Ухвала

від 17.08.2017 по справі 922/1116/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"17" серпня 2017 р. Справа № 922/1116/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Шутенко І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, (вх.№2498) на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2017р. у справі №922/1116/17

за позовом: Приватного підприємства "Віктор і Я - 2010", м. Харків,

до відповідача: Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансзв'язок", м. Харків, Міністерства інфраструктури України, м. Київ,

про укладення договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2017р. у справі №922/1116/17 (суддя Суярко Т.Д.) позовні вимоги задоволено; зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області передати Міністерству інфраструктури України матеріали до заяви Приватного підприємства "ВІКТОР І Я-2010" про оренду нерухомого майна щодо оренди нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 960,39кв.м., за адресою вул. Достоєвського, 16-а, яка перебуває на балансі ПАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок"; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь Приватного підприємства "ВІКТОР І Я-2010" судовий збір в сумі 1600,00грн.

Регіональне Відділення Фонду державного майна України по Харківській області з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2017р. у справі №922/1116/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 94 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 4 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

01.01.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016р. № 1774-VIII, яким було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" щодо розміру ставок судового збору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги ставка судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, становить 110% відсотків ставки, що підлягала сплаті, при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів, доданих до апеляційної скарги, вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2017р. у справі №922/1116/17. В обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору апелянт посилається на те, що відділення утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також операції з коштами бюджетів здійснюються у відповідності з приписами пункту 4 положення "Про державну казначейську службу України", затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 460/2011, Державною казначейською службою України.

Згідно пункту 11.3 вказаного Порядку, органи казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Апелянт зазначає, що у зв'язку з недостатністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору, регіональне відділення позбавлено фактичної можливості своєчасно сплатити судовий збір в порядку виконання положень Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги, на підтвердження вказаних обставин РВ ФДМ України по Харківській області додано до матеріалів апеляційної скарги копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області від 26.07.2017р. №07.2-04/23-4647, з якого вбачається, що залишок відкритих асигнувань по РВ ФДМУ по Харківській області на рахунку 35217062001203 станом на 13.07.2017р. складає 00,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015р. №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Абзацом 3 пункту 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 встановлено, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади та бюджетних установ, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, органи державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Отже, виходячи з положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин.

Як було зазначено вище, апелянтом на підтвердження відсутності бюджетних асигнувань для сплати судового збору додано до матеріалів апеляційної скарги копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області від 26.07.2017р. №07.2-04/23-4647, з якого вбачається, що залишок відкритих асигнувань по РВ ФДМУ по Харківській області на рахунку 35217062001203 станом на 13.07.2017р. складає 00,00 грн.

Судова колегія надаючи оцінку даному доказу, зазначає, що він містить відомості про суму коштів на рахунку апелянта виключно на конкретну дату (13.07.2017), а не про майновий стан РВ ФДМУ по Харківській області в цілому - зокрема, за весь період з моменту прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення від 12.06.2017р. Апелянтом також не надано доказів вжиття ним заходів з метою отримання необхідних бюджетних асигнувань для сплати судового збору та не надано доказів на підтвердження того, що необхідні кошти для сплати судового збору у встановленому законом розмірі можуть бути реально виділені протягом періоду ймовірної граничної відстрочки, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, тобто в межах двомісячного строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, що могло бути вагомою передумовою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Окрім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, посилання апелянта на постанову Вищого господарського суду України від 12.03.2015р. у справі № 908/4431/14, а також на рішення місцевих господарських судів, прийняті у 2014 - 2015 роках, як на підставу задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору у даній справі не можуть бути визнані належними аргументами з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту наведених апелянтом судових рішень, судами було встановлено наявність виняткових обставин, за яких можливе звільнення/відстрочення сплати судового збору заявнику.

Разом з тим, висновки судів у вказаних рішеннях та посилання апелянта на відсутність грошових коштів на рахунках РВ ФДМУ по Харківській області не можуть бути підставою для постійного звільнення або відстрочення судом сплати судового збору, оскільки за загальним правилом Закону України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за подання, зокрема, апеляційної скарги на судове рішення, а заявник не включений до обмеженого переліку осіб, щодо яких Законом встановлено пільги щодо сплати цього збору.

Враховуючи вищевикладене, що зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення чи розстрочення сплати є винятковими заходами, що суд має право їх застосувати в окремих випадках за наявності певних обставин, тобто, не на постійній основі, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в ухвалах від 09.03.2017р. у справі №910/6357/16, від 12.06.2017р. у справі №918/1273/16, від 19.06.2017р. у справі №910/22253/16, від 20.06.2017р. у справі №918/1385/16.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись ст.86, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

Відмовити Регіональному Відділенню Фонду державного майна України по Харківській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2017р. у справі №922/1116/17

Повернути Регіональному Відділенню Фонду державного майна України по Харківській області апеляційну скаргу та додані до неї документи.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пункті 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Додаток: заявнику - апеляційна скарга з додатками, всього на 13арк..

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шутенко І.А.