Рішення

від 07.11.2009 по справі 18/223-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.09р.

Справа № 18/223-09

За позовом Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Вікторія",

м. Дніпропетров ськ

до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі

Відділення "Киї вської регіональної дирекці ї" ВАТ ВТБ Банк, м. Київ

про визнання пу нкту договору недійсним

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Шевченко Є.В. дов. №460/11.5.2 від 20.10.09 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до гос подарського суду з позовом д о ВАТ ВТБ Банк в особі Відділе ння "Київської регіональної дирекції" ВАТ ВТБ Банк, у якому , з урахуванням уточнення поз овних вимог, просить визнати недійсною статтю 1 договору п ро надання невідновлювально ї відкличної кредитної лінії № 10-0604/385к від 20.09.2006 року, укладеног о між позивачем та відповіда чем.

Позовні вимоги обґрунтову є тим, що відповідно до чинно го законодавства України єд иним законним засобом платеж у, який застосовується при пр оведенні розрахунків між ре зидентами на території Украї ни є гривня. До того ж, позивач вважає, що іноземна валюта мо же використовуватися в Украї ні у випадках і в порядку, вста новленому законом, а саме - на підставі ліцензії. Свою пози цію позивач обґрунтовує Зако нами України «Про Національн ий банк України», «Про ліценз ування певних видів господар ської діяльності», «Про банк и та банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютн ого регулювання та контролю» , Положенням «Про порядок вид ачі Національним банком Укра їни індивідуальних ліцензій на використання іноземної в алюти на території України я к засобу платежу».

Відповідач позов не визнає , зазначає, що укладений дого вір не суперечить вимогам ст . 203 ЦК України.

Представник позивача в суд ове засідання не з"явився дві чі, до суду звертався з клопот анням про відкладення розгл яду справи у зв"язку з терміно вим відрядженням.

Суд клопотання позивача в ід 10.11.2009 року не задовільнив, ос кільки вважає, що юридична ос оба має право призначити в су дове засідання іншого предст авника, якщо адвокат ОСОБА_ 1. є зайнятою особою.

За викладених обставин, су д вважає, що дана справа мо же бути розглянута за наявни ми в ній матеріалами відпові дно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні оголо шено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2006 року між Закрит им акціонерним товариством " Внєшторгбанк "Україна)" (креди тор) та Товариством з обмежен ою відповідальністю "Вікторі я" (позичальник) було укладен о договір про надання невідн овлювальної відкличної кред итної лінії № 10-0604/385к, за умовами якого кредитор зобов"язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користув ання в межах максимального л іміту заборгованості 11 000 000,00 доларів США окремими частинами (траншами), на умова х визначених договором, зі зм еншенням максимального лімі ту заборгованості, згідно гр афіку, зазначеного в п. 1.1.1 дого вору, та кінцевим терміном по вернення заборгованості 29 ли пня 2011 року, для рефінансуванн я заборгованості в АКБ "Мрія".

У зв"язку із реорганізацією ЗАТ "Внєшторгбанк "Україна" шл яхом приєднання до ВАТ ВТБ Ба нк, всі права та обов"язки за в казаним договором перейшли д о ВАТ ВТБ Банк.

Статтею 1 кредитного догов ору сторони передбачили зобо в"язання кредитора надати по зичальнику кредит в сумі 11 000 000, 00 дол. США; порядок видачі цьог о кредиту; кінцевий термін йо го погашення; розмір процент ів за користування кредитом; цільове використання кредит у та ступінь забезпечення кр едиту.

За пунктом 2.1 договору видач а траншів кредиту проводить ся шляхом виконання заяв про надання траншу (додаток 1 до д оговору) з позичкового рахун ку № 20638013000271 в ЗАТ "Внєшторгбанк (У країна) МФО 380195.

Моментом (днем) надання тан шу кредиту вважається дата п ершого списання коштів з поз ичкового рахунку позичальни ка в сумі відповідного транш у кредиту (п.2.2 договору).

Моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається д ень зарахування на позичкови й рахунок кредитора суми тра ншу кредиту (п. 2.3. договору).

За користування кредитом п озичальник сплачує кредитор у проценти в розмірі 14 % відсот ків річних.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідач здійснив видачу кредиту у відповідно сті з чинним законодавством.

Позивач просить визнати не дійсною статтю 1 кредитного д оговору.

Свої доводи позивач обґрун товує тим, що відповідно до ст . 99 Конституції України та ст. 19 2 ЦК України грошовою одинице ю України є гривня. Позивач вв ажає, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встано вленому законом, а саме - на пі дставі ліцензії. Свою позиці ю позивач обґрунтовує Закона ми України «Про Національний банк України», «Про ліцензув ання певних видів господарсь кої діяльності», «Про банки т а банківську діяльність», Де кретом Кабінету Міністрів Ук раїни «Про систему валютного регулювання та контролю», По ложенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валю ти на території України як за собу платежу».

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недій сності правочину є недодержа ння в момент вчинення правоч ину стороною (сторонами) вимо г, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 с т. 203 ЦК України.

Відповідно до положень ст.с т. 47, 49 Закону України «Про Банк и і банківську діяльність»ба нківські установи мають прав о здійснювати кредитні опера ції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого іме ні, на власних умовах та на вла сний ризик, на підставі банкі вської ліцензії. Стаття 2 цьог о Закону визначає банківськи й кредит як будь-яке зобов' я зання банку надати певну сум у грошей, будь-яку гарантію, бу дь-яке зобов' язання придбат и право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашенн я боргу, яке надано в обмін на зобов' язання боржника щодо повернення заборгованої сум и, а також на зобов' язання на сплату процентів та інших зб орів з такої суми. При цьому, в ідповідно до цієї ж статті ко шти - це гроші у національні й або іноземній валюті чи їх е квівалент.

Статтею 5 Декрету Кабінету М іністрів України «Про систем у валютного регулювання та к онтролю»передбачено, що опер ації з валютними цінностями здійснюються на підставі ген еральних та індивідуальних л іцензій Національного банку України.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк аб о інша фінансова установа (кр едитодавець) зобов' язуєтьс я надати грошові кошти (креди т) позичальникові у розмірі т а на умовах, встановлених дог овором, а позичальник зобов' язується повернути кредит та сплатити проценти.

Окрім цього, згідно зі ст.627 Ц К України та відповідно до ст .ст. 3, 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договор у, виборі контрагента та визн аченні умов договору з ураху ванням вимог цього Кодексу, і нших актів цивільного законо давства, звичаїв ділового об ороту, вимог розумності та сп раведливості.

На підтвердження своїх дов одів, позивач не надав суду на лежних доказів, які б свідчил и, що зміст правочину супереч ить цивільному кодексу або і ншим актам цивільного законо давства.

За таких обставин суд не вба чає підстав для задоволення позову щодо визнання статті 1 договору недійсною на підст аві ст. 203 ЦК України.

Витрати по сплаті державно го мита та по сплаті послуг за інформаційно-технічне забез печення судового процесу, ві дповідно до статті 49 ГПК Украї ни покладаються на позивача.

Враховуючи вище викладене , керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господа рського процесуального коде ксу України, -

ВИРІШИВ:

Позивачу в позові відмо вити.

Суддя

В.І. Петрова

Рішення підписано 20.11.2009 року