Ухвала

від 15.01.2018 по справі 826/10309/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

15.01.2018 Київ К/9901/5151/17 справа № 826/10309/16

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Приватного підприємства Градо-Інвест до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до пункту 4 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - КАС України).

Разом тим, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як свідчать матеріали переданої касаційної скарги, остання ухвалою судді Вищого адміністративного суду України (далі - ВАС України) від 5 грудня 2017 року залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання документа про сплату судового збору.

Відповідачу встановлено тридцятиденний, з моменту отримання ухвали, строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У встановлений судом строк відповідач не надав документ про сплату судового збору, натомість заявив клопотання про продовження цього строку у зв'язку з відсутністю коштів для оплати такого.

Наведені у клопотанні доводи не свідчать про наявність підстав для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на наступне.

Так, статтею 49 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, так само як і статтею 44 у чинній редакції цього Кодексу передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 213 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, було передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Наведене узгоджується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, за змістом якого під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

При цьому, додані до заяви докази і доводи відповідача стосуються бюджетного періоду 2017 року і не містять відомостей щодо коштів, призначених на оплату судового збору, передбачених у кошторисі (проекті кошторису) установи на бюджетний рік, у якому плануються видатки бюджету.

За вказаних обставин, відсутність бюджетного фінансування суб'єктів владних повноважень щодо видатків на оплату судового збору не є підставою для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документу про сплату такого.

Отже, у встановлений судом процесуальний строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги не усунуто, а підстави для продовження цього строку за заявою особи, яка її подала, чи за ініціативою суду, відсутні.

За правилами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Приватного підприємства Градо-Інвест до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник