ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2017 року м.Житомир справа № 806/2014/17
час прийняття: 10 год. 50 хв. категорія 6.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попової О. Г.,
секретар судового засідання Ясинська К.В.,
за участю: представника позивача Ващук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ВВ "Агро" до управління соціально-економічного розвитку Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа: Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТ-ПОЛІССЯ" про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
Приватне підприємство "ВВ "Агро" (далі - ПП "ВВ Агро") звернулось до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів Володарсько-Волинського районного управління юстиції та Коростишівського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
№ 26587546 від 30.11.2015 щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 2,2729 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 107 від 23.10.2015, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТ-ПОЛІССЯ" (далі - ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ");
№ 25758328 від 02.11.2015 щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 1,7736 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 74 від 12.10.2015, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ";
№ 25760441 від 02.11.2015 щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 2,1075 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 29 від 09.10.2015, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ";
№ 25878059 від 05.11.2015 щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_4, площею 2,2264 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 51 від 09.10.2015, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ".
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що у квітні 2008 року ПП "ВВ Агро" уклало договори оренди землі із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Проте, у березні-червні 2017 року позивачем було встановлено, що належні йому на праві користування земельні ділянки передані в користування іншому орендарю - ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ". На переконання позивача, спірні рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки державним реєстратором здійснено подвійну реєстрацію права оренди на одні і ті ж земельні ділянки. Зазначає, що при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, укладених ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ" з вищевказаними орендодавцями, не перевірено належним чином чи право оренди на ці земельні ділянки зареєстровані раніше чи ні, тому здійснена державним реєстратором реєстрація права оренди за ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ" порушує права позивача та є протиправною.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду направив заяву, у якій просив справу розглянути без його участі та поклався на розсуд суду при прийнятті рішення.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи, відповідно до статей 11, 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається повідомленим належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень проти позову не направив.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Встановлено, що 14.05.2008 між ПП "ВВ Агро" (Орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до умов цього договору Орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Поромівської сільської ради, Володарсько-Волинського району Житомирської області, та належить Орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_6, кадастровий номер ділянки НОМЕР_4 (а.с. 23-25).
20.05.2008 між ПП "ВВ Агро" (Орендар) та Орендодавцями: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, укладено договори оренди земельних ділянок. За умовами цих договорів Орендодавці надають, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Поромівської сільської ради, Володарсько-Волинського району Житомирської області.
Земельні ділянки на праві приватної власності на землю належать Орендодавцям, а саме: ОСОБА_2 згідно державного акту НОМЕР_7, кадастровий номер ділянки НОМЕР_1; ОСОБА_3 згідно державного акту НОМЕР_8, кадастровий номер ділянки НОМЕР_2; ОСОБА_4 згідно державного акту НОМЕР_5 кадастровий номер ділянки НОМЕР_3.
Вказані договори були укладені на 10 років і набрали чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.
На виконання договорів Орендодавцями та Орендарем складені та підписані акти прийому передачі земельних ділянок.
Оглянуті в судовому засіданні договори оренди земельних ділянок містять відмітку про їх реєстрацію у Володарсько-Волинському реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель Поромівської сільської ради вчинено записи від 01.08.2008 за №№040820600166, 040820600151, 040820600064 та 040820600206.
Разом з цим, судом з'ясовано, що у листопаді 2015 року державними реєстраторами Володарсько-Волинського районного управління юстиції та Коростишівського районного управління юстиції прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
№ 26587546 від 30.11.2015 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 2,2729 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 107 від 23.10.2015, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ";
№ 25758328 від 02.11.2015 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 1,7736 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 74 від 12.10.2015, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ";
№ 25760441 від 02.11.2015 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 2,1075 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 29 від 09.10.2015, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ";
№ 25878059 від 05.11.2015 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_4, площею 2,2264 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 51 від 09.10.2015, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ "НАТ-ПОЛІССЯ".
Дані обставини підтверджені витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права) та матеріалами реєстраційних справ щодо вказаних земельних ділянок.
Вважаючи указані рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив з наступних мотивів.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV), - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.
У частині четвертій статті 3 Закону № 1952-IV встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відносини із реєстрації договорів оренди землі, на час укладення позивачем договорів оренди земельних ділянок, регулювалися, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року N 174 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за N 641/7962, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року N 43 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за N 354/3647.
У відповідності до частини першої статті 210 Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями) правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Частиною 2 статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди) визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (стаття 20 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди)).
Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди), на час укладення позивачем зазначених договорів оренди, були визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073.
Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 (у редакції, чинній на час укладення позивачем договорів, надалі - Порядок № 2073), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Згідно пунктів 12, 13 Порядку № 2073, факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.
Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (пункт 14 Порядку № 2073).
Пунктом 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року N 174 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за N 641/7962 (чинного на момент укладення позивачем договорів) визначено, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
В силу приписів пункту 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року N 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за N 354/3647, державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що державна реєстрація договорів оренди землі, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладення позивачем договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась шляхом відповідного запису у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.
У матеріалах справи міститься витяг з книги реєстрації договорів оренди землі, який містить записи від 01.08.2008 №№040820600166, 040820600151, 040820600064 та 040820600206 щодо реєстрації договорів оренди землі, укладених між ПП "ВВ Агро" та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 146-151).
Отже, суд констатує, що договори оренди земельних ділянок від 14 травня та 20 травня 2008 року набрали чинності з моменту їх державної реєстрації - 01.08.2008, тому строк їх дії ще не закінчився.
Із доданих до матеріалів справи реєстраційних справ видно, що у листопаді 2015 року ТОВ "НАТ Полісся" звернулося до державних реєстраторів Коростишівського та Володарсько-Волинського районних управлінь юстиції Житомирської області із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), а саме реєстрацію виникнення права оренди земельних ділянок, право власності на які у власників цих земельних ділянок виникло та оформлено до 1 січня 2013 року.
Заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень розглянуто державними реєстраторами і прийнято ряд рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та, одночасно, реєстрацію іншого речового права - право оренди земельної ділянки за ТОВ "НАТ Полісся".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 15 Закону № 1952-IV).
За змістом частини другої статті 9 Закону № 1952-IV, державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;
3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;
4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;
5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;
6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;
8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;
8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;
9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Взаємодія органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру передбачена статтею 28-1 Закону № 1952-IV.
Частиною 2 цієї статті Закону встановлено, що орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі. Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації право доступу до перегляду кадастрових карт (планів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформація, одержана від органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вноситься державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації прав на відповідний об'єкт до розділу Державного реєстру прав, який містить відомості про нерухоме майно.
Про необхідність запитувати інформацію про зареєстровані права оренди на земельні ділянки відповідно до законодавства, яке діяло до 01.01.2013 висловила і Державна реєстраційна служба України у листі від 06.08.2013 № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами". У цьому листі, зокрема, вказано, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).
При цьому суд ураховує, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року.
Однак, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013, не може позбавляти особу цього права.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 1 січня 2013 року.
Судом з'ясовано, що державними реєстраторами Володарсько-Волинського районного управління юстиції та Коростишівського районного управління юстиції належним чином не перевірено чи вже зареєстроване право оренди на вказані земельні ділянки чи ні.
Разом з цим, суд наголошує на тому, що реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.
Державна реєстрація припинення іншого речового права ПП "ВВ Агро" на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 на підставі договорів оренди земельної ділянки від 14.05.2008 та 20.05.2008 не здійснювалась, укладені позивачем з Орендодавцями договори оренди земельних ділянок не визнані недійсними, а здійснена 2008 року Володарсько-Волинським районним відділом Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" державна реєстрація - не скасована та є чинною.
В силу пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
За таких обставин, суд вважає, що державні реєстратори Володарсько-Волинського та Коростишівського районних управлінь юстиції під час прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25760441 від 02.11.2015, № 25758328 від 02.11.2015, № 25878059 від 05.11.2015, № 26587546 від 30.11.2015 діяли не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Внаслідок чого здійснили повторну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі частинами першою, другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що рішення державних реєстраторів Володарсько-Волинського районного управління юстиції та Коростишівського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25760441 від 02.11.2015, № 25758328 від 02.11.2015, № 25878059 від 05.11.2015, № 26587546 від 30.11.2015 є протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, позовні вимоги ПП "ВВ Агро" є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати рішення державних реєстраторів Володасрько-Волинського районного управління юстиції та Коростишівського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
№ 26587546 від 30.11.2015 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 2,2729 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 107 від 23.10.2015, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТ-ПОЛІССЯ";
№ 25758328 від 02.11.2015 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 1,7736 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 74 від 12.10.2015, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТ-ПОЛІССЯ";
№ 25760441 від 02.11.2015 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 2,1075 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 29 від 09.10.2015, укладеного між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТ-ПОЛІССЯ";
№ 25878059 від 05.11.2015 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_4, площею 2,2264 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 51 від 09.10.2015, укладеного між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТ-ПОЛІССЯ".
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 17 серпня 2017 р.
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2017 |
Оприлюднено | 17.08.2017 |
Номер документу | 68323620 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні