць 2016 року ПП Укрлиттекстиль відсутня (том 1, а.с. 13-14).

При чому в акті перевірки зауважено, що згідно поданих платником копій вантажно-митних декларацій за липень 2016 року (рядок 2) Відправником/Експортером зазначено ТОВ Сквиртранс .

Судом встановлено, що на виконання умов контракту від 31.03.2015 №3103 у липні 2016 року Переробником-1 та Переробником-2 були надані послуги по пошиву швейних виробів, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт від 02.07.2016 на загальну суму 33991,38 грн., від 08.07.2016 на загальну суму 25765,37 грн., від 15.07.2016 на загальну суму 33417,49 грн., від 22.07.2016 на загальну суму 46084,00 грн. (том 1, а.с. 78-81).

Факт передачі Приватним підприємством Укрлиттекстиль готових виробів Товариству з обмеженою відповідальністю Сквиртранс для відправлення на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина) згідно контракту від 31.03.2015 №3103 у липні 2016 року підтверджується актами здачі-прийому готових виробів від 02.07.2016, від 08.07.2016, від 15.07.2016, від 22.07.2016 та від 29.07.2016 (том 1, а.с. 236-240).

Митне оформлення виготовлених з давальницької сировини готових швейних виробів, для вивозу за межі України на виконання умов контракту від 31.03.2015 №3103 фірмі Basler Fashion GmbH (Німеччина) у липні 2016 року здійснювалось ТОВ Сквиртранс з використанням електронних митних декларацій №125130006/2016/594417, №125130006/2016/594433, №125130013/2016/594444, №125130013/2016/594462, №125130013/2016/594497, як особою, яка відповідно до п. 3.7 контракту відправляє готові вироби на умовах FCA м. Сквира.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що при заповненні рядку 31 ВМД вантажні місця та опис товарів розмежовано продукцію, вироблену Приватним підприємством Укрлиттекстиль та Товариством з обмеженою відповідальністю Сквиртранс відповідно до найменувань та артикулів готової продукції.

Суд зауважує, що в вищезазначених митних деклараціях в графі 9 зазначені особи, відповідальні за фінансове врегулювання: ТОВ Сквиртранс та ПП Укрлиттекстиль .

Відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, в графі 9 митної декларації зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). При декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис: "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про комітента. При декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором доручення (агентським договором), укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про довірителя (суб'єкта, якого представляє агент). При декларуванні товарів у митний режим безмитної торгівлі у графі зазначаються відомості про особу, яка поставляє товари утримувачу магазину безмитної торгівлі. В інших випадках (зокрема якщо відповідно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатись товарами на митній території України) зазначаються відомості про відповідну особу, яка згідно з вимогами законодавства України вчиняє від свого імені юридично значущі дії щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП Укрлиттекстиль , виходячи з умов контракту від 31.03.2015 №3103 та відповідно до пп. 195.1.3 п. 195.3 ст. 195 ПК України, мало право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість у липні 2016 року, оскільки у такому періоді підприємство надавало послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи.

Висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання за липень 2016 року пов'язані із формальною відсутністю в автоматизованих інформаційних системах ГУ ДФС України та АІС Податковий блок інформації про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України за липень 2016 року саме Приватним підприємством Укрлиттекстиль , що зумовлено тим, що відправником/експортером товару у вантажних митних деклараціях є ТОВ Сквиртранс , проте суд вважає такі висновки помилковими, адже під час розгляду справи судом встановлено, що згідно ВМД одночасно імпортувалась як продукція, виготовлена ТОВ Сквиртранс , так і продукція, виготовлена ПП Укрлиттекстиль , а на ТОВ Сквиртранс покладено обов'язки щодо митного оформлення готових швейних виробів, оформлення супровідних документів та поставка готових швейних виробів на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина).

Крім того, у поданій позивачем податковій декларації з ПДВ за липень 2016 року було допущено механічну помилку, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у рядку 2 податкової декларації вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу. Рядок 2 декларації 0121-0123/0130 дорівнює сумі значень рядків 2 таблиць 1-3 (ДС 10) (додаток 10).

Пунктом 4 зазначеного Порядку передбачено, що у рядку 3 вказуються обсяги постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпунктів 195.1.2, 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 211.1 статті 211 розділу V та пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. Рядок 3 може заповнюватись лише у декларації 0110.

Судом досліджено декларацію з податку на додану вартість ПП Укрлиттекстиль за липень 2016 року та встановлено, що в рядку 3 Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою обсяги постачання (без податку на додану вартість) товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпунктів 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 України, проставлений прочерк (том 1, а.с. 126-127).

Натомість, в рядку 2 Операції з вивезення товарів за межі митної території України в податковій декларації з ПДВ за липень 2016 року зазначені обсяги постачання в розмірі 169 539,00 грн. (без ПДВ).

Позивачем надані письмові пояснення (том 2, а.с. 30), в яких зазначено, що ПП Укрлиттекстиль помилково відобразило послуги по переробці давальницької сировини по контракту від 31.03.2015 №3103 в рядку 2 вказаної декларації Операції з вивезення товарів за межі митної території України , замість відображення такої бази оподаткування в рядку 3 Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою .

При цьому слід зазначити, що зазначена механічна помилка не вплинула на визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість до сплати, показник суми податку на додану вартість за липень 2016 року, визначений позивачем, становить 1723,00 грн.

Тобто, ПП Укрлиттекстиль допустив механічну помилку при заповненні податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року, що не призвело до неправильності при визначенні податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що з метою усунення допущеної механічної помилки позивачем 02 грудня 2016 року поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації за липень 2016 року та виправлено самостійно виявлену помилку (том 1, а.с. 128-131).

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи, що позивач має право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з виготовлення швейних виробів з давальницької сировини, попередньо ввезеної на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеної готової продукції за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, приймаючи до уваги встановлений судом факт механічної помилки під час заповнення податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року, яка не призвела до неправильності при визначенні податкового зобов'язання, висновки податкового органу про порушення ПП Укрлиттекстиль п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2016 року в розмірі 29 545,00 грн., спростовані матеріалами справи, у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 13.10.2016 №0016441201 є протиправним та підлягає скасуванню.

2. Згідно з актом перевірки від 20.10.2016 №1376/10-02-12-01/32578056 ПП Укрлиттекстиль надано до Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області копії експортних вантажно-митних декларацій до декларації з податку на додану вартість за серпень місяць 2016 року (БЦ ОДПІ вх. 8515/10 від 13.09.2016), а саме: 1) ВМД №125130013/2016/594508 від 05.08.2016; 2) ВМД №125130013/2016/594524 від 12.08.2016; 3) ВМД №125130013/2016/594559 від 22.08.2016; 4) ВМД №125130013/2016/594587 від 29.08.2016, які долучені також до матеріалів справи (т.1, а.с.101-110).

Відповідно до наданих позивачем копій вантажно-митних декларацій за серпень 2016 року, вивезення товарно-матеріальних цінностей за межі митної території України здійснювалось з використанням електронних митних декларацій, тобто електронного декларування, про що також зазначено в акті перевірки.

Під час перевірки встановлено, що відповідно до автоматизованих інформаційних систем ГУ ДФС України та АІС Податковий блок інформація про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України за серпень 2016 року ПП Укрлиттекстиль відсутня.

При чому в акті перевірки зауважено, що згідно поданих платником копій вантажно-митних декларацій за серпень 2016 року (рядок 2) Відправником/Експортером зазначено ТОВ Сквиртранс (том 1, а.с. 31).

Судом встановлено, що на виконання умов контракту від 31.03.2015 №3103 у серпні 2016 року Переробником-1 та Переробником-2 були надані послуги по пошиву швейних виробів, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт від 05.08.2016 на загальну суму 38204,53 грн., від 12.08.2016 на загальну суму 43284,66 грн., від 22.08.2016 на загальну суму 56612,46 грн., від 29.08.2016 на загальну суму 63690,66 грн. (том 1, а.с.82-85).

Факт передачі Приватним підприємством Укрлиттекстиль готових виробів Товариству з обмеженою відповідальністю Сквиртранс для відправлення на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина) згідно контракту від 31.03.2015 №3103 у серпні 2016 року підтверджується актами здачі-прийому готових виробів від 05.08.2016, від 12.08.2016, від 22.08.2016 та від 29.08.2016 (том 1, а.с. 232-235).

Митне оформлення виготовлених з давальницької сировини готових швейних виробів, для вивозу за межі України на виконання умов контракту від 31.03.2015 №3103 фірмі Basler Fashion GmbH (Німеччина) у серпні 2016 року здійснювалось ТОВ Сквиртранс з використанням електронних митних декларацій №125130013/2016/594508, №125130013/2016/594524, №125130013/2016/594559, №125130013/2016/594587, як особою, яка відповідно до п. 3.7 контракту відправляє готові вироби на умовах FCA м.Сквира.

Разом з тим суд зауважує, що в вищезазначених митних деклараціях в графі 9 зазначені особи, відповідальні за фінансове врегулювання ТОВ Сквиртранс та ПП Укрлиттекстиль .

Матеріалами справи підтверджено, що ПП Укрлиттекстиль , виходячи з умов контракту від 31.03.2015 №3103 та відповідно до пп. 195.1.3 п. 195.3 ст. 195 ПК України, мало право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість у серпні 2016 року, оскільки у такому періоді підприємство надавало послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи.

Висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання за серпень 2016 року пов'язані із формальною відсутністю в автоматизованих інформаційних системах ГУ ДФС України та АІС Податковий блок інформації про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України за серпень 2016 року саме Приватним підприємством Укрлиттекстиль , що зумовлено тим, що відправником/експортером товару у вантажних митних деклараціях є ТОВ Сквиртранс , проте суд вважає такі висновки помилковими, адже під час розгляду справи судом встановлено, що згідно ВМД одночасно імпортувалась як продукція, виготовлена ТОВ Сквиртранс , так і продукція, виготовлена ПП Укрлиттекстиль , а на ТОВ Сквиртранс покладено обов'язки щодо митного оформлення готових швейних виробів, оформлення супровідних документів та поставка готових швейних виробів на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина).

Крім того, у поданій позивачем податковій декларації з ПДВ за серпень 2016 року було допущено механічну помилку, з приводу чого суд зазначає наступне.

Судом досліджено декларацію з податку на додану вартість ПП Укрлиттекстиль за серпень 2016 року та встановлено, що в рядку 3 Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою обсяги постачання (без податку на додану вартість) товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпунктів 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 України, проставлений прочерк (том 1, а.с. 132-133).

Натомість, в рядку 2 Операції з вивезення товарів за межі митної території України зазначені обсяги постачання в розмірі 201 792,00 грн. (без ПДВ).

Позивачем надані письмові пояснення (том 2, а.с. 30), в яких зазначено, що ПП Укрлиттексиль помилково відобразило послуги по переробці давальницької сировини по контракту від 31.03.2015 №3103 в рядку 2 вказаної декларації Операції з вивезення товарів за межі митної території України , замість відображення такої бази оподаткування в рядку 3 Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою .

При цьому слід зазначити, що зазначена механічна помилка не вплинула на визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість до сплати, показник суми податку на додану вартість за серпень 2016 року, визначений позивачем, становить 1723,00 грн.

Тобто, ПП Укрлиттекстиль допустив механічну помилку при заповненні податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, що не призвело до неправильності при визначенні податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що з метою усунення допущеної механічної помилки позивачем 02 грудня 2016 року поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації за серпень 2016 року та виправлено самостійно виявлену помилку (том 1, а.с. 134-137).

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи, що позивач має право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з виготовлення швейних виробів з давальницької сировини, попередньо ввезеної на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеної готової продукції за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, приймаючи до уваги встановлений судом факт механічної помилки під час заповнення податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, яка не призвела до неправильності при визначенні податкового зобов'язання, висновки податкового органу про порушення ПП Укрлиттекстиль п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2016 року в розмірі 34 869,00 грн. спростовані матеріалами справи, у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 03.11.2016 №0017361201 є протиправним та підлягає скасуванню.

3. Згідно з актом перевірки від 18.11.2016 №1496/10-02-12-01/32578056 ПП Укрлиттекстиль надано до Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області копії експортних вантажно-митних декларацій до декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року (БЦ ОДПІ вх. №8515/10 від 13.09.2016), а саме: 1) ВМД №125130013/2016/594606 від 05.09.2016; 2) ВМД №125130013/2016/594651 від 19.09.2016, які долучені також до матеріалів справи (том 1, а.с. 111-117).

Відповідно до наданих позивачем копій вантажно-митних декларацій за вересень 2016 року, вивезення товарно-матеріальних цінностей за межі митної території України здійснювалось з використанням електронних митних декларацій, тобто електронного декларування, про що також зазначено в акті перевірки.

Під час перевірки встановлено, що відповідно до автоматизованих інформаційних систем ГУ ДФС України та АІС Податковий блок інформація про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України за вересень місяць 2016 року ПП Укрлиттекстиль відсутня.

При чому в акті перевірки зауважено, що згідно поданих платником копій вантажно-митних декларацій за вересень 2016 року (рядок 2) Відправником/Експортером зазначено ТОВ Сквиртранс (том 1, а.с. 52).

Судом встановлено, що на виконання умов контракту від 31.03.2015 №3103 у вересні 2016 року Переробником-1 та Переробником-2 були надані послуги по пошиву швейних виробів, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт від 05.09.2016 на загальну суму 35923,55 грн., від 19.09.2016 на загальну суму 84,90 грн. (т.1, а.с. 86-87).

Факт передачі Приватним підприємством Укрлиттекстиль готових виробів Товариству з обмеженою відповідальністю Сквиртранс для відправлення на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина) згідно контракту від 31.03.2015 №3103 у вересні 2016 року підтверджується актами здачі-прийому готових виробів від 05.09.2016 та від 19.09.2016 (том 1, а.с. 230-231).

Митне оформлення виготовлених з давальницької сировини готових швейних виробів, для вивозу за межі України на виконання умов контракту від 31.03.2015 №3103 на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина) у вересні 2016 року здійснювалось ТОВ Сквиртранс з використанням електронних митних декларацій №125130013/2016/594606, №125130013/2016/594651, як особою, яка відповідно до п. 3.7 контракту відправляє готові вироби на умовах FCA м. Сквира.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП Укрлиттекстиль , виходячи з умов контракту від 31.03.2015 №3103 та відповідно до пп. 195.1.3 п. 195.3 ст. 195 ПК України, мало право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість у вересні 2016 року, оскільки у такому періоді підприємство надавало послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи.

Висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання за вересень 2016 року пов'язані із формальною відсутністю в автоматизованих інформаційних системах ГУ ДФС України та АІС Податковий блок інформації про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України за вересень 2016 року саме Приватним підприємством Укрлиттекстиль , що зумовлено тим, що відправником/експортером товару у вантажних митних деклараціях є ТОВ Сквиртранс , проте суд вважає такі висновки помилковими, адже під час розгляду справи судом встановлено, що згідно ВМД одночасно імпортувалась як продукція, виготовлена ТОВ Сквиртранс , так і продукція, виготовлена ПП Укрлиттекстиль , а на ТОВ Сквиртранс покладено обов'язки щодо митного оформлення готових швейних виробів, оформлення супровідних документів та поставка готових швейних виробів на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина).

Крім того, у поданій позивачем податковій декларації з ПДВ за вересень 2016 року було допущено механічну помилку, з приводу чого суд зазначає наступне.

Судом досліджено декларацію з податку на додану вартість ПП Укрлиттексиль за вересень 2016 року та встановлено, що в рядку 3 Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою обсяги постачання (без податку на додану вартість) товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпунктів 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 України, проставлений прочерк (том 1, а.с. 138-139).

Натомість, в рядку 2 Операції з вивезення товарів за межі митної території України зазначені обсяги постачання в розмірі 37255,00 грн. (без ПДВ).

При цьому слід зазначити, що зазначена механічна помилка не вплинула на визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість до сплати, податок на додану вартість за вересень 2016 року відсутній, відповідний рядок декларації містить прочерк.

Тобто, ПП Укрлиттекстиль допустив механічну помилку при заповненні податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року, що не призвело до неправильності при визначенні податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що з метою усунення допущеної механічної помилки позивачем 02 грудня 2016 року поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації за вересень 2016 року та виправлено самостійно виявлену помилку (том 1, а.с. 140-142).

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи, що позивач має право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з виготовлення швейних виробів з давальницької сировини, попередньо ввезеної на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеної готової продукції за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, приймаючи до уваги встановлений судом факт механічної помилки під час заповнення податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року, яка не призвела до неправильності при визначенні податкового зобов'язання, висновки податкового органу про порушення ПП Укрлиттекстиль п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2016 року в розмірі 4 014,00 грн. спростовані матеріалами справи, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.12.2016 №0020071201 є протиправним та підлягає скасуванню.

4. Згідно з актом перевірки від 16.06.2016 №728/10-02-15-01/32578056 ПП Укрлиттекстиль надано до Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області копії експортних вантажно-митних декларацій до декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року (БЦ ОДПІ вх. №4128/10 від 11.05.2016), а саме: 1) ВМД №125130006/2016/594196 від 15.04.2016; 2) ВМД №125130006/2016/594212 від 22.04.2016, які долучені також до матеріалів справи (том 1, а.с. 168-171).

Відповідно до наданих платником копій вантажно-митних декларацій по декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року, вивезення товарно-матеріальних цінностей за межі митної території України здійснювалось з використанням електронних митних декларацій, тобто електронного декларування, про що також зазначено в акті перевірки.

Під час перевірки встановлено, що відповідно до автоматизованих інформаційних систем ГУ ДФС України та АІС Податковий блок інформація про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України за квітень 2016 року ПП Укрлиттекстиль відсутня.

В акті перевірки вказано, що згідно поданих платником копій вантажно-митних декларацій (електронне декларування) за квітень 2016 року (рядок 2) Відправником/Експортером зазначено ТОВ Сквиртранс (том 1, а.с. 186).

Судом встановлено, що на виконання умов контракту від 31.03.2015 №3103 у квітні 2016 року Переробником-1 та Переробником-2 були надані послуги по пошиву швейних виробів, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт від 22.04.2016 на загальну суму 11383,54 грн., від 15.04.2016 на загальну суму 242,41 грн. (том 1, а.с. 166-167).

Факт передачі Приватним підприємством Укрлиттекстиль готових виробів Товариству з обмеженою відповідальністю Сквиртранс для відправлення на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина) згідно контракту від 31.03.2015 №3103 у квітні 2016 року підтверджується актами здачі-прийому готових виробів від 22.04.2016 та від 15.04.2016 (том 1, а.с. 246-247).

Митне оформлення виготовлених з давальницької сировини готових швейних виробів, вивезених за межі України на виконання умов контракту від 31.03.2015 №3103 на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина) у квітні 2016 року здійснювалось ТОВ Сквиртранс з використанням електронних митних декларацій №125130006/2016/594196, №125130006/2016/594212, як особою, яка відповідно до п. 3.7 контракту відправляє готові вироби на умовах FCA м. Сквира.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП Укрлиттекстиль , виходячи з умов контракту від 31.03.2015 №3103 та відповідно до пп. 195.1.3 п. 195.3 ст. 195 ПК України, мало право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість у квітні 2016 року, оскільки у такому періоді підприємство надавало послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

Висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання за квітень 2016 року пов'язані із формальною відсутністю в автоматизованих інформаційних системах ГУ ДФС України та АІС Податковий блок інформації про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України за квітень 2016 року саме Приватним підприємством Укрлиттекстиль , що зумовлено тим, що відправником/експортером товару у вантажних митних деклараціях є ТОВ Сквиртранс , проте суд вважає такі висновки помилковими, адже під час розгляду справи судом встановлено, що згідно ВМД одночасно імпортувалась як продукція, виготовлена ТОВ Сквиртранс , так і продукція, виготовлена ПП Укрлиттекстиль , а на ТОВ Сквиртранс покладено обов'язки щодо митного оформлення готових швейних виробів, оформлення супровідних документів та поставка готових швейних виробів на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина).

Крім того, у поданій позивачем податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року було допущено механічну помилку, з приводу чого суд зазначає наступне.

Судом досліджено декларацію з податку на додану вартість ПП Укрлиттекстиль за квітень 2016 року та встановлено, що в рядку 3 Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою обсяги постачання (без податку на додану вартість) товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпунктів 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 України, проставлений прочерк (том 1, а.с. 182-183).

Натомість, в рядку 2 Операції з вивезення товарів за межі митної території України зазначені обсяги постачання в розмірі 115435,00 грн. (без ПДВ).

При цьому слід зазначити, що зазначена механічна помилка не вплинула на визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість до сплати, податок на додану вартість за квітень 2016 року відсутній, відповідний рядок декларації містить прочерк.

Тобто, ПП Укрлиттекстиль допустив механічну помилку при заповненні податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року, що не призвело до неправильності при визначенні податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що з метою усунення допущеної механічної помилки позивачем 02 грудня 2016 року поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації за квітень 2016 року та виправлено самостійно виявлену помилку (том 1, а.с. 191-19).

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи, що позивач має право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з виготовлення швейних виробів з давальницької сировини, попередньо ввезеної на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеної готової продукції за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, приймаючи до уваги встановлений судом факт механічної помилки під час заповнення податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року, яка не призвела до неправильності при визначенні податкового зобов'язання, висновки податкового органу про порушення ПП Укрлиттекстиль п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2016 року в розмірі 20 578,00 грн. спростовані матеріалами справи, у зв'язку з чим повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.07.2016 №006891201 є протиправним та підлягає скасуванню.

5. В акті перевірки від 20.07.2016 №980/10-02-12-01/32578056 зазначено, що згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, рядок 16.1 декларації з податку на додану вартість відображається значення рядка 21 декларації попереднього звітного (податкового) періоду. Враховуючи те, що в квітні 2016 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 року ПП Укрлиттекстиль та встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, та складено акт від 16.06.2016 №728/10-02-15-01/32578056,в результаті чого ПП Укрлиттекстиль занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2016 року, в розмірі 20 578,00 грн.

Таким чином, сума, що відображена в р. 21 декларації з податку на додану вартість, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в квітні 2016 року за даними перевірки становить - 0 грн.

Враховуючи вищезазначене, сума р. 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, за даними перевірки становить - 0 грн. (том 1, а.с. 203).

У висновках акту перевірки від 20.07.2016 №980/10-02-12-01/32578056 зазначено, що під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 року, встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого ПП Укрлиттекстиль занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2016 року в розмірі 20 578,00 грн.

Таким чином за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2016 року, встановлено порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого ПП Укрлиттекстиль зменшено суму податкового кредиту р.17 та р.21 декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року в розмірі 17348,00 грн.

Судом встановлено, що в травні 2016 року Приватне підприємство Укрлиттекстиль передало готові вироби Товариству з обмеженою відповідальністю Сквиртранс для відправлення на фірму Basler Fashion GmbH (Німеччина) згідно контракту від 31.03.2015 №3103, що підтверджується актами здачі-прийому готових виробів від 27.05.2016, від 20.05.2016, від 13.05.2016, від 06.05.2016, від 04.05.2016 (том 1, а.с. 241-245).

Проте, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, готова продукція в травні 2016 року на експорт не відправлялась.

Відтак висновки про порушення позивачем Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 в податковій декларації з ПДВ за травень 2016 року, в результаті чого ПП Укрлиттекстиль зменшено суму податкового кредиту р.17 та р.21 декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року в розмірі 17348,00 грн., зроблені відповідачем виключно з урахуванням порушень, встановлених в акті перевірки від 16.06.2016 №728/10-02-15-01/32578056 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з ПДВ ПП Укрлиттекстиль за квітень 2016 року .

Судом досліджено декларацію з податку на додану вартість ПП Укрлиттекстиль за травень 2016 року та встановлено, що в рядку 16.1 декларації з податку на додану вартість ПП Укрлиттекстиль за травень 2016 року перенесено значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду, тобто за квітень 2016 року, у розмірі 17348,00 грн. (т.1, а.с. 200-201).

Оскільки судом спростовані висновки відповідача про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2016 року в розмірі 20 578,00 грн., а відповідне повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.07.2016 №006891201, прийняте на підставі акту перевірки від 16.06.2016 №728/10-02-15-01/32578056 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з ПДВ ПП Укрлиттекстиль за квітень 2016 року , визнано протиправним та скасовано судом, суд приходить до висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 08.08.2016 №0009911201 з тих самих підстав.

Крім того, суд також вважає за необхідне надати оцінку правомірності виявлення порушень податкового законодавства при проведенні відповідачем саме камеральних перевірок податкової звітності позивача.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення; камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Пунктом 76.2 статті 76 ПК України встановлено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що предметом дослідження камеральної перевірки може бути лише правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків, у той же час під час проведення спірних камеральних перевірок відповідач порівнював відомості про операції з вивезення товарів за межі митної території України з відомостями автоматизованих інформаційних систем ГУ ДФС України та АІС Податковий блок про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України.

При цьому як слідує з актів камеральних перевірок від 20.09.2016 №1224/10-02-12-0/32578056; від 20.10.2016 №1376/10-02-12-01/32578056; від 18.11.2016 №1496/10-02-12-01/32578056; від 16.06.2016 №728/10-02-15-01/32578056 під час проведення цих камеральних перевірок відповідачем досліджувалась та враховувалась інформація із зовнішньоекономічного контракту про виконання робіт із матеріалів замовника №3103 від 31.03.2015 між VISIMOND CONSULTING INC, Товариством з обмеженою відповідальністю Сквиртранс та Приватним підприємством Укрлиттекстиль , що не відповідає предмету камеральної перевірки податкової звітності платника податку.

При цьому перевіркою не встановлено порушень відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання.

Суд зауважує, що питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, є предметом виключно документальної перевірки, під час якої аналізуються та досліджуються податкові декларації (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

З урахуванням зазначених норм суд приходить до висновку про те, що Податковий кодекс України визначає камеральну перевірку, як таку, що повинна проводитися виключно на підставі даних, відображених у податковій звітності.

Суд зазначає, що окремого нормативно-правового акту, що визначає порядок оформлення результатів камеральних перевірок, не існує, однак 21.06.2011 ДПА України виданий лист N17197/7/15-0617 Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів , згідно якого Державна податкова адміністрація України на виконання норм Податкового кодексу України в частині оформлення результатів камеральних перевірок податкової звітності щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів надала примірну форму Акта камеральної перевірки.

Крім того, у цьому листі ДПА України зазначено, що у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення - робиться відповідний запис у відповідному розділі декларації (розрахунку) та складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів.

Також в листі ДПА України від 21.06.2011 N17197/7/15-0617 вказано, що акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 розділу II Кодексу.

Листом ДПА України від 21.06.2011 N17197/7/15-0617 передбачено випадки, коли акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається, зокрема:

- за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку);

- якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Суд зазначає, що Міністерством доходів і зборів України видано наказ від 14 червня 2013 року № 165 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця , яким передбачено проведення камеральної перевірки, за наслідками якої у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності складається (формується) Акт про результати камеральної перевірки. Зразки форм актів про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.

Пунктом 3.1 вказаного наказу визначено особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість:

3.1.1. Податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду, своєчасності надання звітності, правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду.

3.1.2. У разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.

3.1.3. З метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться:

3.1.3.1. перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування.

3.1.3.2. попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.

3.1.3.3. при перевірці декларацій, в яких заповнені рядки 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3, необхідно з'ясувати причини коригування, правильність заповнення форми та відповідність цих коригувань статті 192 Кодексу.

3.1.3.4. відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН.

3.1.3.5. відпрацювання руху імпортованих та/або підакцизних товарно-матеріальних цінностей.

3.1.3.6. перевірка правильності відображення даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку.

3.1.3.7. зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

В той же час, як вбачається з актів камеральних перевірок, наявних у даній справі, останніми не встановлено наявності арифметичної або методологічної помилки в поданих платником податків податкових деклараціях (розрахунках), що також ставить під сумнів законність висновків відповідача.

Отже, з урахуванням необхідності надання оцінки первинним документам бухгалтерського та податкового обліку, відповідач не мав правових підстав для складання актів камеральних перевірок.

Аналіз викладених норм податкового законодавства дають підстави вважати, що завданням камеральної перевірки є перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків, перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок).

Отже, податковий орган має право визначати суму податкового зобов'язання шляхом камеральної перевірки і, у разі його заниження, застосовувати фінансові санкції, тільки у випадку виявлення у поданій платником податків податковій декларації арифметичних або методологічних помилок.

В той же час, актом камеральної перевірки позивача не зафіксовано допущення позивачем арифметичної або методологічної помилок.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 № 06-10/167 під терміном арифметична помилка слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо.).

Поняття методологічна помилка визначено у листі ДПА України від 06.07.2001 №9018/7/26-3317, а саме: під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Статтею 14 Податкового кодексу передбачено визначення понять, які вживаються у Кодексі. У даній статті поняття арифметичні або методологічні помилки відсутні.

При цьому суд звертає увагу, що при прийнятті рішень за допущені арифметичні та методологічні помилки, які призвели до нарахування штрафних санкцій, у кожному конкретному випадку слід об'єктивно враховувати причини та обставини, що призвели до виникнення таких помилок, і застосовувати штрафні санкції за наявності достатніх підстав щодо намірів навмисного ухилення від сплати податкових зобов'язань із врахуванням розмірів заниження об'єкта оподаткування.

Отже виходячи зі змісту понять арифметична помилка та методологічна помилка , а також з системного аналізу приписів ст. ст.14,75 Податкового кодексу та його глави ХІ, Кодекс не містить норм, які б встановлювали відповідальність у вигляді визначення податкових зобов'язань та нарахування штрафних санкцій за допущення платником податку технічної помилки при заповненні податкової декларації, яка не вплинула на розрахунки з бюджетом.

Відповідальність за порушення ведення податкового обліку передбачена статтею 163 Кодексу України про адміністративні правопорушенні, яка передбачає застосування до порушника штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в той час, як оскаржуваними рішеннями відповідача позивачу неправомірно визначені податкові зобов'язання та нараховані штрафні санкції за заниження суми ПДВ,що підлягає до сплати в бюджет, без урахування первинних документів бухгалтерського обліку платника податків.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, а відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування.

Тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів позивача за межі позовних вимог та визнання оскаржуваних позивачем рішень протиправними та їх скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3200,00 грн . згідно платіжних доручень від 13.04.2017 №2817 та від 17.02.2017 №2788, оригінали яких містяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 2, 207).

Під час звернення до суду із даним адміністративним позовом сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 2262,87 грн. (150858,00 грн. х 1,5 %).

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2262,87 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень.

Надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 937,13 грн. може бути повернута з Державного бюджету України за наявності клопотання позивача відповідно до вимог статті 7 Закону України про судовий збір , оскільки таке клопотання в матеріалах справи на час ухвалення даної постанови відсутнє, питання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору судом під час ухвалення судового рішення не вирішувалось.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.07.2016 №0006891201, від 08.08.2016 №0009911201, від 13.10.2016 №0016441201, від 03.11.2016 №0017361201 та від 07.12.2016 №0020071201.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 2262,87 грн. (дві тисячі двісті шістдесят дві грн. 87 коп.) на користь Приватного підприємства Укрлиттекстиль (ідентифікаційний код 32578056, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Підвальна, буд. 50) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39468482, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, б-р. 50-річчя Перемоги, буд. 12).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	12.07.2017
Оприлюднено	16.08.2017
Номер документу	68308623
Судочинство	Адміністративне

Кушнова А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.07.2017 по справі 810/1527/17КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —810/1527/17

Постанова від 12.07.2017

Постанова
від 12.07.2017 по справі 810/1527/17
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД