Рішення

від 14.08.2017 по справі 915/541/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року Справа № 915/541/17

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль C.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

з участю представників сторін:

від позивача - не присутні;

від відповідача - Павленко О.І. - дов.№137/01/27-2017 від 25.01.2017;

від третьої особи - не присутні.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/541/17,

за позовом Вознесенського районного центру зайнятості, 55600, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, 97,

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул.Декабристів, 5,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, АДРЕСА_1,

про: стягнення суми виплаченого забезпечення ОСОБА_3 згідно ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду.

встановив:

Вознесенський районний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (заява про зменшення позовних вимог №05-1283/10 від 14.08.2017) в якій просить суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області суму виплаченого забезпечення у зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду у розмірі 3747 грн. 42 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 16.11.2016 по 20.02.2017 ОСОБА_3 перебував на обліку як безробітна особа та отримував допомогу по безробіттю з 23.11.2016 розмір якої склав 4247 грн. 42 коп. На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 у справі №814/2463/17 було поновлено на посаді ОСОБА_3. З метою врегулювання спору у досудовому порядку позивачем було направлено відповідачу претензію про повернення суми незаконно виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_3 за період з 16.11.2016 по 20.02.2017 у сумі 4247 грн. 42 коп. Проте, заборгованість не була погашена.

18.07.2017 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне.

В порушення ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_3 приховав факт отримання допомоги з Вознесенського районного центру зайнятості, внаслідок чого при присудженні судом оплати за час вимушеного прогулу не було враховано виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю. Таким чином, при стягненні з відповідача коштів в сумі 4247 грн. 42 коп. буде допущено подвійне стягнення з державного бюджету виплати допомоги по безробіттю та виплати за вимушений прогул, що може призвести до значних матеріальних збитків. Також відповідач зазначає, що в позовній заяві відсутні докази, які б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між позивачем та відповідачем.

14.08.2017 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав лист в якому зазначає, що відповідачем частково сплачено 500 грн., у зв'язку з цим станом на 14.08.2017 ціна позов складає 3747 грн. 42 коп.

Ухвалою суду від 14.08.2017 припинено провадження в частині стягнення 500 грн.

Вислухавши представника відповідача, який позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №289о/с від 17.10.2016 звільнено з посади інспектора Вознесенського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3.

З метою реалізації права на соціальний захист 16.11.2016 громадянин ОСОБА_3 звернувся із заявою про надання статусу безробітного (а.с.12).

Під час перебування на обліку ОСОБА_3 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу №289 о/с від 17.10.2016 щодо звільнення його з поліції, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 у справі №814/2463/17 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №289 о/с від 17.10.2016 в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_3. Поновлено старшого сержанта поліції ОСОБА_3 на посаді інспектора Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 9027 грн. 83 коп. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за один місяць в розмірі 3255 грн. 57 коп.

На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 у справі №814/2463/16, відповідачем було видано наказ №40о/с від 20.02.2017 про скасування пункту наказу ГУ НП в Миколаївській області №289 о/с від 17.10.2016 в частині звільнення відповідно до Закону України "Про національну поліцію" за ст. 77 ч.1 п.4 ОСОБА_3, та поновлено на посаді поліцейського поліції ОСОБА_3 Вознесенського відділу поліції (а.с.8).

За час перебування на обліку в Вознесенському районному центрі зайнятості (з 16.11.2016 по 20.02.2017) ОСОБА_3 отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 4247 грн. 42 коп., що підтверджується довідкою Вознесенського РЦЗ за період з 16.11.2016 по 20.02.2017 (а.с.7).

Позивачем відповідачу було направлено претензію № 05-595/33 від 06.03.2017 з пропозицією повернути суму заборгованості в добровільному порядку, однак доказів надання відповіді відповідачем на вказану претензію суду не подано (а.с.6).

Згідно із ч.3 ст.177 Кодексу адміністративного судочинства судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172-175 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Дослідивши та оцінивши відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України надані докази, суд дійшов наступних висновків:

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із п.8 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до п.10, п.11 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Згідно п.2 ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до п.п.2 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2016 №198 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, так згідно п.37 цього Порядку - Центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованої безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Частиною 4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працював на посаді поліцейського Вознесенського відділу поліції та отримував заробітну плату саме в цьому органі.

Судом встановлено, що позивачем було виплачено ОСОБА_3 допомогу по безробіттю у сумі 4247 грн. 42 коп.

Враховуючи викладене, вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 5 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40108735) на користь Вознесенського районного центру зайнятості (55600, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул. Київська, 97, р/р 37171001000515 в ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20907848) виплачену допомогу по безробіттю ОСОБА_3 у сумі 3747 грн. 42 коп.

3.Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 5 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40108735) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м.Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 26255795) 1600 (тисяча шістсот) грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Коваль.

Повне рішення складено та підписано 17.08.2017 р.