Рішення

від 14.08.2017 по справі 509/4173/16-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4173/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року Овідіопольський райсуд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

гри секретарі Осадченко С.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Овідіополь, Одеської області цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про стягнення боргу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2016 року до Овідіопольського районного суду в Одеській області звернувся представник позивачки з вищевказаною позовною заявою в якій вказав, що 04 серпня 2016 року позивачка ОСОБА_3 передала в борг відповідачу 295 800 доларів США , які ОСОБА_4 зобов'язався повернути кошти до 04 вересня 2016 року , відповідач свої зобов'язання по договору не виконав . В зв'язку з чим позивачка просить стягнути з відповідача борг у сумі 7560648. 00 грн., три відсотка простроченої суми боргу 41635.35 грн., судовий збір в розмірі 6890.00 грн.

Представник позивачки в ході судового засідання підтримав свої позовні вимоги .

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений своєчасно належним чином, причини не явки суду не відомі.

Представник третьої особи заперечує проти даного позову .

Заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази по справі, суд вважає можливим задовольнити позов з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так судом встановлено, що 04 серпня 2016 року позивачка ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), передала у власність відповідачу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 295 800 доларів США, що на час подання позову складає 7560648.00 грн., до 04 вересня 2016 року . Свої зобов'язання по поверненню грошей відповідач не виконував.

Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачка заявила у позовній заяві про повернення 3 % відсотків річних на момент звернення із позовною заявою до суду. Строк прострочки зобов'язання на час звернення позивача до суду, на 10.11.2016 рік, складає 67 днів. Отже, розрахунок 3 % річних складає: 7560648,00 * 3 % *67/365 = 41635,35 (сорок одна тисяча шістсот тридцять п'ять) грн.. 35 коп.

В зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачка при поданні позову сплатила судовий збір у сумі 6890 грн., а тому відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

В ході судового розгляду судом був накладений арешт на нерухоме майно відповідача у вигляді земельної ділянки та житлового будинку , розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4. Під час розгляду справи було встановлено що між відповідачем та ОСОБА_5 був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки від 17 листопада 2015 року, предметом якого є вищевказане нерухоме майно. З урахуванням предмету позову, правовідносин які виникли у відповідача з іншими особами, суд вважає, що підстави для забезпечення позову не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому відповідно до ст. 154 ч.6 ЦПК України суд приходить до висновку, щодо скасування забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212,214 ЦПК України, ст.ст.509,526, 625, 1046 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_5, про стягнення боргу -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг в розмірі 7560648. 00 грн., три відсотка простроченого суми боргу 41635.35 грн., судовий збір в розмірі 6890.00 грн. а всього в розмірі 7 609 173.35 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на наступне нерухоме майно: - земельну ділянку площею 0,2513 га., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) кад. номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4; - житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями , загальною площею 1555 кв.м., житловою 134,7 кв.м. який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4, відповідно до ухвали Овідіопольського райсуду Одеської області від 22 листопада 2016 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги до Овідіопольського райсуду Одеської області протягом 10-ти днів з оголошення рішення.

Суддя: Кириченко П.Л.