Постанова

від 17.05.2010 по справі 18/223-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 р. № 18/223-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого, судді

суддів Кота О.В.,

Демидової А.М.,

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну ска ргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Вікторія"

на рішення господарського суду Дніпропетровської обла сті від 10 листопада 2009 року та п останову Дніпропетровськог о апеляційного господарсько го суду від 27 січня 2010 року

у справі № 18/223-09

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Вікторія"

до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі В ідділення "Київської регіона льної дирекції" ВАТ ВТБ Банк

про визнання частково недійс ним договору

за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача: Жванко Л.М.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарс ького суду Дніпропетровсько ї області від 10 листопада 2009 ро ку по справі № 18/223-09 (суддя Петро ва В.І.) позивачу в позові відм овлено.

Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 27 січня 2010 ро ку (Чимбар Л.О., Тищик І.В. , Сизько І.А.) рішення міс цевого господарського суду з алишено без змін

Не погоджуючись із прийнят ими судовими актами Товарист во з обмеженою відповідальні стю "Вікторія" звернулося до В ищого господарського суду Ук раїни з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ріше ння місцевого та постанову а пеляційного господарського суду і прийняти нове рішення , яким задовольнити позовні в имоги або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом по рушено норми процесуального права, зокрема статті 87 Госпо дарського процесуального ко дексу України.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належн им чином повідомлені про ден ь, час і місце розгляду касаці йної скарги, однак позивач не скористався передбаченим за коном правом на участь у розг ляді справи касаційною інста нцією.

Заслухавши пояснення пред ставника відповідача, переві ривши повноту встановлення г осподарськими судами обстав ин справи та правильність за стосування норм процесуальн ого права, колегія суддів дій шла висновку, що касаційна ск арга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Господарськими судами вст ановлено, що 20 вересня 2006 року м іж закритим акціонерним това риством "Внєшторгбанк "Украї на)" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальніст ю "Вікторія" (позичальник) бул о укладено договір про надан ня невідновлювальної відкли чної кредитної лінії № 10-0604/385к, з а умовами якого кредитор зоб ов' язався надати позичальн ику грошові кошти у тимчасов е користування в межах макси мального ліміту заборговано сті 11 000 000 доларів США окремими частинами (траншами), на умова х визначених договором, зі зм еншенням максимального лімі ту заборгованості, згідно гр афіку, зазначеного в п. 1.1.1 дого вору, та кінцевим терміном по вернення заборгованості 29 ли пня 2011 року, для рефінансуванн я заборгованості в АКБ "Мрія".

У зв' язку із реорганізаці єю ЗАТ "Внєшторгбанк "Україна " шляхом приєднання до ВАТ ВТ Б Банк, всі права та обов' язк и за вказаним договором пере йшли до ВАТ ВТБ Банк.

Статтею 1 кредитного догово ру сторони передбачили зобов ' язання кредитора надати по зичальнику кредит в сумі 11 000 000 дол. США; порядок видачі цьог о кредиту; кінцевий термін йо го погашення; розмір процент ів за користування кредитом; цільове використання кредит у та ступінь забезпечення кр едиту.

За пунктом 2.1 договору видач а траншів кредиту проводить ся шляхом виконання заяв про надання траншу (додаток 1 до д оговору) з позичкового рахун ку № 20638013000271 в ЗАТ "Внєшторгбанк (У країна) МФО 380195.

Моментом (днем) надання тра ншу кредиту вважається дата першого списання коштів з по зичкового рахунку позичальн ика в сумі відповідного тран шу кредиту (п. 2.2 договору).

Моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається д ень зарахування на позичкови й рахунок кредитора суми тра ншу кредиту (п. 2.3. договору).

За користування кредитом п озичальник сплачує кредитор у проценти в розмірі 14 % відсот ків річних.

Відповідно до статті 192 Циві льного кодексу України інозе мна валюта може використовув атися в Україні у випадках і в порядку, встановлених закон ом.

Відповідно до статті 2 Закон у України "Про банки і банківс ьку діяльність" кошти - грош і у національній або іноземн ій валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяль ність" визначають операції б анків із розміщення залучени х коштів від свого імені, на вл асних умовах та на власний ри зик як кредитні операції, нез алежно від виду валюти, яка ви користовується. Вказані опер ації здійснюються на підстав і банківської ліцензії.

