Постанова

від 15.08.2017 по справі 907/806/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року Справа № 907/806/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" на рішенняГосподарського суду Закарпатської області від 07.03.2017 та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі№907/806/16 Господарського суду Закарпатської області за позовомОСОБА_5 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс", оформленого протоколом №05-12-16 від 05.12.2016 року

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: ОСОБА_6, дов. б/н від 11.08.2017

- відповідача: Поздняков П.В., договір від 19.10.2016

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників, оформленого протоколом №05-12-16 від 05.12.2016 з моменту його прийняття.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2017 у справі №907/806/16 (суддя Васьковський В.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 (головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І., Желік М.Б.) позовні вимоги задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс", оформленого протоколом № 05-12-16 від 05.12.2016 про виключення ОСОБА_5.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме, статті 64 Закону України "Про господарські товариства" просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2017, прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив ОСОБА_5, у якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Гемо Медика Солушенс" здійснює свою діяльність на підставі статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" від 2011 року, зі змінами від 2015 року, затвердженими протоколом загальних зборів учасників від 21.07.2015 року, основною метою якої є здійснення виробничо-господарської діяльності та отримання прибутку на вкладений капітал з метою здійснення потреб учасників. Згідно п.7.1 статуту статутний фонд товариства складає 900 грн.

Учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс", згідно п.п.4.1, 7.2, 7.3 статуту, є: фізична особа - ОСОБА_5 із часткою у статутному капіталі - 180 грн., що складає 20% статутного капіталу; товариство з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика" - 720 грн., що складає 80 % статутного капіталу.

05.12.2016 відбулись загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс", на якому були присутні учасники, які володіють 100% голосів у відповідності до статуту. Позивач на зборах був представлений представником.

Загальними зборами учасників товариства прийнято рішення про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" після затвердження звіту за 2016 рік та проведення розрахунків з ОСОБА_5, в розмірі, в строки та у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Як встановлено судами із протоколу Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" № 05-12-16 від 05.12.2016, під час прийняття рішення про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" "ЗА" проголосувало 80% голосів, "ПРОТИ" - немає, "УТРИМАЛИСЬ" - немає. Представник учасника ОСОБА_5 не приймав участі у вказаному голосуванні.

Відповідно до протоколу Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" № 05-12-16 від 05.12.2016 для прийняття рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства були наступні підстави: невиконання рішень Загальних зборів учасників Товариства з боку учасника ОСОБА_5 (зокрема, щодо передачі документації та матеріальних цінностей новому керівнику); невиконання (ігнорування) вимог законодавства і Статуту Товариства щодо участі в управлінні товариством (участі в Загальних Зборах учасників) учасником ОСОБА_5; перешкоджання ОСОБА_5 своїми діями в досягненні цілей Товариства та здійснення дій, які завдали збитків товариству, що випливає зі звіту оголошеного Генеральним директором Товариства ОСОБА_8; одноособового розподілу прибутку Товариства з боку учасника ОСОБА_5 Доповідаючи по першому питанню - звіт директора товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" про результати роботи, директор ОСОБА_8 вказав, зокрема: ОСОБА_5 ігнорував проведення загальних зборах учасників, не надавав інформації щодо річних результатів діяльності товариства, а багато угод, які відповідно до п.9.8 статуту товариства знаходяться у виключній компетенції зборів учасників, укладалися колишнім керівником, за його одноособовим рішенням, як учасника товариства, якими завдано збитки товариству; учасник ОСОБА_5, використовуючи своє становище як керівника товариства, всупереч вимог п.9.8 статуту товариства, за відсутності рішення загальних зборів учасників, одноособово здійснював розподіл та отримання прибутку. Також, в протоколі Загальних зборів учасників № 05-12-16 від 05.12.2016 Головою Загальних зборів учасників, зазначено про те, що останні роки ОСОБА_5, використовуючи своє становище, як учасника та керівника, фактично узурпував владу та компетенцію, яка належить органам управління товариства (зокрема Загальним зборам учасників товариства), всупереч положень ст.10 Закону України у "Про господарські товариства" він відсторонив Товариство з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика" від участі в управлінні справам Товариства."

Предметом спору у справі, що переглядається є вимога позивача визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс", оформленого протоколом № 05-12-16 від 05.12.2016 про виключення ОСОБА_5 з огляду на порушення порядку прийняття рішення умовам статуту та безпідставність виключення учасника товариства у зв'язку із вчиненням дій не як учасника товариства, а як його директора.

Розглядаючи спір по суті заявлених вимог, місцевий господарський суд, позицію якого підтримала апеляційна інстанція дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на встановлені ним обставини порушення порядку голосування за виключення ОСОБА_5 з учасників товариства - так, за проголосувало 80 % учасників, а не 95 %, як це передбачено статутом товариства. А також, безпідставності виключення учасника із товариства за дії, вчинені ним як директором цього товариства.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів вважає висновки судів про наявність підстав для задоволення позову передчасними у зв'язку з наступним.

Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідними підставами для визнання недійсним рішень загальних зборів є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства.

При цьому слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання учасникам відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

За приписами статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною 1 статті 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

У відповідності до статті 88 Господарського кодексу України, статті 116 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Приписами ч. 3 статті 100 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Згідно вимог статті 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

При вирішенні спорів про виключення учасника з товариства, слід з'ясувати всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно визначити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також з'ясувати мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, встановлюється яким чином поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

У рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

При цьому слід враховувати, що виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, а не суду.

Згідно п.5.7 статуту (в редакції 2015 року) визначено, що учасника товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключено з Товариства за рішенням Загальних зборів Учасників, якщо за нього проголосували учасники, що володіють в сукупності більш як 95% загальної кількості голосів учасників Товариства.

Судами встановлено, що згідно протоколу Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" № 05-12-16 від 05.12.2016 під час прийняття рішення про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" "ЗА" проголосувало 80% голосів, що свідчить про те, що рішення прийнято з порушенням вимог статуту щодо порядку виключення учасника товариства з його складу.

Колегія суддів зауважує, що наведений висновок зроблений судами без врахування позиції Верховного Суду України, викладеної у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", а саме у разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону про господарські товариства, судам слід керуватися нормами закону.

Окрім цього, однією з підстав виключення позивача зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс", як вказано в оскаржуваному рішенні загальних зборів, є те, що ОСОБА_5, використовуючи своє становище, як учасника та керівника, фактично узурпував владу та компетенцію, яка належить загальним зборам учасників Товариства та всупереч положень ст.10 Закону України "Про господарські товариства" відсторонив товариство з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" від участі в управлінні справами Товариства.

Розглядаючи позовну вимогу в цій частині, судами наголошено, що такі дії позивача вчинені ним як керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс", а не як учасником даного товариства. Відтак, відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_5, як учасником товариства порушено обов'язки передбачені пп. 4.3.2 Статуту товариства та здійснено перешкоджання ним досягненню цілей товариства. Судами також наголошено, що сам факт надання директором товариства "Гемо Медика Солушенс" позик і наявність заборгованості (звіт аудиторської фірми "Стандарт-Проф" від 21.11.2016) не перешкоджає досягненню цілей товариства та не є підставою для виключення учасника товариства.

Водночас, і з цим висновком не може погодитися колегія суддів Вищого господарського суду України та вважає його передчасним у зв'язку з таким.

Дійсно, статтями 128 ЦК України, 64 Закону України "Про господарські товариства" передбачена можливість виключення учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства.

При цьому, ОСОБА_5, звертаючись з позовом і обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним рішення зборів про виключення його з товариства, виходить з поверхневого тлумачення норм законодавства, яке унормовує перелік обов'язків, гарантованих учаснику ТОВ, намагаючись відокремити їх обсяг від обсягу тих обов'язків, які притаманні особі, що займає директорську посаду у складі виконавчого органу товариства - дирекції.

Відповідно до пункту 5.7 статуту товариства учасник товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує свої обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню мети товариства, може бути виключений із товариства на підставі ухваленого рішення зборів учасників у тому разі, якщо за його виключення проголосують учасники, які володіють у сукупності більш ніж 95 процентами загальної кількості голосів.

Пунктом 2.1 статуту передбачено, що товариство створюється з метою здійснення виробничо-господарської діяльності та отримання прибутку.

Отже, для правильного вирішення спору потрібен поглиблений аналіз як безпосередньо дій ОСОБА_5, що за рішенням учасників товариства є такими, що перешкоджають досягненню мети товариства, так і співвідношення таких дій з обсягом зобов'язань учасника товариства, передбачених законом і статутом, чого судами здійснено не було.

Так, статтею 11 Закону України "Про господарські товариства" окрім визначених у п.п.а), б), в) обов'язків учасника, законодавець передбачив й обов'язок нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством та установчими документами.

Розглядаючи справу, судами не надано належної правової оцінки пунктами 10.1-10.6 статуту товариства, яким визначені порядок призначення та діяльності директора товариства.

Таким чином, будучи обраним на посаду директора товариства, учасник ОСОБА_5 згідно вимог законодавства повинен був нести інші обов'язки, передбачені статутними документами. Отже, обов'язок діяти в інтересах товариства, покладений на директора, в даному випадку повинен виконувати й учасник товариства на цій посаді, оскільки ОСОБА_5 перебував одночасно у двох статусах: учасника товариства та директора товариства.

Втім, судами не з'ясовано яким чином дії вчинені учасником товариства ОСОБА_5 на посаді директора товариства, зокрема надання позик, здійснення управління поточною діяльністю товариства, ухилення від надання новому директору фінансово-бухгалтерської, претензійно-договірної та іншої документації вплинули на діяльність товариства, чи носили ці дії негативний характери та чи перешкоджали товариству досягненню мети товариства, визначеної у пункті 2.1 статуту.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32-34, 43, 82, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

В силу вимог статті 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду. Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти обґрунтоване, законне рішення суду.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Солушенс" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2017 у справі №907/806/16 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова