Постанова

від 15.08.2017 по справі 908/4753/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року Справа № 908/4753/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Лідінг" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у справі№ 908/4753/15 Господарського суду Запорізької області за позовомФермерського господарства "Лідінг" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Держземагентства у Запорізькій області; - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - Василівська районна державна адміністрація Запорізької області; - Фермерське господарство "Альфа"; - Балківська сільська рада Васильківського району Запорізької області; - Обслуговуючий кооператив "Центр-Актив" провизнання додаткової угоди укладеною та визнання договору оренди землі поновленим на тих самих умовах за участю представників: позивачаБаранов Ю.Г. -предст. дов. від 08.08.2017; відповідачів третіх осіб - не з'явився - не з'явився не з'явилися ВСТАНОВИВ:

28.08.2015 Фермерське господарство "Лідінг" звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 393 від 23.09.2009 № 393 земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 57,5460 га (кадастровий № 2320981100:04:059:0001), яка знаходиться на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, укладеного позивачем та Василівською районною державною адміністрацією в запропонованій редакції, яка передбачає поновити термін дії договору оренди від 23.09.2009, укладеного між Василівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Лідінг", зареєстрованого у Василівському районному відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК" 14.06.2010 за № 041026600056, на 5 (п'ять) років", та про визнання договору оренди землі № 393 від 23.09.2009 поновленим на тих самих умовах, які були передбачені договором (у редакції уточненої позовної заяви). Позов вмотивовано належним виконанням позивачем порядку реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, передбаченого частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", належним виконанням обов'язків орендаря за договором, відсутністю відмови відповідача у поновленні договору; також позивач вказав, що продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору, сплачує за неї орендні платежі, а заперечення від орендодавця у встановлений строк не надійшли, що зумовлює поновлення договору оренди на новий строк за тих самих умов також за частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідачі відхилили позов, вказавши, що продовження договору оренди землі на новий строк має відбуватися за наявності вільного волевиявлення сторін; визнавши додаткову угоду укладеною, суд порушить приписи частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України та втрутиться у владні повноваження органів державної влади; позивач не виконав вимог про надання документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для приведення орендної плати у відповідність до положень чинного законодавства; позивач не надав документів та не довів належного виконання ним обов'язків за договором оренди, водночас, не виготовивши агрохімічний паспорт поля, позивач не виконав свій обов'язок як землекористувача в частині додержання вимог законодавства про охорону довкілля, на орендованих позивачем землях незаконно були проведені земляні роботи.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

11.08.2016 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої просив суд визнати недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про заперечення у поновленні договору оренди землі № 393 від 23.09.2009, викладене у листі-повідомленні від 17.08.2015 № 0-8-0.4-2201/25-15, визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 393 від 23.09.2009 земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 57,5460 га (кадастровий № 2320981100:04:059:0001), яка знаходиться на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, укладеного позивачем та Василівською районною державною адміністрацією в запропонованій редакції, яка передбачає поновити термін дії договору оренди від 23.09.2009, укладеного Василівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Лідінг", зареєстрованого у Василівському районному відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК" 14.06.2010 за № 041026600056, на 5 (п'ять) років, та визнати договір оренди землі № 393 від 23.09.2009 поновленим на тих самих умовах, які були передбачені договором; ухвалою від 11.08.2016 заяву прийнято до розгляду.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області заперечило проти позовних вимог з тих підстав, що позивач не надав доказів належного виконання ним своїх обов'язків за договором, натомість з наявних матеріалів вбачається порушення позивачем своїх обов'язків як землекористувача, зокрема, в частині надання інформації про стан та використання земельної ділянки, додержання законодавства про охорону довкілля; позивач не надав необхідних документів для реалізації відповідачем свого права змінити розмір орендної плати при продовженні договору на новий строк; положення частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" не можуть бути застосовані у випадку, коли сторони не дійшли згоди за наслідками звернення позивача за реалізацією його переважного права.

Ухвалою від 03.11.2016 замінено в порядку правонаступництва Головне управління Держземагентства у Запорізькій області на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке визначено єдиним відповідачем у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.12.2016 (судді: Смірнов О.Г. - головуючий, Науменко А.О., Мірошниченко М.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2017 (судді: Склярук О.І. - головуючий, Дучал Н.М., Мартюхіна М.О.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення в даній справі, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про невірне застосування судами положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", суди відступили від правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду України, без наведення відповідних мотивів; суд апеляційної інстанції вибірково оцінив докази, не взявши до уваги повний зміст переписки позивача, якою підтверджується своєчасне звернення орендарем про поновлення договору, не спростував доводи позивача про наявність підстав для поновлення договору на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"; зловживання відповідача своїми правами та здійснення ним під час вирішення спору передачі спірної земельної ділянки в оренду іншим особам не може позбавляти позивача права на захист та бути підставою для відмови в позиві.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги та додаткового обґрунтування касаційної скарги; інші сторони судового процесу не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції своїх представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що Василівська районна державна адміністрація (Орендодавець) та Фермерське господарство "Лідінг" (Орендар) 23.09.2009 уклали договір оренди землі № 393, за умовами якого (пункт 1 договору) Орендодавець на підставі розпорядження голови Василівської РДА від 04.12.2008 № 843 із змінами, внесеними розпорядженням від 23.06.2009 № 394, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Балківської сільської ради. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 38 договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 57,5460 га, в т.ч. 57,5460 га ріллі, кадастровий номер земельної ділянки 2320981100:04:059:0001 (пункт 2 договору).

Земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкодити її ефективному використанню (пункт 5 договору).

Орендна плата встановлюється відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 01.07.2008 № 505 "Про встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя) та водного фонду" та вноситься орендарем у розмірі 19872,90 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем рівними частками щомісячно на протязі календарного року не пізніше 30-го числа поточного місяця (пункти 8 та 10 договору).

Пунктом 13 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки: сільськогосподарського призначення (пункт 14 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди спір розв'язується у судовому порядку (пункт 30 договору).

Відповідно до пункту 7 договору, його укладено на 5 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на інших рівних умовах на поновлення його на новий строк якщо він належно виконував обов'язки відповідно до умов цього договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Суди встановили, що 14.06.2010 договір зареєстровано у Василівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП ЦДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 041026600056; таким чином, термін дії договору встановлено до 14.06.2015.

Актом прийому-передачі земельної ділянки з земель державної власності на території Балківської сільської ради від 23.09.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 57,5460 га, кадастровий номер 2320981100:04:059:0001.

13.12.2010 сторони підписали договір № 546 про внесення змін до договору оренди землі від 23.09.2009 № 393, яким пункти 4 та 8 договору оренди землі від 23.09.2009 № 393 щодо розміру нормативної грошової оцінки та орендної плати викладені в новій редакції (нормативна грошова оцінка визначена в розмірі 841736,85 грн, а орендна плата - в розмірі 25252,11 грн на рік); зміни до договору зареєстровано 16.12.2011 у відділі Держкомзему.

Станом на час закінчення 5-річного терміну, договору оренди землі від 23.09.2009 відбулись зміни в чинному законодавстві, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності, відтак у зв'язку зі зміною правового регулювання змінювалися орендодавець (орендодавці) земельної ділянки за договором оренди землі № 393 від 23.09.2009 яким на час розгляду справи є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, як правонаступник Головного управління Держземагентства у Запорізькій області.

Фермерське господарство "ЛІДІНГ", маючи намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк у відповідності до частин першої-п'ятої Закону України "Про оренду землі", звернулось до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області із відповідною заявою, яка надійшла на адресу останнього 21.11.2014; Головне управління Держземагенства у Запорізькій області повідомило відповідача листом від 10.12.2014 № 27-8-0.4-12663/2-14, що до заяви додано лише один екземпляр додаткової угоди, до заяви не додано документів, підтверджуючих проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відтак, запропоновано сформувати та подати повний пакет документів.

Фермерське господарство "Лідінг" 20.03.2015 повторно звернулось до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області про продовження дії договору оренди, із заявою, в якій відсутня вказівка про надання будь-яких додатків до неї; Головне управління Держземагенства у Запорізькій області повідомило відповідача листом № 27-8-0.4-4249/2-15 від 10.04.2015 про розбіжності у площі земельної ділянки, а також про необхідність належним чином сформувати пакет документів, зокрема, щодо нормативної грошової оцінки технічної документації.

Фермерське господарство "Лідінг" подало заяву, датовану 14.05.2015, зареєстровану 15.05.2015, якою просило Головне управління Держземагенства у Запорізькій області продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки, додавши до заяви копію договору оренди, копію довідки з Єдиного державного реєстру, копію свідоцтва про державну реєстрацію, витяг ДЗК про земельну ділянку, копію паспорту інд. коду, довідку з податкової, а також повідомило відповідача, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки замовлена, виконується і буде надана до 10.06.2015.

У долученому до матеріалів справи листі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 12.06.2015 № 27-8-0.4-6793/2-15 позивачу вказано про необхідність приведення клопотання від 15.05.2015 та додаткової угоди до договору у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема, щодо строку дії договору оренди землі, надання рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки, необхідність надання трьох примірників додаткової угоди та належним чином сформованого пакету документів; разом з тим суди встановили, що докази направлення цього листа позивачу відсутні, за доводами позивача відповідь на заяву від 15.05.2015 йому не надходила.

Після закінчення строку дії договору оренди землі позивач листом від 11.08.2015 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, як до належного орендодавця із клопотанням, яким просив продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки площею 57,5460 га, розташованої на території Балківської сільської ради, Василівського району Запорізької області для ведення фермерського господарства, додавши, зокрема, проект додаткової угоди та копію рішення Василівської районної ради № 5 від 05.08.2015 про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом-повідомленням від 17.08.2015 № 0-8-0.4-2201/25-15 зазначило, що у зв'язку із невиконанням умов, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", переважне право на поновлення договору вважається втраченим, а договір оренди припиненим, відтак, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, а у разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказав, що позивач не реалізував можливість поновити договір оренди, користуючись своїм переважним правом, оскільки звернення від 20.11.2014 та від 20.03.2015 не містили необхідних орендодавцю документів, заяву від 14.05.2015 (зареєстровану 15.05.2015) подав з порушенням встановленого договором строку, а заяву від 11.08.2015 подав вже після закінчення договору; водночас, оскільки сторони не досягли згоди, дія договору оренди припиняється, що виключає можливість застосування в подальшому до спірних правовідносин положень частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду відповідно до перевірених та встановлених обставин справи.

Водночас суд апеляційної інстанції додатково з'ясував, що позивач не довів належне виконання своїх зобов'язань за договором оренди, зокрема, в частині сплати орендної плати, оскільки податкова декларація з плати за землю, довідка Василівського відділення Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції № 4946 від 25.08.2015 та платіжні доручення № 171 від 15.06.2015, № 177 від 11.07.2015, № 179 від 14.08.2015, № 185 від 09.10.2015 не є належними доказами сплати за договором оренди землі № 393 від 23.09.2009 (податкова декларація з плати за землю датована 18.02.2015 та не містить відмітки про прийняття її відповідним податковим органом, платіжні доручення не містять посилання в призначенні платежу за яким саме договором сплачена орендна плата).

Крім того, суд вказав, що за станом на 08.12.2016 та станом на 12.12.2016 (дату прийняття рішення) відомості щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2320981100:04:059:0001 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містяться в матеріалах справи. На цей час в межах та площі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320981100:04:059:0001 зареєстровані 29 земельних ділянок з окремими кадастровими номерами площею до 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які були сформовані в межах та площі колишньої земельної ділянки з кадастровим номером 2320981100:04:059:0001 шляхом її поділу за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства; здійснено державну реєстрацію права приватної власності на зазначені земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав.

На час розгляду справи Обслуговуючий кооператив "Центр-Актив" є власником 29 земельних ділянок, які були передані йому у власність його членами - фізичними особами на підставі Закону України "Про кооперацію" для спільної господарської діяльності на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Таким чином, суди з'ясували, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, земельна ділянка відсутня, як об'єкт цивільних прав; в оренду іншій особі відповідна земельна ділянка не передавалась та перебуває у приватній власності іншої юридичної особи.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно із статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а згідно зі статтею 30 цього Закону України зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано порядок поновлення договору оренди, який фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Відповідно до приписів частин першої-п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній з 17.02.2011) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

10.04.2011 набрав чинності Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" яким визначається організація, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України. Згідно з частиною першою вказаного Закону (в редакції чинній станом на час закінчення терміну дії договору оренди землі (14.06.2015), систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави. Статтею 5 зазначеного Закону унормовано, що Міністерства та ін. центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. Міністерство, ін. центральний орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох центральних органів виконавчої влади. Міністерство, ін. центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Державна реєстрація міністерства, ін. центрального органу виконавчої влади як юридичної особи здійснюється у 3-денний строк з дня набрання чинності постанови Верховної Ради України про призначення міністра, акту Кабінету Міністрів України про призначення керівника ін. центрального органу виконавчої влади. Міністерства, ін. центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, ін. центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України. Актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, ін. центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, ін. центрального органу виконавчої влади, що ліквідується. Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, ін. центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності" від 06.09.2012, який набрав чинності із 01.01.2013, частину першу статті 15 Земельного кодексу України (Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин) доповнено пунктом "і", згідно з яким до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить: (…) "і) розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до повноважень визначених цим Кодексом"; викладено в новій редакції статтю 122 Земельного кодексу України, згідно з якою з моменту набрання чинності цим Законом районні державні адміністрації на їх території позбавлені права передавати земельні ділянки сільськогосподарського використання із земель державної власності у власність або у користування; пункти 10-12 розділу Х (Перехідні положення) Земельного кодексу України виключені; частину четверту статті 4 Закону України "Про оренду землі" викладено в редакції, згідно з якою "Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування".

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності". З дня набрання чинності цим Законом (…) у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;

- які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

- які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 258 від 10.05.2012 затверджено Положення про головне управління Держземагенства в області (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 за № 852/21164), згідно з пунктом 4.32. якого Головне управління відповідно до покладених на нього завдань (…) передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері земельних відносин щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок" № 365-VIІ від 02.07.2013, який набув чинності із 27.07.2013 , пункт "і" частини першої статті 15 Земельного кодексу України виключено; статтю 15 1 Земельного кодексу України (Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин) доповнено пунктом є 1 ), згідно з яким до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: (…) є 1 ) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно із пунктом 1 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру. Основними завданнями Держгеокадастру є: 1) реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру; 2) надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері; 3) внесення на розгляд Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері, крім пропозицій щодо формування державної політики з використання і охорони земель сільськогосподарського призначення, які вносяться на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: (…) розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 18 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке є територіальним органом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане. Згідно із підпунктом 13 пункту 4 вказаного Положення Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області відповідно до покладених на нього завдань … розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області.

З огляду на викладене вище, суди попередніх інстанції дійшли вірних висновків, що внаслідок змін в чинному законодавства відповідач є орендодавцем за договором оренди землі від 23.09.2009 № 393 та стороною в спірних правовідносинах.

Виходячи з приписів статей 319, 626 Цивільного кодексу України судова колегія зазначає про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Таким чином, згідно із частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права, укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб (постанови ВСУ від 25.02.2015 у справі № 6-10цс15, від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, від 18.03.2015 у справі № 6-3цс15, від 18.03.2015 у справі № 6-4цс15)

Судова колегія зазначає, що суди попередніх інстанцій, з'ясувавши обставини справи щодо строків, порядку та способу звернення позивача до орендодавця, враховуючи наведені вище положення законодавства та правові позиції Верховного Суду України, дійшли висновку про припинення переважного права позивача, який не реалізував своє переважне право належним чином, що зумовлює також припинення договору оренди. Доводи касаційної скарги щодо неповного дослідження та оцінки судами звернення позивача в межах дії договору оренди спростовуються змістом рішення та постанови, які містять викладені обставини щодо усіх звернень позивача та мотиви відхилення відповідних доводів позивача судами.

Водночас, суд апеляційної інстанції також з'ясував, що відповідач не передав спірну земельну ділянку в оренду іншому наймачу, що свідчило б про порушення переважного права позивача, а землі в межах спірної земельної ділянки передано в приватну власність, що також виключає можливість поновлення договору оренди з особою, що наразі не має жодного правового стосунку до відповідного майна.

Також слід зазначити, що частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Натомість суди попередніх інстанцій достовірно з'ясували, що сторони спору здійснювали дії з продовження договору оренди в порядку частин першої-п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду майна" та не дійшли згоди щодо умов такого продовження, що має наслідком припинення договору оренди та виключає можливість застосування в подальшому до спірних правовідносин положень частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, з'ясували всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належно дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази та перевіривши наведені доводи; виконали вказівки касаційної інстанції, проаналізувавши зміст права, яке позивач вважає порушеним та можливість відновлення такого права в межах наявного спору; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Лідінг" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у справі №908/4753/15 Господарського суду Запорізької області та рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова