Постанова

від 15.08.2017 по справі 920/294/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2017 р. Справа № 920/294/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Бєлкіна О.М.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третіх осіб - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс", м. Конотоп, Сумська область (вх. №2107 С/3) на рішення Господарського суду Сумської області від 18.05.17 у справі № 920/294/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс", м. Конотоп, Сумська область

до Конотопської міської ради, м. Конотоп, Сумська область

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Фонд державного майна України, м. Київ;

2) Публічне акціонерне товариство "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів", м. Конотоп, Сумська область

про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс", м. Конотоп, Сумська область звернулось до Господарського суду Сумської області із позовом до Конотопської міської ради, м. Конотоп, Сумська область про визнання недійсним договору оренди землі, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс" та Конотопською міською радою 25.09.2013. Також, позивач просив покласти на відповідача обов'язок нести всі витрати, пов'язані із розглядом даної справи в суді.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.05.2017 по справі №920/294/17 (суддя Котельницька В.Л.) в позові відмовлено.

Позивач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій на підставі статті 104 ГПК України просить рішення Господарського суду Сумської області від 18.05.2017 по справі № 920/294/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс" та визнати недійсним договір оренди землі, укладений 25.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс" та Конотопською міською радою. Крім того, позивач просить стягнути з Конотопської міської ради судові витрати. Скаржник також звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги та підстав для визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 25.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс" та Конотопською міською радою, позивач посилався на те, що судом першої інстанції не врахована відсутність фактичних та правових підстав для розірвання оспорюваного договору оренди землі, факт нечинності (недійсності) рішень відповідача, на підставі яких було укладено цей оспорюваний договір, факт відсутності у відповідача повноважень на затвердження проекту відведення та передачі в оренду земельної ділянки, що є предметом оспорюваного договору, факт відсутності обставин, з якими Земельний кодекс України та Закон України "Про оренду землі" пов'язує правомірність укладення оспорюваного договору (рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування або результати аукціону), які на думку позивача свідчать про те, що в момент вчинення цього договору недодержано вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 клопотання позивача про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження. Розгляд скарги призначено на 15.08.2017 о 12:00 год.

10.08.2017 Конотопською міською радою, м. Конотоп, Сумська область електронною поштою направлено суду апеляційної інстанції письмові пояснення у справі (вх. № 1368), оригінал яких зареєстровано відділом документального забезпечення та контролю суду 15.08.2017 (вх. № 8514), в яких відповідач проти доводів скаржника категорично заперечує, вважає апеляційну скаргу позивача необґрунтованою, безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає. Відповідач також просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а розгляд справи здійснювати без участі його представника за наявними матеріалами.

14.08.2017 на електронну адресу суду від Фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1380), в якому третя особа вважає, що оскаржуваним рішенням суду від 18.05.2017 обґрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 25.09.2013 з тих підстав, що цей договір розірвано рішенням господарського суду Сумської області від 22.08.2016 у справі № 920/175/16, яке набрало законної сили, а також скасовано рішення відповідача про продовження терміну дії цього договору. На думку Фонду, суд першої інстанції правильно застосував норми права до спірних правовідносин, зробив вірні висновки у справі, тому рішення суду від 18.05.2017 є законним та обґрунтованим, а скарга позивача - безпідставною і задоволенню не підлягає.

Позивач та треті особи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явку представників сторін у судове засідання 15.08.2017 не було визнано обов'язковою, і в даному випадку неявка представників сторін не перешкоджає апеляційному перегляду прийнятого у даній справі рішення, тому справа може бути розглянута без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами. Додаткових пояснень по суті спору, окрім зазначених в апеляційній скарзі, позивачем суду апеляційної інстанції не надано.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції прийнято до уваги, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Враховуючи те, що учасникам даного судового процесу була надана можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подати докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів, враховуючи обмежені процесуальні строки апеляційного розгляду справи, встановлені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, а також відсутність клопотань з боку сторін спору щодо продовження цього строку, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами першою та другою статті 101 та пункту 7 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс", м. Конотоп, Сумська область (вх. № 2107 С/3) на рішення Господарського суду Сумської області від 18.05.2017 у справі № 920/294/17 задоволенню не підлягає, з огляду на нижченаведене.

Як свідчать матеріали справи, 25.09.2013 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс" та відповідачем - Конотопською міською радою укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач на підставі рішення 34 сесії 6 скликання від 26.06.2013 передав позивачеві у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка знаходиться у м. Конотопі по пл. Новікова, 8а. Відповідно до пункту 2 укладеного договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 18,5970 га, кадастровий номер 5910400000:06:017:0007, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.09.2013.

Згідно пункту 37 Договору оренди землі його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду, зокрема з підстав передбачених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що зазначений Договір оренди землі був розірваний в судовому порядку за рішенням суду і дана обставина була предметом судового дослідження у справі № 920/175/16.

Так, рішенням Господарського суду Сумської області від 22.08.2016 у справі № 920/175/16 за позовом ліквідатора (арбітражного керуючого) Публічного акціонерного товариства "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" ОСОБА_1, до відповідачів: 1) Конотопської міської ради та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс", зокрема, було скасовано пункт 1.4. рішення Конотопської міської ради шостого скликання тридцять четвертої сесії від 26.06.2013 щодо продовження терміну дії договору оренди ТОВ "Бета Сервіс" ідентифікаційний код 35254928, земельної ділянки загальною площею 18,5970 га по пл. Новікова, 8а для обслуговування будівель та споруд заводу (кадастровий номер земельної ділянки 5910400000:06:017:0007); розірвано договір оренди землі, укладений між Конотопською міською радою та ТОВ "Бета Сервіс" від 25.09.2013 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 18,5970 га по пл. Новікова, 8а, кадастровий номер земельної ділянки 5910400000:06:017:0007.

Згідно приписів частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судове рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (стаття 105 Господарського процесуального кодексу України).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 рішення Господарського суду Сумської області від 22.08.2016 у справі № 920/175/16 залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у справі № 920/175/16 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 та рішення Господарського суду Сумської області від 22.08.2016 у даній справі.

Ухвалюючи судові рішення у справі суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що вилучена та передана в оренду за спірним договором ТОВ "Бета Сервіс" земельна ділянка (кадастровий номер 5910400000:06:017:0007, загальною площею 18,5970 га, що розташована у м. Конотоп по пл. Новікова, 8а, відноситься до земель державної власності, оскільки на ній розташовані будівлі, споруди та підприємство ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів", власником 100 % акцій якого є держава, а відповідні державні органи (Фонд державного лайна України тощо) стосовно такої земельної ділянки будь-яких рішень не приймали та таку земельну ділянку у комунальну власність не передавали.

Судами також було зроблено висновок про те, що дана земельна ділянка могла вилучатись Конотопською міською радою тільки у випадку її передачі до земель комунальної власності, а тому прийняття Конотопською міською радою будь-яких рішень стосовно цієї земельної ділянки (вилучення, передача в користування (оренду), погодження місця розташування, надання дозволів для розроблення технічної документації із землеустрою тощо) та укладення стосовно неї договору оренди відбулось з порушенням норм законодавства та з перевищенням Конотопською міською радою своєї компетенції.

Отже, за відсутністю доказів передачі земель державної форми власності у комунальну власність у органів, що мають повноваження розпоряджатися землями комунальної форми власності, відсутні повноваження з вилучення, передачі у тимчасове або постійне користування земель державної форми власності. Будь-які ж рішення органів місцевого самоврядування з розпорядження землями державної форми власності є такими, що прийняті всупереч вимогам законодавства та з перевищенням цими органами своєї компетенції.

За таких обставин господарськими судами у межах судової справи № 920/175/16 було встановлено, що приймаючи рішення та укладаючи з ТОВ "Бета Сервіс" спірний договір оренди земельної ділянки від 25.09.2013, що належить до державної форми власності, Конотопська міська рада діяла з перевищенням своїх повноважень, а тому пункт 1.4. рішення Конотопської міської ради шостого скликання тридцять четвертої сесії від 26.06.2013 щодо продовження терміну дії договору оренди ТОВ "Бета Сервіс" земельної ділянки загальною площею 18,5970 га по пл. Новікова, 8а для обслуговування будівель та споруд заводу (кадастровий номер: 5910400000:06:017:0007) та договір оренди земельної ділянки від 25.09.2013 суперечать нормам чинного законодавства.

Встановлені у справі № 920/175/16 фактичні обставини щодо відсутності у Конотопської міської ради повноважень на передачу в оренду позивачу спірної земельної ділянки та на укладання оспорюваного договору, мали наслідком прийняття рішення щодо розірвання зазначеного договору та скасування відповідних рішень міськради.

Після того, як спірний договір оренди земельної ділянки від 25.09.2013 було розірвано у судовому порядку, ТОВ "Бета сервіс" у квітні 2017 року звернулось до Господарського суду Сумської області із даним позовом про визнання зазначеного договору недійсним.

Позов обґрунтований тим, що договір оренди земельної ділянки від 25.09.2013 був укладений на підставі рішення Конотопської міської ради, яке скасовано судом через відсутність у міської ради повноважень на затвердження проекту відведення та передачі в оренду земельної ділянки, що є предметом договору.

Враховуючи те, що рішення відповідача відносно затвердження проекту відведення, передачі в оренду земельної ділянки та продовження терміну дії договору, є скасованими (нечинними), на підставі яких було укладено спірний договір, вказане на думку позивача є підставою для визнання його саме недійсним в силу положень статті 215 Цивільного кодексу України, оскільки в момент його вчинення не були додержані вимоги, встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього ж Кодексу.

Розглядаючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір оренди земельної ділянки від 25.09.2013 був розірваним, обставини щодо його розірвання (відсутність у Конотопської міської ради повноважень на передачу в оренду позивачу спірної земельної ділянки та на укладання оспорюваного договору) досліджувались судами під час розгляду справи № 920/175/16, за результатами чого було прийнято рішення, у тому числі й про скасування відповідних рішень Конотопської міської ради щодо розпорядження землею державної форми власності, яке набрало законної сили, тому відсутні правові підстави для визнання спірного договору недійсним та, відповідно, підстави для задоволення позову, оскільки предмет спору припинив існування.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі(частина третя).

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Способами захисту прав при цьому є двостороння реституція або, у разі її неможливості, - відшкодування вартості того, що одержано (частина перша), відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди (частина друга).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України (постанова від 01.07.2015 № 3-195гс15 у справі № 910/24029/13) частиною третьою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення. Якщо ж за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним з моменту його виникнення і припиняється на майбутнє, а не з моменту укладення. Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Із правової природи такого зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди у разі визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, оскільки використання майна - "річ" безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Тому, визнаючи договір оренди недійсним, необхідно серед іншого встановити обставини, пов'язані з виконанням договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов'язання за цим договором.

Відповідно до пункту 2.26. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує вищенаведене, а також те, що на момент звернення позивача із даним позовом до суду оспорюваний ним Договір оренди землі від 25.09.2013 був розірваний в судовому порядку, як такий, що укладений на виконання неправомірних рішень органу місцевого самоврядування з розпорядження міською радою землею державної форми власності, прийнятих всупереч вимог чинного законодавства та з перевищенням цим органом своєї компетенції. При цьому, рішення відповідача відносно затвердження проекту відведення, щодо передачі в оренду земельної ділянки та продовження терміну дії договору скасовані судом у справі № 920/175/16 з підстав відсутності повноважень у місцевої ради щодо передачі спірної земельної ділянки ТОВ "Бета Сервіс" в оренду.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 зі справи № 918/144/15, яка згідно до приписів статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, якщо зобов'язання за спірним договором є припиненими, визнання договору оренди недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що визнання недійсним на майбутнє вже розірваного за рішенням суду договору оренди землі є неможливим, оскільки станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду предмет спору у даній справі припинив існування.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18 в разі, коли предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові (абзац третій підпункту 4.4 пункту 4).

Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в позові колегія судів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими належною правовою оцінкою усіх обставин справи та правильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи позивача, які викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції. Натомість місцевий господарський суд вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Сумської області від 18.05.2017 у справі № 920/294/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Сервіс", м. Конотоп, Сумська область залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 18.05.2017 у справі № 920/294/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.