Статтею 5 Декрету Кабінету М іністрів України "Про систем у валютного регулювання і ва лютного контролю" передбачен о, що Національний банк Украї ни видає індивідуальні та ге неральні ліцензії на здійсне ння валютних операцій, які пі дпадають під режим ліцензува ння згідно з цим Декретом. Ген еральні ліцензії видаються к омерційним банкам та іншим ф інансовим установам України , національному оператору по штового зв'язку на здійсненн я валютних операцій, що не пот ребують індивідуальної ліце нзії, на весь період дії режим у валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії ви даються резидентам і нерезид ентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення т акої операції. Індивідуально ї ліцензії потребують такі о перації. Відповідно до пп. "в", "г " ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуально ї ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кре дитів в іноземній валюті, якщ о терміни і суми таких кредит ів перевищують встановлені з аконодавством межі; використ ання іноземної валюти на тер иторії України як засобу пла тежу або як застави.

Водночас, відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валю ти на території України як за собу платежу, використання і ноземної валюти як засобу пл атежу без ліцензії дозволяєт ься: якщо ініціатором або отр имувачем за валютною операці єю є уповноважений банк (ця но рма стосується лише тих опер ацій уповноваженого банку, н а здійснення яких Національн ий банк видав йому банківськ у ліцензію та письмовий дозв іл на здійснення операції з в алютними цінностями).

Отже, уповноважені банки на підставі банківської ліценз ії та письмового дозволу на з дійснення операцій з валютни ми цінностями мають право зд ійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті .

Господарські суди прийшли до обґрунтованого висновку, що ВАТ ВТБ Банк на момент укла дення та виконання умов кред итного договору володів банк івською ліцензією № 218, що вида на Національним банком Украї ни від 21 січня 2005 року на здійсн ення операцій, визначених ч. 1 та п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України "П ро банки та банківську діяль ність".

Так, відповідно до ст. 87 ГПК У країни, рішення та ухвали роз силаються сторонам не пізніш е п'яти днів після їх прийнятт я або вручаються їм під розпи ску.

Як вбачається з матеріалів справи позивач був належним чином повідомлений про час і місце проведення засідань а пеляційного суду у даній спр аві. Зокрема, ухвала суду апел яційної інстанції про прийня ття апеляційної скарги у спр аві від 22 грудня 2009 року надсил алися судом інстанції позива чу 22 грудня 2009 року за юридичн ою адресою: м. Дніпропетровсь к, пр. Правди, 117/36 (згідно свідоцт ва про державну реєстрацію).

Проте, вказана ухвала повер нута до суду із зазначенням т акої причини: за закінченням терміну зберігання.

За загальними приписами го сподарського процесуальног о судочинства, судам ставить ся в обов'язок лише повідомле ння належним чином сторін у с праві про час і місце розгляд у справи, і не вимагається їх р озшук, у випадку нез'явлення п редставників сторін у судове засідання.

Отже, з огляду на те, що відпо відач належним чином був пов ідомлений про час і місце зас ідань суду, але не використав свого права на участь у розгл яді справи, то суд апеляційно ї інстанції правомірно розгл янув скаргу без участі предс тавника позивача за наявними у справі матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими суд ами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об' єктивн о досліджено матеріали справ и в їх сукупності і вірно заст осовано норми процесуальног о та матеріального права.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити рішення першої інстанції або постанову апеляційної і нстанції без змін, а скаргу бе з задоволення.

Касаційна скарга залишаєт ься без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного г осподарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріа льного та процесуального пра ва.

Твердження скаржника про п орушення і неправильне засто сування господарськими суда ми норм законодавства при пр ийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердже ння, в зв' язку з чим підстав д ля зміни чи скасування закон них та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбач ає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 10 листопада 2009 року та постанову Дніпропетровсько го апеляційного господарськ ого суду від 27 січня 2010 року у сп раві № 18/223-09 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Вікторія" - без задоволенн я.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституці ї України та рішення Констит уційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарже нню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кот

судді А. Демидова

С. Шевчук