Постанова

від 16.08.2017 по справі 815/1831/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1831/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІНТ-ПЛАНЕТ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІНТ-ПЛАНЕТ (далі - ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ ) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області), за результатом розгляду якого позивач просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 06.03.2017 р. № 0003241401, повністю; у разі ухвалення судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІНТ-ПЛАНЕТ присудити з Державного бюджету України Товариством з обмеженою відповідальністю ПРІНТ-ПЛАНЕТ (код ЄДРПОУ 38352747, Львівська обл., Пустомитівський район, місто Пустомити, вулиця Грушевського, 33, п/р 26002000017054 в ПАТ ВіЕс Банк м. Львів, МФО 325213) судові витрати у розмірі 9 394, 75 (дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири грн.75 коп.) гривень.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив наступне.

Головним управлінням ДФС в Одеській області за наслідками проведення планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІНТ-ПЛАНЕТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 по 30.06.2016 року було складено відповідний Акт від 16.02.2017 р. № 15/15-32-14-03/38352747.

Зокрема перевіркою встановлено порушення TOB ПРІНТ-ПЛАНЕТ п. 44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 618 091 грн., в тому числі за 2015 рік - на суму 585 188 грн., за І квартал 2016 року - на суму 17 573 грн., за півріччя 2016 року - на суму 32 903 грн.

На підставі Акту перевірки від 16.02.2017 р. № 15/15-32-14-03/38352747 Головне управлінням ДФС в Одеській області було склало податкове повідомлення - рішення від 06.03.2017 р. № 0003241401, яким" TOB ПРІНТ-ПЛАНЕТ збільшено суму грошових зобов'язань за податком на прибуток приватних підприємств на суму 618 091 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8 225,75 грн.

Податкове повідомлення - рішення № 0003241401 отримано уповноваженим представником TOB ПРІНТ-ПЛАНЕТ 15 березня 2017 року.

На думку представника позивача, прийняте ГУ ДФС в Одеській області, за наслідками проведеної документальної перевірки TOB ПРІНТ-ПЛАНЕТ податкове повідомлення-рішення № 0003241401, суперечить законодавству України з питань оподаткування та підлягає скасуванню у повному обсязі.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, визначених в адміністративному позові та додаткових поясненнях. 10.08.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач до судового засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, що відповідає приписам ч.6 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, робить наступний висновок

У період з 30.01.2017 року по 09.02.2017 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки посадові особи склали акт № 15/15-32-14-03/38352747, згідно якого відповідачем виявлено порушення позивачем, у тому числі, п.44.1 ст.44; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.135.1 ст.135; п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 618 091 гри., в тому числі за 2015 рік - на суму 585 188 грн., за І квартал 2016 року - на суму 17 573 грн., за півріччя 2016 року - на суму 32 903 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003241401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 626316, 75 грн.

Відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, платниками податку - резидентами є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Приписами ст. 134 ПКУ Передбачено, що об'єктом оподаткування є:прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;

дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;

дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 135 ПКУ, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області подавав декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року, за півріччя 2016 року, за 2015 рік.

Судом встановлено, що 19.01.2015 року між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ та ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ укладено попередній договір купівлі-продажу цінних паперів, згідно умов якого сторони зобов'язалися у строк не пізніше 19.06.2017 року укласти Договір купівлі-продажу цінних паперів (у подальшому - основний договір), у відповідності з яким продавець зобов'язується на умовах, викладених в попередньому договорі передати у власність покупця, а покупець - прийняти прості іменні інвестиційні сертифікати та оплатити оговорену грошову суму.

Згідно з пунктом 6 договору ціна придбання інвестиційних сертифікатів складає - 1784758,00 грн.

Пунктом 7 договору передбачено, що у відповідності до ч. 2 ст. 546 ЦКУ у якості забезпечення виконання покупцем своїх зобов'язань за вказаним попереднім договором, покупець зобов'язується на протязі 30 календарних днів з моменту укладення попереднього договору оплатити продавцю суму забезпечення у розмірі 1784758, 00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 2 від 19.01.2015 року ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ перерахувало на рахунок ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ кошти у розмірі 1784758,00 грн., призначення платежу: сума забезпечення згідно попереднього договору купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів від 19.01.2015 року .

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено отримання підприємством в січні 2015 року грошових коштів в сумі 1 784 758 грн. від ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ згідно з Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 19.01.2015 року.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ протягом 2015 - півріччя 2016 року проценти від вартості залучених грошових коштів ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ підприємством не нараховувались та не виплачувались.

Таким чином, ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ безоплатно використовувало у своїй діяльності протягом 2015-півріччя 2016 року активи ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ у вигляді грошових коштів.

Згідно з П(С)БО 15 Дохід п.20:

Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:

- імовірне надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією;

- дохід може бути достовірно оцінений.

Такий дохід має визнаватися у такому порядку:

- проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами.

Згідно з Положенням про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.08.2004 №389. облікова ставка Національного банку - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.

Таким чином, ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ отримано дохід від безоплатного використання грошових коштів іншого підприємства, що визначається, виходячи із розміру облікової ставки НБУ на загальну суму 611 157 грн., в тому числі за 2015 рік - на суму 428 366 грн., за І квартал 2016 року - на суму 97 625 грн., за півріччя 2016 року - на суму 182 791 гривень, який не відображено в фінансовій звітності підприємства.

ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ на порушення П(С)БО 15 не відображено дохід від безоплатного використання грошових коштів іншого підприємства на загальну суму 611 157 грн., в тому числі за 2015 рік - на суму 428 366 грн., за І квартал 2016 року - на суму 97 625 грн., за півріччя 2016 року - на суму 182 791грн., внаслідок чого на порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134; п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу підприємством занижено об'єкт оподаткування та базу оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 611 157 грн.. в тому числі за 2015 рік - на суму 428 366 грн., за І квартал 2016 року - на суму 97 625 грн., за півріччя 2016 року - на суму 182 791 гривень.

Перевіряючи висновки відповідача, суд робить наступний висновок.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.11.99 р. № 290, Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з пп. 6.2 та пп. 6.4. п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: 6.3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг). 6.4. Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

Згідно з пп. Б пп. 14.1.81 п. 14.1 Податкового кодексу України, б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на: прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою; портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку.

Відповідно до п. 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід ,визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість . Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення законодавства, суд робить висновок, про помилковість висновків відповідача щодо порушення позивачем П(С)БО 15, оскільки позивач уклав з контрагентом попередній договір, за яким сторони зобов'язалися у майбутньому укласти основний договір, на підставі якого позивач повинен передати прості іменні сертифікати. У якості забезпечення виконання зобов'язання ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ сплатило позивачу суму забезпечення у розмірі 1784758,00 грн., яка в подальшому, при укладенні основного договору, зараховується у якості оплати вартості інвестиційних сертифікатів. Зазначена сума коштів у бухгалтерському обліку обліковується як заборгованість перед контрагентом, яка підлягає погашенню, оскільки за попереднім договором відчуження на користь покупця інвестиційних паперів не відбулося. Таким чином, отримані позивачем кошти не можна вважати доходом позивача або чужими коштами, якими користується позивач.

Судом встановлено, що 12.08.2013 року позивач уклав договір про надання послуг № 1 з ФОП ОСОБА_1, згідно з умовами якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника, протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: надання маркетингових консультацій, просування та реклама поліграфічних послуг та етикетної продукції, розповсюдження взірців етикетної продукції, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги. Договір укладено на строк до 31.12.2014 року.

Згідно з додатковою угодою № 1 до договору про надання послуг № 1 від 12.08.2013 року строк дії договору № 1 від 12.08.2013 року продовженй до 31.12.2016 року.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 01.07.2016 року, доповнено п.2.1 Договору Виконавець зобов'язаний наступними рядками: Надавати визначені Договором послуги у вільний від основної роботи час, оскільки Виконавець являється працівником Замовником .

Викласти п.3.1 Договору в наступній редакції: Оплата за надання, передбачених договором послуг має проводитися шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Виконавця у вигляді попередньої оплати у разі усної домовленості сторін або виплати вартості наданих послуг на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання актів приймання-передачі наданих послуг .

Згідно з додатковою угодою № 3 до договору про надання послуг № 1 від 12.08.2013 року від 03.01.2017 року продовжено строк дії договору до 31.12.2017 року.

З огляду на акт перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ укладено з ФОП ОСОБА_1 договір про надання послуг від 12 серпня 2013 року № 1.

ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ протягом 2015-півріччя 2016 року здійснювало виплати ФОП ОСОБА_1 за послуги, які фактично не здійснювалися , по коду 157 Виплата самозайнятій особі , які відображено підприємством в податкових розрахунках форми 1 ДФ за відповідні звітні періоди.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, згідно статті 6 цього кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. зaN 27/4248, Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати ,Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: 9.1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; 9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; 9.3. Погашення одержаних позик; 9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); 9.5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; 9.6. Балансова вартість валюти.

Відповідно до п. 17 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Відповідно до п. 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

Відповідно до п. 22 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , До складу елемента Матеріальні затрати включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.

Відповідно до п. 23 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , до складу елемента Витрати на оплату праці включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

Відповідно до п. 23 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , до складу елемента Відрахування на соціальні заходи включаються: відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

Відповідно до п. 27 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , до складу елемента Амортизація включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

Відповідно до п. 26 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , до складу елемента Інші операційні витрати включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп.22-25 цього Положення (стандарту).

Оплата наданих послуг за відповідним договором про надання послуг, відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , не відноситься відповідно до пп. 22-25 Стандарту до матеріальних затрат, витрат на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизації.

Оплата наданих послуг за відповідним договором про надання послуг, відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , відповідно до п. 25 Стандарту відноситься до інших операційних витрат.

Факт надання ФОП ОСОБА_1 послуг TOB ПРІНТ-ПЛАНЕТ у 2015 році підтверджується належним чином складеними відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, первинними документами - актами надання послуг та звітами про надані послуги, які наявні в матеріалах справи.

Щодо посилання відповідача на те, що контрагент TOB ПРІНТ-ПЛАНЕТ - ФОП ОСОБА_1 є штатним працівником, працює на посаді заступника директора з фінансів та отримує доходи за основним місцем праці, тоді як станом на 03.03.2015 року у ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ передбачено відділ збуту у складі 2 штатних одиниць, у тому числі - начальника відділу маркетингу, суд зазначає наступне.

З огляду на посадові інструкції фінансового директора та начальника відділу маркетингу ТОВ ПРІНТ-ПЛАНЕТ , ФОП ОСОБА_1 надавала позивачу послуги, що відмінні від роботи, яку виконує на підприємстві ОСОБА_1, у якості заступника директора фінансів та, яку виконує директор відділу маркетингу.

Таким чином, суд вважає недоведеними та безпідставними висновки відповідача щодо відсутності розумної ділової мети при отриманні позивачем маркетингових досліджень від ФОП ОСОБА_1, оскільки факт перебування у трудових відносинах позивача з фізичною особою ОСОБА_1 жодним чином не перешкоджає укладати договори про надання послуг з ФОП ОСОБА_1, так як сторони є вільними у виборі контрагентів.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 94 128, 159-164, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІНТ-ПЛАНЕТ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управління ДФС в Одеській області, від 06.03.2017 року № 0003241401.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІНТ-ПЛАНЕТ (код ЄДРПОУ 38352747, Львівська обл., Пустомитівський район, місто Пустомити, вулиця Грушевського, 33, п/р 26002000017054 в ПАТ ВіЕс Банк м. Львів, МФО 325213) суму сплаченого судового збору в розмірі 9 394, 75 гривень (дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири гривень сімдесят п'ять копійок).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо