Постанова

від 11.08.2017 по справі 826/10309/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 серпня 2017 року 09:40 справа №826/10309/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А. пр

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Градо-Інвест" доДержавна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне підприємство "Градо-Інвест" (далі по тексту - позивач, ПП "Градо-Інвест") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №120920151 від 12 вересня 2015 року; 2) вважати прийнятими та зареєстрованими звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року, звітні розрахунки коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року, звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за березень 2016 року, уточнюючі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за лютий 2016 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року днем їх фактичного отримання відповідачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10309/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 13 жовтня 2016 року позивач не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, представник відповідача до суду також не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між платником податків код ЄДРПОУ 39952878 - ПП "Градо-Інвест", в особі ОСОБА_1 та ДПІ у Шевченківському районі в особі Дусяка С.П. 12 вересня 2015 року, укладено договір про визнання електронних документів №120920151, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно з квитанцією №2 вказаний договір прийнято органом ДФС з реєстраційним номером документу - 9189335014.

ПП "Градо-Інвест" надіслало до ДПІ у Шевченківському районі засобами електронного зв'язку 06 квітня 2016 року податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року; 05 квітня 2016 року - додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)" за березень 2016 року; 05 квітня 2016 року - додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за березень 2016 року; 06 квітня 2016 року - уточнюючий додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за лютий 2016 року; 06 квітня 2016 року - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року.

Згідно з квитанціями №1 вказана податкова звітність доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, однак не прийняті, у зв'язку із помилкою: "порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233, а саме можливо, відсутній договір про визнання електронної звітності".

Позивач зазначає про відсутність правових підстав для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів зі сторони ДПІ у Шевченківському районі, що вказує на обов'язок відповідача прийняти податку податкову звітність.

Відповідач проти адміністративного позову заперечував з підстав відповідності своїх дій вимогам чинного законодавства, зокрема вказав, що підставою для розірвання договору у нового директора підприємства не було цифрового підпису, а факт розірвання такого договору унеможливлює прийняття податкової звітності.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі по тексту - Інструкція).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Розділом VІ додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною першою статті 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що у свою чергу передбачає доведеність з боку управленої сторони наявності обставин, з якими умови договору пов'язують можливість реалізації права однієї із сторін на одностороннє розірвання договору.

В межах спірних правовідносин, законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДФС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

У зв'язку із наведеним суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В силу положень частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач, не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що станом дату подання електронної звітності існували будь-які обставини, які б давали можливість для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів від 12 вересня 2015 року №120920151, укладеного із ПП "Градо-Інвест", а саме: доказів ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або доказів зміни місця реєстрації, іншого істотного порушення позивачем умов договору.

Посилання відповідача у запереченні проти позову на обставини щодо надання спірним договором накладення електронно-цифрового підпису директору підприємства ОСОБА_1, в той час як згідно отриманої відповідачем інформації АІС "Податковий Блок" директором підприємства значиться ОСОБА_3, суд до уваги не приймає, оскільки з наявних документів в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_3 являється директором ПП "Градо-Інвест" починаючи з 13 липня 2016 року, що підтверджується наказом ПП "Градо-Інвест" від 13 липня 2016 року №2, а тому станом на день подання електронної звітності право накладення електронно-цифрового підпису належало діючому директору підприємства, а саме ОСОБА_1

Таким чином, суд вважає, що правові підстави для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №120920151 від 12 вересня 2015 року відсутні, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію звітної податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року (з додатками), днем їх фактичного отримання відповідачем, суд керується наступним.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Як визначено у пункті 49.15 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Таким чином, наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податків може обрати на свій розсуд спосіб подання податкової декларації до контролюючого органу, у свою чергу прийняття податкової декларації є обов'язком останнього; відмова у прийнятті податкової декларації може мати місце у разі її заповнення з податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції визначено, що у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Відповідно до пунктів 7.3 - 7.5 розділу ІІІ Інструкції: після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Прийом податкових документів здійснюється Центральним порталом приймання електронної звітності Державної фіскальної служби України.

У даному випадку, як свідчить зміст квитанцій №1, податкова звітність ПП "Градо-Інвест" з податку на додану вартість за березень 2016 року по суті не прийнята на стадії надходження до Центрального порталу приймання податкової звітності лише з однієї причини - у зв'язку із розірванням договору про визнання електронних документів.

З огляду на наведені вище висновки суду про протиправність дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 12 вересня 2015 року №120920151, суд приходить до висновку, що цей договір не втратив своєї юридичної значимості для цілей реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, спірна податкова звітність з податку на додану вартість не була прийнята на рівні Державної податкової служби України, правонаступником якої є Державна фіскальна служба України, та не надсилалась до районного рівня, а, отже, не надходила до ДПІ у Шевченківському районі.

Беручи до уваги те, що позивач не заявляв позовних вимог до Державної фіскальної служби України, враховуючи те, що заміна відповідача або залучення співвідповідача у справі є правом, а не обов'язком суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС прийняти спірну податкову звітність.

При цьому суд зауважує, що ДПІ у Шевченківському районі не було перевірено наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів податкової декларації, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПП "Градо-Інвест" в частині прийняття і реєстрації податкової звітності нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП "Градо-Інвест" підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Градо-Інвест" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №120920151 від 12 вересня 2015 року.

3. В іншій частині адміністративного позові відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Градо-Інвест" суму понесених ним витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко