Рішення

від 14.08.2017 по справі 910/5147/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.2017 Справа № 910/5147/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

про розірвання договору банківського рахунку

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №8274-К-О від 29.12.2016 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в якому просило суд розірвати договір банківського рахунку № 26009056108978 відкритого позивачем у філії відповідача з переведенням залишку коштів у сумі 112 800 грн. на банківський рахунок № 26001000621926, відкритий у ПУАТ "Фідобанк", код 300175. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов'язання з переказу залишку коштів на рахунок в іншій банківській установі в сумі 11 505,60 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача, в т.ч. понесені судові витрати на юридичні послуги у сумі 22 700,00 грн.

Заявлені позовні вимоги, обґрунтовані тим, що 16.07.2012 між сторонами був укладений договір банківського обслуговування, згідно умов якого, позивачеві був відкритий рахунок № 26009056108978. У серпні 2015 року на поточний рахунок позивача було здійснено зарахування коштів від контрагента в сумі 112 800,00 грн. У зв'язку з неможливістю здійснити розпорядження зазначеною сумою коштів за допомогою системи дистанційного обслуговування "Приват24" через блокування доступу до рахунку, та неодержанням пояснень відповідача стосовно підстав здійснення такого блокування, 20.11.2015 позивач звернувся до банку із заявою про закриття поточного рахунку № 26009056108978 та переведення залишку коштів у сумі 112 800 грн. на інший рахунок № 26001000621926, відкритий у ПУАТ "Фідобанк", код 300175. В зв'язку з тим, що відповідач рахунок позивача не закрив, та не здійснив перерахування залишку коштів на вказаний позивачем рахунок, останній звернувся з даним позовом до суду, та вимагає розірвання договору, з перерахуванням залишку коштів на його рахунок, наведений в заяві про закриття рахунку, а також, стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання з переказу залишку коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, та порушено провадження у справі № 910/5147/16.

07.06.2016 Господарським судом міста Києва винесено ухвалу в порядку ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, щодо передачі справи за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2016, справу прийнято до провадження.

27.07.2016 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (фактично заява про зміну предмету позову), за змістом якої позивач просить суд:

- розірвати договір банківського рахунку № 26009056108978, відкритого позивачем у філії відповідача з переведенням залишку коштів у сумі 112 800 грн. на банківський рахунок позивача № 26003615442800 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005;

- стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов'язання з переказу залишку коштів на рахунок в іншій банківській установі у сумі 11 505,60 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 (суддя Ліпинський О.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 (головуючий суддя Антонік С.Г., судді: Чимбар Л.О., Березкіна О.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 у справі № 910/5147/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

В постанові Вищого господарського суду України від 17.05.2017 вказано, що судами попередніх інстанцій належним чином не дослідили, чи Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" було вчинено будь-які дії, що стосуються виконання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД" про закриття поточного рахунку юридичної особи та перерахування залишку коштів, які знаходяться на ньому, отриманої відповідачем 20.11.2015; чи можна вважати спірну заяву про закриття поточного рахунку від 20.11.2015 розрахунковим документом, зважаючи на те, що в ній були вказані всі належні реквізити для переказу коштів; які обов'язки виникають у банку в разі подання клієнтом заяви про закриття поточного рахунку та яка відповідальність настає у випадку невиконання банком своїх обов'язків, визначених чинним законодавством та умовами укладеного між ним та клієнтом договором.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2017 справу № 910/5147/16 (вх. №4-6439/17) передано на розгляд судді Бондарєву Е.М.

Ухвалою від 08.06.2017 справа № 910/5147/16 прийнята до провадження та призначена до розгляду.

17.07.2017 на електрону пошту суду надійшло клопотання позивача про зміну позовної вимоги в частині номеру рахунку, на якій потрібно перерахувати грошові кошти та викласти його в наступній редакції:

- розірвати договір банківського рахунку № 26009056108978, відкритого Товариством з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД" у Публічному акціонерному товаристві комерційному банку "Приватбанк" Філії "КиївСіті" з переведенням залишку коштів у сумі 112 800 грн. на банківський рахунок позивача № 26009300742750, відкритий у Акціонерному товаристві "Ощадбанк", код 322669.

14.08.2017 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД". Також позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Станом на 13.08.2017 банківський рахунок позивача заблоковано та грошові кошти не повернуто.

14.08.2017 відповідачем надані додаткові пояснення де зазначає, що в разі розірвання договору банківського рахунку, залишок грошових коштів видається клієнтові, або перераховується на інший рахунок за його розпорядженням, при цьому, розпорядження на перерахування залишку коштів, має бути надано в порядку, встановленому банківськими правилами, тобто, шляхом подачі відповідного розрахункового документа. З матеріалів справи вбачається, що позивач не здійснював ініціювання переказу залишку грошових коштів на рахунок № 26009300742750 в АТ "Ощадбанк", шляхом подачі відповідного платіжного документа, в зв'язку з чим, у відповідача відповідно не виник обов'язок по здійсненню завершальної операції за рахунок, а тому відсутні і підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД". Щодо вимоги про стягнення судових витрат на юридичні послуги, то відповідач зазначає, що позивачем необґрунтована сума сплачена ним за юридичні послуги, а квитанція є неналежним чином оформленою та не може бути прийнята судом.

Ухвалою від 08.06.2017 справа № 910/5147/16 прийнята до провадження та призначена до розгляду на 22.06.2017, після чого розгляд справи відкладався до 06.07.2017, до 18.07.2017, до 01.08.2017 та до 14.08.2017.

У судовому засіданні 14.08.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД" (далі - позивач, клієнт) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (далі - відповідач, банк) в особі філії "Київ Сіті" підписано заявку про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг та заяву на відкриття рахунку, на підставі чого позивачу відкрито поточний рахунок в національній валюті № 26009056108978.

Підписавши зазначену заяву, позивач погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку www. рb.uа), Тарифами банку, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - договір банківського обслуговування).

Відповідно до платіжного доручення № 122 від 06.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллакс" перерахувало на рахунок позивача № 26009056108978 грошові кошти в сумі 112 800 грн.

З метою використання отриманих коштів, позивач намагався здійснити управління своїм рахунком, використовуючи систему дистанційного обслуговування "Приват 24", однак доступ до рахунку було заблоковано банком.

У зв'язку з неможливістю вільно розпоряджатися власними коштами на спірному рахунку, 20.11.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД" звернулося до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" із заявою про закриття поточного рахунку № 26009056108978 та переведення залишку коштів у сумі 112 800 грн. на інший рахунок № 26001000621926, відкритий у ПУАТ "Фідобанк", код 300175.

Однак, відповідач не задовольнив вказану заяву про закриття рахунку та, відповідно, не здійснив перерахування коштів позивача, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД" з позовом про розірвання договору банківського рахунку та переведення коштів, з огляду на порушення Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" своїх зобов'язань за договором.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Так, відповідно до ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до п.20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземнихвалютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України 12.11.203р. № 492 (далі - Інструкція), поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяви клієнта та на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом. Згідно п. 20.5.Інструкції № 492, закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку;номера рахунку, який закривається; дати складання заяви. Заява про закриття поточного рахунку фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Заява про закриття поточного рахунку фізичної особи-підприємця засвідчується відбитком печатки (за наявності). Згідно п. 20.6. Інструкції банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо. Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви. У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку. У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Заява позивача про закриття рахунку оформлена відповідно до п.20.5 Інструкції.

Незакриття відповідачем поточного рахунку позивача за поданою заявою свідчить про наявність порушеного права останнього, визначеного ст. 1075 Цивільного кодексу України, що у свою чергу, зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД" за захистом своїх прав до суду шляхом подання відповідного позову про розірвання договору банківського рахунку у судовому порядку.

Цивільним законодавством та банківськими Правилами передбачено право клієнта в будь-який час подати заяву про закриття рахунку, що в свою чергу, є підставою для розірвання договору банківського рахунку.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, щодо правомірності вимог позивача про розірвання укладеного між сторонами договір банківського рахунку № 26009056108978.

Правові наслідки розірвання договору визначені в частинах 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, згідно з якими, у разі розірвання договору, зобов'язання припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Розпорядження клієнтом коштами, що знаходяться на його рахунку, є реалізацією права власності на вказані кошти, і обмеження цього права допускається лише з підстав, встановлених законом. Тобто, маючи право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, банк не набуває право власності на них та зобов'язаний забезпечити клієнту можливість безперешкодно розпоряджатися коштами на його рахунку, зокрема, виконати доручення клієнта про перерахування їх на інший рахунок.

Як унормовано ч. 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачено договором банківського рахунка або законом (ст. 1068 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку в цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) в цьому чи в іншому банку у встановлений законом або банківськими правилами строк, якщо інший строк не передбачено договором або звичаями ділового обороту.

Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг, зокрема належить відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.

Згідно із статті 341 Господарського кодексу України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про закриття поточного рахунку № 26009056108978 з вимогою перерахувати залишок коштів на рахунок № 26001000621926, відкритий у ПУАТ "Фідобанк", МФО 300175.

Відповідачем заява позивача про закриття його поточного рахунку та перерахування коштів на інший рахунок позивача не була виконана.

Станом на час розгляду справи, відповідачем вимоги позивача не виконані, залишки грошових коштів на рахунок, в іншому банку не переведено.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги про переведення залишку коштів на рахунок позивача в іншому банку є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з урахуванням заяви позивача про зміну реквізитів.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1% у сумі 11 505,60 грн. суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Тобто, за несвоєчасне списання з вини відповідача коштів з рахунку позивача, законодавством передбачена відповідальність у вигляді сплати пені.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 20.11.2015 по 01.03.2016 в сумі 11 505,60 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені є правильним. Отже, пеня, що підлягає до стягнення з відповідача становить 11 505,60 грн.

Щодо розподілу судових витрат господарський суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката надано копії договору № 15/01 про надання юридичної допомоги від 15.05.2015 укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Лагард", Додаток № 1 до договору про надання юридичних послуг, виписку по особовому рахунок в підтвердження сплати 22 700,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у сумі 22 700,00 грн.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

До матеріалів справи не надано копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням.

Також, до матеріалів справи не надано жодного доказу, який би підтверджував факт надання послуг адвоката у даній справі, зокрема:

- позовна заява підписана помічником адвоката ОСОБА_2 та у суду відсутні підстави вважати, що її складанням займався адвокат;

- будь-яких документів, які б підтверджували його участь у досудовому врегулюванні спору матеріали справи не містять;

- матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, які б свідчили про обсяг та факт надання адвокатом послуг (як-то акт приймання передачі наданих послуг, де б було вказано які послуги були надані адвокатом; його участь у судових засіданнях).

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013 (п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. (абзаци 1- 3 п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

В даному випадку, суд дійшов висновку про те, що позивачем належними доказами не доведено оплату витрат на оплату послуг адвоката в сумі 22 700,00 грн.

З огляду на викладене господарський суд вважає, що відсутні підстави стягнення з відповідача витрат позивача на оплату судових витрат на юридичні послуги у сумі 22 700,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 3 242,58 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір банківського рахунку № 26009056108978 від 16.07.2015 укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 12, ідентифікаційний код 39458144).

Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) перерахувати залишок коштів на рахунку № 26009056108978 відкритого у Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку "Приватбанк" у сумі 112 800,00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 12, ідентифікаційний код 39458144) на банківський рахунок № 26009300742750, відкритий у Акціонерному товаристві "Ощадбанк", код 322669.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тресто ЛТД" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 12, ідентифікаційний код 39458144) пеню у сумі 11 505,60 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 242,58 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.08.2017.

Суддя ОСОБА_3